Напрями змін у продуктивності курчат, перетравності поживних речовин, аміно- та жирнокислотному складі м"яса та печінки. Морфологічний і біохімічний склад крові та тушок, вміст амінокислот у м’язах при різних рівнях триптофану й треонина в комбікормах.
При низкой оригинальности работы "Перетравність корму, обмін речовин та продуктивні якості у курчат-бройлерів за різних рівнів триптофану та треоніну в комбікормах", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
За даними деяких авторів (Калашников А. П., Фисинин В. И., Щеглов В. В., 2003; Каравашенко В. Ф., 1998), вміст триптофану та треоніну у комбікормах бройлерів різниться між собою, що прямо або опосередковано впливає на рівень ліпідного, вуглеводного і білкового обміну в організмі, чим зумовлюється їх продуктивність. У звязку з цим дослідження з визначення оптимального вмісту триптофану у раціонах курчат-бройлерів у різні періоди вирощування та вивчення його взаємодії з іншими амінокислотами, зокрема треоніном, є актуальними і мають важливе наукове і практичне значення. Дисертаційна робота є частиною комплексних досліджень за темою “Розробити системи оцінки якості кормів та нормованого живлення тварин за різних технологій виробництва продукції тваринництва” (номер державної реєстрації 0106U004247), які виконувалися на кафедрі годівлі тварин та технології кормів ім. Мета роботи - встановити оптимальні рівні триптофану та треоніну у комбікормах для курчат-бройлерів залежно від періодів їх вирощування. Для досягнення мети у роботі було поставлено завдання вивчити: - живу масу та показники росту курчат-бройлерів;Дослідження проводилися в умовах експериментальної бази проблемної науково-дослідної лабораторії кормових добавок кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. Відповідно до завдань досліджень було проведено два науково-господарські досліди: перший - упродовж вересня-жовтня 2007 р., другий-червня-липня 2008 р. Упродовж основного періоду тривалістю 38 діб, враховуючи вік курчат, виділяли три періоди: 5-21; 22-35; 36-42 доби, згідно зі схемою досліду (табл. Для проведення першого та другого дослідів було відібрано 400 та 300 голів курчат-бройлерів 5-добового віку, з яких за принципом аналогів формували відповідно 4 та 3 групи по 100 голів у кожній (50 півників і 50 курочок). Під час проведення дослідів визначали живу масу, лінійні проміри курчат-бройлерів, обчислювали абсолютний і середньодобовий прирости, а також витрати комбікорму на 1 кг приросту живої маси.Жива маса курчат 3-ї групи у віці 7, 14, 21, 28, 35 та 42 доби порівняно з контролем була вищою відповідно на 3,40; 4,48; 8,60; 6,26; 4,70 і 3,32 %, тоді як курчата 2-і 4-ї дослідних груп у зазначені періоди вирощування за цим показником поступалися перед аналогами контрольної та 3-ї дослідної груп. Так, у 7-добовому віці жива маса у курчат 2-та 4-ї груп була меншою відповідно на 1,7 та 3,7 % (р<0,05), ніж у бройлерів контрольної групи і на 4,94 та 6,74 % - ніж у птиці 3-ї дослідної групи. Отже, комбікорми з вмістом 0,21; 0,19 і 0,16 % триптофану, які споживали курчата-бройлери 3-ї групи у періоди вирощування 5-21, 22-35 і 36-42 діб, сприяли збільшенню в кінці вирощування їх живої маси порівняно з цим показником у курчат 1-, 2-та 4-ї груп відповідно на 3,3; 10,6 і 7,9 %. У заключний період (36-42 діб) птиця 2-ї групи на 1 кг приросту споживала комбікорму на 7,6; 17,2 та 2,8 % більше, порівняно з аналогами контрольної, 3-та 4-ї груп. Зокрема, у віці 29-35 діб перетравність протеїну комбікорму у курчат 2-та 4-ї груп була відповідно на 4,9 та 3,6 % нижчою, а у 3-й групі - на 1,9 % вищою, ніж у аналогів контрольної групи.Використання в годівлі курчат-бройлерів кросу “Кобб-500” комбікормів із різними рівнями триптофану та треоніну дозволяє підвищити приріст живої маси та зменшити витрати корму на 1 кг приросту на 1,7-6,3 %. Згодовування курчатам-бройлерам віком 5-21 доба комбікормів із вмістом триптофану 0,21 %, 22-35 діб - 0,19 і 36-42 доби - 0,16 % за рівня треоніну відповідно 1,00 %; 0,93 і 0,76 % забезпечує збільшення їх живої маси та середньодобових приростів на 3,3 %, забійного виходу - на 0,7 %, вмісту в грудних мязах сухої та органічної речовин - на 0,7 %, протеїну - на 0,8 (р<0,05) %, суми незамінних амінокислот у мясі - на 5,3 %. Згодовування курчатам-бройлерам повнораціонних комбікормів із вмістом триптофану 0,21 % (5-21 доба), 0,19 % (22-35 діб), 0,16 % (36-42 доби) призводить до збільшення маси непатраної тушки на 1,2 %, напівпатраної - на 1,9 %, мясності кінцівок - на 2,6 %, виходу їстівних частин - на 1,3 (р<0,05) %, суми незамінних амінокислот у мясі та печінці - відповідно на 5,3 і 4,2 %, суми незамінних жирних кислот у мясі та печінці - на 4,9 і 8,9 % порівняно з рівнем триптофану, підвищеним відповідно до 0,25; 0,23 і 0,19 %.
Вывод
Перший науково-господарський дослід
Характеристика годівлі. Годівлю піддослідного поголівя курчат-бройлерів упродовж досліду здійснювали повнораціонними комбікормами. За набором основних компонентів комбікорми, які згодовували курчатам-бройлерам, були однаковими і різнилися між собою лише за вмістом триптофану, відповідно до схеми досліду.
Продуктивність курчат-бройлерів. Одним з основних показників, за яким можна оцінювати рівень продуктивності курчат-бройлерів, є жива маса останніх. Згодовування курчатам-бройлерам комбікормів із різним вмістом триптофану позначалося на інтенсивності їх вагового росту (табл. 2).
*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 порівняно з контрольною групою.
Жива маса курчат 3-ї групи у віці 7, 14, 21, 28, 35 та 42 доби порівняно з контролем була вищою відповідно на 3,40; 4,48; 8,60; 6,26; 4,70 і 3,32 %, тоді як курчата 2- і 4-ї дослідних груп у зазначені періоди вирощування за цим показником поступалися перед аналогами контрольної та 3-ї дослідної груп. Так, у 7-добовому віці жива маса у курчат 2- та 4-ї груп була меншою відповідно на 1,7 та 3,7 % (р<0,05), ніж у бройлерів контрольної групи і на 4,94 та 6,74 % - ніж у птиці 3-ї дослідної групи.
У курчат 2-ї групи віком 14, 21, 28, 35 та 42 доби жива маса птиці була відповідно на 9,8; 8,0; 12,9; 9,4 та 6,6 % меншою, ніж у аналогів контрольної групи. Аналогічна тенденція у зміні живої маси відмічена і у курчат-бройлерів 4-ї дослідної групи, які за цим показником поступалися перед контролем відповідно на 4,7; 4,9; 7,4; 4,6 та 4,2 %.
Отже, комбікорми з вмістом 0,21; 0,19 і 0,16 % триптофану, які споживали курчата-бройлери 3-ї групи у періоди вирощування 5-21, 22-35 і 36-42 діб, сприяли збільшенню в кінці вирощування їх живої маси порівняно з цим показником у курчат 1-, 2- та 4-ї груп відповідно на 3,3; 10,6 і 7,9 %.
Аналогічно живій масі змінювалися абсолютні та середньодобові прирости. Так, найбільші абсолютні прирости (2371 г) відмічено у курчат 3-ї дослідної групи, які споживали комбікорми з вмістом триптофану 0,21 %, 0,19 та 0,16 % у відповідні періоди вирощування (5-21, 22-35 та 36-42 доби).
Витрати корму. Неоднакова інтенсивність росту курчат-бройлерів за різного рівня триптофану у раціонах позначилася на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси.
Зокрема, упродовж першого періоду вирощування (5-21 діб) птиця 2-ї групи витрачала комбікорму на 1 кг приросту на 8,7 % більше, ніж аналоги контрольної групи. При цьому найнижчі витрати корму відмічено у птиці 3-ї групи - 2,33 кг.
У другий період вирощування (22-35 діб) курчата-бройлери 3-ї групи за витратами комбікормів на одиницю приросту переважали аналогів контрольної, 2- та 4-ї дослідних груп відповідно на 8,2; 18,0 та 14,7 %.
У заключний період (36-42 діб) птиця 2-ї групи на 1 кг приросту споживала комбікорму на 7,6; 17,2 та 2,8 % більше, порівняно з аналогами контрольної, 3- та 4-ї груп.
У середньому за весь період вирощування витрати комбікорму на одиницю приросту у птиці 3-ї дослідної групи були на 6,7 % меншими порівняно з контрольною групою, тоді як у 2- та 4-й групах цей показник виявився відповідно на 11,6 та на 6,8 % більше, хоча встановлені відмінності між птицею різних груп були статистично невірогідними.
Перетравність поживних речовин кормів. Результати фізіологічних дослідів, проведених на курчатах у різні вікові періоди, свідчать про високу перетравність поживних речовин комбікорму. Проте окремі поживні речовини залежно від віку курчат та вмісту триптофану у комбікормах перетравлювалися неоднаково (табл. 3).
Так, у 15-21-добовому віці найвища перетравність протеїну встановлена у курчат 3-ї групи. Порівняно з контролем цей показник у курчат 3-ї групи був вищий на 1,3 % і відповідно на 4,2 та 3,9 % - порівняно з показником 2- та 4-ї дослідних груп.
Таблиця 3 - Перетравність поживних речовин, %
Група Вік, діб Протеїн Жир Клітковина БЕР
1-а 15-21 85,7±0,57 91,4±0,94 3,1±0,18 87,1±0,51
2-а 82,8±0,92** 90,7±1,12 2,9±0,10 90,5±1,05
3-я 87,0±1,05* 89,4±0,90 3,2±0,08 83,9±0,80
4-а 83,1±0,41* 84,0±1,28 3,0±0,12 89,7±1,13
1-а 29-35 88,7±0,45 93,1±2,12 5,2±0,18 86,5±1,12
2-а 83,8±0,39 90,2±0,89 4,0±0,07 90,1±0,82
3-я 90,6±0,64** 93,0±1,63 4,9±0,23 89,9±1,48
4-а 85,1±0,25* 95,5±0,97 4,2±0,06 91,4±0,73
1-а 36-42 91,0±0,61 92,2±2,01 6,3±0,31 81,9±1,01
2-а 86,6±0,48** 90,5±1,54 6,0±0,08 86,1±0,87
3-я 92,4±0,24* 93,0±0,97 6,6±0,15 82,4±0,47
4-а 83,3±0,29* 88,5±1,11 5,8±0,07 80,8±1,26
*р<0,05; **р<0,01 порівняно з контрольною групою.
Аналогічна закономірність за перетравністю протеїну в організмі курчат-бройлерів спостерігалась і в наступні періоди вирощування. Зокрема, у віці 29-35 діб перетравність протеїну комбікорму у курчат 2- та 4-ї груп була відповідно на 4,9 та 3,6 % нижчою, а у 3-й групі - на 1,9 % вищою, ніж у аналогів контрольної групи.
У 36-42-добовому віці курчата 2- та 4-ї дослідних груп за перетравністю протеїну поступалися перед контролем відповідно на 4,4 та 6,7 %, а аналоги 3-ї дослідної групи, навпаки, перевершували його на 1,5 %.
Встановлено, що у періоди 29-35 та 36-42 доби курчата 3-ї групи за перетравністю протеїну перевищували аналогів 2- та 4-ї груп відповідно на 6,8 і 5,5 % та на 5,8 і 9,1 %.
Слід відмітити також те, що перетравність протеїну і клітковини у піддослідної птиці з віком зростає.
Водночас найвищі показники перетравності жиру та БЕР виявлено у піддослідної птиці 29-35-добового віку.
Баланс азоту в організмі курчат-бройлерів. Результати фізіологічного досліду показали, що у курчат-бройлерів за різних рівнів триптофану в комбікормах використання азотистих речовин в організмі відбувалося неоднаково.
Упродовж першого фізіологічного досліду (вік курчат - 15-21 доба) найменша кількість азоту (3,60-3,81 г) утримувалася в організмі курчат-бройлерів 2- та 4-ї груп, де вона була відповідно на 15,1 і 10,1 % менше, ніж в аналогів контрольної групи. Птиця 3-ї групи за кількістю утриманого в організмі азоту переважала ровесників 2- і 4-ї дослідних груп відповідно на 15,0 і 8,7 %. Загалом курчата-бройлери 3-ї групи утримували в організмі азоту на 0,78 % більше від прийнятого, ніж контрольні аналоги.
У 29-35-добовому віці найбільше азоту утримувалося в тілі курчат контрольної групи, які споживали комбікорм із вмістом 0,23 % триптофану. За цим показником вони переважали птицю 2-, 3- та 4-ї груп відповідно на 12,2; 7,7 та 3,0 %.
Зменшення в комбікормі курчат-бройлерів 3-ї групи віком 36-42 доби вмісту триптофану до 0,16 % впливає на утримання азоту в їх організмі. При цьому, найбільша кількість азоту (3,96 г) утримувалася в організмі курчат-бройлерів контрольної групи, де вона була відповідно на 0,3; 8,8 та 2,3 % менша, ніж в аналогів 2-, 3- та 4-ї груп. Слід зазначити, що загалом в організмі курчат-бройлерів 3-ї групи утримувалось азоту на 0,78 % більше від прийнятого, ніж у контрольних аналогів.
Показники забою курчат-бройлерів. Результати проведених досліджень свідчать, що згодовування курчатам-бройлерам кросу “Кобб-500” комбікормів із різним рівнем триптофану під час вирощування впливає на їх показники забою.
Так, знижений на 15 % рівень триптофану порівняно з контролем (0,25; 0,23 та 0,19 г/100г) у комбікормах курчат-бройлерів 3-ї групи у відповідні періоди вирощування (5-21; 22-35; 36-42 доби) сприяв підвищенню їх передзабійної живої маси на 1,7 %, маси непатраної тушки - на 1,2 %, напівпатраної - на 2,2 % та маси патраної тушки - на 2,6 %, маси грудних мязів і мязів кінцівок відповідно на 16,6 та 6,96 % порівняно з контролем (р<0,05).
У курчат-бройлерів 4-ї дослідної групи, які отримували комбікорми з підвищеним на 15 % рівнем триптофану (0,28; 0,26 та 0,21 г/100г) відповідно у періоди вирощування 5-21; 22-35 та 36-42 доби відмічено зниження передзабійної живої маси на 4,9 %, маси непатраної тушки - на 4,3 %, напівпатраної - на 5,7 % та маси патраної тушки - на 6,1 % порівняно з аналогами контрольної групи.
Амінокислотний склад мяса і печінки. Згодовування бройлерам 3-ї групи повнораціонних комбікормів з вмістом триптофану 0,21; 0,19 і 0,16 % відповідно до періодів вирощування 5-21; 22-35; 36-42 доби сприяє збільшенню кількості суми незамінних амінокислот у грудних мязах. Так, за цим показником курчата зазначеної групи на 5,27 % переважали аналогів контрольної групи.
Сума незамінних амінокислот у мясі курчат 2- та 4-ї груп була відповідно на 4,4 та 3,8 % меншою порівняно з ровесниками контрольної групи (р<0,001).
Встановлено також, що різний рівень триптофану в комбікормах для курчат-бройлерів кросу “Кобб-500” помітно впливає на амінокислотний склад печінки.
Сума незамінних амінокислот у печінці курчат-бройлерів 3-ї групи, які у періоди вирощування 5-21; 22-35 і 36-42 діб споживали комбікорм із вмістом 0,21; 0,19 і 0,16 % триптофану, на 4,2 % переважала показник птиці контрольної групи (р<0,01). Одночасно в печінці курчат зазначеної групи відмічено підвищений вміст майже всіх незамінних амінокислот, окрім метіоніну, вміст якого був на 3,1 % нижче порівняно з контролем.
Другий науково-господарський дослід
Характеристика годівлі. Комбікорми, які згодовували курчатам-бройлерам контрольної та дослідних груп, за набором інгредієнтів були однаковими і різнилися між собою лише за вмістом треоніну. Рівень треоніну регулювали за рахунок синтетичної L-форми цієї амінокислоти.
Продуктивність курчат-бройлерів. Проведеними дослідженнями встановлено суттєві зміни живої маси курчат-бройлерів під впливом різних рівнів треоніну в комбікормі (табл. 4).
Упродовж досліду найвищу живу масу мали курчата 3-ї групи, які одержували комбікорм з підвищеним рівнем треоніну і у 7, 14, 21, 28, 35 та 42-добовому віці переважали аналогів контрольної групи відповідно на 6,5; 3,1; 3,9; 3,8; 3,3 та 3,4 %.
Разом із тим, використання у годівлі курчат-бройлерів комбікормів із зниженим рівнем треоніну в усі періоди вирощування (5-21; 22-35; 36-42 доби) призводить до зменшення їх живої маси. Так, птиця 2-ї групи віком 14, 21, 28, 35 і 42 доби за живою масою поступалася перед аналогами контрольної групи відповідно на 8,3; 8,3; 8,3; 7,9 і 5,1 % та на 11,1; 11,7; 10,9; 10,9 і 8,3 % - перед ровесниками 3-ї групи.
Таблиця 4 - Жива маса курчат-бройлерів, г
Вік, діб Група
1-а 2-а 3-я
1 39,6±0,28 40,0±0,27 40,4±0,29*
7 128,7±1,61 123,9±1,40* 137,0±1,64***
14 377,8±4,29 346,3±2,72*** 389,7±3,42*
21 748,0±6,00 686,1±11,22*** 777,3±8,27**
28 1260,4±11,60 1166,0±17,33*** 1308,2±15,56*
35 1846,8±18,40 1701,1±22,94*** 1908,5±19,15*
42 2412,9±19,30 2289,0±28,58*** 2495,7±25,72*
*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 порівняно з контрольною групою.
Загалом, найінтенсивніший ріст курчат-бройлерів упродовж періоду вирощування від 5 до 42 діб забезпечували комбікорми із вмістом треоніну в перший період (5-21діб) - 1,00 %; другий (22-35 діб) - 0,93 та у фінішний (36-42 діб) - 0,76 %.
Подібна закономірність спостерігалась у курчат-бройлерів і відносно середньодобових приростів живої маси.
Слід зазначити, що найбільший середньодобовий приріст за період вирощування відмічено у птиці 3-ї групи, у комбікормі якої вміст треоніну становив у 5-21-добовому віці 1,00 %; 22-35-добовому - 0,93 % та у 36-42-добовому віці - 0,76 %. За цим показником вона переважала аналогів контрольної та 2-ї дослідної груп відповідно на 3,4 % та 9,3 %.
Витрати корму. Різний вміст треоніну в комбікормах курчат-бройлерів позначився на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси. Так, у перший період вирощування (5-21 доба) птиця контрольної групи витрачала на 2,2 % більше корму, ніж аналоги 3-ї групи.
У період вирощування від 22- до 35 діб найнижчі витрати корму встановлено у курчат 3-ї групи, у яких вони виявилися на 1,7 та 6,5 % меншими, ніж у птиці 1- та 2-ї груп.
У третій віковий період (36-42 доби) показник витрат корму у птиці 3-ї групи був відповідно на 1,9 та 6,7 % нижчий, ніж у аналогів контрольної та 2-ї дослідної груп.
У середньому за дослід найнижчі витрати корму відзначено у курчат 3-ї групи, де вони були відповідно на 1,7 та 5,9 % меншими, ніж у птиці контрольної та 2-ї груп.
Перетравність поживних речовин кормів. Проведені дослідження дали змогу виявити певні закономірності у перетравності поживних речовин у курчат-бройлерів залежно від вмісту треоніну у комбікормах (табл. 5).
Таблиця 5 - Перетравність поживних речовин, %
Група Вік, діб Протеїн Жир Клітковина БЕР
1-а 15-21 86,8±0,66 90,0±0,30 3,1±0,10 84,5±0,81
2-а 83,6±1,22* 90,5±1,05 3,0±0,17 87,7±1,50
3-я 88,2±0,87 88,4±0,94* 3,3±0,03 82,1±0,72
1-а 29-35 90,1±0,90 92,8±1,12 5,2±0,24 88,3±0,32
2-а 85,9±0,21* 91,2±0,89 5,0±0,09 91,5±0,89
3-я 90,7±0,47** 92,5±0,75 4,8±0,15 90,4±0,17
1-а 36-42 92,0±0,58 93,1±0,93 6,7±0,13 81,9±1,23
2-а 86,3±0,85** 89,4±2,04 5,9±0,32* 86,7±0,54**
3-я 93,2±0,22 93,7±1,51 6,8±0,28 82,3±1,38
*р<0,05; **р<0,01 порівняно з контрольною групою.
У птиці 21-добового віку найнижчу перетравність протеїну встановлено у курчат-бройлерів 2-ї групи, де вона була відповідно на 3,2 і 4,6 % нижчою (р<0,05), ніж у аналогів контрольної та 3-ї дослідної груп.
У птиці 29-35-добового віку найвища перетравність протеїну відмічена у курчат 3-ї групи, що перевершувала показник аналогів контрольної і 2-ї дослідної груп відповідно на 0,6 та 4,8 %. Перетравність жиру у курчат контрольної та 3-ї дослідної груп була близькою за значенням, а молодняк 2-ї групи поступався перед ними відповідно на 1,6 % та на 1,3 %.
Аналогічна закономірність у перетравності протеїну та жиру спостерігалась у курчат віком 36-42 доби. Таким чином, у курчат-бройлерів 3-ї дослідної групи, які споживали комбікорм у 5-21-добовому віці з вмістом треоніну - 1,00 %, у 22-35-добовому - 0,93 %, у 36-42-добовому віці -0,76 %, відмічалася тенденція до вищої перетравності протеїну порівняно з контролем, тоді як у птиці 2-ї дослідної групи перетравність його упродовж досліду була найнижчою.
Баланс азоту в організмі курчат-бройлерів. Виявлено, що різний вміст треоніну в раціоні курчат-бройлерів неоднаково впливає на ступінь використання азотистих речовин корму. Так, птиця 2- та 3-ї груп віком 15-21 доба споживала найбільшу кількість азоту з кормом, перевершуючи за цим показником аналогів контрольної групи відповідно на 8,66 і 9,05 %.
Курчата 3-ї групи, яким згодовували комбікорм із вмістом треоніну 1,00 % у 5-21-добовому віці, виділяли з послідом найменшу кількість азоту (0,40 г). Порівняно з показником у птиці контрольної і 2-ї дослідної груп вона була меншою відповідно на 21,6 та 38,5 %. Аналогічна закономірність простежувалась і в наступні періоди вирощування. При цьому найвище відносне утримання азоту в організмі від спожитої його кількості також відзначено у птиці 3-ї групи, яка в усі три періоди вирощування за цим показником перевищувала контроль відповідно на 5,25; 0,69 та 4,39 %.
Показники забою курчат-бройлерів. Збільшення рівня треоніну у раціонах курчат-бройлерів 3-ї групи сприяло підвищенню їх передзабійної живої маси на 9,3 %, маси непатраної тушки - на 2,5 %, маси напівпатраної - на 3,3 % та маси патраної тушки - на 4,1 % порівняно з контролем. Аналогічна закономірність спостерігалась у птиці за масою грудних і стегнових мязів, яка зросла відповідно на 5,4 та 7,4 % порівняно з контролем (р<0,01).
Одночасно цей показник у курчат-бройлерів 2-ї групи виявився на 18,6 і 18,0 % (р<0,01) нижчим порівняно з ровесниками контрольної групи.
Амінокислотний склад мяса та печінки. Згодовування бройлерам 2-ї дослідної групи комбікормів із зниженим рівнем треоніну викликало зменшення (р<0,001) загального вмісту амінокислот у мясі птиці на 1012 мг/100 г, або на 10,3 % порівняно з контролем.
Результати досліджень показали, що найбільший вміст незамінних амінокислот наявний у мясі та печінці птиці 3-ї дослідної групи, яка за вмістом лізину, метіоніну, триптофану та треоніну у мясі перевищувала контроль відповідно на 2,0; 16,1; 8,4 та 2,6 %. Одночасно сума незамінних амінокислот у печінці курчат-бройлер зазначеної групи переважала показник контрольної групи на 0,96 % (р<0,01).
За використання комбікормів зі зниженим рівнем треоніну сума незамінних амінокислот у печінці курчат-бройлерів 2-ї групи зменшувалася на 3,3 % (р<0,001) порівняно з контролем.
Економічна ефективність виробництва мяса курчат-бройлерів. Показники економічної ефективності використання повнораціонного комбікорму з різними рівнями триптофану та треоніну були розраховані на основі аналізу даних, отриманих при впроваджені результатів досліджень в умовах ТОВ “Рубі Роз Агрікол КО. ЛТД” Київської області.
З метою проведення порівняльного випробування було сформовано дві групи з курчат-бройлерів кросу “Кобб-500” 5-добового віку, по 25000 голів у кожній.
Птиці контрольної групи згодовували повнораціонний комбікорм, що постійно застосовується в господарстві (базовий). У базовому варіанті комбікорму вміст триптофану та треоніну для курчат 5-21-добового віку становив відповідно 0,25 % та 0,90 %, 22-35-добового віку - 0,23 % і 0,83 % та у 36-42-добовому віці - 0,19 % і 0,66 %.
За новим варіантом поживність комбікорму змінювали упродовж трьох періодів вирощування: для птиці від 5 до 21 доби - 0,21 % триптофану та 1,00 % треоніну, у 22-35-добовому віці - відповідно 0,19 та 0,93 % і у період вирощування 36-42 доби - 0,16 та 0,76 %.
Дані, отримані після проведення випробувань, показали, що згодовування курчатам-бройлерам комбікормів, скоригованих за вмістом триптофану та треоніну, сприяє підвищенню валового приросту та зниженню витрат корму на одиницю приросту порівняно з базовим комбікормом відповідно на 10,8 та 11,2 %.
При цьому використання повнораціонного комбікорму за новим варіантом знижує собівартість виробництва 1 кг мяса птиці на 2,8 %, що сприяє підвищенню рентабельності його виробництва з 49,10 % до 66,69 %.1. Використання в годівлі курчат-бройлерів кросу “Кобб-500” комбікормів із різними рівнями триптофану та треоніну дозволяє підвищити приріст живої маси та зменшити витрати корму на 1 кг приросту на 1,7-6,3 %.
2. Згодовування курчатам-бройлерам віком 5-21 доба комбікормів із вмістом триптофану 0,21 %, 22-35 діб - 0,19 і 36-42 доби - 0,16 % за рівня треоніну відповідно 1,00 %; 0,93 і 0,76 % забезпечує збільшення їх живої маси та середньодобових приростів на 3,3 %, забійного виходу - на 0,7 %, вмісту в грудних мязах сухої та органічної речовин - на 0,7 %, протеїну - на 0,8 (р<0,05) %, суми незамінних амінокислот у мясі - на 5,3 %.
3. Зниження рівня триптофану на 15 % у комбікормах упродовж періоду вирощування викликає збільшення (р<0,05) вмісту протеїну і жиру в мязах кінцівок - на 0,5 %, сухої і органічної речовини - відповідно на 1,3 і 1,4 %.
4. Підвищення рівня триптофану на 15 % у комбікормах упродовж періоду вирощування викликає зменшення живої маси і середньодобових приростів курчат-бройлерів на 4,2 % та перетравності протеїну - на 2,6-7,7 %.
5. Згодовування курчатам-бройлерам повнораціонних комбікормів із вмістом триптофану 0,21 % (5-21 доба), 0,19 % (22-35 діб), 0,16 % (36-42 доби) призводить до збільшення маси непатраної тушки на 1,2 %, напівпатраної - на 1,9 %, мясності кінцівок - на 2,6 %, виходу їстівних частин - на 1,3 (р<0,05) %, суми незамінних амінокислот у мясі та печінці - відповідно на 5,3 і 4,2 %, суми незамінних жирних кислот у мясі та печінці - на 4,9 і 8,9 % порівняно з рівнем триптофану, підвищеним відповідно до 0,25; 0,23 і 0,19 %.
6. Годівля курчат бройлерів комбікормами з підвищеним на 11 % рівнем треоніну за однакової кількості триптофану забезпечує збільшення живої маси, абсолютного і середньодобового приростів на 3,3-3,4 %, забійного виходу - на 1,9 %.
7. Застосування у годівлі курчат-бройлерів комбікормів з підвищеним рівнем треоніну до 1,00 %; 0,93 і 0,76 % за однакового рівня триптофану відповідно до періодів вирощування 5-21, 22-35 та 36-42 доби сприяє збільшенню лінійних промірів тіла: довжини тулуба - на 0,8-6,2 %, довжини кіля - на 3,5-4,9 %, ширини та обхвату грудей - на 0,6-1,2 і 2,5-3,7 %; підвищенню перетравності протеїну - на 0,6-1,4 %; утримання азоту в організмі - на 0,7-5,25 %.
8. У разі підвищення вмісту треоніну в комбікормах для курчат-бройлерів віком 5-21; 22-35 та 36-42 доби відповідно до 1,00 %; 0,93 і 0,76 % за сталого рівня триптофану збільшується передзабійна жива маса на 9,3 %, маса непатраної тушки - на 2,5, маса напівпатраної тушки - на 3,3, маса патраної тушки - на 4,1, маса грудних мязів - на 5,4, маса стегнових мязів - на 7,4, мясність тушки - на 8,1, мясність грудей - на 0,4, мясність ніг - на 0,8, вихід їстівних частин - на 0,5, сума незамінних амінокислот у мясі та печінці - на 0,9, та сума незамінних жирних кислот у мясі та печінці - на 6,9 і 5,9 %.
9. Згодовування курчатам-бройлерам у 5-21-добовому віці комбікормів з вмістом триптофану 0,21 %, 22-35-добовому - 0,19 %, 36-42-добовому віці - 0,16 %; треоніну - відповідно 1,00; 0,93 та 0,76 % сприяє збільшенню валового виробництва мяса на 10,8 %, підвищенню збереженості поголівя на 2,3 %, рівня рентабельності - на 17,6 % та зниженню витрат корму на 1 кг приросту на 11,2 %.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Для отримання максимального приросту і виходу мяса за мінімальної кількості жиру рекомендується при вирощуванні курчат-бройлерів кросу “Кобб-500” віком 5-21 доба використовувати комбікорм із вмістом 0,21 % триптофану, 22-35 діб - 0,19 і 36-42 доби - 0,16 % за рівня треоніну відповідно 1,00, 0,93 та 0,76 %. курка амінокислота комбікорм мясо
Список литературы
1. Ібатуллін І.І. Продуктивні якості курчат-бройлерів за різних рівнів триптофану в комбікормі / І. І. Ібатуллін, Р.В. Мартинюк, В.К. Кононенко // Науковий вісник НАУ. - 2008. - Вип. 126. - С. 186-191. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
2. Ібатуллін І.І. Якість мяса курчат-бройлерів залежно від рівнів триптофану в комбікормі / І.І. Ібатуллін, Р.В. Мартинюк, А.І. Чигрин // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2009. - Вип. 132. - С. 199-204. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
3. Ібатуллін І.І. Продуктивні якості курчат-бройлерів за різних рівнів треоніну в комбікормі / І.І. Ібатуллін, Р.В. Мартинюк, О.В. Яценко // Вісник аграрної науки. - 2009. - № 8. - С. 40-43. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
4. Пат. 36927 Україна, А23К1/00, А23К1/16 Спосіб годівлі курчат бройлерів / Ібатуллін І.І., Мартинюк Р.В., Кондратюк В.М.; заявник і патентовласник Національний університет біоресурсів і природокористування України. - № u200807580; заявл. 03.06.2008; опубл. 10.11.2008, Бюл. №21. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
5. Пат. 43316 України, А23К1/16 Спосіб годівлі курчат-бройлерів / Ібатуллін І. І., Мартинюк Р. В.; заявник і патентовласник Національний університет біоресурсів і природокористування України. - № u200902742; заявл. 24.03.2009; опубл. 10.08.2009, Бюл. №15. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
