Визначення оптимальних рівнів метіоніну та протеїну у комбікормах для молодняку кролів. Розробка системи оцінки якості кормів та нормованого живлення тварин за різних технологій виробництва продукції тваринництва. Розрахунок витрат корму на виробництво.
При низкой оригинальности работы "Перетравність корму, обмін речовин та продуктивні якості молодняку кролів за різних рівнів протеїну та метіоніну у комбікормах", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Продуктивність молодняку кролів та якість продукції значною мірою визначається рівнем годівлі і повноцінністю протеїну в комбікормах. Для досягнення високої продуктивності кролів враховують не тільки кількість протеїну і амінокислот в кормах, але й певне їх співвідношення між собою та іншими поживними речовинами. Це дозволяє підвищити рівень засвоєння протеїну у кролів за одночасного зниження його вмісту в комбікормах. У звязку з цим дослідження, спрямовані на визначення оптимальних рівнів метіоніну та протеїну у комбікормах для молодняку кролів, актуальні і мають важливе наукове та практичне значення. Розширено дані щодо перетравності органічної речовини, протеїну, жиру, клітковини, БЕР, обміну азоту та особливості змін морфологічних, біохімічних показників крові, вмісту амінокислот у найдовшому мязі спини та показників забою кролів за різного рівня протеїну та амінокислот у комбікормах.У віці 120 діб тварини, які споживали комбікорм із вмістом метіоніну 0,65% за рівня сирого протеїну 19% (4-а група), за масою тіла переважали (р<0,05) аналогів 1-, 2-, 3-та 5-ї груп відповідно на 3,47; 4,19; 4,92 та 6,87%. У той же час у віці 61-90 діб тварини контрольної групи, які споживали комбікорм із вмістом 0,60% метіоніну та 18 % сирого протеїну, за середньодобовими приростами маси тіла переважали молодняк кролів 2-, 3-, 4-і 5-ї груп на 12,65 (р<0,001); 11,59 (р<0,001); 4,57 і 26,21 (р<0,001)%. За досягнення 120-добового віку вміст БЕР у найдовшому мязі спини кролів 3-ї групи перевищував показник у аналогів 1-, 2-, 4-та 5-ї груп відповідно на 5,10; 5,37 (р<0,001); 2,40 та 2,09% (р<0,01). У віці 120 діб дещо вищий вміст незамінних та замінних амінокислот спостерігався у найдовшому мязі спини тварин 4-ї групи, у яких він був відповідно на 1,35-6,49 та 6,76-10,22% вищим, ніж у кролів інших груп. Так, перетравність органічної речовини у кролів цієї групи була на 0,7 та 1,4% (р<0,05) вищою, ніж у аналогів 1-і 5-ї груп, протеїну - на 2,5 (Р<0,05); 3,0 (р<0,01) і 1,5% (р<0,05), ніж у молодняку 2-, 3-та 5-ї груп, жиру - на 1,9 (р<0,05) і 3,8% (р<0,01), ніж у тварин 2 і 3 груп.При зменшенні вмісту метіоніну у комбікормі для кролів віком 45-60 діб від 0,60 до 0,55% за рівня сирого протеїну 17% перетравність протеїну підвищується на 2,3%, жиру - на 1,5%, жива маса тварин та середньодобові прирости - відповідно на 3,2 та 10,8%, маса серця, найдовшого мяза спини та двоголового мяза плеча - на 5,1; 2,4 і 4,41%, двоголового мяза стегна, печінки, легень, нирок - на 3,6; 6,2; 3,9 і 2,9%, передзабійна маса та забійний вихід - на 4,4 і 1,4%. За зниження рівня сирого протеїну у комбікормі для молодняку кролів віком 45-60 діб від 17 до 15% та збільшення вмісту метіоніну від 0,55 до 0,70% перетравність протеїну і жиру підвищується (р<0,05) відповідно на 1,5 і 2,8%, утримання азоту в організмі - на 8,2%, а жива маса збільшується на 1,5%. Із підвищенням рівня метіоніну у комбікормі для молодняку кролів 61-90-добового віку від 0,60 до 0,75% та зниженням вмісту протеїну від 18 до 16% перетравність протеїну і жиру збільшується (р<0,05) відповідно на 2,5 і 3,0%, утримання азоту в організмі - на 7,1%, жива маса - на 1,9%, передзабійна маса - на 2,1%, маса печінки, легень та нирок - на 7,6; 5,0 і 7,9%, а витрата корму на 1 кг приросту живої маси знижується на 9,5%.
Вывод
Перший науково-господарський дослід
Характеристика годівлі. Для годівлі кроленят у перший (45-60), другий (61-90) і третій (91-120) періоди вирощування використовували комбікорм із вмістом сирого протеїну відповідно 17, 18 і 19%. Комбікорми, які згодовували кролям контрольної та дослідних груп, за набором інгредієнтів були однаковими і різнилися між собою лише за вмістом метіоніну, відповідно до схеми досліду.
Маса тіла та середньодобові прирости. Одним з основних показників, за яким можна оцінювати рівень продуктивності кролів, є жива маса тварин. Згодовування молодняку кролів комбікормів із різним вмістом метіоніну по-різному впливало на інтенсивність їх росту.
У 60-добовому віці молодняк кролів 2-ї групи, який одержував комбікорм з вмістом метіоніну 0,55%, мав найвищу масу тіла (табл. 2). За цим показником він переважав аналогів контрольної групи на 3,23% (р<0,05), тоді як тварини інших дослідних груп у зазначений віковий період за масою тіла не відрізнялися від контролю.
* р<0,05; ** р<0,01; порівняно з контрольною групою.
У віці 90 діб маса тіла молодняку кролів 2-, 3-, 4- і 5-ї груп була на 2,06; 5,51; 2,12 та 9,60% меншою порівняно з показником контрольної групи.
У віці 120 діб тварини, які споживали комбікорм із вмістом метіоніну 0,65% за рівня сирого протеїну 19% (4-а група), за масою тіла переважали (р<0,05) аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 3,47; 4,19; 4,92 та 6,87%.
Аналогічна закономірність спостерігається і у зміні середньодобових приростів маси тіла. Так, у перший період вирощування (45?60 діб) тварини 2-ї дослідної групи за середньодобовим приростом маси тіла переважали на 10,57% кролів контрольної групи.
У той же час у віці 61?90 діб тварини контрольної групи, які споживали комбікорм із вмістом 0,60% метіоніну та 18 % сирого протеїну, за середньодобовими приростами маси тіла переважали молодняк кролів 2-, 3-, 4- і 5-ї груп на 12,65 (р<0,001); 11,59 (р<0,001); 4,57 і 26,21 (р<0,001)%.
Однак у період з 91 до 120 доби середньодобові прирости маси тіла кролів 2-, 3- і 5-ї дослідних груп перевершували аналогічні показники тварин контрольної групи відповідно на 6,38; 20,21 (р<0,01) і 30,32% (р<0,01). Кролі 4-ї дослідної групи у зазначений період за середньодобовими приростами маси тіла переважали тварин контрольної групи на 32,98% (р<0,001).
Показники забою кролів. Згодовування кролям дослідних груп комбікормів із різним рівнем метіоніну змінювало показники забою тварин. Так, у 60-добовому віці маса внутрішніх органів та окремих мязів тварин 2-ї групи була вищою порівняно з молодняком як контрольної, так і інших дослідних груп. Зокрема, маса печінки у тварин 2-ї групи перевищувала показник у аналогів 1-, 3-, 4- і 5-ї груп відповідно на 6,21; 12,78; 8,66 і 13,89%, серця - на 5,10; 11,57; 7,55 і 12,62%. Кролі 2-ї групи переважали молодняк 1-, 3-, 4- та 5-ї груп за масою найдовшого мяза спини відповідно на 2,38; 8,73; 4,75 і 9,79%, двоголового мяза плеча - на 6,67; 11,02; 6,88 і 11,93 %, двоголового мяза стегна - на 3,57; 10,20; 5,96 і 11,09%. Одночасно кролі 2-ї групи перевищували аналогів 1-, 3-, 4- та 5-ї груп за передзабійною масою відповідно на 4,38; 6,21; 5,28 та 7,68%.
Інша закономірність спостерігається у зміні вищезгаданих показників у піддослідних тварин при досягненні ними 90-добового віку. У цьому віці за вищевказаними показниками перевагу мали кролі контрольної групи, а у 120-добовому віці - тварини 4-ї групи.
Хімічний склад найдовшого мяза спини. Виявлено, що згодовування молодняку кролів комбікорму з різним рівнем метіоніну викликає незначні зміни хімічного складу їх найдовшого мяза спини, зокрема вмісту в ньому жиру та БЕР.
Так, у 60-добовому віці кролів вміст органічної речовини, протеїну, жиру золи, БЕР, кальцію та фосфору у цьому мязі залежно від рівня метіоніну у комбікормі помітно не змінювався. Однак у мязі спини 90-добових тварин різних груп вміст жиру та БЕР істотно різнився. Зокрема, у тварин 5-ї групи вміст жиру у найдовшому мязі перевищував показник кролів 1-, 2-, 3- та 4-ї груп відповідно на 0,52; 0,56 (р<0,05); 0,61 (р<0,01) та 0,39% (р<0,05). Вміст БЕР у найдовшому мязі молодняку контрольної групи порівняно з таким показником тварин 3-; 4- та 5-ї груп був більшим відповідно на 2,98 (р<0,01); 1,98 (р<0,05) та 3,59% (р<0,01).
За досягнення 120-добового віку вміст БЕР у найдовшому мязі спини кролів 3-ї групи перевищував показник у аналогів 1-, 2-, 4- та 5-ї груп відповідно на 5,10; 5,37 (р<0,001); 2,40 та 2,09% (р<0,01). Найбільший вміст жиру у цьому мязі спостерігався у тварин 5-ї групи, де він порівняно з аналогами 3- і 4-ї груп був відповідно на 0,13 та 0,15% (р<0,05) більшим. За вмістом золи, кальцію, фосфору, органічної речовини та протеїну у найдовшому мязі спини вірогідної різниці між тваринами контрольної і дослідних груп не виявлено.
Різний рівень метіоніну у комбікормах кролів піддослідних груп істотно не позначився на вмісті окремих амінокислот у найдовшому мязі спини, але певних змін зазнала сума незамінних і замінних амінокислот. Так, молодняк кролів 2-ї групи у віці 60 діб за вмістом незамінних амінокислот переважав аналогів 1-, 3-,4- та 5-ї груп на 0,45-4,13%, а замінних - на 0,46-4,12%.
Інша тенденція у зміні вмісту амінокислот у найдовшому мязі спини спостерігається у молодняку віком 90 діб. У цей віковий період за вмістом незамінних і замінних амінокислот у найдовшому мязі спини тварини 2-, 3-, 4- і 5-ї груп відповідно на 3,72-9,68 і на 1,25-8,63% поступалися перед тваринами контрольної групи.
У віці 120 діб дещо вищий вміст незамінних та замінних амінокислот спостерігався у найдовшому мязі спини тварин 4-ї групи, у яких він був відповідно на 1,35-6,49 та 6,76-10,22% вищим, ніж у кролів інших груп.
Якість шкурок та хутра. Зміни рівнів метіоніну у комбікормах молодняку кролів не вплинули на якість сирих шкурок та хутра. Так, зі збільшенням живої маси пропорційно збільшувалася маса шкурок. Молодняк 4-ї групи за цим показником перевищував аналогів контрольної, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 4,02; 5,57; 6,84 та 8,79%.
Підвищення маси шкурки повязано зі збільшенням її площі. Найвищий показник площі шкурки виявлено у аналогів 4-ї групи, що було на 3,21; 3,85; 4,20 та 4,72% вище порівняно з таким показником у кролів інших груп.
За масою 1 см2 шкурки кролі 1-, 2-, 3- та 5-ї груп на 0,77; 1,61; 2,45 та 3,73% поступалися перед аналогами 4-ї групи.
Інша закономірність спостерігалася за довжиною волосяного покриву на загривку. Так, кролі 2-ї групи за цим показником переважали аналогів контрольної, 3-, 4- та 5-ї відповідно на 3,62; 0,54; 0,81 та 2,76%.
Площа дна "розетки" у молодняку кролів всіх дослідних груп на огузку була меншою за 2 мм2, що є показником високої якості хутра.
Перетравність поживних речовин раціонів. Встановлено, що годівля молодняку кролів комбікормами з різним вмістом сирого протеїну та метіоніну упродовж окремих вікових періодів позначилася на перетравності окремих поживних речовин (табл. 3).
У 60-добовому віці найвищі коефіцієнти перетравності протеїну і жиру спостерігали у кроленят 2-ї групи.
Так, коефіцієнт перетравності протеїну у тварин цієї групи на 2,3 (р<0,05); 3,8 і 5,5% (р<0,01) був вищим, ніж у кролів 1-, 4- та 5-ї груп. Коефіцієнт перетравності жиру в організмі молодняку 2-ї групи був вищим, ніж у кролів 4- і 5-ї груп, відповідно на 2,9 та 3,8% (р<0,01).
У 90-добовому віці найвищі коефіцієнти перетравності протеїну і жиру відзначено у тварин контрольної групи. Кролі 5-ї групи поступалися за перетравністю протеїну перед контрольними аналогами на 5,1 % (р<0,01).
Перетравність жиру у тварин контрольної групи у цей віковий період була на 2,6 і 2,9% (р<0,01) вище, ніж у кролів 3- та 5-ї груп.
У віці 120 діб найвищу перетравність органічної речовини, протеїну та жиру встановлено у кроленят 4-ї групи. Так, перетравність органічної речовини у кролів цієї групи була на 0,7 та 1,4% (р<0,05) вищою, ніж у аналогів 1- і 5-ї груп, протеїну - на 2,5 (Р<0,05); 3,0 (р<0,01) і 1,5% (р<0,05), ніж у молодняку 2-, 3- та 5-ї груп, жиру - на 1,9 (р<0,05) і 3,8% (р<0,01), ніж у тварин 2 і 3 груп.
Таблиця 3 ? Перетравність поживних речовин, %
Група Вік, діб Органічна речовина Протеїн Жир Клітковина БЕР
Коефіцієнти перетравності клітковини і БЕР у відповідні вікові періоди у піддослідних кролів були близькими за значенням.
Баланс азоту в організмі кролів. Результати фізіологічного досліду показали, що у кролів за різних рівнів метіоніну в раціоні використання азотистих речовин в організмі відбувалося неоднаково.
Зокрема, у 60-добовому віці найбільше азоту в тілі утримували кроленята 2-ї групи, які споживали комбікорм із вмістом 0,55% метіоніну. За цим показником вони відповідно на 0,33 г, або на 25,8% (р<0,05) та на 0,34 г, або на 26,8% (р<0,01) перевершували кроленят 3- та 5-ї груп. Характерно, що виділялося азоту з калом тваринами цієї групи на 10,4 та 14,9% (р<0,01) менше, ніж молодняком 4- та 5-ї груп. Загалом кроленята 2-ї групи утримували в організмі азоту на 3,7% більше від прийнятого, ніж контрольні аналоги.
У 90-добовому віці найбільше азоту утримувалося в тілі кроленят контрольної групи, які споживали комбікорм із вмістом 0,60% метіоніну. За цим показником вони переважали тварин 5-ї групи на 35,8% (р<0,05). Одночасно найбільше азоту з калом виділяли тварини 5-ї групи, які за цим показником переважали молодняк 2-, 3- та 4-ї груп відповідно на 11,2; 10,4 та 10,4% (р<0,01). Загалом за відносним рівнем утримання азоту в тілі кролі 2-, 3-, 4- та 5-ї груп поступалися перед тваринами контрольної групи відповідно на 6,8; 5,3; 4,3 та 11,6%.
У віці 120 діб в організмі кроленят 4-ї групи утримувалось азоту по відношенню до прийнятого на 5,7; 5,0; 4,5 та 2,0% більше, ніж у аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп. У кролів 4-ї групи, які у складі комбікорму одержували 0,65% метіоніну, відкладалося в організмі азоту на 25,7% більше порівняно з контрольними аналогами.
Витрати корму. Неоднакова інтенсивність росту молодняку кролів за різного вмісту метіоніну у раціонах позначилася на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси.
Зокрема, упродовж першого періоду вирощування (45?60 діб) кроленята 5-ї групи витрачали комбікорму на 1 кг приросту на 3,64% більше, ніж молодняк контрольної групи.
Одночасно найнижчі витрати корму при цьому відмічались у кроленят 2-ї групи - 3,40 кг (р<0,05).
У другий віковий період (61-90 діб) тварини 5-ї групи за витратами комбікормів на одиницю приросту переважали аналогів контрольної та 3-ї дослідної групи відповідно на 3,61% та на 7,25% (р<0,05).
У заключний період (91-120 діб) тварини 3-ї групи на 1 кг приросту споживали більше комбікорму на 5,39 та 5,11% порівняно з кролями контрольної та 4-ї груп (р<0,05).
Другий науково-господарський дослід
Характеристика годівлі. Комбікорми, які згодовували кролям контрольної та дослідних груп, за набором інгредієнтів були однаковими і різнилися між собою лише за вмістом сирого протеїну та метіоніну. Рівень метіоніну регулювали за рахунок синтетичної DL-форми цієї амінокислоти. Так, тварини 1-ї (контрольної) групи у віці 45-60 діб отримували комбікорм з рівнем протеїну 17% за вмісту метіоніну 0,55%, у 61-90 діб - 18% за рівня метіоніну 0,60% та у 91-120 діб - 19% при 0,65%-му вмісті метіоніну. У комбікормах кролів інших груп рівень протеїну в кожному з періодів досліду був знижений на 2% при підвищенні вмісту метіоніну на 0,05%.
Маса тіла та середньодобові прирости. Найвищу масу тіла у віці 60 діб мав молодняк 4-ї групи, який споживав комбікорм із вмістом метіоніну 0,7% за рівня протеїну 15% (табл. 4). Тварини цієї групи за масою тіла переважали аналогів контрольної групи на 1,48% (р<0,01). Одночасно маса тіла кролів 2-, 3-, та 5-ї груп відповідно на 2,92; 1,52 та 0,54% була нижчою, ніж у аналогів контрольної групи.
Аналогічна закономірність спостерігалася і у 90-добовому віці. Так, молодняк контрольної групи за цим показником на 1,83% поступався (р<0,001) перед кролями 4-ї групи. При цьому маса тіла молодняку контрольної групи була відповідно на 4,23; 1,35 та 5,77% вищою (р<0,05) порівняно з аналогами 2-, 3- та 5-ї груп.
*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 порівняно з контрольною групою.
У наступний віковий період (105?120 діб) найбільша маса тіла відмічалась у молодняку 3-ї групи, в комбікормі якого рівень протеїну та метіоніну становив відповідно 17 та 0,75%. Молодняк зазначеної групи у 120-добовому віці переважав аналогів 4- та 1-ї груп за масою тіла відповідно на 2,01 та 4,59% (р<0,001).
Неоднакові зміни маси тіла молодняку окремих груп стали результатом різної інтенсивності його росту. Про це свідчать прирости маси тіла тварин упродовж окремих вікових періодів. Так, у період вирощування від 45 до 60 діб тварини 4-ї групи за середньодобовими приростами на 7,22; 25,89; 16,05 та 9,73% перевищували (р<0,05) кролів відповідно 1-, 2-, 3- та 5-ї груп.
Аналогічна тенденція спостерігалась і в другому віковому періоді (61?90 днів). Найвищі середньодобові прирости маси тіла були у кролів 4-ї групи, які переважали аналогів 1-, 2-, та 5-ї груп відповідно на 2,41; 9,23 та 20,35% (р<0,01).
У період вирощування з 106 до 120-ти денного віку найвищі середньодобові прирости маси тіла виявлено у молодняку 3-ї групи, який за цим показником переважав (р<0,001) кролів 1-, 2-, 4- та 5-ї груп відповідно на 29,82; 21,81; 23,33 та 23,85%.
Забійні якості кролів. За результатами контрольного забою кролів у віці 60, 90 та 120 діб було встановлено, що підвищення рівня метіоніну у раціонах впливає на вихід продуктів забою.
Так, у 60-добовому віці за масою внутрішніх органів, які вважаються їстівними, та окремих мязів тварини 4-ї групи переважали аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп. При цьому, маса серця молодняку 4-ї групи була більшою відповідно на 0,84; 7,55; 4,18; і 3,82%, печінки - на 2,63; 5,83; 4,57; і 4,98%. Аналогічна тенденція спостерігалась і в зміні маси окремих мязів. Зокрема у кролів 4-ї групи маса найдовшого мяза спини була більшою відповідно на 4,46; 12,65; 8,22; і 7,53%, двоголового мяза плеча - на 6,64; 15,60; 10,31 і 9,68%, двоголового мяза стегна - на 1,31; 6,98; 5,57 і 4,09% порівняно з аналогами 1-, 2-, 3- та 5-ї груп. Відповідно, у кролів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп маса тушки з нирками на 1,32; 8,33; 3,97 і 3,38% та забійний вихід - на 0,1; 2,3; 0,7; і 0,9% виявилися нижчими, ніж у аналогів 4-ї групи.
У 90-добовому віці тенденція не змінилась і молодняк 4-ї групи за вищезгаданими показниками переважав аналогів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп. Інша тенденція щодо впливу рівня протеїнового живлення на забійні якості піддослідних кролів спостерігалася при досягненні ними 120-добового віку. Так, у кролів 3-ї групи зазначені показники були вищими, ніж тварин 1-, 2-, 4- та 5-ї груп.
Хімічний склад найдовшого мяза спини. При згодовуванні комбікормів із різними рівнями метіоніну вірогідної різниці щодо вмісту органічної речовини, протеїну, золи, кальцію та фосфору у найдовшому мязі спини молодняку кролів упродовж всього досліду не встановлено. Про те за цей час відбувалися зміни у вмісті жиру та безазотистих екстрактивних речовин.
Так, у 90-добовому віці у тварин 4-ї групи вміст жиру у найдовшому мязі перевищував показник у кролів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 0,42; 0,49; 0,52 (р<0,05) та 0,23%. Вміст БЕР у найдовшому мязі молодняку 1- та 2-ї груп порівняно з тваринами 4-ї групи був більшим відповідно на 2,71 та 2,11% (р<0,05).
Найнижчий вміст жиру у 120-добовому віці виявлено у найдовшому мязі спини тварин контрольної групи: відповідно на 0,01; 0,55; 0,88 (р<0,05) та 0,41% менше порівняно з аналогами інших груп. За вмістом БЕР у цьому мязі кролі 2-ї групи переважали молодняк 3-, 4- та 5-ї груп відповідно на 1,54; 1,79% (р<0,01) та 0,95% (р<0,05).
Різний рівень метіоніну в раціонах піддослідних кролів позначився на амінокислотному складі найдовшого мяза спини. При цьому, у кроленят 4-ї групи у віці 60 діб вміст незамінних амінокислот в ньому порівняно з аналогами 1-, 2-, 3- та 5-ї груп був вищим на 8,39?11,87%, а замінних - на 8,38-11,87%.
Подібна тенденція стосовно зміни вмісту амінокислот у найдовшому мязі спини спостерігається у молодняку віком 90 діб. У цей віковий період за вмістом незамінних і замінних амінокислот тварини 1-, 2-, 3- і 5-ї груп відповідно на 4,51-10,72 і на 4,15-8,46% поступалися перед ровесниками 4-ї групи.
У 120-добовому віці найбільший сумарний вміст незамінних та замінних амінокислот відзначено у найдовшому мязі тварин 3-ї групи, які переважали молодняк інших груп відповідно на 0,62-4,95 та 4,88-11,51%. Проте за вмістом окремих амінокислот у найдовшому мязі спини вірогідної різниці між тваринами контрольної і дослідних груп не виявлено.
Якість шкурок та хутра. Основним продуктом, який отримують від кролів, є мясо та шкурки. Підвищення рівнів метіоніну у комбікормах істотно не впливало на якість шкурок та хутра. Маса шкурок збільшувалася пропорційно масі тіла. Кролі 3-ї групи за цим показником переважали аналогів контрольної, 2-, 4- та 5-ї груп відповідно на 5,62; 7,58; 2,57 та 12,01%.
Одночасно підвищення маси шкурки викликало зростання її площі. У звязку з цим кролі 1-, 2-, 4- та 5-ї груп за даним показником відповідно на 3,33; 4,23; 1,75 та 4,84% поступалися перед аналогами 3-ї групи.
Разом із тим, молодняк 3-ї групи за масою 1 см2 шкурки відповідно на 2,09; 3,02; 0,74 та 6,60% переважав тварин 1-, 2-, 4- та 5-ї груп.
Подібна тенденція спостерігалась і за довжиною волосяного покриву на загривку. Так, кролі 3-ї дослідної групи за цим показником переважали аналогів контрольної, 2-, 4- та 5-ї груп відповідно на 0,82; 0,27; 0,82 та 1,64%.
Площа дна "розетки" у молодняку кролів усіх дослідних груп на огузку була меншою за 2 мм2, що є показником високої якості хутра.
Перетравність поживних речовин раціонів. Встановлено, що годівля молодняку кролів комбікормами з різним вмістом метіоніну позначилася на перетравності окремих поживних речовин (табл. 5).
Таблиця 5 ? Перетравність поживних речовин корму, %
Група Вік, діб Органічна речовина Протеїн Жир Клітковина БЕР
*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 порівняно з першою групою.
У віці 60 діб найвищу перетравність протеїну і жиру виявлено у тварин 4-ї групи, де вона була відповідно на 1,5 і 2,8% (р<0,05) вищою, ніж у контролі. Водночас у тварин 5-ї групи перетравність органічної речовини була на 1,2; 1,1; 1,3 і 1,5% (р<0,05) нижчою, ніж у кроленят 1-, 2-, 3- та 4-ї груп.
Аналогічна закономірність спостерігалась і у кролів 90-добового віку. Так, коефіцієнти перетравності протеїну та жиру у тварин 4-ї групи були відповідно на 2,5 і 3,0% (р<0,05) вищими, ніж у контролі, який за перетравністю протеїну поступався перед молодняком 3-ї групи на 2,3% (р<0,05).
У тварин 120-добового віку найвищу перетравність органічної речовини, протеїну та жиру встановлено у кролів 3-ї групи, де вона була відповідно на 1,4; 2,7 (р<0,05) і 3,2% (р<0,01) вищою, ніж у аналогів контрольної групи.
Водночас кроленята 4-ї і 5-ї груп за перетравністю протеїну відповідно на 2,2 і 3,0% (р<0,05) поступалися перед тваринами 3-ї групи.
Коефіцієнти перетравності клітковини і БЕР у кожному віковому періоді у піддослідних кролів були близькими за значенням.
Баланс азоту в організмі кролів. Як показали результати фізіологічних досліджень, використання азотистих речовин в організмі кролів за різних рівнів сирого протеїну у комбікормі відбувається неоднаково. Зокрема, у 60-добовому віці найбільше азоту в тілі утримували кроленята 4-ї групи, які споживали комбікорм із вмістом 0,70% метіоніну за рівня протеїну 15%. За цим показником вони на 8,2; 26,6; 17,8 і 11,2% переважали кролів 1-, 2-, 3- та 5-ї груп.
Аналогічна тенденція спостерігалась і у 90-добовому віці. Найбільше азоту в тілі утримувалось у кролів 4-ї груп, комбікорм яких містив 0,75% метіоніну за рівня протеїну 16%. За цим показником тварини 1-ї і 5-ї груп поступалися перед ними відповідно на 5,3 і 21,9%. За відносним рівнем утримання азоту у тілі кролі 4-ї групи перевищували тварин 1-, 2-, 3- та 5-ї груп відповідно на 17,1; 10,1; 4,4 та 13,0%.
У віці 120 діб найбільше азоту в тілі утримували кролі 3-ї групи, які споживали комбікорм з вмістом 0,75% метіоніну за рівня протеїну 17%. За цим показником вони на 35,7; 54,1; 15,2 і 18,8% переважали тварин 1-, 2-, 4- та 5-ї груп.
Загалом в організмі кролів 3-ї групи утримувалось азоту на 13,4; 13,0; 7,2 та 8,5% більше до прийнятого, ніж у аналогів інших груп.
Витрати корму. Різний вміст метіоніну у комбікормах кролів позначився на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси. Так, у перший період вирощування (45?60 діб) молодняк контрольної групи споживав на 12,84% більше корму, ніж тварини 4-ї групи.
У період вирощування від 61- до 90-добового віку найнижчі витрати корму встановлено у кролів 4-ї групи, що було на 9,51; 16,67 (р<0,01) та 20,08% (р<0,01) менше, ніж у тварин 1-, 2 та 5-ї груп.
У третій віковий період (91?120) тварини 3-ї групи витрачали на 19,1; 25,7; 12,0 і 17,24 % корму менше (р<0,01), ніж молодняк 1-, 2-, 4- та 5-ї груп.
Економічна ефективність виробництва мяса кролів Показники економічної ефективності використання повнораціонного гранульованого комбікорму з різними рівнями протеїну та метіоніну були розраховані на основі аналізу даних, отриманих при впровадженні результатів дисертаційної роботи в господарстві ТОВ "Тімол" Фастівського району Київської області.
З метою проведення порівняльного випробування було сформовано дві групи кролів з молодняку 45-добового віку по 300 голів у кожній.
Кролям контрольної групи згодовували повнораціонний комбікорм, що постійно застосовується в господарстві (базовий). За набором інгредієнтів і хімічним складом базовий комбікорм не змінювався з віковими періодами та містив 0,94 МДЖ обмінної енергії у 100 г, 18% сирого протеїну та 0,55% метіоніну.
Новий варіант розрахований на 120-діб для отримання мяса і шкурки. За новим варіантом поживність комбікорму змінювали упродовж трьох вікових періодів: для молодняку від 45 до 60 діб - 0,70% метіоніну та 15% сирого протеїну, у 60-90-добовому віці та 91-120 діб - 0,75% метіоніну за рівня протеїну відповідно 16 та 17%.
Дані, отримані після проведення випробувань, показали, що згодовування молодняку кролів комбікормів, поживність яких диференційована з врахуванням віку тварин, сприяє підвищенню валового приросту та зниженню витрат корму на одиницю приросту порівняно з базовим комбікормом відповідно на 12,0 та 5,28%.
При цьому використання повнораціонного комбікорму за новим варіантом знижує собівартість виробництва 1 кг мяса кролятини на 7,75%.1. Використання в годівлі молодняку кролів комбікормів із різними рівнями протеїну і метіоніну дозволяє підвищити приріст живої маси, зменшити витрати корму на 1 кг приросту, знизити собівартість і підвищити рентабельність виробництва мяса на 13,24%.
2. При зменшенні вмісту метіоніну у комбікормі для кролів віком 45-60 діб від 0,60 до 0,55% за рівня сирого протеїну 17% перетравність протеїну підвищується на 2,3%, жиру - на 1,5%, жива маса тварин та середньодобові прирости - відповідно на 3,2 та 10,8%, маса серця, найдовшого мяза спини та двоголового мяза плеча - на 5,1; 2,4 і 4,41%, двоголового мяза стегна, печінки, легень, нирок - на 3,6; 6,2; 3,9 і 2,9%, передзабійна маса та забійний вихід - на 4,4 і 1,4%.
3. За зниження рівня сирого протеїну у комбікормі для молодняку кролів віком 45-60 діб від 17 до 15% та збільшення вмісту метіоніну від 0,55 до 0,70% перетравність протеїну і жиру підвищується (р<0,05) відповідно на 1,5 і 2,8%, утримання азоту в організмі - на 8,2%, а жива маса збільшується на 1,5%.
4. Оптимальним для молодняку кролів віком 61-90 діб є вміст метіоніну у комбікормі 0,60% за кількості сирого протеїну 18%, що порівняно з іншими рівнями метіоніну забезпечує зростання перетравності протеїну і жиру відповідно на 1,1-5,1 і 1,6-5,9%, підвищення живої маси на 2,2-10,6%, маси печінки на 4,8-29,6%, а також сприяє зростанню забійного виходу на 2,7-5,8%.
5. Із підвищенням рівня метіоніну у комбікормі для молодняку кролів 61- 90-добового віку від 0,60 до 0,75% та зниженням вмісту протеїну від 18 до 16% перетравність протеїну і жиру збільшується (р<0,05) відповідно на 2,5 і 3,0%, утримання азоту в організмі - на 7,1%, жива маса - на 1,9%, передзабійна маса - на 2,1%, маса печінки, легень та нирок - на 7,6; 5,0 і 7,9%, а витрата корму на 1 кг приросту живої маси знижується на 9,5%.
6. Підвищення рівня метіоніну у комбікормі для молодняку кролів віком 91-120 діб від 0,60 до 0,65% за вмісту 19 % протеїну викликає підвищення перетравності органічної речовини, протеїну і жиру відповідно на 0,7; 1,2 і 0,8%, живої маси - на 4,9%, середньодобових приростів - на 9,7%, забійного виходу - на 2,0% та зниження витрат корму на 1 кг приросту живої маси на 4,9%.
7. За збільшення кількості метіоніну у комбікормі для молодняку кролів віком 91-120 діб від 0,65 до 0,75% та зниження рівня сирого протеїну від 19 до 17% підвищується (р<0,01) перетравність протеїну, жиру та утримання азоту в організмі відповідно на 2,7; 3,2 та 35,7%, жива маса - на 4,6%, маса серця та печінки - на 8,7 та 4,0%, маса найдовшого мяза спини, двоголових мязів плеча і стегна - на 6,3; 8,4 і 7,7%, а витрата корму на 1 кг приросту живої маси знижується на 19,1%.
8. Зміна рівнів протеїну та метіоніну у складі повнораціонних комбікормів для кролів віком 45-120 діб не впливає на гематологічні та біохімічні показники крові, амінокислотний склад найдовшого мяза спини, печінки та крові.
Пропозиції виробництву
З метою підвищення рентабельності виробництва мяса кролятини рекомендується використовувати повнораціонні гранульовані комбікорми з рівнем метіоніну у 45-60-добовому віці 0,7%, у 61-90 та 91-120-добовому віці - 0,75%, сирого протеїну - відповідно 15, 16 та 17%.
Список литературы
1. Богдан Ю.А. Продуктивність молодняку кролів при згодовуванні повнораціонних комбікормів з різним рівнем метіоніну / Ю.А. Богдан, Р.М. Чичик // Науковий вісник НАУ. - 2008. - Вип. 126. - С. 213-220. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
2. Богдан Ю.А. Забійні якості, морфологічні та біохімічні показники крові молодняку кролів за різних рівнів метіоніну в комбікормах / Ю.А. Богдан, Р.М. Чичик // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету Серія "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" - 2009. - Вип. 17. - С. 12-17. (Проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
3. Богдан Ю.А. Вплив метіоніну на продуктивні якості молодняку кролів за різного рівня протеїну в комбікормах / Ю.А. Богдан, В.Д. Уманець // Електронні наукові фахові видання "Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України" - 2009. - Вип. №4(16). (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
4. Патент України на корисну модель №37332, А23К1/18 Спосіб годівлі молодняку кролів / І.І. Ібатуллін, Ю.А. Богдан, Д.П. Уманець, Р.М. Чичик - №u200807596; заявлено 03.06.2008; опубліковано 25.11.2008, Бюл. №22. - 8 с. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
5. Патент України на корисну модель №43308, А23К1/18 Спосіб годівлі молодняку кролів / І.І. Ібатуллін, Ю.А. Богдан, Д.П. Уманець, Р.М. Чичик - №u200902731; заявлено 24.03.2009; опубліковано 10.08.2009, Бюл. №15. - 8 с. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
