Удосконалення характеру, об"єму та критеріїв пренатальної і ранньої постнатальної діагностики гастрошизису у плодів і новонароджених дітей. Алгоритм постнатальної діагностики гастрошизису та асоційованих вад розвитку і захворювань у новонароджених.
При низкой оригинальности работы "Перинатальна діагностика гастрошизису у плодів та новонароджених дітей", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Мета - розробити і удосконалити характер та обєм пренатальної і ранньої постнатальної діагностики гастрошизису у плодів і новонароджених дітей. Алгоритм постнатальної діагностики гастрошизису та асоційованих вад розвитку і захворювань у новонароджених включає: УЗД органів черевної порожнини і заочеревинного простору; ехокардіографію і нейросонографію; оглядову рентгенографію органів грудної клітки і черевної порожнини, пасаж контрасту по шлунковоікишковому тракту, іригографію - при підозрі на кишкову непрохідність; консультацію невролога, а за необхідності - й інших спеціалістів. У країнах Африй канського континенту, натомість, ГШ пренатально діагной стується лише в 10-12% випадках серед усіх новонароджей них із цією вадою, а серед пренатально обстежених матерів за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД) діагноз ГШ установлюється лише в 50% випадків [28]. При цьому в плодів із ГШ у 60% випадків спостерігається недоношеність, часто виявляється затримка внутрішньой утробного розвитку (ЗВУР) із наявністю помірного або значного маловоддя, а також у 10-31% - асоційовані вади розвитку (атрезії кишечнику, крипторхізм тощо) [10, 20, 21]. Визначено такі критерії пренатальної діагностики ГШ у плодів: стать, гестаційний вік на момент встановлення діагнозу, величину наскрізного дефекту ПЧС, характер евентрованих органів та їх обєм, характеристику просвіту та товщини стінки евентрованого кишечнику, кількість навколоплідних вод, наявність асоційованих вад розвитку та патологічних станів, інвазивне визначення каріотипу плода.У 100% оперованих новонароджених дітей з ГШ (n=43) діагноз установлено пренатально.
Вывод
У 100% оперованих новонароджених дітей з ГШ (n=43) діагноз установлено пренатально. Частота ранньої пренатальної діагностики ГШ (до 22 тижнів гестації) - 43,6%, що потребує подальшого удосконалення.
Основними критеріями пренатальної діагностики ГШ у плода є: локалізація і величина наскрізного дефекту ПЧС, характер евентрованих органів, їх стан та обєм; обєм черевй ної порожнини і ступінь ВАД; виявлення асоційованих вад розвитку та захворювань; кількість навколоплідних вод; цитогенетичне дослідження з визначенням каріотипу плода. Алгоритм постнатальної діагностики ГШ та асоційовай них вад розвитку і захворювань у новонароджених вклюй чає: УЗД органів черевної порожнини і заочеревинного простору; ехокардіографію і нейросонографію; оглядову рентгенографію органів грудної клітки і черевної порожй нини, пасаж контрасту по ШКТ, іригографію - при підозй рі на кишкову непрохідність; консультацію невролога, а за необхідності - й інших спеціалістів.
Список литературы
1. Бисалиев Б.Н. Оптимизация лечения гастрошизиса: дис. … к.мед.н. / Б.Н. Бисалиев. - Москва, 2011. - 120 с.
3. Порівняльна характеристика анатомічних особливостей та стану евентрованих органів при гастрошизисі у дітей народжених ПРИРОДГ нім шляхом та за допомогою кесаревого розтину / О.К. Слєпов, Н.І. Грасюкова, В.П. Сорока [та ін.] // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 3 (59). - С. 16-20.
4. Пренатальна діагностика та ведення вагітності при вроджених вадах розвитку передньої черевної стінки у плода / О.М. Тарапурова, І.Ю. Гордієнко, Т.В. Нікітчина [та ін.] // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2006. - № 2. - С. 59-71.
5. Слєпов О.К. Частота і причини смертності новонароджених дітей із гастрошизисом / О.К. Слєпов, В.Л. Весельський, Н.І. Грасюкова // Хірургія дитячого віку. - 2014. - № 3 (4). - С. 81-87.
6. Abdominal wall defects and congenital heart disease / C. Gibbin, S. Tonch, R.E. Broth [et al.] // Ultrasound Obstet. Gynecol. - 2003. - Vol. 21 - P. 334-337.
7. Bianchi A. Elective delayed reduction and no anesthesia: minimal INTERГ vention management for gastroschisis / A. Bianchi, A. Dickson // J. Pediatr. Surg. - 1998. - Vol. 53, № 9. - P. 1338-1340.
8. Cedergen M. Detection of fetal structural abnormalities by an 11 - 14 week ultrasound dating scan in an unselected Swedish population /
Перинатальная диагностика гастрошизиса у плодов и новорожденных детей
Цель - разработать и усовершенствовать характер и объем пренатальной и ранней постнатальной диагностики гастрошизиса у плодов и новорожденных детей.
Пациенты и методы. В ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины» за 2006-2015 гг. пренатально обследованы 43 плода с гастрошизисом. Во время пренатального обследования плода с гастрошизисом, кроме специалистов УЗИ, обязательно присутствовал детский хирург. Результаты. У 100% прооперированных новорожденных детей с гастрошизисом диагноз установлен пренатально. Частота ранней пренатальной диагностики гастрошизиса (до 22 недель гестации) - 43,6%, что требует дальнейшего усовершенствования.
Выводы. Основными критериями пренатальной диагностики гастрошизиса у плода являются: локализация и величина сквозного дефекта передней брюшной стенки, характер эвентрированных органов, их состояние и объем; объем брюшной полости и степень висцероабдоминальной диспропорции; выявление ассоциируемых пороков развития и заболеваний; количество околоплодных вод; цитогенетическое исследование с определением кариотипа плода. Алгоритм постнатальной диагностики гастрошизиса и ассоциируемых пороков развития и заболеваний у новорожденных включает: УЗИ органов брюшной полости и внебрюшного пространства; эхокардиографию и нейросонографию; обзорную рентгенографию органов грудной клетки и брюшной полости, пассаж контраста по желудочноікишечному тракту, ирригографию - при подозрении на кишечную непроходимость; консультацию невролога, а при необходимости - и других специалистов.
Prenatal diagnosis of gastroschisis in fetuses and newborns
Objective - to develop and improve the nature and extent of prenatal and early postnatal diagnosis of gastroschisis in fetuses and newborns.
Patients and methods. For the period 2006-2015 yy. in SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology NAMS Ukraine» prenatally have been examined 43 fetuses with gastroschisis. During the prenatal fetal examinations with gastroschisis in addition to the ultrasound specialists obligatory was present pedii atric surgeon.
Results. At 100% operated newborns with gastroschisis diagnosis was established prenatally. The frequency of early prenatal diagnosis of gastroschisis (up to 22 weeks gestation) - 43.6%, which requires further improvements.
Conclusions. The main criteria for prenatal diagnosis of gastroschisis in the fetus are: the localization and size of the through defect of anterior abdominal wall, character of eventrated organs, their condition and amount; the volume of the abdominal cavity and the degree visceroabdominal imbalances; definition of associated malformations and diseases; the amount of amniotic fluid; cytogenetic examination with the definition of fetal karyotype. The algorithm of posti natal diagnosis of gastroschisis and associated malformations of diseases in newborn includes: ultrasound investigation of the abdomen and extraiabdomii nal areas; echocardiography and cranial ultrasonography; plain radiography of the chest and abdomen, contrast passage through the gastrointestinal tract, ergography - for suspected intestinal obstruction; neurologist consultation, and if necessary - consultation of other professionals.
Слепов Алексей Константинович - засл. врач Украины, д.мед.н., проф., руководитель отделения хирургической коррекции врожденных пороков развития детей ГУ «ИПАГ НАМН Украины». Адрес: г. Киев, ул. Майбороды, 8; тел. (044) 483Г62Г28.
Гордиенко Ирина Юрьевна - д.мед.н., проф., зав. отделением медицини плода ГУ « ИПАГ НАМН Украины». Адрес: г. Киев, ул. П. Майбороды, 8. Тарапурова Елена Николаевна - к.мед.н., вед. н. с. отделения медицины плода ГУ «ИПАГ НАМН Украины». Адрес: г. Киев, ул. Майбороды, 8.
Гребиниченко Анна Александровна - к.мед.н., ст. н. с. отделения медицины плода ГУ «ИПАГ НАМН Украины». Адрес: г. Киев, ул. Майбороды, 8. Сорока Василий Петрович - к.мед.н., вед.науч.сотр. отделения хирургической коррекции пороков развития детей ГУ «ИПАГ НАМН Украины»; г. Киев, ул. П. Майбороды, 8; тел.: (044) 483Г62Г28.
Пономаренко Алексей Петрович - к.мед.н., н.с. отделения хирургической коррекции врожденных пороков развития детей ГУ «ИПАГ НАМН Украины». Адрес: г. Киев, ул. Майбороды, 8; тел. (044) 483Г62Г28.
Величко А.В. - отделение хирургической коррекции врожденных пороков развития детей ГУ «ИПАГ НАМН Украины». Адрес: г. Киев, ул. Майбороды, 8; тел. (044) 483Г62Г28.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
