Переваги та недоліки функціонування рахункової палати України: міжнародний аспект - Статья

Стаття присвячена аналізу сучасного стану функціонування Рахункової палати України; виокремлено основні проблемні питання, які потребують законодавчого врегулювання, досліджено міжнародний досвід щодо ефективності державного фінансового контролю та виокремлено позитивні фактори, які можна використати для вдосконалення функціональних повноважень Рахункової палати України.Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що тільки комплексна реалізація заходів дасть можливість підвищити ефективність діяльності Рахункової палати України та дозволить їй зайняти належне місце в системі органів бюджетного контролю, що позитивно позначиться на бюджетній дисципліні в державі загалом. Так, вимагає вдосконалення Закон України «Про Рахункову палату» в частині більш повного узгодження з Конституцією України, урахування стандартів і досвіду роботи провідних країн світу, а також механізмів і гарантій реалізації її повноважень у повному обсязі. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Рахункову палату», що стало новим важливим кроком в її інституційному розвитку та новим етапом упровадження в Україні системи управління державними фінансами, на жаль, факти порушень бюджетного законодавства продовжують мати місце в соціально-економічному житті України. На нашу думку, так само важливо надавати інформацію щодо реагування на виявлені Рахунковою палатою порушення й факти неефективного використання державних ресурсів, надані нею рекомендації щодо усунення причин, що зумовлюють зловживання та порушення у фінансово-бюджетній системі країни тощо, адже нині, за словами фахівців Рахункової палати України, більшість матеріалів залишаються поза увагою громадськості та правоохоронних органів. Косової [5], яка у статті «Проблеми впровадження міжнародних фінансово-правових стандартів Рахунковою палатою України» обґрунтовує позицію про те, що міжнародні фінансово-правові стандарти діяльності органів вищого фінансового контролю мають ієрархічну побудову й складаються з чотирьох рівнів: рівень 1 - загальні принципи; рівень 2 - передумови для функціонування вищих органів фінансового контролю; рівень 3 - фундаментальні принципи аудиту; рівень 4 - рекомендації за конкретними темами.

Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що тільки комплексна реалізація заходів дасть можливість підвищити ефективність діяльності Рахункової палати України та дозволить їй зайняти належне місце в системі органів бюджетного контролю, що позитивно позначиться на бюджетній дисципліні в державі загалом. Перспективами подальших досліджень є вдосконалення впровадження міжнародних фінансово-правових стандартів Рахунковою палатою України. Так, вимагає вдосконалення Закон України «Про Рахункову палату» в частині більш повного узгодження з Конституцією України, урахування стандартів і досвіду роботи провідних країн світу, а також механізмів і гарантій реалізації її повноважень у повному обсязі. Незважаючи на те, що у 2015 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Рахункову палату», що стало новим важливим кроком в її інституційному розвитку та новим етапом упровадження в Україні системи управління державними фінансами, на жаль, факти порушень бюджетного законодавства продовжують мати місце в соціально-економічному житті України. Тому для ефективного виконання своїх функцій Рахункова палата має користуватися довірою Верховної Ради, громадськості й інших зацікавлених сторін, що можливо за умов забезпечення високої якості контролю. Вона має надавати достовірну й зрозумілу інформацію. На нашу думку, так само важливо надавати інформацію щодо реагування на виявлені Рахунковою палатою порушення й факти неефективного використання державних ресурсів, надані нею рекомендації щодо усунення причин, що зумовлюють зловживання та порушення у фінансово-бюджетній системі країни тощо, адже нині, за словами фахівців Рахункової палати України, більшість матеріалів залишаються поза увагою громадськості та правоохоронних органів. Повноваження Рахункової палати обмежені тільки витрачанням коштів державного бюджету України. При цьому місцеві бюджети залишилися поза межами зовнішнього незалежного контролю. Зважаючи на високий рівень порушень під час виконання місцевих бюджетів, що виявляють органи контрольно-ревізійної служби під час перевірок, така ситуація не може оцінюватися позитивно.

Потрібно підтримати погляди Е. Косової [5], яка у статті «Проблеми впровадження міжнародних фінансово-правових стандартів Рахунковою палатою України» обґрунтовує позицію про те, що міжнародні фінансово-правові стандарти діяльності органів вищого фінансового контролю мають ієрархічну побудову й складаються з чотирьох рівнів: рівень 1 - загальні принципи; рівень 2 - передумови для функціонування вищих органів фінансового контролю; рівень 3 - фундаментальні принципи аудиту; рівень 4 - рекомендації за конкретними темами. Україні доцільно поетапно впроваджувати міжнародні фінансово-правові стандарти діяльності органів вищого фінансового контролю. На першому етапі потрібно узгодити діяльність Рахункової палати України зі стандартами першого й другого рівнів. На другому етапі варто розробити національні стандарти, узгоджені з фундаментальними принципами аудиту третього рівня. Завершальним етапом є впровадження стандартів четвертого рівня.

1. Гриценко О. Сутність і призначення Рахункової палати: проблемні питання. Право України. 2004. № 10. С. 106-110.

2. Лімська декларація керівних принципів контролю: від 1 січня 1977 р. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/604_001.

3. Литвиненко Л. Система фінансового контролю у Франції: уроки для України. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. 2008. № 1. С. 89-98.

4. Офіційний сайт Міністерства з економіки, фінансів та промисловості Франції (Ministry of Economics, Finance and Industry of France). URL: http://www.finances.gouv.fr.

5. Косова E. Проблеми впровадження міжнародних фінансово-правових стандартів Рахунковою палатою України. URL: http:// www.jumaluljuridic.in.ua/archive/2016/3/22.pdf.

Размещено на .ru