Перинатальні ураження центральної нервової системи у доношених новонароджених - Автореферат

У 27-44 % дітей до 15 років життя діагностуються різні відхилення нервово-психічного розвитку, котрі обумовлені перинатальною патологією. Перинатальні ураження ЦНС обумовлюють численні індивідуальні особливості різних сфер організму, що розвивається (Бочарова Є.А. та співавт., 2002; Володін М.М. та співавт, 1999). На теперішній час існують реальні труднощі єдиного підходу до діагностики, лікування та оцінки наслідків неврологічних відхилень перинатального походження, оцінки подальшого розвитку дитини (Шунько Є.Є. та співавт., 2002; Буркова А.С. та співавт., 2004). Адже, адекватний підбір схем реабілітації, особливо при нетяжких ураженнях, вимагає аналізу подальшого розвитку перинатального ушкодження мозку, причому не тільки стосовно віддалених наслідків, а насамперед в перші місяці життя, коли реєструється максимальна кількість клінічних проблем. Вивчити клінічний перебіг перинатальних гіпоксичних ушкоджень ЦНС в співставленні з динамікою нейросонографічних та допплерографічних показників у доношених новонароджених дітей протягом гострого та відновного періоду.Перша група спостереження (група з відстроченими неврологічними проявами) включала 189 немовлят, у яких в ранньому неонатальному періоді клінічні ознаки неврологічної дисфункції були відсутніми або ж відповідали критеріям транзиторних неврологічних порушень. До третьої групи ввійшли 42 дитини з ознаками деструктивних ушкоджень мозкової тканини: 32 доношених немовляти з гіпоксично-ішемічними ураженнями ЦНС, поєднаними (нетравматичними) ураженнями ЦНС гіпоксично-ішемічного та геморагічного характеру згідно “Класифікації уражень нервової системи у дітей та підлітків” від 2001 р., 6 немовлят з деструктивними ураженнями мозку внаслідок перенесених нейроінфекцій, 4 дитини з ознаками прогресуючої гідроцефалії внаслідок ВШК. В порівнянні зі здоровими дітьми друга група спостереження характеризувалась більшими розмірами ЛП (в двох-пятимісячному віці), прискоренням артеріального (в двох-чотирьох місячному віці) та венозного кровоплину (в трьохмісячному віці), в порівнянні з першою групою - ознаками “перерозподілу” артеріального кровоплину (змінами співвідношення систолічних швидкостей артеріального кровоплину в двохмісячному віці), ознаками артеріалізації венозного кровоплину (в семимісячному віці). У них, на відміну від немовлят з функціональними порушеннями, реєструвались нижчі швидкості артеріального (насамперед ПМА) та венозного кровоплину, вищі значення ІР артеріальних судин (у віці двох тижнів - трьох місяців життя), ознаки “перерозподілу” артеріального кровоплину (в двохтижневому-місячному віці). Доказом цього положення був той факт, що малюки з подібними морфологічними змінами (НСГ ознаками мультицистозної лейкомаляції), але іншим їх походженням (ускладненням менінгоенцефаліту) на відміну від дітей з дифузним ішемічним ушкодженням мозку мали в місячному віці достовірно вищу швидкість ПМАС і БАД, нижче значення ІРСМА, нижчий показник співвідношення систолічних швидкостей кровоплину БА та ПМА, в трьохмісячному віці - менші розміри шлуночкової системи та вищу швидкість венозного кровоплину.У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми удосконалення системи діагностики перинатальних пошкоджень ЦНС у доношених новонароджених та підвищення ефективності ранньої реабілітації, що базується на дослідженні динаміки різних патогенетичних складових патологічного процесу, розробці комплексної функціональної моделі, удосконаленні методів діагностики та прогнозування стану дітей, розробці диференційованих підходів до призначення засобів реабілітації. Транзиторні неврологічні порушення (адаптаційна модель) демонструють появу ознак неврологічної дисфункції за межами раннього неонатального періоду, тимчасове підвищення швидкості артеріального, венозного кровоплину, розширення зовнішніх ліквороутримуючих просторів. Проміжний варіант (компенсаторна модель з станом перенапруги) характеризується збереженням ознак неврологічної дисфункції після раннього неонатального періоду, темповою затримкою моторного розвитку, прискоренням артеріального кровоплину та його перерозподілом між артеріальними басейнами, прискоренням венозного кровоплину та його артеріалізацією, фазними змінами стану резистентності мозкових судин, розширенням ліквороутримуючих просторів. Патологічний характер мають прискорення швидкості кровоплину базилярної артерії на тлі зниження швидкісних показників передньої мозкової, збереження високого індексу резистентності середньої мозкової артерії при збільшенні розмірів шлуночків та низьких показників діастолічного кровоплину передньої мозкової артерії при збільшенні розмірів зовнішніх ліквороутримуючих просторів. У дітей трьохмісячного віку компенсаторний характер мають прискорення артеріального кровоплину, стабілізація попередньо прискореного венозного кровоплину на тлі збільшення розмірів зовнішніх ліквороутримуючих просторів.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми удосконалення системи діагностики перинатальних пошкоджень ЦНС у доношених новонароджених та підвищення ефективності ранньої реабілітації, що базується на дослідженні динаміки різних патогенетичних складових патологічного процесу, розробці комплексної функціональної моделі, удосконаленні методів діагностики та прогнозування стану дітей, розробці диференційованих підходів до призначення засобів реабілітації.

1. Клінічні прояви постгіпоксичного ураження ЦНС не співпадають з динамікою ультразвукових та допплерографічних показників ні за терміном максимальної маніфестації, ні за ступенем вираженості та тривалості змін.

2. Гемоліквородинамічні порушення є постійним компонентом різних варіантів постгіпоксичних уражень ЦНС. Час їх появи та ступінь вираженості є важливим критерієм вибору реабілітаційних заходів та контролю їх ефективності.

3. В розвитку гемоліквородинамічних порушень при гіпоксичних ураженнях ЦНС в залежності від віку мають значення різні механізми (артеріальна, венозна ланка церебрального кровоплину, стан ліквороутримуючих просторів). Це обумовлює наявність критичних періодів вираженості клінічних, допплерсонографічних проявів та необхідність розробки індивідуальних програм реабілітації.

4. Виділено три клініко-патогенетичні варіанти постгіпоксичного ушкодження ЦНС у доношених новонароджених дітей. Транзиторні неврологічні порушення (адаптаційна модель) демонструють появу ознак неврологічної дисфункції за межами раннього неонатального періоду, тимчасове підвищення швидкості артеріального, венозного кровоплину, розширення зовнішніх ліквороутримуючих просторів. Проміжний варіант (компенсаторна модель з станом перенапруги) характеризується збереженням ознак неврологічної дисфункції після раннього неонатального періоду, темповою затримкою моторного розвитку, прискоренням артеріального кровоплину та його перерозподілом між артеріальними басейнами, прискоренням венозного кровоплину та його артеріалізацією, фазними змінами стану резистентності мозкових судин, розширенням ліквороутримуючих просторів. Деструктивні гіпоксично-ішемічні ураження ЦНС (патологічна модель) демонструють ознаки коматозного, судомного синдромів, формування затримки психомоторного розвитку, уповільнення та перерозподілу артеріального кровоплину, уповільнення венозного кровоплину, тривалої ішемізації з розширенням ліквороутримуючих просторів.

5. Допплерсонографічні критерії диференційної діагностики компенсаторного та патологічного характеру змін відрізняються у дітей різних вікових груп. В місячному віці компенсаторними слід вважати односпрямовані зміни кровоплину в мозкових артеріях без ознак його перерозподілу. Патологічний характер мають прискорення швидкості кровоплину базилярної артерії на тлі зниження швидкісних показників передньої мозкової, збереження високого індексу резистентності середньої мозкової артерії при збільшенні розмірів шлуночків та низьких показників діастолічного кровоплину передньої мозкової артерії при збільшенні розмірів зовнішніх ліквороутримуючих просторів. У дітей трьохмісячного віку компенсаторний характер мають прискорення артеріального кровоплину, стабілізація попередньо прискореного венозного кровоплину на тлі збільшення розмірів зовнішніх ліквороутримуючих просторів. Патологічними ознаками є різнонаправлені зміни показників артеріального та венозного кровоплину, збереження високих показників індексу резистентності артерій на тлі збільшення розмірів бічних шлуночків.

6. Особливістю допплерсонографічних інтранатальних гіпоксичних уражень у доношених немовлят є ознаки перерозподілу кровоплину, більші розміри зовнішніх ліквороутримуючих просторів.

7. Доношені діти із затримкою внутрішньоутробного розвитку та недоношені діти мають особливості динаміки допплерсонографічних даних. Діти із затримкою внутрішньоутробного розвитку у відновному періоді мають ішемічний характер порушення мозкового кровотоку у віці одного місяця та компенсаторний характер посилення регіонарного кровотоку у двох-трьохмісячному віці. Менший гестаційний вік при народженні обумовлює менші значення мінімальної діастолічної швидкості мозкових артерій та збільшення їх індексів резистентності протягом пяти місяців життя.

8. Сукупна оцінка допплерсонографічних даних (швидкості артеріального та венозного кровоплину, індексів резистентності судин, стану ліквороутримуючих просторів) має діагностичне значення на тлі однотипних клінічних проявів перинатального ушкодження ЦНС і може бути використаною для диференційної діагностики транзиторних та нетранзиторних гемоліквородинамічних порушень, розмежування порушень, які обумовлені змінами ліквороциркуляції чи атрофічними проявами.

9. Поява та рівень аутоантитіл до нейроспецифічних білків свідчить про ступінь та тривалість дії пошкоджуючих факторів перинатального періоду.

10. Діти з адаптаційним варіантом гемоліквородинамічних змін не потребують проведення медикаментозного лікування. Необхідним є контроль динаміки нервово-психічного розвитку, допплерсонографічний моніторинг.

11. Гемоліквородинамічний ефект використання вазотропних препаратів є різним в різних вікових групах. Відсутній вплив їх використання у відновному періоді на формування віддалених наслідків перинатального гіпоксичного ураження ЦНС.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для діагностики різних патогенетичних варіантів перинатальних гіпоксичних уражень ЦНС у дітей першого року життя та в якості критеріїв підбору реабілітаційних заходів і контролю за їх ефективністю необхідно проводити допплерсонографічне обстеження.

2. В місячному віці у доношених новонароджених дітей з клінічними ознаками гіпертензійного, гіпертензійно-гідроцефального, гідроцефального синдромів гіпоксичного ушкодження мозку доцільно проводити допплерсонографічне обстеження з метою діагностики розширення зовнішніх ліквороутримуючих просторів внаслідок порушення ліквороциркуляції. Порушення ліквороциркуляції діагностують при розширенні ліквороутримуючих просторів та наявності ознак артеріалізації венозного кровоплину, прискоренні кровоплину у вені Галена (вище 12 см/сек), індексі резистентності середньої мозкової артерії, що не перевищує 0,85.

3. В місячному віці у доношених новонароджених з клінічними ознаками судомного, коматозного синдромів гострого періоду перинатального гіпоксичного ураження мозку доцільно проводити допплерсонографічне обстеження з метою виявлення розширення зовнішніх ліквороутримуючих просторів внаслідок атрофічних процесів. Атрофічні зміни діагностують в тих випадках, коли індекс резистентності середньої мозкової артерії перевищує 0,85, реєструється зменшення швидкості кровоплину у вені Галена (нижче 9 см/сек) при відсутності ознак артеріалізації венозного кровоплину.

4. Для діагностики дистрофічних змін перивентрикулярної речовини внаслідок ішемії у доношених новонароджених з обтяженим перебігом перинатального періоду та клінічними синдромами гострого та відновного періодів гіпоксичного ушкодження ЦНС слід використовувати такі допплерсонографічні критерії - збільшення розмірів шлуночків на тлі ознак вазоспазму (ІР>0,83 для дітей місячного віку та ІР>0,73 для дітей трьохмісячного віку).

5. Для діагностики функціонального блоку відтоку ліквора у доношених новонароджених дітей з клінічними ознаками гіпертензійного, гіпертензійно-гідроцефального, гідроцефального синдромів гіпоксичного ушкодження мозку слід використовувати наступні допплерсонографічні критерії - збільшення розмірів шлуночків на тлі прискорення венозного кровоплину (VВГ>12,2 см/сек), ознак артеріалізації венозного кровоплину.

6. Ознакою перерозподілу кровоплину між басейнами артеріального кровозабезпечення внаслідок дії інтранатальних обтяжуючих факторів у малюків до місячного віку є співвідношення VБАС/VПМАС, вище ніж 1,1.

7. Ознакою тяжкості перинатального постгіпоксичного ушкодження ЦНС та вираженості ліквородинамічних порушень є співвідношення VCMAC/VПМАС у малюків місячного та трьохмісячного віку, вище ніж 0,7.

8. Для діагностики транзиторного типу ліквородинамічних порушень у доношених дітей трьохмісячного віку з анамнестичними ознаками перинатального гіпоксичного ураження ЦНС та ознаками неврологічної дисфункції (синдромами гіпертензійним, гідроцефальним, гіпертензійно-гідроцефальним) слід використовувати запропонований показник гемоліквородинаміки Пгл = -2,78 - (0,83 : МПЩ) 6,26 * ІРСМА 1,08 * ІРВГ

В тих випадках, коли виявлені симптоми неврологічної дисфункції та показник гемоліквородинаміки Пгл менше 1,5 діагностують транзиторний тип ліквородинамічних порушень.

9. Застосування вазоактивних засобів при лікуванні гемоліквородинамічних порушень гіпоксичних ураженнях ЦНС повинно супроводжуватись ретельним клініко-допплерсонографічним контролем. Критерієм їх ефективності є реєстрація клінічного ефекту, нормалізація індексів резистентності артеріального та венозного кровоплину.

10. В якості критеріїв первинного вибору медикаментозних засобів корекції ліквородинамічних порушень можуть бути використані: - для призначення вазоактивних засобів: ознаки розширення зовнішніх ліквороутримуючих просторів внаслідок ішемічних процесів, ознаки перерозподілу кровоплину між басейними артеріального кровозабезпечення, ознаки ішемії перивентрикулярних дільниць;

- для призначення дегідратуючих засобів: ознаки розширення зовнішніх ліквороутримуючих просторів внаслідок порушення ліквороциркуляції, ознаки функціонального блоку відтоку ліквора.

1. Допплерографія у відновлювальному періоді перинатальних уражень центральної нервової системи // Збір. наук. праць співробітників КМАПО ім. Шупика.- Київ, 2001. - С.596-602.

2. Використання інстенона у недоношених дітей з перинатальною патологією центральної нервової системи / Т.К.Мавропуло, та ін. // Збірник “Лекарства-человеку”. - Харьков. - 2002. - С.360-364. (Співавт.: Тіщенко В.А., Козлова В.В., Остромецька В.М., Христосова І.М. Дисертантом особисто проведене допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

3. Діагностичне та прогностичне значення нейроспецифічних білків та аутоантитіл до нейроспецифічних білків при тяжких перинатальних ураженнях центральної нервової системи // Медичні перспективи.- 2002.- Т.VII, №3.- С.68-72. (Співавт.: Тіщенко В.А., Сєдих А.І. Дисертантом особисто проведене клінічне та допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

4. Клініко-допплерографічні зіставлення у немовлят з перинатальним постгіпоксичним ураженням центральної нервової системи // ПАГ.- 2002.- №6.- С.4-6.

5. Методи немедикаментозної реабілітації дітей перших місяців життя з перинатальним постгіпоксичним ураженням центральної нервової системи // Український медичний альманах.- 2002.- №4 (додаток).- С. 86-88. (Співавт.: Тіщенко В.А., Кириченко В.В. Дисертантом особисто проведене клінічне та допплерсонографічне обстеження дітей, підготовка матеріалу до друку).

6. Тактика диференційованого підходу до діагностики та лікування синдрому внутрішньочерепної гіпертензії у дітей перших місяців життя при гіпоксично-ішемічному ураженні центральної нервової системи // Медичні перспективи.-2002.-Т.VII, №2.- С.101-104. (Співавт. Тіщенко В.А., Мішина Т.В. Дисертантом особисто проведене допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

7. Взаємовідносини окремих допплерсонографічних показників у дітей перших місяців життя з перинатальною патологією центральної нервової системи // Проблеми медичної науки та освіти.- 2003.- №2.- С. 38-42.

8. Вікові особливості взаємозвязку допплерсонографічних показників при перинатальній постгіпоксичній патології центральної нервової системи // Перинатологія та педіатрія.- 2003.- №3.- С.13-15.

9. Гестаційний вік при народженні та показники черезтімячковї допплерсонографії у немовлят перших місяців життя // Буковинський медичний вісник.- 2003.- №2.- С.71-75.

10. Деякі клінічні аспекти помірного розширення шлуночків мозку у немовлят з перинатальним ураженням центральної нервової системи // Актуал. пробл. сучасн. мед.: Вісн. Укр. мед. стомат. акад.- 2003.- №2.- С. 86-89.

11. Диференціально-діагностичні критерії різних варіантів розширення зовнішніх ліквороутримуючих просторів у дітей перших місяців життя з перинатальною патологією центральної нервової системи // ПАГ. - 2003. - №5. - С.15-19.

12. До питання про транзиторну неврологічну дисфункцію новонароджених дітей // Одеський медичний журнал.- 2003.- №2.- С.48-50.

13. Допплерографічні показники церебрального кровообігу в здорових немовлят // Буковинський медичний вісник.- 2003.- №1.- С.51-53.

14. Допплерографічні показники церебральної гемодинаміки у немовлят із затримкою внутрішньоутробного розвитку // Медичні перспективи. - 2003. - №1.- С.104-106.

15. Значимість дослідження аутоантитіл до нейроспецифічних білків при перинатальних ураженнях центральної нервової системи // Медичні перспективи. - №2. - 2003. - С.86-89. (Співавт.: Тіщенко В.А., Сєдих А.І. Дисертантом особисто проведене клінічне та допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

16. Стан церебральної гемодинаміки дітей перших місяців життя з точки зору критичного вікового періоду // Буковинський медичний вісник.- 2003.- №1-2.- С.99-101.

17. Статеві особливості клініко-ультразвукових проявів перинатального ураження центральної нервової системи // Актуал. пробл. сучасн. мед.: Вісн. Укр. мед. стомат. акад.- 2003.- №1.- С.51-53.

18. Ультразвукові прояви синдрому ліквородинамічних порушень перинатального ураження центральної нервової системи // ПАГ.- 2003.- №2.- С.24-26. (Співавт.: Тіщенко В.А., Тягло Ю.П. Дисертантом особисто проведене допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

19. Ультразвукові прояви синдрому ліквородинамічних порушень перинатального постгіпоксичного ураження центральної нервової системи: періодичність змін // Буковинський медичний вісник.- 2003.- №3-4.- С.55-57.

20. Швидкість кровоплину у вені Галена при перинатальних ураженнях центральної нервової системи // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.- Київ, 2003. - С.575-577.

21. Вплив інфекційної патології на становлення параметрів церебральної гемодинаміки у відновному періоді перинатального ураження центральної нервової системи // Медичні перспективи.- 2004.- №1.- С.73-77.

22. Возможности ранней диагностики и стимулирующего обучения при нарушениях психического развития у младенцев с органическими поражениями головного мозга // Материалы IV Украинско-Баварского симпозиума по вопросам медико-социальной реабилитации детей с органической патологией ЦНС.- Киев, 1999.- С.52. (Співавт.: Тіщенко В.А., Гайдук О.І. Дисертантом проведене клінічне, нейросонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

23. Динамика клинических и нейросонографических проявлений исхода асфиктической комы у новорожденных // V Щорічний збірник наукових праць Української Асоціації лікарів ультразвукової діагностики “Ехографія в перинатології, гінекології та педіатрії”.- Кривий Ріг: Січ, 1999.- 167-168. (Співавт.: Тіщенко В.А., Гайдук О.І. Дисертантом проведене клінічне, нейросонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

24. Діагностика специфічних внутрішньоутробних нейроінфекцій // Матеріали конф. „Перинатальні інфекції - сучасний погляд на проблему”.- Київ, 1999.- С.66-67. (Співавт.: Тіщенко В.А. Дисертантом особисто проведене клінічне, нейросонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

25. Клініко-сонографічна характеристика специфічних внутрішньоутробних менінгоенцефалітів // Матеріали конф. „Перинатальні інфекції - сучасний погляд на проблему”.- Київ, 1999.- С.68-69. (Співавт.: Тіщенко В.А. Дисертантом особисто проведене клінічне, нейросонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

26. Мавропуло Т.К. Ультразвукові ознаки герпетичного енцефаліта у новонароджених дітей // V Щорічний збірник наукових праць Української Асоціації лікарів ультразвукової діагностики “Ехографія в перинатології, гінекології та педіатрії”.- Кривий Ріг: Січ, 1999.- 160-161.

27. Проблеми здоровя новонароджених на сучасному етапі // ПАГ.- 1999.- №4.- С.15. (Співавт.: Тіщенко В.А., Гайдук О.І., Плеханова Т.М. Дисертантом проведене клінічне, нейросонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

28. Нові технології в діагностиці і прогнозуванні інвалідизуючих уражень головного мозку у новонароджених дітей // Матеріали спільної Українсько-польської наук.-практ. конф. неонатологів „Нові технології в наданні медичної допомоги новонародженим”.- Київ, 2000.- С.105-106. (Співавт.: Тіщенко В.А., Сєдих А.І. Дисертантом особисто проведене клінічне та допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

29. Імунохімічна характеристика параінфекційних уражень центральної нервової системи у новонароджених дітей // Збірник робіт наук.-прак. конф. "Поступ у дихальній підтримці новонароджених: дихальна підтримка і проблеми неонатальних інфекцій". - Львів. - 2001. - С.13-16. (Співавт.: Тіщенко В.А., Сєдих А.І. Дисертантом особисто проведене клінічне та допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

30. Вклад судинних порушень в генез синдрому внутрішньочерепної гіпертензії у дітей перших місяців життя при гіпоксично-ішемічних ураженнях ЦНС // Матеріали Української науково-практичної конференції "Актуальні проблеми неонатології". - Львів, 2002. - С.32. (Співавт.: Тіщенко В.А. Дисертантом особисто проведене клінічне, допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

31. Значимість досліджень аутоантитіл до нейроспецифічних білків при перинатальних ураженнях центральної нервової системи // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - №3. - С.95. (Співавт.: Тіщенко В.А., Сєдих А.І. Дисертантом особисто проведене клінічне та допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

32. Мавропуло Т.К. Додаткові показання до призначення пірацетаму у дітей перших місяців життя з перинатальними постгіпоксичними ураженнями ЦНС // ПАГ. - 2002. - №2. - С.48.

33. Особливості церебральної гемодинаміки у дітей перших місяців життя, що мали патологічний перебіг інтранатального періоду // Матеріали регіональної наук.-практ. конф. "Актуальні питання неонатології та дитячого харчування".- Вінниця, 2002.- С.74-77. (Співавт.: Тіщенко В.А. Дисертантом особисто проведене клінічне, допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

34. Сучасні проблеми фармакотерапії новонароджених дітей // ПАГ.-2002.- №2.-С.47. (Співавт.: Тіщенко В.А., Плеханова Т.М., Гайдук О.І., Бакай Н.С., Данілейченко А.А. Дисертантом особисто проведене допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу).

35. Тактика призначення цинаризину та діакарбу для лікування синдрому внутрішньочерепної гіпертензії у дітей перших місяців життя при гіпоксично-ішемічному ураженні // ПАГ. - 2002. - №2. - С.48. (Співавт.: Тіщенко В.А., Мішина Т.В. Дисертантом особисто проведене допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

36. Актуальні проблеми і значимість досліджень темпераменту у новонароджених дітей // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з неонатології „Стан системи гемостазу у новонароджених: норма і патологія”.- Полтава, 2003.- С. 53-54. (Співавт.: Тіщенко В.А., Тягло Ю.П. Дисертантом особисто проведене допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

37. Актуальні проблеми і перспективи розвитку темпераменту у дітей раннього віку // Матеріали конгресу педіатрів України „Актуальні проблеми і напрямки розвитку педіатрії на сучасному етапі”.- Київ, 2003.- С.24. (Співавт.: Тіщенко В.А., Тягло Ю.П. Дисертантом особисто проведене допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

38. Деякі аспекти реабілітаційної тактики при перинатальних ураженнях центральної нервової системи // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - №1. - С.83. (Співавт.: Тіщенко В.А. Дисертантом особисто проведене клінічне, допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

39. Мавропуло Т.К. Ліквородинамічні порушення // Матеріали наук.-практ. конф. „Актуальні проблеми організації медичної допомоги новонародженим”. - Київ, 2003. - С.36-37.

40. Особливості поведінки немовлят перших місяців життя з перинатальними ураженнями центральної нервової системи // Збірник наукових праць “Соціальна педіатрія. Розділ “Медико-соціальна реабілітація дітей з обмеженими можливостями здоровя”. - К.: Інтермед, 2003. - С.286-288. (Співавт.: Тіщенко В.А., Тягло Ю.П. Дисертантом особисто проведене допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

41. Стан церебральної гемодинаміки у дітей перших місяців життя з різними варіантами перинатального ураження центральної нервової системи // Матеріали конгресу педіатрів України „Актуальні проблеми і напрямки розвитку педіатрії на сучасному етапі”. - Київ, 2003. - С. 162-163. (Співавт.: Тіщенко В.А. Дисертантом особисто проведене клінічне, допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).

42. Функціональні порушення шлунково-кишкового тракту у немовлят - новий погляд на проблему // Матеріали наук.-практ. конф. “Сучасна педіатрія: досягнення і перспективи”. - Львів, 2004. - С.49 (Співавт. Тіщенко В.А. Дисертантом особисто проведене клінічне, допплерсонографічне обстеження дітей, статистична обробка матеріалу та підготовка до друку).