Перші загальнодержавні культи святих Климента і Миколая та їх відтворення у пам"ятках історії і культури Київської Русі - Автореферат

Чільне місце серед них посіли культи святих Климента І Римського (бл.30-97) й Миколая Чудотворця, архієпископа Мірлікійського (бл.280-343), які у короткий термін (перші десятиріччя після хрещення Русі) отримали статус загальнодержавних патронів, перших християнських покровителів Київської Русі. Дослідження обраної теми відкриває можливість встановлення звязку між процесами поширення культів в різних регіонах Русі й загальними процесами християнізації києво-русського суспільства в центрі й на периферії; дозволяє прослідкувати роль культів свв.Климента й Миколая у формуванні основних рис Київського християнства, повязаних, зокрема, зі ступенем його доктринальної відкритості Світовому християнству, взаємозвязком церкви й держави, тяжінням церкви до інституційної самовизначеності. Зазначена тема має прямий вихід на одну з найскладніших і найгрунтовніших проблем, поставлених історією перед східнословянськими народами - визначення власної частки історичної спадщини Київської Русі, причому, не з точки зору її механічного поділу, а в контексті відслідковування першоджерел національної, у даному разі, культової етнорелігійної специфіки. Предмет дослідження становлять: особливості формування культів святих Климента і Миколая в Київській Русі; регіональна специфіка їх вшанування; вплив зазначених культів на розвиток вітчизняної культової традиції; їх роль у збереженні духовної спорідненості західного і східного християнства. виявити роль цих культів у релігійному, культурному і політичному житті народів Київської Русі;Обгрунтовується актуальність теми дисертації; визначаються обєкт і предмет дослідження, формулюються мета і завдання роботи; розкривається теоретико-методологічна база дослідження; визначається наукова новизна, теоретичне і практичне значення дисертації; окреслені можливі перспективи використання результатів дослідження; зазначені форми її апробації та структури. У першому розділі - “Історіографія та джерела” - представлено докладний огляд літератури і джерел, який розпочинається з характеристики досліджень, присвячених церковно-православній проблемі в цілому, зокрема: передісторії та особливостям запровадження християнства на Русі; початковому становленню церковної організації та її взаємовідносинам з княжою владою, східними та західними християнськими центрами (І.Огієнко, М.Чубатий, А.Кузьмін, О.Рапов, Я.Щапов, М.Брайчевський, В.Зубарь й Ю.Павленко, М.Котляр, В.Ульяновський, В.Ричка, А.Колодний, П.Яроцький та ін.). Київську рецепцію образів святителів, відтворених у назвах київських храмів та місцевостей, у розписі центральних архітектурних памяток Києва знаходимо у роботах краєзнавців та істориків минулого століття: М.Закревського, М.Захарченка, П.Лебединцева, М.Петрова, а також сучасних науковців Н.Нікітенко та І.Марголіної. Оскільки церква будувалась уже за наявності святині в місті і факт майбутнього покладення її до цього храму не викликав сумніву, це передбачало освячення спеціального вівтаря на честь святителя, який, ми вважаємо, і був влаштований в церкві. Зважаючи на те, що хіротонія Клима Смолятича та замовлення розпису Кирилівської церкви були ініційовані представниками ворогуючих княжих династій, можемо констатувати певну інтегруючу роль культу св.Климента в політичному житті Київської Русі ХІІ ст.