Розробка клініко-діагностичних критеріїв та алгоритму ранньої клініко-лабораторної діагностики герпетичної інфекції у новонароджених з метою своєчасного початку специфічного лікування. Аналіз катамнестичних даних дітей, які перенесли герпетичну інфекцію.
При низкой оригинальности работы "Перинатальний ризик, діагностика та лікування герпетичної інфекції у новонароджених", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Відсутні статистичні дані про захворюваність (Мавров І.І., 1999, Кольцова І.Г., 2000), особливості перебігу герпетичної інфекції у новонароджених (Убері Є.Н., 2001, Шуміліна А.П., 2000) , зберігаються труднощі в методах ранньої діагностики, єдиного підходу стосовно трактування існуючих діагностичних методів (Марков І.С.,2001, Володін Н.Н., 2001). Вивчення можливостей контролювання розповсюдження та захворюваності вірусом герпесу входить в спеціальну програму досліджень TORCH-інфекцій, запропоновану ВООЗ для всіх регіонів світу, що зумовлює актуальність подальших досліджень. Для досягнення мети були поставлені слідуючі завдання: 1.Визначити фактори перинатального ризику інфікування вірусом герпесу новонароджених з перинатальною патологією на підставі багатофакторного математичного аналізу. 2.На основі оптимізації клінічної діагностики вивчити особливості перебігу герпетичної інфекції у новонароджених та встановити роль герпесвірусної інфекції в перинатальній патології новонароджених. 3.Розробити клініко-діагностичні критерії та алгоритм ранньої клініко-лабораторної діагностики герпетичної інфекції у новонароджених з метою своєчасного початку специфічного лікування.Нами було виявлено, що частота виникнення хронічної гіпоксії плоду (37,5% проти 58,3%) та фетоплацентарної недостатності (46,4% проти 58,3%), загрози переривання вагітності (28,5% проти41,6%) та респіраторних захворювань під час вагітності (26,7% проти 45,8%) серед жінок другої групи достовірно вища (р<0,05), ніж у матерів першої групи. Гіпоксія плоду чи асфіксія новонародженого значно частіше виникала у жінок другої групи (91,6% в 2-й групі проти 42,8% в 1-й групі (р<0,05). герпетичний новонароджений катамнестичний Перша оцінка за шкалою Апгар в групі хворих герпесом малюків була достовірно нижчою відносно дітей з першої і контрольної груп (4,5 0,34б. проти 6,0 0,31б. та 7,8 0,23б. відповідно, р<0,05). Так, середня маса доношених новонароджених в контрольній групі становила 3610 220,37г.; у дітей з першої групи 3575 238,37г.; з другої групи - 2980 115,07г., тобто хворі діти мали значно відстаючі показники фізичного розвитку в порівнянні з дітьми першої та контрольної груп (p<0.05). Кількість лейкоцитів в першу добу у дітей другої групи достовірно вище перевищувала кількість лейкоцитів у дітей контрольної та першої груп (складаючи в середньому в другій групі 19,8 0,9х109/л, тоді як в першій групі та групі порівняння 10,2 0,8х109/л та 7,1 0,6х109/л відповідно, р0,05).На підставі вивчення факторів перинатального ризику розвитку герпетичної інфекції, особливостей перебігу неонатального періоду, стану імунної системи новонароджених, у дисертації розроблені діагностичні критерії та удосконалений комплекс лікувальних заходів для новонароджених, інфікованих герпетичною інфекцією. 1.Провідними факторами перинатального ризику по розвитку герпетичної інфекції у новонароджених слід вважати: фетоплацентарну недостатність (58,3%), загрозу переривання вагітності (41,6%), хронічну гіпоксію плоду (58,3%),респіраторні захворювання під час вагітності(45,8%); ускладнення пологів - інтранатальну гіпоксію плоду чи асфіксію новонародженого(91,6%). 2.До ранніх неспецифічних клінічних проявів генералізованої герпетичної інфекції слід віднести: серед уражень ЦНС - набряк мозку(70,8%), пригнічення ЦНС (70,8%), гіпертензійно-гідроцефальний(45,8%) та синдром судом(41,6%), ліквородинамічні (91,6%) та око-рухові(95,8%) порушення, апное(66,7%), гіпоксичну кардіопатію(79,1%), гастроінтестінальний синдром(75%), анемію(54,1%). При обстеженні пар мати - дитина 83% хворих дітей мають менші рівні Ig G, ніж їх матері.Серед новонароджених групи високого ризику розвитку герпетичної інфекції рівень протигерпетичних IGG дорівнює або в 78% перевищує материнський. 5.В разі наявності герпетичної інфекції у матері (особливо первинної форми, або загострення рецидивуючого герпесу перед пологами) та відповідної клініки у дитини, необхідно починати етіотропну противірусну терапію ацикловіром по “підозрі”.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
На підставі вивчення факторів перинатального ризику розвитку герпетичної інфекції, особливостей перебігу неонатального періоду, стану імунної системи новонароджених, у дисертації розроблені діагностичні критерії та удосконалений комплекс лікувальних заходів для новонароджених, інфікованих герпетичною інфекцією.
1.Провідними факторами перинатального ризику по розвитку герпетичної інфекції у новонароджених слід вважати: фетоплацентарну недостатність (58,3%), загрозу переривання вагітності (41,6%), хронічну гіпоксію плоду (58,3%),респіраторні захворювання під час вагітності(45,8%); ускладнення пологів - інтранатальну гіпоксію плоду чи асфіксію новонародженого(91,6%).
2.До ранніх неспецифічних клінічних проявів генералізованої герпетичної інфекції слід віднести: серед уражень ЦНС - набряк мозку(70,8%), пригнічення ЦНС (70,8%), гіпертензійно-гідроцефальний(45,8%) та синдром судом(41,6%), ліквородинамічні (91,6%) та око-рухові(95,8%) порушення, апное(66,7%), гіпоксичну кардіопатію(79,1%), гастроінтестінальний синдром(75%), анемію(54,1%). Частота герпетичної висипки у немовлят складає 12,5%, тому цю ознаку можна вважати малоінформативною.
3.Характерною ознакою для хворих на герпетичну інфекцію є порушення трансплацентарної передачі антитіл класу G від матері плоду. При обстеженні пар мати - дитина 83% хворих дітей мають менші рівні Ig G, ніж їх матері.Серед новонароджених групи високого ризику розвитку герпетичної інфекції рівень протигерпетичних IGG дорівнює або в 78% перевищує материнський. Визначена доцільність та важливість імунологічного обстеження не тільки новонароджених, а й обовязкове обстеження матерів. По різниці співвідношення концентрації специфічних Ig G - антитіл до вірусу герпесу стає можливим прогнозування ризику розвитку неонатальної герпетичної інфекції.
4.Ранній початок етіотропної терапії позитивно впливає на результати лікування: скорочується термін перебування в стаціонарі (на 41%); зменшуються випадки патологічних уражень ЦНС (на 16%);
5.В разі наявності герпетичної інфекції у матері (особливо первинної форми, або загострення рецидивуючого герпесу перед пологами) та відповідної клініки у дитини, необхідно починати етіотропну противірусну терапію ацикловіром по “підозрі”.
6.Діти, які перенесли герпетичну інфекцію в періоді новонародженості мають затримку психомоторного розвитку на першому році життя (р<0,05) та належать до категорії часто хворіючих гострими респіраторними захворюваннями. Кількість гострих респіраторних захворювань в цій групі дітей на 6,2 більше, ніж у здорових малюків.
Практичні рекомендації
Практичній охороні здоровя запропонована комплексна програма ранньої клініко-лабораторної діагностики герпесвірусної інфекції у новонароджених, що заснована на інтерпретації визначення факторів перинатального ризику, специфічних клінічних проявів в сукупності з результатами ІФА дітей та матерів. Високу ступінь ризику становлять жінки з обтяженим акушерським або соматичним анамнезом, ускладненим перебігом вагітності. Особливої уваги необхідно приділяти жінкам з первинними проявами герпетичної інфекції під час вагітності або її рецидивам в останньому триместрі вагітності.
Новонароджених від матерів, інфікованих вірусом герпесу, необхідно включати в групу підвищенного ризику по розвитку герпетичної інфекції.
З метою діагностики герпетичної інфекції у новонароджених слід проводити специфічне імунологічне обстеження новонароджених з обовязковим обстеженням матерів. Запропоновані алгоритм спостереження за новонародженими високого перинатального ризику за розвитком герпетичної інфекції та система бального прогнозування розвитку герпетичної інфекції надають можливість своєчасному проведенню етіотропної терапії.
Список литературы
1. Перинатальний ризик, клініка та інтенсивна терапія герпетичної інфекції у новонароджених, клінічний досвід та перспективи // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім..П.Л.Шупика.-Вип.9.-Кн.1.-К.,2000.-С.493-498.
2. Современные подходы к диагностике и лечению герпетической инфекции у новорожденных с перинатальной патологией // Репродуктивное здоровье женщины.-2003.-№2(14).-С.97-100 (Співавт. Шунько Є.Є., Костюк О.О.; клінічні спостереження, статистична обробка матеріалу, обґрунтування отриманих результатів, підготовка до друку).
3. Перинатальный риск, диагностика и лечение герпетической инфекции у новорожденных // Здоровье женщины.-2002.-№2(10).-С.50-54 (Співавт. Шунько Є.Є.; набір матеріалу, розробка принципів лікування).
4. Лікувальне харчування новонароджених з герпетичною інфекцією // Матеріали конф. ”Перинатальні інфекції-сучасний погляд на проблему”. - Київ, 1999.- С.40-41 ( Співав. Гречень Г.І.; збір матеріалу, розробка принципів лікувального харчування, оцінка його ефективності).
5. Антенатальні інфекції як фактор ризику формування вроджених вад розвитку та неонатальної смертності // Матеріали конф. „Профілактика, діагностика і корекція вроджених вад розвитку у новонароджених”. -Київ, 2001.-С.81-83 ( Співав. Шунько Є.Є., Катоніна С.П., Костюк О.О., Лакша О.Т.; інформаційний пошук та літературне опрацювання джерел).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы