Аналіз підготовки та проведення військово-політичним керівництвом Польщі першого загального призову в армію на території Східної Галичини. Визначення головних труднощів цього процесу, відображення ставлення новобранців до служби в польському війську.
При низкой оригинальности работы "Перший призов українців Східної Галичини до польської армії (1922–1923 рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Тема першого призову українців Східної Галичини до польської армії восени 1922 р. предметом спеціального дослідження не була, хоч окремі її аспекти частково висвітлено у працях вітчизняних1, російських2 та, особливо, польських3 фахівців. З огляду на таку ситуацію, мета нашої статті - проаналізувати підготовку й обставини проведення першого загального військового призову у Східній Галичині, визначити ставлення новобранців до служби в польському війську. Згодом, за ухвалою сейму від 7 березня 1919 р., відбувся додатковий набір до війська на тих теренах, де «ще не було проведено призов»11. Закон передбачав, що ті, хто не має громадянства, але тривалий час проживає в Польщі, «будуть призиватися на строкову службу нарівні з громадянами Польської держави, якщо не зможуть довєсти, що є громадянами іншої держави» (ст. Головним чином це були вихідці з Волині, Холмщини, Лємківщини, оскільки, як стверджують сучасні польські дослідники, у війську існував поділ на «українців» та «русинів»: перші - вихідці з теренів колишньої Російської, другі - Австцо-Угоцської (головним чином зі Східної Галичини) імперій .
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
