Роль "голосів" персонажів (як головних, так і другорядних) у прозі М. Коцюбинського. Мовчання як противага наявному голосу головного чи другорядного героя та важливий антропологічний чинник. Мовчання як ключ до прочитання художніх текстів письменника.
При низкой оригинальности работы "Першорядність "мовчазного" персонажа у прозі Михайла Коцюбинського", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Можна простежити певну співвіднесеність цих „голосів” як у рамках історико-культурної доби, так і в межах творчості окремого автора або ж у рамках окремого тексту, якому властиве „промовляння”, адже „те, що говорить текст, важливіше, ніж те, що хотів сказати автор” (П. Саме ось ця згадувана деталь, означена як „не знав ні сильних слів, ні широких жестів”, відводить йому „роль” другопланову, на перший погляд, але це на позір, бо позиція „мовчазного” автора / наратора / персонажа приховує головну спробу (перший крок) до ствердження власної ідентичності, механізми якої діють на рівні мови, артикулювання, зрештою, проговорювання, незважаючи на можливості / неможливості реалізації цих механізмів (детальніше див.: [3]). Літературно-антропологічна перспектива” небезпідставно формулює питання стосовно дефініювання поняття мовчання: Якщо ж усе-таки спробуємо підступитися до дефініювання поки що найважливішого для нас поняття - мовчання й окреслити його хоча б негативно, що саме слід обрати вихідною точкою: мову, голос, жест? Коцюбинського, як виняткових у плані „переходу” персонажа з позиції маргінальної (другорядної) в позицію першорядну (в позицію „центрального” персонажа) завдяки увазі персонажа до „мови” (набуття ним голосу), а за відсутності такої можливості - використання для такого „переходу” інших можливостей, про які говоритиму далі. Голос для нього є „знаком живих сил тіла”: Обличчя завжди здатне перетворюватися в маску, воно швидко мертвіє під поглядом, тому оживити і зняти з обличчя змертвілу коросту маски може тільки голос: маска-обличчя, як тільки зявляється голос, починає вібрувати, змінюватися, обростати мімічними рисами і дрібницями, немовби відбиваючи в собі гру різноманітних сил тіла [6, с.
Список литературы
мовчання персонаж коцюбинський текст
1. Богданов К. Очерки по антропологии молчания. Homo tacens / К. Богданов. - Санкт-Петербург : РХГИ, 1997. - 352 с.
2. Євшан М. „Тіні забутих предків” / М. Євшан // Критика. Літературознавство. Естетика / упоряд. Н. Шумило. - Київ : Основи, 1998. - С. 472-475.
3. Кирилюк С. Проза Михайла Коцюбинського і Володимира Винниченка: антропологічний аспект / С. Кирилюк // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія : збірник наук. праць. - Маріуполь : МДУ, 2013. - Вип. 8. - С. 45-52.
4. КОЦЮБИНСЬКИЙМ. Зібр. Творів : у 7 т. - Київ : Наук. думка, 1973. - Т. 2. - 384 с.
5. Невская Л. Г. Молчание как атрибут сферы смерти / Л. Г. Невская // Мир звучащий и молчащий: Семиотика звука и речи в традиционной культуре славян / отв. ред. С. М. Толстая. - Москва : Индрик, 1999. - С. 123-134.
6. Подорога В. Феноменология тела: Введение в философскую антропологию. Материалы лекционных курсов 1992-1994 годов / В. Подорога. - Москва : Ad marginem, 1995. - 350 с.
7. Поліщук Я. І ката, і героя він любив...: Михайло Коцюбинський. Літературний портрет / Я. Поліщук. - Київ : ВЦ „Академія”, 2010. - 304 с.
8. Рудницький М. Від Мирного до Хвильового. Між ідеєю і формою. Що таке „Молода Муза”? / М. Рудницький. - Дрогобич : Відродження, 2009. - 502 с.
9. Сливинський О. Мовчання як іншість. Літературно-антропологічна перспектива / О. Сливинський // Слово і час. - 2002. - № 8. - С. 59-68.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
