Перетворення в економіці України в 1953-1964 рр.: історіографія проблеми - Автореферат

Це зумовлює необхідність детального вивчення історичного досвіду, набутого українським народом у різного роду економічних перетвореннях, у тому числі й у добу «відлиги». Навесні 1953 р. перед партійно-державною верхівкою СРСР постав виклик, що полягав, у першу чергу, в тиску такого чинника, як спадщина сталінської епохи, однією з основних складових якої було погіршення економічного становища країни й, особливо, умов життя селянства. Україна, яка не мала власної державної економічної політики, усе ж перебувала на вістрі конкретного втілення реформ у сільському господарстві та промисловості, які навязувалися ззовні. Нагальною є також проблема історіографічного аналізу літератури, що була створена на пострадянському просторі і по-новому відображала перетворення в економіці України в добу М. Хрущова. Географічні межі дисертаційного дослідження визначаються просторовими особливостями генерування і розповсюдження історичних знань, що зумовлює врахування території України, де в народному господарстві реалізовувалися хрущовські нововведення, та їх відзеркалення в історіографічних джерелах українського походження, а також створених у владних осередках СРСР, наукових центрах Росії, европейських країн та США.У першому розділі - «Історіографія, джерельна база та методологія дослідження», - що складається з трьох підрозділів, проаналізовано історіографічну ситуацію навколо вивчення перетворень в економіці України в 1953-1964 рр., стан наукової розробки проблеми, охарактеризовано історіографічні джерела, визначено методологічні та методичні засади дослідження. Авторкою встановлено, що праці, які містять історіографічні сюжети, можна обєднати у дві групи: 1) загальні історіографічні роботи, що лише почасти розглядають розвиток наукового доробку про зміни в економіці України в добу «відлиги»; 2) спеціальні історіографічні праці, присвячені окремим питанням або групі споріднених питань. До другої групи належать дослідження, присвячені окремим питанням розвитку економіки України в 1953-1964 рр. Протягом чотирьох історіографічних періодів світ побачили праці з аграрної проблематики Л. Для розгляду комплексу історіографічних джерел застосовано систему розподілу та групування їх за спільними ознаками, що враховує усталену класифікаційну схему джерел, вироблену в джерелознавстві, а також специфіку досліджуваної проблеми: 1) документи державних органів влади; 2) документи політичних партій і організацій; 3) наукові дослідження; 4) навчальні посібники, підручники, науково-популярна та довідкова література; 5) матеріали особового походження. Допоміжну роль у дослідженні відіграли документи Наукового архіву Інституту історії України НАН України, що дозволили зясувати окремі особливості історіографічної ситуації в Україні у перший історіографічний період.У висновках до дисертації викладено результати дослідження та основні положення, що виносяться на захист: · У накопиченні і вдосконаленні історичних знань про перетворення в українській економіці в 1953-1964 рр. простежуються чотири періоди: перший - від початку вивчення даної сукупності проблем у другій половині 1950-х рр. до усунення М. · Аналіз наукової літератури радянської доби виявив положення, що не відповідають сучасному рівню розвитку історичної науки, а також питання, повязані із перетвореннями в економіці України в 1953-1964 рр., що не дістали вирішення. Для літератури, що побачила світ у роки «відлиги», властивими були певні паростки ідейного плюралізму у поглядах на обєкти хрущовських перетворень, що повязується з моральним вибором науковців, які не бажали перетворюватися на завзятих прихильників сформульованих владою постулатів суспільного розвитку. Починаючи з третього періоду, простежується вивільнення вітчизняних і російських дослідників від узвичаєних радянських шаблонів у висвітленні розвитку економіки та змін у ній за часів «відлиги». · Розсудливий аналіз хрущовських перетворень в економіці було здійснено західними науковцями, які від самого початку вивчення проблеми звернули увагу на внутрішньополітичну боротьбу як один із чинників виникнення реформ.

2. Основний зміст дисертації

У висновках до дисертації викладено результати дослідження та основні положення, що виносяться на захист: · У накопиченні і вдосконаленні історичних знань про перетворення в українській економіці в 1953-1964 рр. простежуються чотири періоди: перший - від початку вивчення даної сукупності проблем у другій половині 1950-х рр. до усунення М. Хрущова від влади; другий - із середини 1960-х до середини 1980-х рр.; третій - від другої половини 1980-х - до початку 1990-х рр.; четвертий - від 1991 р. і до сьогодення.

· Аналіз наукової літератури радянської доби виявив положення, що не відповідають сучасному рівню розвитку історичної науки, а також питання, повязані із перетвореннями в економіці України в 1953-1964 рр., що не дістали вирішення. Цим зумовлено науковий пошук у плані оновлення застарілих уявлень і розвязання проблем розвитку пізнання хрущовських реформ у народному господарстві країни.

· Під час кожного історіографічного періоду науковий розгляд проблеми обумовлювався характером історіографічної ситуації. Відповідно до цього висновки у наукових дослідженнях узгоджувалися з політико-ідеологічною конюнктурою того часу, коли вони створювалися. У радянські історіографічні періоди вплив політико-ідеологічних чинників виявлявся у жорсткій залежності методологічних основ, концептуальних конструкцій, тематики досліджень від влади та її пріоритетів. Для літератури, що побачила світ у роки «відлиги», властивими були певні паростки ідейного плюралізму у поглядах на обєкти хрущовських перетворень, що повязується з моральним вибором науковців, які не бажали перетворюватися на завзятих прихильників сформульованих владою постулатів суспільного розвитку. Починаючи з третього періоду, простежується вивільнення вітчизняних і російських дослідників від узвичаєних радянських шаблонів у висвітленні розвитку економіки та змін у ній за часів «відлиги».

· Розсудливий аналіз хрущовських перетворень в економіці було здійснено західними науковцями, які від самого початку вивчення проблеми звернули увагу на внутрішньополітичну боротьбу як один із чинників виникнення реформ. При цьому українські науковці-емігранти - сучасники реформ, залишаючись у річищі думок західної гуманітаристики, прагнули побачити у них рух у напрямку зростання автономного статусу України. Із поваленням М. Хрущова вчені - представники західної української діаспори - висвітлювали його нововведення на тлі вболівання за долю України, плекання надій на покращення її становища як колоніальної складової радянської імперії. Міркування західних науковців стали набутком вітчизняного суспільствознавства.

· У радянській історіографії спостерігається стале уявлення про важке становище у сільському господарстві країни на момент приходу до влади післясталінського «колективного керівництва». Цю тезу і, у значній мірі, її аргументацію успадкували сучасні українські і російські науковці. При висвітленні питання про формування нового курсу радянські історики віддавали пріоритет вересневому (1953 р.) пленуму ЦК КПРС, неправомірно залишаючи у тіні пяту сесію Верховної Ради СРСР (5-8 серпня 1953 р.). Такий вияв тенденційності подолано у новітніх дослідженнях.

· У вивченні реорганізації виробничо-технічного обслуговування колгоспів і ліквідації машинно-тракторних станцій виокремлюються три ознаки. З одного боку, своєрідність висвітлення перетворення виявилася у позитивному розгляді протягом чотирьох періодів зосередження в руках сільгоспартілей усіх обслуговуючих виробничий процес структур. З іншого, починаючи з другого періоду, одночасно з цим розкривалися хиби перетворення - в основному підрив економіки колгоспів. У четвертий період дослідники вбачали у цьому нововведенні подальше одержавлення колгоспно-кооперативної форми власності.

· У наукових інтерпретаціях політики обмеження особистого підсобного господарства простежується еволюція від обґрунтування необхідності заходів у цьому напрямку до визнання тупикового характеру утисків. Позитивний результат наукової діяльності сучасних істориків полягає у тому, що вони розкрили мотивацію субєктів жорсткого регулювання ОПГ - прагнення остаточно позбавити селянина статусу господаря. Окремо у вітчизняній історіографії сформульовано положення про дискримінаційну політику держави щодо українського села, у межах якої здійснювалися наміри партійно-державної верхівки стосовно особистого підсобного господарства. Разом із тим, у сучасній літературі відобразилося уявлення про життєздатність і ефективність особистих селянських господарств.

· Науковий розгляд реформи управління промисловістю 1957 р. ще перебуває на початковій стадії. Дослідження першого періоду, присвячені зазначеному перетворенню, відзначаються застарілістю. У другий період його розгляд відбувався побіжно, з огляду на «волюнтаризм», яким брежнєвське керівництво затаврувало одне з найбільших перетворень М. Хрущова. Починаючи з третього періоду ця новація була осмислена як цілковито адміністративна. У четвертий період вивчення раднаргоспів повільно розгортається у двох самостійних площинах - дослідження економічної політики і вивчення рад народного господарства як територіальних органів управління промисловістю.

· Дослідження руху за комуністичну працю, як реформи з покращення трудової поведінки робітників промисловості, протягом двох перших історіографічних періодів уявляється найбільш заідеологізованою ділянкою наукової розробки хрущовських реформ. Тут накопичився значний масив літератури, що інтерпретувала неіснуючі у широкому масштабі почини на базі підроблених джерел. Таке становище у цілому було усвідомлене науковцями у третій і четвертий періоди.

Проведене автором дослідження дає можливість сформулювати деякі практичні рекомендації: необхідно продовжити пошук архівних документів та матеріалів регіонального рівня, що стосуються перетворень в економіці України у 1953-1964 рр., які дозволять розвязати багато питань конкретно-історичної проблематики, зокрема особливостей та результатів їх реалізації;

перспективним напрямком для формування джерельної бази реформ зазначеного періоду є видання вже виявлених архівних матеріалів, що стосуються порушеної проблеми, оскільки це сприятиме активізації дослідницької діяльності;

очевидна потреба залучення для дослідження руху за комуністичну працю джерел усної історії.

1. Формування нового курсу аграрної політики СРСР у 1953 році в радянській і сучасній історіографії // Історичні і політологічні дослідження: Матеріали VII міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Історія та сучасність: погляд крізь віки», присвяченої 70-річчю Донецького національного університету / Головний редактор П.В. Добров. - Донецьк: ДОННУ, 2007. - №3/4 (33/34). - С.77-82.

2. Розвиток промисловості Донецької області у 1953-1964 рр.: історіографія проблеми // Нові сторінки історії Донбасу: Збірник статей / Головний редактор З.Г. Лихолобова. - Донецьк, 2008. - Кн.15/16. - С.392-405.

3. Рух за комуністичну працю у промисловості УРСР у хрущовську добу: історія вивчення теми // Схід: Аналітично-інформаційний журнал / Головний редактор В. Білецький. - 2008. - №5 (89). - С.68-73.

4. Державна політика щодо особистого підсобного господарства селян у період хрущовської відлиги: історіографія проблеми // Історичні і політологічні дослідження / Головний редактор П.В. Добров. - 2008. - №1-2. - С.148-153.

5. Історична наука періоду хрущовської «відлиги» про тогочасний розвиток сільського господарства // Актуальні проблеми науки та освіти: Матеріали VII підсумкової (2004 р.) науково-практичної конференції викладачів МДГУ: Зб. наук. праць / За редакцією К.В. Балабанова. - Маріуполь: МДГУ, 2005. - С.137-138.

6. Історіографічна ситуація навколо вивчення економічного розвитку України 1953-1954 рр.: вплив ідеологічних чинників // Збірник матеріалів IV Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих науковців «Українська державність: історія і сучасність». 30 листопада 2007: [у 2 ч.]. - Маріуполь: МДГУ, 2007. - Ч.1. - С.56-58.

7. Історіографія вивчення управління промисловістю і будівництвом Донецької області у період раднаргоспівської реформи (1957-1965 рр.) // Актуальні проблеми науки та освіти: Збірник матеріалів Х підсумкової науково-практичної конференції викладачів МДГУ: Зб. наук. праць / За редакцією К.В. Балабанова. - Маріуполь: МДГУ, 2008. - С.134-136.

8. Спроба покращення трудової поведінки робітників промисловості у роки відлиги у сучасній історіографії // Розвиток наукової думки - 2008: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Миколаїв, 2008. - Т.1. - С.13-17.

9. Відображення політики щодо особистого підсобного господарства у радянській гуманітаристиці відлигового часу // Українська державність: історія і сучасність: Збірник матеріалів V Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених (28 листопада 2008 р.) / Під загальною редакцією К.В. Балабанова. - Маріуполь: МДГУ, 2008. - С.53-55.