Дослідження початкових й кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові лабораторних щурів після одноразового, фракціонованого, тривалого їх опромінення гамма-квантами. Порівняльний аналіз дозових залежностей вмісту дієнових кон’югатів.
При низкой оригинальности работы "Пероксидне окиснення ліпідів плазми крові за різних способів зовнішнього опромінення щурів гамма-квантами Со", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ПЕРОКСИДНЕ ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ПЛАЗМИ КРОВІ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ЗОВНІШНЬОГО ОПРОМІНЕННЯ ЩУРІВ ?-КВАНТАМИ 60СоДосліджено початкові й кінцеві продукти перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові лабораторних щурів після одноразового, фракціонованого та тривалого їх опромінення ?-квантами 60Со. Щурів опромінювали ?-квантами 60Со за одноразового тотального зовнішнього опромінення: діапазон поглинених доз ДП = 10, 50, 100, 300 і 600 СГР при потужності дози 10 СГР·хв-1; фракціонованого 50 СГР (5 фракцій) і 100 СГР (10 фракцій) при потужності дози 0,2 СГР·хв-1; тривалого 50 і 100 СГР при потужності дози 0,004 СГР·хв-1. Терміни спостереження після закінчення експозиції тварин становили: одноразове опромінення 0,5, 1, 2, 3, 4, 6, 12, 18, 24, 720 год; фракціоноване - 12, 18, 24, 720 год; тривале - 12, 18, 24, 720 год. У роботі досліджували динаміку радіогенних змін вмісту ДК і МДА у плазмі крові експериментальних щурів та їх дозові залежності за вищеозначених радіаційних навантажень на тварин. 1) характеризується зростанням показника безпосередньо після опромінення, сягаючи максимуму, і в подальшому його зниженням.Зовнішнє тотальне опромінення тварин при всіх способах реалізації ДП (одноразовому, фракціонованому і тривалому) приводить до характерного збільшення первинних і кінцевих продуктів ПОЛ, яке утримується на завищеному рівні залежно від величини ДП в межах досліджуваних термінів спостереження. Так, достовірна різниця вмісту ДК у ПК з інтактним контролем реєструється уже при дозах 10, 50, 100 і 300 СГР відповідно на 18, 4, 2 і 0,5 год після опромінення, у той час як для МДА на 24, 12, 3 і 2 год після дії радіаційного фактора. Максимальні радіогенні зміни вмісту ДК у ПК наступають у більш ранні терміни після експозиції тварин, ніж зміни вмісту МДА. СЕРКІЗ стійне місцезнаходження максимуму, що спостерігається на 24-ту годину після опромінення для величини ДП = 10 - 100 СГР, при більших дозах вміст МДА продовжує експоненційно зростати.
Вывод
1. Зовнішнє тотальне опромінення тварин при всіх способах реалізації ДП (одноразовому, фракціонованому і тривалому) приводить до характерного збільшення первинних і кінцевих продуктів ПОЛ, яке утримується на завищеному рівні залежно від величини ДП в межах досліджуваних термінів спостереження.
2. Особливостями динаміки є початковий інтенсивний ріст вмісту продуктів ПОЛ у ПК, досягнення максимального значення й у подальшому зниження показників до норми при відносно малих дозах іонізуючого випромінення або незначне продовження збільшення їх при сублетальних ДП. Характер зростання, зниження та місцезнаходження максимуму на часовій осі є різними для ДК та МДА.
3. Статистично достовірне збільшення вмісту ДК у ПК настає в більш ранні терміни та при менших ДП, ніж для МДА. Так, достовірна різниця вмісту ДК у ПК з інтактним контролем реєструється уже при дозах 10, 50, 100 і 300 СГР відповідно на 18, 4, 2 і 0,5 год після опромінення, у той час як для МДА на 24, 12, 3 і 2 год після дії радіаційного фактора.
4. Максимальні радіогенні зміни вмісту ДК у ПК наступають у більш ранні терміни після експозиції тварин, ніж зміни вмісту МДА. Максимум вмісту ДК у ПК зі збільшенням ДП зміщується в більш ранні терміни, для МДА характерним є по-
407
МАНУЧЕХР ВАТАНХА, А.І. ЛИПСЬКА, Я.І. СЕРКІЗ
стійне місцезнаходження максимуму, що спостерігається на 24-ту годину після опромінення для величини ДП = 10 - 100 СГР, при більших дозах вміст МДА продовжує експоненційно зростати.
5. Форма дозових залежностей вмісту ДК у ПК від лінійної в найближчі післярадіаційні терміни трансформуються на подальших стадіях розвитку ефекту в експоненційну з переважаючою лінійною ділянкою при сублетальних ДП.
6. Дозові залежності вмісту МДА у ПК в установлені терміни спостереження мають експоненційний вигляд, водночас засвідчуючи істотно високий вихід продуктів ПОЛ на початковій стадії розвитку ефекту вже при дозах 10 -100 СГР. Сумарний вихід продуктів ПОЛ на 30-ту добу після опромінення тварин нівелює дану нерівномірність чутливості показника в широкому інтервалі доз.
7. Фракціонований спосіб опромінення при рівних ДП викликає менші радіогенні зміни як ДК, так і МДА.
8. Тривале опромінення тварин в усі терміни спостереження приводить до збільшення вмісту ДК та МДА в порівнянні з одноразовою та фракціонованою експозицією тварин.
Список литературы
1. Владимиров Ю. А., Арчаков А. И. Перекисное окисление липидов биологических мембран. - М.: Наука, 1972. - 259 с.
2. Бурлакова Е. Б., Голощапов А. Н., Горбунова Н. В. и др. Особенности биологического действия малых доз облучения // Радиац. биол. радиоэкол. -1996. - Т. 36, вып. 4. - С. 610 - 631.
3. Серкиз Я. И., Пинчук В. Г., Пинчук Л. Б. и др. Радиобиологические аспекты аварии на Чернобыльской АЭС / Под ред. В. А. Барабой. - К.: Наук. думка, 1992. - 172 с.
4. Гаврилов В. Б., Гаврилова Л. Б., Хмара Н. Ф. Измерение диеновых конъюгатов в плазме крови по УФ-поглощению гептановых и изопропиленовых экстрактов // Лаб. дело. - 1988. - № 2. - С. 60 - 63.
5. Стальная И. Д. Методы определения некоторых продуктов перекисного окисления липидов в тканях животных // Современные методы в биохимии. - 1977. - С. 62 - 70.
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ ПЛАЗМЫ КРОВИ ПОСЛЕ РАЗНЫХ РЕЖИМОВ ВНЕШНЕГО ОБЛУЧЕНИЯ КРЫС ?-КВАНТАМИ 60Со
Манучехр Ватанха, А. И. Липская, Я. И. Серкиз
Исследованы начальные и конечные продукты перекисного окисления липидов в плазме крови лабораторных крыс после однократного, фракционированного и длительного их облучения ?-квантами 60Со. Впервые установлено, что на разных стадиях развития радиационно-индуцированной пероксидации липидов имеют место особенности образования продуктов окисления. Показано, что по величине этих показателей при равных поглощенных дозах фракционированное облучение является менее эффективным, а длительное - более неблагоприятным для организма, чем однократное.
PEROXIDATION OF BLOOD PLASMA LIPIDS AFTER VARIOUS REGIMES OF EXTERNAL IRRADIATION OF RATS BY 60Co GAMMA-RAYS
Manouchehr Vatankhan, A. I. Lypska, Ya. I. Serkiz
Peroxidation products of lipids in blood plasma of laboratory rats are studied after onetime, fractional and longterm external irradiation of the rats by 60Co gamma-rays. It was found, that different modes of a total external irradiation of rats lead to prominent features of dynamics and dose dependences of radio gene changes of the content of peroxidation products of lipids in blood plasma. It was shown that fractional irradiation is less effective for an organism, whereas longterm irradiation causes essentially big radiation induced changes than onetime action of radiation.
