Визначення оптимальних рівнів метіоніну та протеїну у комбікормах для молодняку кролів. Розробка системи оцінки якості кормів та нормованого живлення тварин за різних технологій виробництва продукції тваринництва. Розрахунок витрат корму на виробництво.
Аннотация к работе
Продуктивність молодняку кролів та якість продукції значною мірою визначається рівнем годівлі і повноцінністю протеїну в комбікормах. Для досягнення високої продуктивності кролів враховують не тільки кількість протеїну і амінокислот в кормах, але й певне їх співвідношення між собою та іншими поживними речовинами. Це дозволяє підвищити рівень засвоєння протеїну у кролів за одночасного зниження його вмісту в комбікормах. У звязку з цим дослідження, спрямовані на визначення оптимальних рівнів метіоніну та протеїну у комбікормах для молодняку кролів, актуальні і мають важливе наукове та практичне значення. Розширено дані щодо перетравності органічної речовини, протеїну, жиру, клітковини, БЕР, обміну азоту та особливості змін морфологічних, біохімічних показників крові, вмісту амінокислот у найдовшому мязі спини та показників забою кролів за різного рівня протеїну та амінокислот у комбікормах.У віці 120 діб тварини, які споживали комбікорм із вмістом метіоніну 0,65% за рівня сирого протеїну 19% (4-а група), за масою тіла переважали (р<0,05) аналогів 1-, 2-, 3-та 5-ї груп відповідно на 3,47; 4,19; 4,92 та 6,87%. У той же час у віці 61-90 діб тварини контрольної групи, які споживали комбікорм із вмістом 0,60% метіоніну та 18 % сирого протеїну, за середньодобовими приростами маси тіла переважали молодняк кролів 2-, 3-, 4-і 5-ї груп на 12,65 (р<0,001); 11,59 (р<0,001); 4,57 і 26,21 (р<0,001)%. За досягнення 120-добового віку вміст БЕР у найдовшому мязі спини кролів 3-ї групи перевищував показник у аналогів 1-, 2-, 4-та 5-ї груп відповідно на 5,10; 5,37 (р<0,001); 2,40 та 2,09% (р<0,01). У віці 120 діб дещо вищий вміст незамінних та замінних амінокислот спостерігався у найдовшому мязі спини тварин 4-ї групи, у яких він був відповідно на 1,35-6,49 та 6,76-10,22% вищим, ніж у кролів інших груп. Так, перетравність органічної речовини у кролів цієї групи була на 0,7 та 1,4% (р<0,05) вищою, ніж у аналогів 1-і 5-ї груп, протеїну - на 2,5 (Р<0,05); 3,0 (р<0,01) і 1,5% (р<0,05), ніж у молодняку 2-, 3-та 5-ї груп, жиру - на 1,9 (р<0,05) і 3,8% (р<0,01), ніж у тварин 2 і 3 груп.При зменшенні вмісту метіоніну у комбікормі для кролів віком 45-60 діб від 0,60 до 0,55% за рівня сирого протеїну 17% перетравність протеїну підвищується на 2,3%, жиру - на 1,5%, жива маса тварин та середньодобові прирости - відповідно на 3,2 та 10,8%, маса серця, найдовшого мяза спини та двоголового мяза плеча - на 5,1; 2,4 і 4,41%, двоголового мяза стегна, печінки, легень, нирок - на 3,6; 6,2; 3,9 і 2,9%, передзабійна маса та забійний вихід - на 4,4 і 1,4%. За зниження рівня сирого протеїну у комбікормі для молодняку кролів віком 45-60 діб від 17 до 15% та збільшення вмісту метіоніну від 0,55 до 0,70% перетравність протеїну і жиру підвищується (р<0,05) відповідно на 1,5 і 2,8%, утримання азоту в організмі - на 8,2%, а жива маса збільшується на 1,5%. Із підвищенням рівня метіоніну у комбікормі для молодняку кролів 61-90-добового віку від 0,60 до 0,75% та зниженням вмісту протеїну від 18 до 16% перетравність протеїну і жиру збільшується (р<0,05) відповідно на 2,5 і 3,0%, утримання азоту в організмі - на 7,1%, жива маса - на 1,9%, передзабійна маса - на 2,1%, маса печінки, легень та нирок - на 7,6; 5,0 і 7,9%, а витрата корму на 1 кг приросту живої маси знижується на 9,5%.
Вывод
Перший науково-господарський дослід
Характеристика годівлі. Для годівлі кроленят у перший (45-60), другий (61-90) і третій (91-120) періоди вирощування використовували комбікорм із вмістом сирого протеїну відповідно 17, 18 і 19%. Комбікорми, які згодовували кролям контрольної та дослідних груп, за набором інгредієнтів були однаковими і різнилися між собою лише за вмістом метіоніну, відповідно до схеми досліду.
Маса тіла та середньодобові прирости. Одним з основних показників, за яким можна оцінювати рівень продуктивності кролів, є жива маса тварин. Згодовування молодняку кролів комбікормів із різним вмістом метіоніну по-різному впливало на інтенсивність їх росту.
У 60-добовому віці молодняк кролів 2-ї групи, який одержував комбікорм з вмістом метіоніну 0,55%, мав найвищу масу тіла (табл. 2). За цим показником він переважав аналогів контрольної групи на 3,23% (р<0,05), тоді як тварини інших дослідних груп у зазначений віковий період за масою тіла не відрізнялися від контролю.
* р<0,05; ** р<0,01; порівняно з контрольною групою.
У віці 90 діб маса тіла молодняку кролів 2-, 3-, 4- і 5-ї груп була на 2,06; 5,51; 2,12 та 9,60% меншою порівняно з показником контрольної групи.
У віці 120 діб тварини, які споживали комбікорм із вмістом метіоніну 0,65% за рівня сирого протеїну 19% (4-а група), за масою тіла переважали (р<0,05) аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 3,47; 4,19; 4,92 та 6,87%.
Аналогічна закономірність спостерігається і у зміні середньодобових приростів маси тіла. Так, у перший період вирощування (45?60 діб) тварини 2-ї дослідної групи за середньодобовим приростом маси тіла переважали на 10,57% кролів контрольної групи.
У той же час у віці 61?90 діб тварини контрольної групи, які споживали комбікорм із вмістом 0,60% метіоніну та 18 % сирого протеїну, за середньодобовими приростами маси тіла переважали молодняк кролів 2-, 3-, 4- і 5-ї груп на 12,65 (р<0,001); 11,59 (р<0,001); 4,57 і 26,21 (р<0,001)%.
Однак у період з 91 до 120 доби середньодобові прирости маси тіла кролів 2-, 3- і 5-ї дослідних груп перевершували аналогічні показники тварин контрольної групи відповідно на 6,38; 20,21 (р<0,01) і 30,32% (р<0,01). Кролі 4-ї дослідної групи у зазначений період за середньодобовими приростами маси тіла переважали тварин контрольної групи на 32,98% (р<0,001).
Показники забою кролів. Згодовування кролям дослідних груп комбікормів із різним рівнем метіоніну змінювало показники забою тварин. Так, у 60-добовому віці маса внутрішніх органів та окремих мязів тварин 2-ї групи була вищою порівняно з молодняком як контрольної, так і інших дослідних груп. Зокрема, маса печінки у тварин 2-ї групи перевищувала показник у аналогів 1-, 3-, 4- і 5-ї груп відповідно на 6,21; 12,78; 8,66 і 13,89%, серця - на 5,10; 11,57; 7,55 і 12,62%. Кролі 2-ї групи переважали молодняк 1-, 3-, 4- та 5-ї груп за масою найдовшого мяза спини відповідно на 2,38; 8,73; 4,75 і 9,79%, двоголового мяза плеча - на 6,67; 11,02; 6,88 і 11,93 %, двоголового мяза стегна - на 3,57; 10,20; 5,96 і 11,09%. Одночасно кролі 2-ї групи перевищували аналогів 1-, 3-, 4- та 5-ї груп за передзабійною масою відповідно на 4,38; 6,21; 5,28 та 7,68%.
Інша закономірність спостерігається у зміні вищезгаданих показників у піддослідних тварин при досягненні ними 90-добового віку. У цьому віці за вищевказаними показниками перевагу мали кролі контрольної групи, а у 120-добовому віці - тварини 4-ї групи.
Хімічний склад найдовшого мяза спини. Виявлено, що згодовування молодняку кролів комбікорму з різним рівнем метіоніну викликає незначні зміни хімічного складу їх найдовшого мяза спини, зокрема вмісту в ньому жиру та БЕР.
Так, у 60-добовому віці кролів вміст органічної речовини, протеїну, жиру золи, БЕР, кальцію та фосфору у цьому мязі залежно від рівня метіоніну у комбікормі помітно не змінювався. Однак у мязі спини 90-добових тварин різних груп вміст жиру та БЕР істотно різнився. Зокрема, у тварин 5-ї групи вміст жиру у найдовшому мязі перевищував показник кролів 1-, 2-, 3- та 4-ї груп відповідно на 0,52; 0,56 (р<0,05); 0,61 (р<0,01) та 0,39% (р<0,05). Вміст БЕР у найдовшому мязі молодняку контрольної групи порівняно з таким показником тварин 3-; 4- та 5-ї груп був більшим відповідно на 2,98 (р<0,01); 1,98 (р<0,05) та 3,59% (р<0,01).
За досягнення 120-добового віку вміст БЕР у найдовшому мязі спини кролів 3-ї групи перевищував показник у аналогів 1-, 2-, 4- та 5-ї груп відповідно на 5,10; 5,37 (р<0,001); 2,40 та 2,09% (р<0,01). Найбільший вміст жиру у цьому мязі спостерігався у тварин 5-ї групи, де він порівняно з аналогами 3- і 4-ї груп був відповідно на 0,13 та 0,15% (р<0,05) більшим. За вмістом золи, кальцію, фосфору, органічної речовини та протеїну у найдовшому мязі спини вірогідної різниці між тваринами контрольної і дослідних груп не виявлено.
Різний рівень метіоніну у комбікормах кролів піддослідних груп істотно не позначився на вмісті окремих амінокислот у найдовшому мязі спини, але певних змін зазнала сума незамінних і замінних амінокислот. Так, молодняк кролів 2-ї групи у віці 60 діб за вмістом незамінних амінокислот переважав аналогів 1-, 3-,4- та 5-ї груп на 0,45-4,13%, а замінних - на 0,46-4,12%.
Інша тенденція у зміні вмісту амінокислот у найдовшому мязі спини спостерігається у молодняку віком 90 діб. У цей віковий період за вмістом незамінних і замінних амінокислот у найдовшому мязі спини тварини 2-, 3-, 4- і 5-ї груп відповідно на 3,72-9,68 і на 1,25-8,63% поступалися перед тваринами контрольної групи.
У віці 120 діб дещо вищий вміст незамінних та замінних амінокислот спостерігався у найдовшому мязі спини тварин 4-ї групи, у яких він був відповідно на 1,35-6,49 та 6,76-10,22% вищим, ніж у кролів інших груп.
Якість шкурок та хутра. Зміни рівнів метіоніну у комбікормах молодняку кролів не вплинули на якість сирих шкурок та хутра. Так, зі збільшенням живої маси пропорційно збільшувалася маса шкурок. Молодняк 4-ї групи за цим показником перевищував аналогів контрольної, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 4,02; 5,57; 6,84 та 8,79%.
Підвищення маси шкурки повязано зі збільшенням її площі. Найвищий показник площі шкурки виявлено у аналогів 4-ї групи, що було на 3,21; 3,85; 4,20 та 4,72% вище порівняно з таким показником у кролів інших груп.
За масою 1 см2 шкурки кролі 1-, 2-, 3- та 5-ї груп на 0,77; 1,61; 2,45 та 3,73% поступалися перед аналогами 4-ї групи.
Інша закономірність спостерігалася за довжиною волосяного покриву на загривку. Так, кролі 2-ї групи за цим показником переважали аналогів контрольної, 3-, 4- та 5-ї відповідно на 3,62; 0,54; 0,81 та 2,76%.
Площа дна "розетки" у молодняку кролів всіх дослідних груп на огузку була меншою за 2 мм2, що є показником високої якості хутра.
Перетравність поживних речовин раціонів. Встановлено, що годівля молодняку кролів комбікормами з різним вмістом сирого протеїну та метіоніну упродовж окремих вікових періодів позначилася на перетравності окремих поживних речовин (табл. 3).
У 60-добовому віці найвищі коефіцієнти перетравності протеїну і жиру спостерігали у кроленят 2-ї групи.
Так, коефіцієнт перетравності протеїну у тварин цієї групи на 2,3 (р<0,05); 3,8 і 5,5% (р<0,01) був вищим, ніж у кролів 1-, 4- та 5-ї груп. Коефіцієнт перетравності жиру в організмі молодняку 2-ї групи був вищим, ніж у кролів 4- і 5-ї груп, відповідно на 2,9 та 3,8% (р<0,01).
У 90-добовому віці найвищі коефіцієнти перетравності протеїну і жиру відзначено у тварин контрольної групи. Кролі 5-ї групи поступалися за перетравністю протеїну перед контрольними аналогами на 5,1 % (р<0,01).
Перетравність жиру у тварин контрольної групи у цей віковий період була на 2,6 і 2,9% (р<0,01) вище, ніж у кролів 3- та 5-ї груп.
У віці 120 діб найвищу перетравність органічної речовини, протеїну та жиру встановлено у кроленят 4-ї групи. Так, перетравність органічної речовини у кролів цієї групи була на 0,7 та 1,4% (р<0,05) вищою, ніж у аналогів 1- і 5-ї груп, протеїну - на 2,5 (Р<0,05); 3,0 (р<0,01) і 1,5% (р<0,05), ніж у молодняку 2-, 3- та 5-ї груп, жиру - на 1,9 (р<0,05) і 3,8% (р<0,01), ніж у тварин 2 і 3 груп.
Таблиця 3 ? Перетравність поживних речовин, %
Група Вік, діб Органічна речовина Протеїн Жир Клітковина БЕР
Коефіцієнти перетравності клітковини і БЕР у відповідні вікові періоди у піддослідних кролів були близькими за значенням.
Баланс азоту в організмі кролів. Результати фізіологічного досліду показали, що у кролів за різних рівнів метіоніну в раціоні використання азотистих речовин в організмі відбувалося неоднаково.
Зокрема, у 60-добовому віці найбільше азоту в тілі утримували кроленята 2-ї групи, які споживали комбікорм із вмістом 0,55% метіоніну. За цим показником вони відповідно на 0,33 г, або на 25,8% (р<0,05) та на 0,34 г, або на 26,8% (р<0,01) перевершували кроленят 3- та 5-ї груп. Характерно, що виділялося азоту з калом тваринами цієї групи на 10,4 та 14,9% (р<0,01) менше, ніж молодняком 4- та 5-ї груп. Загалом кроленята 2-ї групи утримували в організмі азоту на 3,7% більше від прийнятого, ніж контрольні аналоги.
У 90-добовому віці найбільше азоту утримувалося в тілі кроленят контрольної групи, які споживали комбікорм із вмістом 0,60% метіоніну. За цим показником вони переважали тварин 5-ї групи на 35,8% (р<0,05). Одночасно найбільше азоту з калом виділяли тварини 5-ї групи, які за цим показником переважали молодняк 2-, 3- та 4-ї груп відповідно на 11,2; 10,4 та 10,4% (р<0,01). Загалом за відносним рівнем утримання азоту в тілі кролі 2-, 3-, 4- та 5-ї груп поступалися перед тваринами контрольної групи відповідно на 6,8; 5,3; 4,3 та 11,6%.
У віці 120 діб в організмі кроленят 4-ї групи утримувалось азоту по відношенню до прийнятого на 5,7; 5,0; 4,5 та 2,0% більше, ніж у аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп. У кролів 4-ї групи, які у складі комбікорму одержували 0,65% метіоніну, відкладалося в організмі азоту на 25,7% більше порівняно з контрольними аналогами.
Витрати корму. Неоднакова інтенсивність росту молодняку кролів за різного вмісту метіоніну у раціонах позначилася на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси.
Зокрема, упродовж першого періоду вирощування (45?60 діб) кроленята 5-ї групи витрачали комбікорму на 1 кг приросту на 3,64% більше, ніж молодняк контрольної групи.
Одночасно найнижчі витрати корму при цьому відмічались у кроленят 2-ї групи - 3,40 кг (р<0,05).
У другий віковий період (61-90 діб) тварини 5-ї групи за витратами комбікормів на одиницю приросту переважали аналогів контрольної та 3-ї дослідної групи відповідно на 3,61% та на 7,25% (р<0,05).
У заключний період (91-120 діб) тварини 3-ї групи на 1 кг приросту споживали більше комбікорму на 5,39 та 5,11% порівняно з кролями контрольної та 4-ї груп (р<0,05).
Другий науково-господарський дослід
Характеристика годівлі. Комбікорми, які згодовували кролям контрольної та дослідних груп, за набором інгредієнтів були однаковими і різнилися між собою лише за вмістом сирого протеїну та метіоніну. Рівень метіоніну регулювали за рахунок синтетичної DL-форми цієї амінокислоти. Так, тварини 1-ї (контрольної) групи у віці 45-60 діб отримували комбікорм з рівнем протеїну 17% за вмісту метіоніну 0,55%, у 61-90 діб - 18% за рівня метіоніну 0,60% та у 91-120 діб - 19% при 0,65%-му вмісті метіоніну. У комбікормах кролів інших груп рівень протеїну в кожному з періодів досліду був знижений на 2% при підвищенні вмісту метіоніну на 0,05%.
Маса тіла та середньодобові прирости. Найвищу масу тіла у віці 60 діб мав молодняк 4-ї групи, який споживав комбікорм із вмістом метіоніну 0,7% за рівня протеїну 15% (табл. 4). Тварини цієї групи за масою тіла переважали аналогів контрольної групи на 1,48% (р<0,01). Одночасно маса тіла кролів 2-, 3-, та 5-ї груп відповідно на 2,92; 1,52 та 0,54% була нижчою, ніж у аналогів контрольної групи.
Аналогічна закономірність спостерігалася і у 90-добовому віці. Так, молодняк контрольної групи за цим показником на 1,83% поступався (р<0,001) перед кролями 4-ї групи. При цьому маса тіла молодняку контрольної групи була відповідно на 4,23; 1,35 та 5,77% вищою (р<0,05) порівняно з аналогами 2-, 3- та 5-ї груп.
*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 порівняно з контрольною групою.
У наступний віковий період (105?120 діб) найбільша маса тіла відмічалась у молодняку 3-ї групи, в комбікормі якого рівень протеїну та метіоніну становив відповідно 17 та 0,75%. Молодняк зазначеної групи у 120-добовому віці переважав аналогів 4- та 1-ї груп за масою тіла відповідно на 2,01 та 4,59% (р<0,001).
Неоднакові зміни маси тіла молодняку окремих груп стали результатом різної інтенсивності його росту. Про це свідчать прирости маси тіла тварин упродовж окремих вікових періодів. Так, у період вирощування від 45 до 60 діб тварини 4-ї групи за середньодобовими приростами на 7,22; 25,89; 16,05 та 9,73% перевищували (р<0,05) кролів відповідно 1-, 2-, 3- та 5-ї груп.
Аналогічна тенденція спостерігалась і в другому віковому періоді (61?90 днів). Найвищі середньодобові прирости маси тіла були у кролів 4-ї групи, які переважали аналогів 1-, 2-, та 5-ї груп відповідно на 2,41; 9,23 та 20,35% (р<0,01).
У період вирощування з 106 до 120-ти денного віку найвищі середньодобові прирости маси тіла виявлено у молодняку 3-ї групи, який за цим показником переважав (р<0,001) кролів 1-, 2-, 4- та 5-ї груп відповідно на 29,82; 21,81; 23,33 та 23,85%.
Забійні якості кролів. За результатами контрольного забою кролів у віці 60, 90 та 120 діб було встановлено, що підвищення рівня метіоніну у раціонах впливає на вихід продуктів забою.
Так, у 60-добовому віці за масою внутрішніх органів, які вважаються їстівними, та окремих мязів тварини 4-ї групи переважали аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп. При цьому, маса серця молодняку 4-ї групи була більшою відповідно на 0,84; 7,55; 4,18; і 3,82%, печінки - на 2,63; 5,83; 4,57; і 4,98%. Аналогічна тенденція спостерігалась і в зміні маси окремих мязів. Зокрема у кролів 4-ї групи маса найдовшого мяза спини була більшою відповідно на 4,46; 12,65; 8,22; і 7,53%, двоголового мяза плеча - на 6,64; 15,60; 10,31 і 9,68%, двоголового мяза стегна - на 1,31; 6,98; 5,57 і 4,09% порівняно з аналогами 1-, 2-, 3- та 5-ї груп. Відповідно, у кролів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп маса тушки з нирками на 1,32; 8,33; 3,97 і 3,38% та забійний вихід - на 0,1; 2,3; 0,7; і 0,9% виявилися нижчими, ніж у аналогів 4-ї групи.
У 90-добовому віці тенденція не змінилась і молодняк 4-ї групи за вищезгаданими показниками переважав аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп. Інша тенденція щодо впливу рівня протеїнового живлення на забійні якості піддослідних кролів спостерігалася при досягненні ними 120-добового віку. Так, у кролів 3-ї групи зазначені показники були вищими, ніж тварин 1-, 2-, 4- та 5-ї груп.
Хімічний склад найдовшого мяза спини. При згодовуванні комбікормів із різними рівнями метіоніну вірогідної різниці щодо вмісту органічної речовини, протеїну, золи, кальцію та фосфору у найдовшому мязі спини молодняку кролів упродовж всього досліду не встановлено. Про те за цей час відбувалися зміни у вмісті жиру та безазотистих екстрактивних речовин.
Так, у 90-добовому віці у тварин 4-ї групи вміст жиру у найдовшому мязі перевищував показник у кролів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 0,42; 0,49; 0,52 (р<0,05) та 0,23%. Вміст БЕР у найдовшому мязі молодняку 1- та 2-ї груп порівняно з тваринами 4-ї групи був більшим відповідно на 2,71 та 2,11% (р<0,05).
Найнижчий вміст жиру у 120-добовому віці виявлено у найдовшому мязі спини тварин контрольної групи: відповідно на 0,01; 0,55; 0,88 (р<0,05) та 0,41% менше порівняно з аналогами інших груп. За вмістом БЕР у цьому мязі кролі 2-ї групи переважали молодняк 3-, 4- та 5-ї груп відповідно на 1,54; 1,79% (р<0,01) та 0,95% (р<0,05).
Різний рівень метіоніну в раціонах піддослідних кролів позначився на амінокислотному складі найдовшого мяза спини. При цьому, у кроленят 4-ї групи у віці 60 діб вміст незамінних амінокислот в ньому порівняно з аналогами 1-, 2-, 3- та 5-ї груп був вищим на 8,39?11,87%, а замінних - на 8,38-11,87%.
Подібна тенденція стосовно зміни вмісту амінокислот у найдовшому мязі спини спостерігається у молодняку віком 90 діб. У цей віковий період за вмістом незамінних і замінних амінокислот тварини 1-, 2-, 3- і 5-ї груп відповідно на 4,51-10,72 і на 4,15-8,46% поступалися перед ровесниками 4-ї групи.
У 120-добовому віці найбільший сумарний вміст незамінних та замінних амінокислот відзначено у найдовшому мязі тварин 3-ї групи, які переважали молодняк інших груп відповідно на 0,62-4,95 та 4,88-11,51%. Проте за вмістом окремих амінокислот у найдовшому мязі спини вірогідної різниці між тваринами контрольної і дослідних груп не виявлено.
Якість шкурок та хутра. Основним продуктом, який отримують від кролів, є мясо та шкурки. Підвищення рівнів метіоніну у комбікормах істотно не впливало на якість шкурок та хутра. Маса шкурок збільшувалася пропорційно масі тіла. Кролі 3-ї групи за цим показником переважали аналогів контрольної, 2-, 4- та 5-ї груп відповідно на 5,62; 7,58; 2,57 та 12,01%.
Одночасно підвищення маси шкурки викликало зростання її площі. У звязку з цим кролі 1-, 2-, 4- та 5-ї груп за даним показником відповідно на 3,33; 4,23; 1,75 та 4,84% поступалися перед аналогами 3-ї групи.
Разом із тим, молодняк 3-ї групи за масою 1 см2 шкурки відповідно на 2,09; 3,02; 0,74 та 6,60% переважав тварин 1-, 2-, 4- та 5-ї груп.
Подібна тенденція спостерігалась і за довжиною волосяного покриву на загривку. Так, кролі 3-ї дослідної групи за цим показником переважали аналогів контрольної, 2-, 4- та 5-ї груп відповідно на 0,82; 0,27; 0,82 та 1,64%.
Площа дна "розетки" у молодняку кролів усіх дослідних груп на огузку була меншою за 2 мм2, що є показником високої якості хутра.
Перетравність поживних речовин раціонів. Встановлено, що годівля молодняку кролів комбікормами з різним вмістом метіоніну позначилася на перетравності окремих поживних речовин (табл. 5).
Таблиця 5 ? Перетравність поживних речовин корму, %
Група Вік, діб Органічна речовина Протеїн Жир Клітковина БЕР
*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 порівняно з першою групою.
У віці 60 діб найвищу перетравність протеїну і жиру виявлено у тварин 4-ї групи, де вона була відповідно на 1,5 і 2,8% (р<0,05) вищою, ніж у контролі. Водночас у тварин 5-ї групи перетравність органічної речовини була на 1,2; 1,1; 1,3 і 1,5% (р<0,05) нижчою, ніж у кроленят 1-, 2-, 3- та 4-ї груп.
Аналогічна закономірність спостерігалась і у кролів 90-добового віку. Так, коефіцієнти перетравності протеїну та жиру у тварин 4-ї групи були відповідно на 2,5 і 3,0% (р<0,05) вищими, ніж у контролі, який за перетравністю протеїну поступався перед молодняком 3-ї групи на 2,3% (р<0,05).
У тварин 120-добового віку найвищу перетравність органічної речовини, протеїну та жиру встановлено у кролів 3-ї групи, де вона була відповідно на 1,4; 2,7 (р<0,05) і 3,2% (р<0,01) вищою, ніж у аналогів контрольної групи.
Водночас кроленята 4-ї і 5-ї груп за перетравністю протеїну відповідно на 2,2 і 3,0% (р<0,05) поступалися перед тваринами 3-ї групи.
Коефіцієнти перетравності клітковини і БЕР у кожному віковому періоді у піддослідних кролів були близькими за значенням.
Баланс азоту в організмі кролів. Як показали результати фізіологічних досліджень, використання азотистих речовин в організмі кролів за різних рівнів сирого протеїну у комбікормі відбувається неоднаково. Зокрема, у 60-добовому віці найбільше азоту в тілі утримували кроленята 4-ї групи, які споживали комбікорм із вмістом 0,70% метіоніну за рівня протеїну 15%. За цим показником вони на 8,2; 26,6; 17,8 і 11,2% переважали кролів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп.
Аналогічна тенденція спостерігалась і у 90-добовому віці. Найбільше азоту в тілі утримувалось у кролів 4-ї груп, комбікорм яких містив 0,75% метіоніну за рівня протеїну 16%. За цим показником тварини 1-ї і 5-ї груп поступалися перед ними відповідно на 5,3 і 21,9%. За відносним рівнем утримання азоту у тілі кролі 4-ї групи перевищували тварин 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 17,1; 10,1; 4,4 та 13,0%.
У віці 120 діб найбільше азоту в тілі утримували кролі 3-ї групи, які споживали комбікорм з вмістом 0,75% метіоніну за рівня протеїну 17%. За цим показником вони на 35,7; 54,1; 15,2 і 18,8% переважали тварин 1-, 2-, 4- та 5-ї груп.
Загалом в організмі кролів 3-ї групи утримувалось азоту на 13,4; 13,0; 7,2 та 8,5% більше до прийнятого, ніж у аналогів інших груп.
Витрати корму. Різний вміст метіоніну у комбікормах кролів позначився на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси. Так, у перший період вирощування (45?60 діб) молодняк контрольної групи споживав на 12,84% більше корму, ніж тварини 4-ї групи.
У період вирощування від 61- до 90-добового віку найнижчі витрати корму встановлено у кролів 4-ї групи, що було на 9,51; 16,67 (р<0,01) та 20,08% (р<0,01) менше, ніж у тварин 1-, 2 та 5-ї груп.
У третій віковий період (91?120) тварини 3-ї групи витрачали на 19,1; 25,7; 12,0 і 17,24 % корму менше (р<0,01), ніж молодняк 1-, 2-, 4- та 5-ї груп.
Економічна ефективність виробництва мяса кролів Показники економічної ефективності використання повнораціонного гранульованого комбікорму з різними рівнями протеїну та метіоніну були розраховані на основі аналізу даних, отриманих при впровадженні результатів дисертаційної роботи в господарстві ТОВ "Тімол" Фастівського району Київської області.
З метою проведення порівняльного випробування було сформовано дві групи кролів з молодняку 45-добового віку по 300 голів у кожній.
Кролям контрольної групи згодовували повнораціонний комбікорм, що постійно застосовується в господарстві (базовий). За набором інгредієнтів і хімічним складом базовий комбікорм не змінювався з віковими періодами та містив 0,94 МДЖ обмінної енергії у 100 г, 18% сирого протеїну та 0,55% метіоніну.
Новий варіант розрахований на 120-діб для отримання мяса і шкурки. За новим варіантом поживність комбікорму змінювали упродовж трьох вікових періодів: для молодняку від 45 до 60 діб - 0,70% метіоніну та 15% сирого протеїну, у 60-90-добовому віці та 91-120 діб - 0,75% метіоніну за рівня протеїну відповідно 16 та 17%.
Дані, отримані після проведення випробувань, показали, що згодовування молодняку кролів комбікормів, поживність яких диференційована з врахуванням віку тварин, сприяє підвищенню валового приросту та зниженню витрат корму на одиницю приросту порівняно з базовим комбікормом відповідно на 12,0 та 5,28%.
При цьому використання повнораціонного комбікорму за новим варіантом знижує собівартість виробництва 1 кг мяса кролятини на 7,75%.1. Використання в годівлі молодняку кролів комбікормів із різними рівнями протеїну і метіоніну дозволяє підвищити приріст живої маси, зменшити витрати корму на 1 кг приросту, знизити собівартість і підвищити рентабельність виробництва мяса на 13,24%.
2. При зменшенні вмісту метіоніну у комбікормі для кролів віком 45-60 діб від 0,60 до 0,55% за рівня сирого протеїну 17% перетравність протеїну підвищується на 2,3%, жиру - на 1,5%, жива маса тварин та середньодобові прирости - відповідно на 3,2 та 10,8%, маса серця, найдовшого мяза спини та двоголового мяза плеча - на 5,1; 2,4 і 4,41%, двоголового мяза стегна, печінки, легень, нирок - на 3,6; 6,2; 3,9 і 2,9%, передзабійна маса та забійний вихід - на 4,4 і 1,4%.
3. За зниження рівня сирого протеїну у комбікормі для молодняку кролів віком 45-60 діб від 17 до 15% та збільшення вмісту метіоніну від 0,55 до 0,70% перетравність протеїну і жиру підвищується (р<0,05) відповідно на 1,5 і 2,8%, утримання азоту в організмі - на 8,2%, а жива маса збільшується на 1,5%.
4. Оптимальним для молодняку кролів віком 61-90 діб є вміст метіоніну у комбікормі 0,60% за кількості сирого протеїну 18%, що порівняно з іншими рівнями метіоніну забезпечує зростання перетравності протеїну і жиру відповідно на 1,1-5,1 і 1,6-5,9%, підвищення живої маси на 2,2-10,6%, маси печінки на 4,8-29,6%, а також сприяє зростанню забійного виходу на 2,7-5,8%.
5. Із підвищенням рівня метіоніну у комбікормі для молодняку кролів 61- 90-добового віку від 0,60 до 0,75% та зниженням вмісту протеїну від 18 до 16% перетравність протеїну і жиру збільшується (р<0,05) відповідно на 2,5 і 3,0%, утримання азоту в організмі - на 7,1%, жива маса - на 1,9%, передзабійна маса - на 2,1%, маса печінки, легень та нирок - на 7,6; 5,0 і 7,9%, а витрата корму на 1 кг приросту живої маси знижується на 9,5%.
6. Підвищення рівня метіоніну у комбікормі для молодняку кролів віком 91-120 діб від 0,60 до 0,65% за вмісту 19 % протеїну викликає підвищення перетравності органічної речовини, протеїну і жиру відповідно на 0,7; 1,2 і 0,8%, живої маси - на 4,9%, середньодобових приростів - на 9,7%, забійного виходу - на 2,0% та зниження витрат корму на 1 кг приросту живої маси на 4,9%.
7. За збільшення кількості метіоніну у комбікормі для молодняку кролів віком 91-120 діб від 0,65 до 0,75% та зниження рівня сирого протеїну від 19 до 17% підвищується (р<0,01) перетравність протеїну, жиру та утримання азоту в організмі відповідно на 2,7; 3,2 та 35,7%, жива маса - на 4,6%, маса серця та печінки - на 8,7 та 4,0%, маса найдовшого мяза спини, двоголових мязів плеча і стегна - на 6,3; 8,4 і 7,7%, а витрата корму на 1 кг приросту живої маси знижується на 19,1%.
8. Зміна рівнів протеїну та метіоніну у складі повнораціонних комбікормів для кролів віком 45-120 діб не впливає на гематологічні та біохімічні показники крові, амінокислотний склад найдовшого мяза спини, печінки та крові.
Пропозиції виробництву
З метою підвищення рентабельності виробництва мяса кролятини рекомендується використовувати повнораціонні гранульовані комбікорми з рівнем метіоніну у 45-60-добовому віці 0,7%, у 61-90 та 91-120-добовому віці - 0,75%, сирого протеїну - відповідно 15, 16 та 17%.
Список литературы
1. Богдан Ю.А. Продуктивність молодняку кролів при згодовуванні повнораціонних комбікормів з різним рівнем метіоніну / Ю.А. Богдан, Р.М. Чичик // Науковий вісник НАУ. - 2008. - Вип. 126. - С. 213-220. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
2. Богдан Ю.А. Забійні якості, морфологічні та біохімічні показники крові молодняку кролів за різних рівнів метіоніну в комбікормах / Ю.А. Богдан, Р.М. Чичик // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету Серія "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" - 2009. - Вип. 17. - С. 12-17. (Проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
3. Богдан Ю.А. Вплив метіоніну на продуктивні якості молодняку кролів за різного рівня протеїну в комбікормах / Ю.А. Богдан, В.Д. Уманець // Електронні наукові фахові видання "Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України" - 2009. - Вип. №4(16). (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
4. Патент України на корисну модель №37332, А23К1/18 Спосіб годівлі молодняку кролів / І.І. Ібатуллін, Ю.А. Богдан, Д.П. Уманець, Р.М. Чичик - №u200807596; заявлено 03.06.2008; опубліковано 25.11.2008, Бюл. №22. - 8 с. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
5. Патент України на корисну модель №43308, А23К1/18 Спосіб годівлі молодняку кролів / І.І. Ібатуллін, Ю.А. Богдан, Д.П. Уманець, Р.М. Чичик - №u200902731; заявлено 24.03.2009; опубліковано 10.08.2009, Бюл. №15. - 8 с. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).