Персонал підприємства: питання формування і шляхи підвищення результативності використання - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА КУРСОВА РОБОТА з теми: Персонал підприємтсва: питання формування і шляхи підвищення результативночті використання Студентки 3 курсу 38 групи ФЕУВ Джоган Т.М. Науковий керівник Драгомирова Яна Костянтинівна ОДЕСА ОДЕУ 2011 План Вступ 1. Загальна характеристика персоналу підприємства 1.1 Сутність, класифікація та структура персоналу підприємства 1.2 Методи визначення чисельності промислово-виробничого персоналу 1.3 Сутність та показники продуктивності праці та чинники, які впливають на її зміни 1.4 Кадрова політика підприємства 2. Проблеми результативності використання персоналу підприємства в сучасних умовах господарювання 2.1 Проблема нестачі кваліфікованих кадрів на українських підприємствах 2.2 Проблема впливу демотиваційних факторів на кінцевий результат діяльності працівника промислового підприємства 3. Шляхи підвищення результативності використання персоналу підприємства Висновки Список використаної літератури Вступ Актуальність даної теми складається в тому, що виробництво кожної країни і кожної галузі залежить від ряду факторів. У цілому ефективність виробництва залежить від кваліфікації робітників, їхні розміщення і використання, що впливає на обсяг і темпи приросту вироблюваної продукції, використання матеріально-технічних засобів. Завдання роботі: висвітлення призначення персоналу; аналіз методів визначення чисельності підприємства; характеристика показників продуктивності праці та факторів, що впливають на її зміни; виявлення призначення кадрової політики; аналіз проблем нестачі кваліфікованих кадрів на українських підприємствах і впливу демотиваційних факторів на кінцевий результат діяльності працівника підприємства; характеристика напрямків кращого використання трудових ресурсів. 1. Персонал підприємства являє собою сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності. Враховуючи те, що багато підприємств поза основною діяльністю виконують функції, які не відповідають головному їх призначенню, всі працівники підрозділяються на дві групи: персонал основної діяльності та персонал неосновної діяльності. Такий розподіл персоналу підприємства на дві групи необхідний для розрахунків заробітної плати, узгодження трудових показників з вимірниками результатів виробничої діяльності (при визначенні продуктивності праці приймається, як правило, чисельність тільки промислово-виробничого персоналу). [ 2, C.288] У відповідності з характером виконуваних функцій персонал підприємства поділяється звичайно на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники. До них відносяться директори (генеральні директори), начальники, завідуючі, керуючі, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах. Класифікація працівників за кваліфікаційним рівнем базується на їх можливостях виконувати роботи тієї чи іншої складності. Оскільки не всі працівники з різних причин в конкретний день бувають на робочому місці, справжню чисельність персоналу характеризує його явочна кількість, яка показує, скільки працівників з числа облікового складу реально з’явилися на роботу. Вона визначається шляхом множення середньої кількості явочних днів працівника протягом планового періоду на середню тривалість робочого дня одного працівника(табл. 1.2.) Таблиця 1.2. Розрахунок балансу робочого часу середньооблікового працівника(показники умовні) Показники Очікувані результати поточного року розрахункового року кількість календарних днів 365 365 вихідні та святкові дні 110 109 номінальний фонд робочого часу, днів 255 256 невиходи на роботу, днів 38 36 з них: відпустки 21 23 захворювання 10 9 невиходи, що дозволяються законом 2 2 з дозволу адміністрації 1 1 прогули 2 1 цілодобові простої 1 - страйки 1 - явочний робочий час, днів 217 220 Середня тривалість робочого дня, годин 7,95 7,90 внутрішньозмінні втрати робочого часу та простої, годин 0,45 0,30 кількість робочих годин 7,50 7,60 ефективний фонд часу за рік, годин 1627,5 1672 При розрахунку середньої кількості явочних днів працівника розрізняють календарний, номінальний і ефективний (реальний) фонди робочого часу. Планову чисельність працівників визначають шляхом ділення трудомісткості виробничої програми на ефективний фонд робочого часу одного працівника за рік. У таких випадках явочне число робітників у зміні розраховують за плановим обсягом робіт і фондом робочого часу за плановий період за формулою: (1.6.) де ?Qt - сумарні затрати робочого часу в розрахунку на плановий обсяг робіт на плановий період, нормо-годин; С - число діб роботи виробництва за плановий період.