Перетравність корму, обмін речовин та продуктивні якості молодняку кролів за різних рівнів обмінної енергії і сирого протеїну в комбікормах - Автореферат
Визначення оптимальних рівнів обмінної енергії і сирого протеїну у комбікормах для молодняку кролів та оцінка ефективності використання у їх складі нової біологічно активної добавки. Зміни у продуктивності молодняку кролів і складі найдовшого м’яза спини.
При низкой оригинальности работы "Перетравність корму, обмін речовин та продуктивні якості молодняку кролів за різних рівнів обмінної енергії і сирого протеїну в комбікормах", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
За відсутності науково обґрунтованих деталізованих норм з потреби молодняку кролів в енергії та протеїні у більшості господарств використовують комбікорми, склад яких, переважно, не враховує вік тварин (Беспятых О.Ю., 2005). У звязку з цим дослідження, спрямовані на визначення оптимальних рівнів обмінної енергії, сирого протеїну та кількості БАД у комбікормах для молодняку кролів різного віку, актуальні і мають важливе народногосподарське значення. Мета роботи - встановити оптимальні рівні обмінної енергії і сирого протеїну у комбікормах для молодняку кролів та визначити ефективність використання у їх складі нової біологічно активної добавки. Одержано нові дані про вплив різних рівнів обмінної енергії і сирого протеїну у комбікормах на продуктивні якості та обмін речовин у молодняку кролів мясо-шкуркового напряму продуктивності. Використання у годівлі молодняку кролів віком 45-60, 61-90 і 91-120 діб комбікорму з вмістом обмінної енергії і сирого протеїну відповідно 0,99 МДЖ/100 г та 17%; 0,94 і 18; 0,99 МДЖ/100 г та 19% сприяє підвищенню валового приросту живої маси на 6,3%, зниженню витрат корму на 1 кг приросту на 8,4% та вартості комбікорму на 4,1%, що забезпечує підвищення рівня рентабельності виробництва мяса кролів на 8,7%.У віці 120 діб тварини 3-ї групи, які споживали комбікорм з вмістом обмінної енергії 0,99 МДЖ/100 г за рівня сирого протеїну 19%, за живою масою переважали аналогів 1-, 2-та 4-ї груп відповідно на 2,8 (Р<0,05), 17,2 та 10,3% (Р<0,001). Так, у 60-добовому віці за масою окремих внутрішніх органів та мязів тварини 4-ї групи переважали як молодняк контрольної, так і інших дослідних груп: порівняно з тваринами контрольної, 2-і 3-ї дослідних груп вони мали відповідно на 22,4; 23,8 (Р<0,01) та 20,6% (Р<0,05) більшу забійну масу та на 5,0; 6,0 і 4,0% вищий забійний вихід. У віці 90 діб за вмістом органічної речовини і протеїну у найдовшому мязі спини вірогідної різниці між кролями контрольної і дослідних груп не спостерігалося, хоча вміст жиру у мязі тварин 4-ї групи порівняно з показником у тварин контрольної, 2-та 3-ї дослідних груп був відповідно на 1,40; 1,41 та 1,32% (Р<0,01) вище. Найвища перетравність органічної речовини, протеїну та жиру у віці 120 діб спостерігалась у молодняку 3-ї групи, яка порівняно з відповідними показниками у контрольній групі була вищою на 1,4 (Р<0,05); 6,1 і 3,6% (Р<0,01), а 2-ї групи - на 1,2 (Р<0,05), 6,6 та 5,0% (Р<0,001). Про це свідчать прирости живої маси тварин упродовж окремих вікових періодів Так, у віці 45-60 діб середньодобові прирости живої маси у тварин 3-ї групи були вищими, ніж у молодняку контрольної, 2 і 4-ї дослідних груп відповідно на 33,1; 29,8 і 25,7% (Р<0,001), а у період вирощування від 61 до 90 діб у кролів 2-, 3-та 4-ї груп цей показник був відповідно на 22,4; 25,9 і 15,9% меншим порівняно з аналогами контрольної групи.Збільшення вмісту обмінної енергії у комбікормі для кролів віком 45-60 діб від 0,89 до 0,99 МДЖ/100 г за рівня сирого протеїну 17% підвищує перетравність протеїну на 4,4%, жиру - на 3,2%, живу масу тварин та середньодобові прирости живої маси - відповідно на 9,4 та 32,7%, збільшує довжину тулуба та обхват грудей за лопатками - на 7,5 та 8,7%; масу серця, найдовшого мяза спини та двоголового мяза плеча - 12,4%, двоголового мяза стегна, печінки, легень, нирок - 14,2%, а також сприяє зростанню забійної маси та забійного виходу відповідно на 22,4 і 5,0%. Підвищення рівня сирого протеїну у комбікормі для молодняку кролів віком 45-60 діб від 17 до 19% за рівня обмінної енергії 0,89 МДЖ/100 г покращує перетравність протеїну і жиру відповідно на 2,9 і 2,2%, збільшує утримання азоту в організмі - на 8,3%, а живу масу - на 11,4%. Оптимальним для молодняку кролів віком 61-90 діб є вміст обмінної енергії у комбікормі 0,94 МДЖ у 100 г за рівня сирого протеїну 18%, що порівняно з вмістом обмінної енергії 0,89, 0,99 і 1,04 МДЖ/100 г і вмістом сирого протеїну 16, 20 і 22% забезпечує зростання перетравності органічної речовини, протеїну і жиру відповідно на 1,2-3,4; 1,1-8,3 і 1,2-4,9%, підвищення живої маси - на 7,4-14,9%, збільшення довжини тулуба та обхвату грудей за лопатками відповідно - на 3,4-8,0 та 2,8-7,5%, маси печінки на 32,4-53,1%, а також зниження витрат корму на 1 кг приросту живої маси на 33,3-62,5%. Із підвищенням рівня обмінної енергії у комбікормі для молодняку кролів у період вирощування від 91-добового до 120-добового віку від 0,94 до 0,99 МДЖ/100 г за вмісту 19% сирого протеїну перетравність органічної речовини, протеїну і жиру збільшується на 1,4-6,1%, утримання азоту в організмі - на 7,8%, жива маса - на 2,8, забійна жива маса - на 5,6%, маса печінки, легень та нирок - на 28,6-44,9%, а витрати корму на 1 кг приросту живої маси знижуються на 15,3%.
Вывод
Перший науково-господарський дослід
Характеристика годівлі. Для годівлі кроленят у перший, другий і третій вікові періоди використовували комбікорм із вмістом сирого протеїну відповідно 17, 18 і 19%. Комбікорми, які згодовували кролям контрольної та дослідних груп, за набором інгредієнтів були однаковими і різнилися лише за вмістом обмінної енергії, відповідно до схеми досліду.
Жива маса та середньодобові прирости. У 60-добовому віці молодняк 4-ї групи, який одержував комбікорм з вмістом обмінної енергії 0,99 МДЖ/100 г і 17 % сирого протеїну, мав найвищу живу масу (табл. 3). За цим показником він переважав аналогів контрольної групи на 9,4% (Р<0,05), тоді як тварини інших дослідних груп у зазначений віковий період за живою масою мало відрізнялися від тварин контрольної групи.
*Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 порівняно з контрольною групою.
У віці 90 діб жива маса молодняку кролів 2-, 3- і 4-ї груп була на 14,9 (Р<0,001); 10,5 та 11,2% (Р<0,01) меншою порівняно з показником контрольної групи.
У віці 120 діб тварини 3-ї групи, які споживали комбікорм з вмістом обмінної енергії 0,99 МДЖ/100 г за рівня сирого протеїну 19%, за живою масою переважали аналогів 1-, 2- та 4-ї груп відповідно на 2,8 (Р<0,05), 17,2 та 10,3% (Р<0,001).
Аналогічна закономірність спостерігається і у зміні середньодобових приростів живої маси. Так, у 60-добовому віці кролі 4-ї дослідної групи за цим показником на 32,7% (Р<0,01) перевищували молодняк контрольної групи.
Упродовж другого вікового періоду (61-90 діб) тварини контрольної групи, які споживали комбікорм з вмістом 0,94 МДЖ обмінної енергії і 18% сирого протеїну, за середньодобовими приростами переважали молодняк 2-, 3- і 4-ї груп на 27,1; 21,3 та 23,8% (Р<0,001).
Упродовж третього періоду вирощування (91-120 діб) молодняк 3-ї групи за середньодобовим приростом на 44,1% (Р<0,001) переважав аналогів контрольної групи.
Забійні якості кролів. Підвищення рівнів обмінної енергії у раціонах кролів дослідних груп викликало зміни у виході продуктів забою. Так, у 60-добовому віці за масою окремих внутрішніх органів та мязів тварини 4-ї групи переважали як молодняк контрольної, так і інших дослідних груп: порівняно з тваринами контрольної, 2- і 3-ї дослідних груп вони мали відповідно на 22,4; 23,8 (Р<0,01) та 20,6% (Р<0,05) більшу забійну масу та на 5,0; 6,0 і 4,0% вищий забійний вихід.
Інша закономірність спостерігається у зміні забійної маси піддослідних тварин при досягненні ними 90-добового віку. У цьому віці за згаданими показниками перевагу мали кролі контрольної групи, а у 120-добовому віці - тварини 3-ї групи.
Хімічний склад найдовшого мяза спини. Виявлено, що згодовування молодняку кролів комбікорму з різним рівнем обмінної енергії, викликає певні зміни у хімічному складі найдовшого мяза спини. У 60-добовому віці вміст золи в ньому у кролів 4-ї групи був на 0,49% вищим, ніж показник контрольної групи, та на 0,76% (Р<0,05) - 2-ї групи.
У віці 90 діб за вмістом органічної речовини і протеїну у найдовшому мязі спини вірогідної різниці між кролями контрольної і дослідних груп не спостерігалося, хоча вміст жиру у мязі тварин 4-ї групи порівняно з показником у тварин контрольної, 2- та 3-ї дослідних груп був відповідно на 1,40; 1,41 та 1,32% (Р<0,01) вище.
При досягненні 120-добового віку за вмістом БЕР у найдовшому мязі спини кролі 2-ї групи переважали аналогів контрольної, 3- та 4-ї дослідних груп (Р<0,05) відповідно на 1,62; 4,58 та 1,96%. Одночасно тварини 3-ї групи за згаданим показником поступалися перед кролями контрольної та 4-ї дослідної груп відповідно на 2,96 та 2,62% (Р<0,05).
Різний рівень обмінної енергії у раціонах піддослідних кролів істотно не позначився на вмісті окремих амінокислот у найдовшому мязі спини, але певних змін зазнавала сума незамінних і замінних амінокислот. Так, у віці 60 діб у кроленят 4-ї дослідної групи вміст незамінних амінокислот порівняно з аналогами контрольної, 2 та 3-ї дослідних груп був вищим на 1,60?3,10%, а замінних - на 2,05-4,68%.
У віці 90 діб у найдовшому мязі спини молодняку 2-, 3- і 4-ї груп вміст незамінних і замінних амінокислот був меншим, ніж у тварин контрольної групи відповідно на 9,37-23,05 та на 4,46-21,49%.
Вищий вміст незамінних та замінних амінокислот у найдовшому мязі спини у 120-добовому віці відмічено у кролів 3-ї групи, які за цими показниками переважали тварин контрольної та 2- і 4-ї дослідних груп відповідно на 0,73-4,94 і 5,30-7,53%.
Перетравність поживних речовин раціонів. Встановлено, що годівля молодняку кролів комбікормами з різним вмістом обмінної енергії і сирого протеїну упродовж окремих вікових періодів позначилася на перетравності окремих поживних речовин (табл. 4).
У 60-добовому віці найвища перетравність органічної речовини, протеїну і жиру спостерігалась у кроленят 4-ї групи. Порівняно з контролем зазначені показники були більшими відповідно на 1,1 (Р<0,01); 4,4 і 3,2% (Р<0,05), а порівняно з тваринами 2-ї групи - на 2,0, (Р<0,001); 8,1 і 5,8% (Р<0,01).
За перетравністю органічної речовини і протеїну у 90-добовому віці кролі 2, 3 і 4-ї груп поступалися перед контрольними аналогам відповідно на 1,9 і 1,7 (Р<0,01); на 8,3 і 6,1 (Р<0,001) та на 4,9і 1,9% (Р<0,05).
Найвища перетравність органічної речовини, протеїну та жиру у віці 120 діб спостерігалась у молодняку 3-ї групи, яка порівняно з відповідними показниками у контрольній групі була вищою на 1,4 (Р<0,05); 6,1 і 3,6% (Р<0,01), а 2-ї групи - на 1,2 (Р<0,05), 6,6 та 5,0% (Р<0,001).
Таблиця 4 - Перетравність поживних речовин корму, %
Група Вік, діб Органічна речовина Протеїн Жир Клітковина БЕР
Коефіцієнти перетравності клітковини і БЕР у відповідні вікові періоди у піддослідних кролів були близькими за значенням.
Баланс азоту в організмі кролів. Результати фізіологічного досліду показали, що використання азотистих речовин в організмі кролів за різних рівнів обмінної енергії і сирого протеїну у комбікормах відбувалось не однаково. Зокрема, у 60-добовому віці різниця за абсолютними та відносними показниками утримання азоту у тварин контрольної і дослідних груп була не вірогідною. Але найбільше азоту утримувалося в організмі кроленят 3- і 4-ї груп, які споживали комбікорми з вмістом сирого протеїну 17% і обмінної енергії відповідно 0,94 і 0,99 МДЖ/100 г.
У 90-добовому віці найбільше азоту утримувалось у тілі кроленят контрольної групи, які споживали комбікорм з вмістом обмінної енергії і сирого протеїну відповідно 0,94 МДЖ/100 г та 18%. За абсолютною величиною утримання азоту вони переважали тварин 2-, 3- і 4-ї груп відповідно на 11,2; 29,1 (Р<0,05) і 11,2%, а за утриманням відносно до прийнятої його кількості - відповідно на 5,37; 11,12 та 5,37% поступалися.
У віці 120 діб у тілі кроленят 3-ї групи утримання азоту по відношенню до прийнятої його кількості було відповідно на 7,82; 2,46 та 1,66% більшим порівняно з такими показниками у аналогів контрольної, 2 і 4-ї дослідних груп.
Витрати корму. Неоднакова інтенсивність росту молодняку кролів за різного вмісту обмінної енергії у раціонах позначилася на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси.
Так, у перший період вирощування (45?60 діб) молодняк контрольної і дослідних груп за цим показником майже не відрізнявся. У період вирощування від 61 до 90 діб витрати корму на одиницю приросту у молодняку 2 і 4-ї груп становили відповідно 3,2 і 3,0 кг, що було на 1,1 і 0,9 кг вище, ніж у аналогів контрольної групи.
У заключний період вирощування (91-120 діб) молодняк контрольної, 3- і 4-ї груп мав найнижчі витрати корму на 1 кг приросту живої маси (3,9, 3,1 і 3,8 кг), що було відповідно на 0,6, 1,4 і 0,7 кг менше, ніж у тварин 2-ї групи.
Другий науково-господарський дослід
Характеристика годівлі. Для годівлі молодняку кролів упродовж першого, другого і третього вікових періодів використовували комбікорм із вмістом обмінної енергії відповідно 0,89, 0,94, 0,94 МДЖ/100 г. Комбікорми, які згодовували кролям контрольної та дослідних груп, за набором інгредієнтів були однаковими і різнилися між собою лише за вмістом сирого протеїну.
Жива маса та середньодобові прирости. Найвищу живу масу у віці 60 діб мав молодняк 3-ї групи, який споживав комбікорм з вмістом сирого протеїну 19% та обмінної енергії 0,89 МДЖ/100 г (табл. 5). Тварини цієї групи за живою масою переважали аналогів контрольної, 2- і 4-ї дослідних груп відповідно на 11,4 (Р<0,01); 11,5 (Р<0,05) і 9,8% (Р<0,001).
Таблиця 5
Віковий період Вік, діб Група
1-а 2-а 3-я 4-а Перший 45 670,9±12,10 661,4±18,89 675,7±16,75 666,2±12,83
*Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 порівняно з контрольною групою
По досягненні 90-добового віку кролі 2-, 3- та 4-ї груп мали живу масу відповідно на 11,6; 10,0 та 7,4% (Р<0,001) меншу, ніж тварини контрольної. Проте у 120-добовому віці молодняк 3- і 4-ї груп за живою масою відповідно на 12,0 (Р<0,01) і 3,0% переважав контрольних аналогів і на 18,4 і 8,9% (Р<0,001) - молодняк 2-ї групи.
Неоднакові зміни живої маси у молодняку окремих груп були результатом різної інтенсивності його росту. Про це свідчать прирости живої маси тварин упродовж окремих вікових періодів Так, у віці 45-60 діб середньодобові прирости живої маси у тварин 3-ї групи були вищими, ніж у молодняку контрольної, 2 і 4-ї дослідних груп відповідно на 33,1; 29,8 і 25,7% (Р<0,001), а у період вирощування від 61 до 90 діб у кролів 2-, 3- та 4-ї груп цей показник був відповідно на 22,4; 25,9 і 15,9% меншим порівняно з аналогами контрольної групи.
Упродовж третього періоду вирощування (91?120 діб), як і у віці 45-60 діб, найвищі середньодобові прирости живої маси мали кролі 3-ї групи. Так, у віці 106 та 120 діб вони за цим показником перевищували аналогів 1-; 2- і 4-ї груп відповідно на 125,3; 74,6 та 43,6% (Р<0,001).
Забійні якості кролів. За результатами контрольного забою кролів у віці 60, 90 та 120 діб було встановлено, що підвищення рівня сирого протеїну у раціонах впливає на вихід продуктів забою. У віці 60 діб кращі показники забою мав молодняк кролів 3-ї групи, який переважав тварин контрольної, 2- і 4-ї дослідних груп за масою окремих внутрішніх органів та мязів і мав забійний вихід відповідно на 2,0; 3,0 та 1,0% вищий.
Інша тенденція щодо впливу рівня протеїнового живлення на забійні якості піддослідних кролів спостерігалась при досягненні ними 90-добового віку. Так, кролі контрольної групи переважали тварин 2-, 3- і 4-ї груп за масою окремих внутрішніх органів та мязів, а у віці 120 діб за згаданими показниками перевагу мали тварини 3-ї групи.
Хімічний склад найдовшого мяза спини. При згодовуванні комбікормів з різними рівнями сирого протеїну у молодняку кролів упродовж всього досліду за вмістом органічної речовини, протеїну та золи у найдовшому мязі спини вірогідної різниці не виявлено, але відбувалися зміни за вмістом жиру та безазотистих речовин. Так, у віці 60 діб у найдовшому мязі спини тварин 4-ї групи вміст жиру був відповідно на 0,79; 0,96 (Р<0,05) та 1,23% (Р<0,01) вищим, ніж у кролів контрольної, 2- та 3-ї дослідних груп.
У 90-добовому віці найвищий вміст БЕР у найдовшому мязі спостерігався у тварин 2-ї групи, у яких він порівняно з показником 1-, 3- і 4-ї груп був відповідно на 4,3; 3,3 (Р<0,001) та 1,7% (Р<0,01) вище.
Найменший вміст жиру у 120-добовому віці виявлено у найдовшому мязі спини тварин 4-ї групи, де він був відповідно на 2,08, 2,05 та 1,58% (Р<0,01) менший, ніж у аналогів контрольної, 2- і 3-ї груп.
Різний рівень сирого протеїну у раціонах кролів позначився на амінокислотному складі найдовшого мяза спини. Так, у віці 60 діб у кроленят 3-ї групи сумарний вміст незамінних амінокислот був вищим на 3,39-5,48%, а замінних - на 4,04-4,83% порівняно з такими показниками у тварин контрольної, 2- і 4-ї груп.
Інша тенденція відносно вмісту амінокислот у найдовшому мязі спини спостерігалась у молодняку віком 90 діб. У цьому віці молодняк 2-, 3- та 4-ї груп за згаданими показниками на 2,82-3,69 та 2,75-3,58% поступався тваринам контрольної групи.
У 120-добовому віці найбільший сумарний вміст незамінних та замінних амінокислот відзначено у найдовшому мязі кролів 3-ї дослідної групи, які переважали молодняк контрольної та 2- і 4-ї дослідних груп відповідно на 2,75-4,75 та 2,70-6,39%. Проте, за вмістом окремих амінокислот у найдовшому мязі спини вірогідної різниці між тваринами контрольної і дослідних груп не виявлено.
Перетравність поживних речовин раціонів. Встановлено, що годівля молодняку кролів комбікормами з різним вмістом сирого протеїну позначилася на перетравності окремих поживних речовин (табл. 6).
Таблиця 6 ? Перетравність поживних речовин корму, %
Група Вік, діб Органічна речовина Протеїн Жир Клітковина БЕР
*Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 порівняно з контрольною групою.
У 60-добовому віці найвищі коефіцієнти перетравності протеїну і жиру спостерігалися у кроленят 3-ї групи, які були відповідно на 2,9 і 2,2% (Р<0,01) вище, ніж у контролі, та на 4,1 і 3,1% (Р<0,001) - ніж у тварин 2-ї групи.
У 90-добовому віці перетравність органічної речовини, протеїну та жиру у тварин 2- і 3-ї груп порівняно з контролем була відповідно на 0,8 (Р<0,05); 3,1 та 3,4% (Р<0,01); на 1,1; 1,8 і 1,5% (Р<0,05) меншою. Молодняк 4-ї групи поступався контрольним аналогам за перетравністю органічної речовини та протеїну на 1,2 та 2,2% (Р<0,05).
У віці 120 діб найвищим значенням характеризувались коефіцієнти перетравності органічної речовини, протеїну та жиру у тварин 3-ї групи. Порівняно з контролем вони були вищими відповідно на 0,3; 2,2 і 2,1% (Р<0,05), а у порівнянні з показниками тварин 2-ї групи - на 0,8% (Р<0,05); 5,0 (Р<0,01) 3,3% (Р<0,05).
Коефіцієнти перетравності клітковини і БЕР у кожному віковому періоді у піддослідних кролів були близькими за значенням.
Баланс азоту в організмі кролів. Як показали результати фізіологічних досліджень у кролів за різних рівнів сирого протеїну у комбікормі азотисті речовини використовуються в організмі не однаково. Зокрема, у 60-добовому віці найбільше азоту утримувалось у тілі кроленят 3- та 4-ї груп, які споживали комбікорм з вмістом протеїну відповідно 19 і 21%. У 90-добовому віці у кролів контрольної і 4-ї дослідної груп утримання азоту у тілі було відповідно на 53,4 і 13,6% та на 57,5 і 21,2% більшим, ніж у тварин 2- і 3-ї груп. У віці 120 діб в організмі кролів 3-ї групи кількість утриманого азоту від прийнятого перевищувала показники контрольної та 2- і 4-ї дослідних груп відповідно на 5,6; 13,0 і 8,9%.
Витрати корму. Різний вміст сирого протеїну у комбікормах молодняку кролів позначився на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси. Так, у перший період вирощування (45-60 діб) у молодняку контрольної, 2- та 4-ї дослідних груп суттєвих відмінностей за цим показником не відмічалося, тоді як у кроленят 3-ї групи витрати корму на 1 кг приросту були в 1,26 раза меншими, ніж у контролі.
У період вирощування від 61- до 90-добового віку у молодняку 2-, 3- та 4-ї дослідних груп витрати корму на 1 кг приросту були в 1,50-1,63 раза вищі, ніж у аналогів контрольної.
У заключний період вирощування (91-120 діб) найнижчими витратами корму на 1 кг приросту живої маси також відзначався молодняк 3-ї групи, у якого цей показник був в 1,59 раза меншим, ніж у тварин контрольної.
Третій науково-господарський дослід
Характеристика годівлі. Упродовж досліду молодняк усіх груп одержував гранульований повнораціонний комбікорм. Соєвий шрот у складі комбікорму замінювали на біологічно активну добавку (БАД) для кролів (СОУ 15.7-37-111:2004) у кількості 2 і 5% за масою.
Жива маса та середньодобові прирости. Жива маса молодняку кролів змінювалася як з віком, так і під впливом згодовуваної біологічно активної добавки (табл. 7).
Таблиця 7 ? Жива маса кролів, г
Віковий період Вік, діб Група
1-а 2-а 3-я
Перший 45 1239,0±12,86 1275,0±20,86 1264,0±10,11
60 1717,0±12,04 1769,0±12,51** 1756,0±12,08*
Другий 75 2266,5±39,12 2436,0±29,89** 2396,0±35,85*
90 2940,0±24,87 3305,5±30,27*** 3154,0±39,76***
Третій 105 3217,5±30,67 3702,5±34,77*** 3460,0±53,29***
120 3526,5±29,51 4134,5±31,46*** 3809,1±77,71***
*Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 порівняно з контрольною групою.
На початку досліду у віці 45 діб жива маса тварин окремих груп суттєво не відрізнялась. У наступні вікові періоди (60, 75, 90 та 120 діб) цей показник змінювався по-різному, залежно від вмісту БАД у раціоні.
Найвищою живою масою у віці 60 діб відзначався молодняк 2-ї дослідної групи, який одержував у комбікормі 2% БАД. За цим показником він переважав аналогів контрольної і 3-ї дослідної груп відповідно на 3,0 (Р<0,01) і 0,7% (Р<0,05). Подібна тенденція збереглась і до кінця досліду.
Середньодобові прирости піддослідних кролів у перший період вирощування (45-60 діб) також суттєво не відрізнялися. У наступні періоди вирощування тварини, які одержували 2% БАД, за цим показником на 29,1 і 39,8% (Р<0,001) переважали контрольних аналогів. Середньодобові прирости молодняку, який споживав комбікорм з вмістом 5% БАД, від контролю суттєво не відрізнялись.
Забійні якості кролів. Застосування БАД позначилось на виході продуктів забою у піддослідних тварин. У 60-добовому віці майже за всіма показниками забою кролі дослідних груп переважали тварин контрольної, але виявлені відмінності були статистично невірогідними.
Інша тенденція характерна для кролів, забитих у 90-добовому та 120-добовому віці. Так, якщо за передзабійною і забійною масою кролі 2-ї групи переважали тварин контрольної відповідно на 9,9 і 9,8 та 10,4 і 12,9%, то за забійним виходом у 90-добовому віці поступалися їм на 2,0%, а у 120-добовому - переважали їх на 3,0%. Аналогічна ситуація спостерігалася і щодо маси окремих мязів.
Хімічний склад найдовшого мяза спини. Встановлено, що згодовування молодняку кролів комбікорму з різним вмістом БАД суттєво не впливає на вміст у найдовшому мязі спини протеїну та органічної речовини, але позначається на вмісті жиру, БЕР, золи, кальцію та фосфору.
У 60-добовому віці хімічний склад найдовшого мязу спини кролів 3-ї групи характеризувався найвищим вмістом жиру і БЕР, що порівняно з даними показниками у тварин контрольної і 2-ї дослідної груп було вище відповідно на 0,8 і 0,3% та на 0,6 і 0,5% (Р<0,05).
Суттєвих відмінностей між групами за вмістом золи та жиру у найдовшому мязі спини кролів у віці 90 діб не встановлено. Однак вміст БЕР у найдовшому мязі спини кролів 2-ї групи порівняно з таким показником у тварин контрольної і 3-ї дослідної груп був меншим відповідно на 3,95 і 3,53% (Р<0,001).
По досягненні 120-добового віку вміст протеїну у найдовшому мязі спини кролів 2-ї групи на 1,86% перевищував контроль і на 2,07% - аналогічний показник у тварин 3-ї групи. Одночасно, вміст БЕР і золи у найдовшому мязі спини кролів 2-ї групи був відповідно на 1,44 і 0,66% нижчим порівняно з показниками контрольної та на 1,02 і 0,95% - 3-ї дослідної груп.
Залежно від вмісту БАД у комбікормі змінювався загальний вміст амінокислот у найдовшому мязі спини. Так, у кроленят 2-ї групи віком 60 діб загальний вміст незамінних та замінних амінокислот у мязі порівняно з такими самими показниками у аналогів контрольної та 3-ї дослідної груп був вищим відповідно на 2,9-2,2% та 1,0-0,2%.
Аналогічна закономірність спостерігається у кроленят віком 90 діб. У цьому віці найменший вміст як незамінних, так і замінних амінокислот виявлено у найдовшому мязі спини кролів контрольної групи. Ці показники у тварин 2-ї групи були більшими, ніж у тварин контрольної та 3-ї дослідної груп, відповідно на 0,2-0,7 і на 2,2-0,9%.
У віці 120 діб найвищий сумарний вміст незамінних амінокислот у найдовшому мязі спини також відмічався у тварин 2-ї групи, де він порівняно з відповідним показником у тварин інших груп був на 2,1-0,4% вищим. Сумарний вміст замінних амінокислот у цьому мязі тварин 2-ї групи на 0,8% переважав показник контрольної групи, але був на 1,4% меншим, ніж у кролів 3-ї групи. За вмістом окремих амінокислот у найдовшому мязі спини між тваринами різних груп істотної різниці не встановлено.
Перетравність поживних речовин раціонів. При згодовуванні кроленятам комбікорму з різним вмістом БАД відбуваються помітні зміни у перетравності протеїну та жиру (табл. 8).
Так, коефіцієнт перетравності протеїну у кролів 2-ї групи віком 60 діб порівняно з цим показником у тварин контрольної та 3-ї дослідної груп був відповідно на 3,0 (Р<0,01) та 1,9% (Р<0,01) вищим.
Аналогічна тенденція спостерігалась і у кролів 120-добового віку. Так, за перетравністю протеїну і жиру тварини 2-ї дослідної групи переважали тварин контрольної відповідно на 1,2 (Р<0,01) і 1,9 % (Р<0,05).
Таблиця 8 ? Перетравність поживних речовин корму, %
Група Вік, діб Органічна речовина Протеїн Жир Клітковина БЕР
Баланс азоту в організмі кролів. Як показали результати фізіологічних досліджень, використання азотистих речовин в організмі кролів при введенні до складу комбікорму 2 і 5% БАД відбувається не однаково. Так, до 120-добового віку утримання азоту у тілі кролів контрольної та 3-ї дослідної груп відносно до прийнятої його кількості з кормом було меншим, ніж у аналогів 2-ї групи відповідно на 6,5 та 5,2%. Разом із тим, у віці 120 діб згаданий показник у кролів 2-ї групи був менший, ніж у тварин контрольної групи на 1,5%.
Витрати корму. Використання БАД у складі повнораціонних комбікормів для кролів віком 45-90 діб суттєво не впливало на витрати корму на одиницю приросту їх живої маси.
Застосування цієї добавки у комбікормах для кролів віком 91-120 діб у кількості 2% сприяло зниженню витрат корму на одиницю продукції на 12,9% (Р<0,05) порівняно з аналогами контрольної групи.
Економічна ефективність виробництва мяса кролів. Аналіз даних, що характеризують економічну ефективність використання комбікормів з різними рівнями обмінної енергії і сирого протеїну, а також комбікорму, в складі якого частину соєвого шроту замінено на БАД, проведено на основі впровадження результатів дисертаційної роботи в ТОВ “Агрофірма Галатея” Білоцерківського району Київської області.
Для порівняльного випробування комбікормів було сформовано три групи молодняку кролів породи сріблястий по 300 голів у кожній.
Базовий (контрольний) варіант комбікорму за набором інгредієнтів і хімічним складом не змінювався залежно від віку тварин і містив обмінної енергії 0,94 МДЖ/100 г та сирого протеїну 13,4 %. У комбікормі 1-го нового варіанта, поживність якого була диференційована за трьома періодами вирощування, містилось: для тварин віком від 45 до 60 діб - обмінної енергії 0,99 МДЖ/100 г та сирого протеїну 17%, віком від 61 до 90 діб - відповідно 0,94 МДЖ/100 г та 18%, віком від 91 до 120 діб - 0,99 МДЖ/100 г та 19%. Рівні енергії та протеїну у комбікормі 2-го нового варіанта відповідали 1-му варіанту, але 2% соєвого шроту у його складі було замінено за масою на БАД.
Як показали дані випробувань, згодовування молодняку кролів комбікормів 1- і 2-го нових варіантів сприяє підвищенню абсолютного приросту на 6,28 та 24,59%, зниженню витрат корму на 1 кг приросту живої маси на 8,36 та 21,40%, завдяки чому рівень рентабельності виробництва мяса зростає на 8,7 та 22,9% порівняно з відповідними показниками, одержаними при використанні базового варіанта комбікорму.1. Диференційоване за періодами вирощування нормування годівлі молодняку кролів за вмістом енергії і протеїну у комбікормах підвищує приріст живої маси, зменшує витрати корму на 1 кг приросту, знижує собівартість і підвищує рентабельність виробництва мяса.
2. Збільшення вмісту обмінної енергії у комбікормі для кролів віком 45-60 діб від 0,89 до 0,99 МДЖ/100 г за рівня сирого протеїну 17% підвищує перетравність протеїну на 4,4%, жиру - на 3,2%, живу масу тварин та середньодобові прирости живої маси - відповідно на 9,4 та 32,7%, збільшує довжину тулуба та обхват грудей за лопатками - на 7,5 та 8,7%; масу серця, найдовшого мяза спини та двоголового мяза плеча - 12,4%, двоголового мяза стегна, печінки, легень, нирок - 14,2%, а також сприяє зростанню забійної маси та забійного виходу відповідно на 22,4 і 5,0%.
3. Підвищення рівня сирого протеїну у комбікормі для молодняку кролів віком 45-60 діб від 17 до 19% за рівня обмінної енергії 0,89 МДЖ/100 г покращує перетравність протеїну і жиру відповідно на 2,9 і 2,2%, збільшує утримання азоту в організмі - на 8,3%, а живу масу - на 11,4%.
4. Оптимальним для молодняку кролів віком 61-90 діб є вміст обмінної енергії у комбікормі 0,94 МДЖ у 100 г за рівня сирого протеїну 18%, що порівняно з вмістом обмінної енергії 0,89, 0,99 і 1,04 МДЖ/100 г і вмістом сирого протеїну 16, 20 і 22% забезпечує зростання перетравності органічної речовини, протеїну і жиру відповідно на 1,2-3,4; 1,1-8,3 і 1,2-4,9%, підвищення живої маси ? на 7,4-14,9%, збільшення довжини тулуба та обхвату грудей за лопатками відповідно ? на 3,4-8,0 та 2,8-7,5%, маси печінки на 32,4-53,1%, а також зниження витрат корму на 1 кг приросту живої маси на 33,3-62,5%.
5. Із підвищенням рівня обмінної енергії у комбікормі для молодняку кролів у період вирощування від 91-добового до 120-добового віку від 0,94 до 0,99 МДЖ/100 г за вмісту 19% сирого протеїну перетравність органічної речовини, протеїну і жиру збільшується на 1,4-6,1%, утримання азоту в організмі - на 7,8%, жива маса - на 2,8, забійна жива маса - на 5,6%, маса печінки, легень та нирок - на 28,6-44,9%, а витрати корму на 1 кг приросту живої маси знижуються на 15,3%.
6. Збільшення кількості сирого протеїну у комбікормі для молодняку кролів віком 91-120 діб від 19 до 21% за рівня обмінної енергії 0,94 МДЖ/100 г сприяє підвищенню перетравності протеїну та утриманню азоту в організмі відповідно на 2,2 та 8,4%, живої маси - на 12,0%, маси серця та печінки - відповідно на 25,0 та 10,5%, найдовшого мяза спини, двоголових мязів плеча і стегна - відповідно на 20,8, 20,0 і 12,5% та зниженню витрат корму на 1 кг приросту живої маси на 37,0%.
7. Введення до повнораціонного комбікорму молодняку кролів віком 45-120 діб 2% БАД підвищує перетравність протеїну і жиру відповідно на 1,2 і 1,9%, живу масу - на 3,0-17,2%, середньодобовий приріст - на 12,5-43,1%, забійний вихід - на 3,0%, вміст жиру у найдовшому мязі спини - на 0,6-0,8% та знижує витрати корму на 1 кг приросту живої маси на 12,9%.
8. Зміна рівнів енергії і протеїну та застосування різної кількості БАД у складі повнораціонних комбікормів для кролів віком 45-120 діб не впливає на гематологічні (гемоглобін, еритроцити, лейкоцити) та біохімічні (загальний білок, альбуміни, глобуліни) показники крові.
9. Згодовування молодняку кролів віком 45-120 діб повнораціонних комбікормів з різним вмістом обмінної енергії і сирого протеїну та введення до їх складу БАД у кількості 2 та 5% за масою не впливає на амінокислотний склад найдовшого мяза спини.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Для годівлі молодняку кролів мясо-шкуркового напряму продуктивності рекомендується застосовувати повнораціонний комбікорм з рівнями енергії у 45-60-добовому віці 0,99 МДЖ/100 г комбікорму, у 61-90-добовому віці - 0,94 ; у 91-120-добовому віці - 0,99 МДЖ/100 г, сирого протеїну - відповідно 17, 18 і 19%.
З метою підвищення ефективності виробництва кролятини до складу повноцінних комбікормів для молодняку кролів на відгодівлі пропонується вводити біологічно активну добавку (СОУ 15.7-37-111:2004) у дозі 2% за масою.
Список литературы
Ібатуллін І.І., Чичик Р.М. Продуктивність молодняку кролів при згодовуванні повнораціонних комбікормів з різним рівнем енергії // Аграрна наука і освіта. - 2005. - Т. 6. - №3-4. - С. 63-71 (дисертантом самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз, обґрунтовано рівень обмінної енергії у комбікормах для молодняку кролів).
Ібатуллін І.І., Борисенко Л.М., Чичик Р.М. Ефективність використання продуктів переробки шкір у складі комбікормів для молодняку кролів // Аграрна наука і освіта. - 2005. - Т. 6. - №5-6. - С. 92-98 (дисертантом самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз, обґрунтовано доцільність введення біологічно активної добавки до раціонів молодняку кролів).
Ібатуллін І.І., Чичик Р.М., Панасенко Ю.О. Продуктивність молодняку кролів при згодовуванні повнораціонних комбікормів з різним рівнем протеїну //Наук. вісн. Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - 2005. - Т. 7. - №3. - Ч. 3. - С. 45-58 (дисертантом самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз, обґрунтовано рівень сирого протеїну у комбікормах).
Патент України на винахід 8230, МПК7 А23К1/18. Спосіб годівлі молодняку кролів /І.І. Ібатуллін, Р.М. Чичик, Л.М. Зламанюк, Д.П. Уманець - № u 200501429; заявлено 16.02.2005; опубліковано 15.07.2005, Бюл. №7. - 8 с. (самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
Патент України на винахід 9674, МПК7 А23К1/18. Комбікорм для кролів /І.І. Ібатуллін, Р.М. Чичик , Л.М. Борисенко, В.В. Отченашко - № u 200502002; заявлено 04.03.2005; опубліковано 17.10.2005, Бюл. №10. - 8 с. (самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
Патент України на винахід 8229, МПК7 А23К1/18. Спосіб годівлі молодняку кролів /І.І. Ібатуллін, Р.М. Чичик, В.К. Кононенко, В.Д. Уманець - № u 200501428; заявлено 16.02.2005; опубліковано 15.07.2005, Бюл. №7. - 8 с. (самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).
Чичик Р.М. Перетравність корму, обмін речовин та продуктивні якості молодняку кролів за різних рівнів обмінної енергії і сирого протеїну в комбікормах. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Національний аграрний університет, Київ, 2006.
У дисертації викладено теоретичний та експериментальний матеріал з використання у годівлі кролів мясо-шкуркового напряму продуктивності комбікормів з різними рівнями обмінної енергії, сирого протеїну і біологічно активної добавки. Виявлено напрям змін у продуктивності молодняку кролів та амінокислотному складі найдовшого мяза спини. Проведено оцінку морфологічного і біохімічного складу їх крові. Вивчено лінійний ріст тварин, перетравність поживних речовин та баланс азоту в організмі кролів залежно від рівня енергетичного і протеїнового живлення.
Рекомендовано при вирощуванні молодняку кролів мясо-шкуркового напряму продуктивності віком 45?60 діб використовувати повнораціонний комбікорм з вмістом 0,99 МДЖ обмінної енергії у 100 г і 17% протеїну; віком 61?90 діб ? відповідно 0,94 МДЖ та 18%; віком 91?120 діб ? 0,99 МДЖ і 19%. Запропоновано вводити до складу повнораціонного комбікорму біологічно активну добавку у кількості 2% за масою.
Ключові слова: кролі, комбікорм, білкова добавка, обмінна енергія, сирий протеїн, продуктивність, перетравність, баланс азоту, якість мяса, морфологічний та біохімічний склад крові. комбікорм активний добавка кріль
Чичик Р.Н. Переваримость корма, обмен веществ и продуктивные качества молодняка кроликов при различных уровнях обменной энергии и сырого протеина в комбикормах. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Национальный аграрный университет, Киев, 2006.
В диссертации изложен теоретический и экспериментальный материал по использованию в кормлении кроликов мясо-шкуркового направления продуктивности комбикормов с различными уровнями обменной энергии, сырого протеина и биологически активной добавки. Выявлены определенные изменения в продуктивности молодняка кроликов и аминокислотном составе длиннейшей мышцы спины под влиянием исследуемых факторов. Изучен линейный рост животных, переваримость питательных веществ и баланс азота в организме кроликов в зависимости от уровня энергетического и протеинового питания. Проведена оценка морфологического и биохимического состава крови.
Рекомендовано при выращивании молодняка кроликов мясо-шкуркового направления продуктивности в возрасте 45?60 дней использовать полнорационный комбикорм с содержанием обменной энергии 0,99 МДЖ/100 г и 17% протеина; в возрасте 61?90 дней ? соответственно 0,94 МДЖ и 18%; в возрасте 91?120 дней ? 0,99 МДЖ и 19%. Предложено вводить в состав полнорационного комбикорма биологически активную добавку в количестве 2% по массе.
Ключевые слова: кролики, комбикорм, белковая добавка, обменная энергия, сырой протеин, продуктивность, переваримость, баланс азота, качество мяса, морфологический и биохимический состав крови.
Chichik R.N. Digestibility of fodder, metabolism and productive qualities of young rabbit at different metabolizable energy and crude protein levels in mixed fodder. - The manuscript.
Presented dissertation is for obtaining the scientific degree of Philosophy Doctor of agricultural sciences on specialty 06.02.02 - feeding of animals and technology of fodder. - National Agricultural University, Kiev, 2006.
The dissertation deals with theoretical and experimental material about mixed fodder utilisation in feeding of meat-fell rabbits with different levels of metabolizable energy, crude protein and biologically active additive. The direction of changes in young rabbit productivity and amino acid composition of longissimus muscle has been revield. The estimation of morphological and biochemical blood composition has been done. There was studied linear growth of animals, digested nutrients and nitrogen balance in rabbit organism subjected to level of energy and protein nutrition.
The rationing of young rabbit feeding on energy and protein varied on the growth and development periods permits to increase body weight growth, to reduce fodder investments per 1 kg of growth, to provide decreasing of cost price and increasing of meat producing profitability level.
The increasing of metabolizable energy content in complete feed for young rabbits by age 45-60 days from 0,89 up to 0,99 MJ in 100 g at 17 % crude protein level, raises digestivity of protein on 4,4%, fat on 3,2% respectively, animals’ body weight and daily average growths accordingly on 9,4 and 32,7 %. It increases trunk length and grasp breast behind shoulder-blade accordingly on 7,5% and 8,7%, weight of heart, longissimus muscle and two-chapter of a shoulder-blade muscle- on 12,4%, of two-chapter of a leg muscle, liver, lungs, kidneys - on 14,2%. It also contributes to increase of slaughter weight and for slaughter cast respectively on 22,4% and 5,0%.
Increasing of crude protein level in mixed fodder for young rabbits by age 45-60 day from 17% up to 19 % at metabolizable energy level 0,89 MJ in 100 g improves on increasing of protein and fat digestivity coefficients accordingly on 2,9% and 2,2% and nitrogen retention in organism on 8,3%, body weight - on 11,4%.
The content of metabolizable energy in mixed fodder 0,94 MJ in 100 g at 18% crude protein level is optimal for young rabbit age 61-90 days. In comparison with content of metabolized energy 0,89, 0,99 and 1,04 MJ/100g and crude protein content 16, 20 and 22 % it ensures increasing of organic matters, protein and fat digestivity accordingly on 1,2-3,4, 1,1-8,3 and 1,2-4,9% respectively; body weight - on 7,4-14,9% extension of trunk length and breast behind shoulder-blade on 3,4-8,0 and 2,8-7,5% respectively, liver weight - on 32,4% - 53,1%, and also decreasing fodder investments per 1 kg of body weight growth on 33,3-62,5%.
With increasing of metabolizable energy level in mixed fodder for young rabbits of 91-120-days age from 0,94 up to 0,99 MJ in 100 g at the contents 19 % of a crude protein digestivity of organic substance, protein and fat grow on 1,4 - 6,1%, retention of nitrogen in organism - by 7,8%, body weight - on 2,8 %, trunk length - on 4,2 %, breast grasp behind shoulder-blade - on 2,5%, slaughter alive weight raises on 5,6 %, a weight liver, lungs and kidneys - on 28,6 - 44,9 %, and the fodder investments per 1 kg of body weight reduce on 15,3%.
On conditions that crude protein quantity in mixed fodder for young rabbits by age 91-120 days is increased from 19 up to 21 % at metabolizable energy level 0,94 MJ in 100 g digestivity of protein and nitrogen retention in organism grow on 2,2 and 8,4 % respectively, body weight raises on 12,0 %, weight hearts and liver - on 25,0 and 10,5 %, back longissimus muscle, double-headed of shoulder and leg muscles - on 20,8, 20,0 and 12,5 %, content in back longissimus muscle of ash and calcium - on 0,61 and 0,02 %, also it reduces fodder investments per 1 kg of body weight on 37,0 %.
Feeding of complete feed mixed fodder for young rabbits by age 45-120 days with contents 2 % AES increases digestivity of a protein and fat on 1,2 and 1,9 % respectively, body weight on 3,0-17,2 %, absolute and daily average growth on 12,5-43,1 and 12,5-43,1 %, slaughter output on 3,0 %, contents of fat in back longissimus muscle on 0,6-0,8 % and it reduces fodder investments per 1 kg of body weight on 12,9 %.
The change of levels of energy and protein and application of different AES quantity in complete feed mixed fodder composition for rabbits by age 45-120 days dont cause essential changes in blood morphological parameters (haemoglobin, erythrocytes, leucocytes) and biochemical parameters (whole protein, albumins, globulins).
The feeding of rabbits in the age of 45-120 days with the complete mixed fodder with the different metabolizable contenet of energy and crude protein and the inputing in it composition of AES in a quantity of 2% and 5% according to an essential weight which doesnt cause essential changes in aminoacid composition of the back longissimus muscle.
