Військово-політична ситуація напередодні Переяславської ради. Причини укладення союзу з Московською державою. Концептуальні погляди гетьманського осередку на характер договору. Підготовка та затвердження Березневих статей. Посилення залежності від Москви.
При низкой оригинальности работы "Переяславська рада. Входження України до складу Російської Імперії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Переяславська рада. Входження України до складу Російської Імперії Зміст Вступ Розділ І. Військово-політична ситуація напередодні Переяславської ради 1.1 Причини укладення союзу з Москвою 1.2 Військова ситуація 1.3 Стосунки з московською державою. Підготовка та затвердження Березневих статей 2.1 Погодження позицій Висновки Список використаних джерел і літератури Додатки Вступ Переяславська рада 1654р. була поворотним пунктом в історії Східної Європи, який на багато століть, впритул до сьогоднішнього дня, визначив напрямок соціокультурного і геополітичного розвитку великого словянського регіону. Це - історична подія, яка належить до тих, що мають діаметрально протилежні оцінки в суспільно-політичній думці і науці. Переяславську раду і той комплекс документів, що був вироблений протягом наступних трьох місяців, можна і треба оцінювати не тільки з формального боку за схемою Жалувана грамота царя - підданство Богдана Хмельницького, але й з фактичного - якою була Україна після 1648р., коли укладала з Москвою угоду про підданство, заради чого ця угода укладалася з українського боку, і якою Україна стала після 1654р. Річ у тім, що на Переяслав можна дивитися з різних перспектив, щонайменше, з двох - з української та російської. З одного боку, чим мотивувався Богдан Хмельницький, приймаючи рішення про підданство московському царю і укладаючи з ним угоду про це підданство в результаті березневих переговорів українського посольства у Москві, як гетьман і українське суспільство оцінювали такий крок і який зміст у нього вкладали. Такі дві перспективи не знаходили однакового тлумачення цієї події, починаючи з самого 1654 року, коли почалися відмінні інтерпретації угод між Військом Запорозьким і Московською державою щодо визначення пріоритетних напрямів війни з Річчю Посполитою: Богдан Хмельницький наполягав на поході на Львів для визволення всіх етнічних земель з-під влади Речі Посполитої і включення їх в адміністративний устрій Війська Запорозького, Олексій Михайлович - на продовженні традиційної від другої половини XVI ст. політики Москви, скерованої на вирішення північно-балтійської проблеми, а як програми minimum - повернення Смоленська і земель, втрачених в результаті Поляновського миру 1634р. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. та історичні події 1654р., безумовно, належать до явищ геополітичного масштабу. Із С. Соловйовим згідний його учень Г. Карпов, який бачить в козацькій Україні лише провінцію, спочатку Польщі, пізніше - Росії. Польський дослідник Людвік Кубаля стверджував, що,. здається, не було і дня, щоб Хмельницький не приймав чужоземних послів, дипломатичних агентів, курєрів, посланців і не посилав своїх.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
