Перетравність корму, обмін речовин та продуктивність кролів за дії селену - Автореферат

бесплатно 0
4.5 136
Аналіз динаміки живої маси молодняку кролів залежно від дози і джерела селену в раціоні, морфологічні та біохімічні показники крові тварин і забійні якості. Оцінка ефективності застосування в годівлі повнораціонних комбікормів з різними джерелами селену.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
За останнє десятиліття в багатьох країнах світу з інтенсивно розвиненим тваринництвом проводяться різнобічні дослідження з питань розробки, перегляду і уточнення доз селену для живлення тварин, вивчення ефективності згодовування органічних та неорганічних селеновмісних добавок та удосконалення способів їх застосування з урахуванням доступності цього мікроелемента в організмі тварин різних видів, статевих і вікових груп. В ході численних досліджень були встановлені оптимальні рівні селену в раціонах великої рогатої худоби та овець всіх статевих і вікових груп, деяких видів птиці та риби, а також деяких груп коней та свиней. Дисертаційна робота є частиною комплексних досліджень, що виконувались відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри технології переробки продукції тваринництва та виробництва комбікормів Білоцерківського державного аграрного університету за темою: «Розробка та уточнення норм і способів уведення мінеральних елементів в раціони, комбікорми і кормові добавки для сільськогосподарських тварин» (номер державної реєстрації 0106U004427). Для досягнення зазначеної мети у роботі були поставлені такі завдання: - вивчити динаміку живої маси молодняку кролів залежно від дози і джерела селену в раціоні; проаналізувати баланс азоту, кальцію, фосфору та селену в організмі молодняку кролів за різних доз та джерел селену в раціоні;Відмінність у годівлі кролів дослідних груп порівняно з контролем полягала в тому, що їм додатково до комбікорму вводили селеніт натрію для забезпечення рівня селену в ньому, передбаченого схемою досліду: для 2-ї групи - 0,1 мг/кг, 3, 4 та 5-ї - відповідно 0,2; 0,3; 0,4 мг/кг сухої речовини корму. Так, у віці 90 діб маса кролів 2-ї дослідної групи, які споживали комбікорм з вмістом селену 0,1 мг/кг сухої речовини, перевищувала показник у кролів контрольної групи на 6,1% (Р<0,05). Найбільшою живою масою відзначалися кролі 3-ї дослідної групи, що отримували комбікорм із вмістом селену 0,2 мг/кг сухої речовини. Найменше відрізнялася від контролю маса кролів 5-ї дослідної групи, комбікорм яких містив селен у кількості 0,4 мг/кг сухої речовини. Кролі 3-ї дослідної групи в цьому віці росли найінтенсивніше - їх жива маса перевищувала контроль на 8,5% (Р<0,01).Дослідженнями встановлено, що оптимальною дозою селену в раціоні молодняку кролів є 0,2 мг/кг сухої речовини, а найефективнішим джерелом надходження можна вважати його органічну форму - Сел-Плекс. Збільшення рівня селену в раціоні молодняку кролів до 0,2 мг/кг сухої речовини сприяє підвищенню їх середньодобових приростів на 14,4% (Р<0,01) та зниженню витрат кормів на 1 кг приросту живої маси на 6,7%. При згодовуванні органічної форми селену порівняно з селенітом натрію середньодобові прирости живої маси молодняку кролів на вирощуванні і відгодівлі збільшуються на 7,4 (P<0,05) - 8,7 (Р<0,001)%, а витрати корму на приріст зменшуються на 2,5-2,9%.

Вывод
Перший науково-господарський дослід

Годівля піддослідних тварин. Для годівлі молодняку кролів використовували повнораціонні гранульовані комбікорми (табл. 2). За набором основних компонентів комбікорми, які згодовували кролям контрольної та дослідних груп, були однаковими. Відмінність у годівлі кролів дослідних груп порівняно з контролем полягала в тому, що їм додатково до комбікорму вводили селеніт натрію для забезпечення рівня селену в ньому, передбаченого схемою досліду: для 2-ї групи - 0,1 мг/кг, 3, 4 та 5-ї - відповідно 0,2; 0,3; 0,4 мг/кг сухої речовини корму. При цьому враховували природний вміст селену в кормі, який становив 0,08 мг/кг сухої речовини. Таким чином, до комбікорму кролів 2-ї дослідної групи додатково вводили 0,02 мг селену, 3-ї - 0,12, 4-ї - 0,22 і 5-ї - 0,32 мг селену на 1 кг сухої речовини, що відповідає 0,044; 0,026; 0,048 та 0,070 мг селеніту натрію.

Жива маса та середньодобові прирости. Одним з основних показників, за яким можна оцінювати рівень продуктивності кролів, є динаміка живої маси. Згодовування молодняку кролів комбікормів з вмістом селену на рівні 0,08; 0,1; 0,2; 0,3 та 0,4 мг/кг сухої речовини неоднаково впливало на інтенсивність їх росту. Так, у віці 90 діб маса кролів 2-ї дослідної групи, які споживали комбікорм з вмістом селену 0,1 мг/кг сухої речовини, перевищувала показник у кролів контрольної групи на 6,1% (Р<0,05).

Менша перевага, а саме 5,3% (Р<0,05), була у кролів 4-ї дослідної групи, рівень селену в раціоні яких становив 0,3 мг/кг сухої речовини. Найбільшою живою масою відзначалися кролі 3-ї дослідної групи, що отримували комбікорм із вмістом селену 0,2 мг/кг сухої речовини. Так, у віці 90 діб середня маса кролів цієї групи на 6,7% (Р<0,05) перевищувала масу кролів контрольної групи. Найменше відрізнялася від контролю маса кролів 5-ї дослідної групи, комбікорм яких містив селен у кількості 0,4 мг/кг сухої речовини. Перевага цих кролів за масою порівняно з показником контрольної групи становила 3,6%.

Таблиця 2. Склад і поживність комбікормів для молодняку кролів, %

Показник Вік кролів, діб

45-60 61-90 91-120

Сінне борошно 28,8 28,8 28,8

Ячмінь 19 23 19

Овес 19 13 14

Шрот соєвий 13 15 17,5

Висівки пшеничні 15 15 15

Борошно рибне 2 2 2,5

Сіль 0,5 0,5 0,5

Крейда 0,2 0,2 0,2

Мясо-кісткове борошно 0,5 0,5 0,5

Дріжджі кормові 1 1 1

Премікс 1 1 1

В 1 кг комбікорму міститься, %: обмінної енергії, МДЖ 9,8 9,5 9,9 сухої речовини 86,52 86,57 86,66 сирого протеїну 17,10 18,03 18,94 сирої клітковини 13,50 13,64 13,53 кальцію, г 5,5 5,6 5,9 фосфору, г 5,2 5,2 5,4 заліза, мг 94,4 97,2 103,1 міді, мг 3,3 3,3 3,4 цинку, мг 49,2 50,1 52,4 марганцю, мг 23,8 24,3 25,9 йоду, мг 0,2 0,2 0,2 вітаміну Е, мг 21,1 21,1 21,2 вітаміну D, МО 196 199 201 вітаміну В12, мкг 1,4 1,4 2,4

У віці 120 діб перевага кролів 2-ї дослідної групи над кролями контрольної групи за масою була меншою і становила 5,5%. Кролі 3-ї дослідної групи в цьому віці росли найінтенсивніше - їх жива маса перевищувала контроль на 8,5% (Р<0,01). У цьому віці значно підвищилися показники у 4-й дослідній групі, які перевищували масу тварин контрольної групи на 8,1% (Р<0,05). Тривале згодовування збільшеної кількості селену менше вплинуло на живу масу кролів 5-ї дослідної групи. Вона перевищувала контроль лише на 3,0%.

Аналогічна закономірність спостерігалася і у зміні середньодобових приростів живої маси (табл. 3). Так, у віці 61-90 діб за цим показником кролі 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп перевищували контроль відповідно на 14,5 (Р<0,05)%; 15,8 (Р<0,01); 12,9 (Р<0,05) та 8,3%.

Таблиця 3. Середньодобові прирости живої маси піддослідних кролів, г

Група Вік, діб зрівняльний період основний період

45-60 61-90 91-120 61-120

1 (контрольна) 10,8±0,85 24,0±0,98 22,5±1,20 23,6±0,82

2 (дослідна) ± до контролю, % 10,5±1,02 97,2 27,5±0,89* 114,6 23,4±1,11 104,0 25,9±0,72* 109,7

3 (дослідна) ± до контролю, % 10,4±0,95 96,3 27,8±0,83** 115,8 25,3±0,42* 112,4 27,0±0,56** 114,4

4 (дослідна) ± до контролю, % 10,3±0,84 95,4 27,1±0,67* 112,9 25,8±1,60 114,7 26,9±0,94* 114,0

5 (дослідна) ± до контролю, % 10,7±0,89 99,1 26,0±0,97 108,3 22,8±1,53 101,3 24,8±0,51 105,1

У віковий період від 91 до 120 діб середньодобові прирости кролів 2, 4 та 5-ї дослідних груп перевищували контроль відповідно на 4,0%; 14,7 та 1,3%, щоправда, ця різниця була невірогідною. Кролі 3-ї дослідної групи у зазначений період за середньодобовими приростами переважали тварин контрольної групи на 12,4% (Р<0,05).

За весь основний період досліду за середньодобовими приростами кролі 2, 3, 4 та 5-ї груп перевершували аналогів контрольної групи відповідно на 9,7 (Р<0,05)%, 14,4 (Р<0,01), 14,0 (Р<0,05) та 5,1%.

Перетравність поживних речовин раціонів. Встановлено, що різний вміст селену в раціонах молодняку кролів неоднаково вплинув на перетравність поживних речовин корму (табл. 4).

Так, перетравність органічної речовини у кролів 2-ї дослідної групи підвищилася на 1,2%, 3-ї - 2,6, 4-ї - 1,9 і 5-ї дослідної групи - на 0,5% порівняно з тваринами контрольної групи.

Схожа тенденція характерна і для показників перетравності сирого протеїну. Так, коефіцієнти перетравності сирого протеїну у кролів 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп перевищували контроль відповідно на 2,1%; 3,3 (Р<0,05); 2,6 та 1,4%.

Таблиця 4. Перетравність поживних речовин раціонів, %

Показник Група контрольна 1 дослідна

2 3 4 5

Органічна речовина ± до контролю, % 64,5±0,50 - 65,7±0,45 1,2 67,1±0,85 2,6 66,4±0,74 1,9 65,1±0,96 0,5

Сирий протеїн ± до контролю, % 68,7±0,61 - 70,8±0,48 2,1 72,0±0,62* 3,3 71,3±1,16 2,6 70,1±1,29 1,4

Сирий жир ± до контролю, % 80,5±1,52 - 80,7±0,61 0,2 80,9±1,46 0,4 80,7±1,31 0,2 79,5±1,02 -1,0

Сира клітковина ± до контролю, % 25,1±0,62 - 25,5±1,38 0,4 26,5±1,15 1,4 26,4±1,37 1,3 25,5±0,42 0,4

БЕР ± до контролю, % 72,8±0,56 - 74,0±0,20 1,2 75,8±0,85 3,0 74,9±0,68 2,1 73,3±1,09 0,5

У кролів дослідних груп коефіцієнти перетравності сирої клітковини порівняно з контролем суттєво не відрізнялись.

Перетравність безазотистих екстрактивних речовину у кролів дослідних груп виявляла тенденцію до зростання. Тварини 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп за цим показником переважали аналогів контрольної групи відповідно на 1,2%; 3,0; 2,1 та 0,5%.

З підвищенням дози селену в раціоні спостерігається чітка тенденція до підвищення коефіцієнтів перетравності сирого жиру у кролів 2-4-ї дослідних груп. Цей показник у тварин згаданих груп перевищував контроль відповідно на 0,2%; 0,4 та 0,2%. У тварин 5-ї дослідної групи, навпаки, відмічено зниження перетравності жиру на 1,0% порівняно з аналогами контрольної групи.

Баланс азоту в організмі кролів. Результати фізіологічного досліду показали, що у кролів за різних рівнів селену в раціоні використання азотистих речовин в організмі відбувалося неоднаково (табл. 5).

Зокрема, підвищення дози селену в комбікормі до 0,1 мг/кг сухої речовини сприяло збільшенню кількості засвоєного азоту на 8,8% порівняно з показниками у контрольній групі. Подальше підвищення дози селену в комбікормі до 0,2 мг/кг сприяло збільшенню кількості засвоєного азоту на 18,6% порівняно з контролем. За вмісту в раціоні молодняку кролів 0,3 мг селену в 1 кг сухої речовини засвоєння азоту порівняно з контролем підвищувалося на 10,6%.

Найменше від контрольних аналогів за кількістю засвоєного азоту відрізнялися тварини 5-ї групи, вміст селену в раціоні яких становив 0,4 мг. Вони переважали контроль на 6,2%.

Таблиця 5. Середньодобовий баланс азоту, г

Показник Група контрольна 1 дослідна

2 3 4 5

Прийнято з кормом 4,67±0,102 4,69±0,137 4,85±0,104 4,73±0,240 4,68±0,136

Виділено з калом 1,46±0,041 1,37±0,063 1,36±0,053 1,36±0,117 1,40±0,018

Виділено з сечею 2,08±0,033 2,09±0,027 2,15±0,020 2,12±0,013 2,08±0,038

Засвоєно 1,13±0,061 1,23±0,091 1,34±0,077 1,25±0,115 1,20±0,145

Засвоєно, % від прийнятого 24,09± 1,029 25,06± 1,240 27,53± 1,175 26,26± 1,168 25,47± 2,450

За відношенням між кількістю засвоєного та спожитого азоту кролі 2-ї дослідної групи переважали контроль на 1,0%; 3-ї - на 3,4; 4-ї - на 2,2; 5-ї - на 1,4%.

Баланс кальцію і фосфору в організмі кролів. За кількістю засвоєного кальцію різниця між кролями, які споживали комбікорм з природним вмістом селену, і тими тваринами, кількість селену в раціоні яких становила 0,2 мг/кг, складала 15,3%. Кролі, які споживали комбікорм з вмістом селену 0,3 мг/кг, переважали аналогів, в раціон яких додатково не вводили селеніт натрію, на 9,1%. Кількість кальцію, що засвоївся організмом тварин 2-ї та 5-ї дослідних груп, вміст селену в раціоні яких становив відповідно 0,1 та 0,4 мг/кг сухої речовини, була більшою за контрольний показник відповідно на 6,2 та 4,8%.

Різниця між групами тварин спостерігалась і за кількістю засвоєного фосфору. Зокрема, найкращим цей показник був у кролів 3-ї дослідної групи. Він перевищував контроль на 9,3%. За кількістю засвоєного фосфору кролі 4-ї дослідної групи перевищували аналогів контрольної групи на 2,7%. Тварини 2-ї та 5-ї дослідних груп за кількістю засвоєного фосфору були на одному рівні з контролем.

Витрати корму. Згодовування кролям різних доз селену позначилося на витратах корму. Так, кролі 2-ї дослідної групи на 1 кг приросту живої маси витратили на 3,9% менше корму, ніж кролі контрольної групи. Тварини 3-ї та 4-ї дослідних груп на 1 кг приросту маси витрачали майже однакову кількість корму, що порівняно з контролем була меншою відповідно на 6,7 та 6,5%. Витрати корму на 1 кг приросту маси тіла у кролів 5-ї дослідної групи були на 2,5% меншими порівняно з тваринами контрольної групи.

Другий науково-господарський дослід

Годівля піддослідних тварин. Склад комбікормів, які використовували для годівлі піддослідних кролів під час проведення другого науково-господарського досліду, був аналогічним складу комбікормів у першому досліді.

Для досягнення необхідного рівня селену в комбікормі використовували різні селеновмісні сполуки органічного і неорганічного походження. Так, в комбікорм кролів 1-ї (контрольної) групи додатково вводили селеніт натрію, 2-ї дослідної групи - селенат натрію, 3-ї ? селенометіонін, 4-ї ? Сел-Плекс.

Жива маса та середньодобові прирости. При зважуванні тварин у віці 90 діб було виявлено, що кролі 2-ї дослідної групи переважали контрольних аналогів на 0,6%. Жива маса кролів 3 та 4-ї дослідних груп перевищувала контрольний показник відповідно на 2,7 (Р<0,05) та 3,1%.

У віці 120 діб перевага кролів 2-ї дослідної групи над контролем за живою масою становила 0,9%, 3-ї - 3,8 (Р<0,05), 4-ї - 4,7% (Р<0,05).

Згодовування різних селеновмісних сполук молодняку кролів істотно вплинуло на середньодобові прирости піддослідних тварин. Зокрема, у період 61-90 діб за цим показником кролі 2, 3 та 4-ї дослідних груп перевищували контроль відповідно на 1,5%; 7,7 (Р<0,05) та 8,6% (Р<0,05).

У віці 91-120 діб перевага кролів 2, 3 та 4-ї дослідних груп над тваринами контрольної групи за середньодобовими приростами становила відповідно 1,8%; 7,0 і 9,2% (Р<0,05).

Перетравність поживних речовин раціонів. Використання різних сполук селену для забезпечення кролів необхідною кількістю цього мікроелемента не вплинуло суттєво на перетравність поживних речовин в їх організмі. Так, перетравність органічної речовини у кролів 2-ї дослідної групи майже не змінювалася, тоді як у тварин 3 та 4-ї груп цей показник перевищував контроль відповідно на 2,1 та 2,2% (Р<0,05).

Перетравність сирого протеїну та жиру в організмі кролів дослідних груп від контролю суттєво не відрізнялась. Різниця між тваринами дослідних та контрольної груп за цим показником не перевищувала 1%.

Щодо перетравності сирої клітковини, то спостерігалася тенденція до підвищення цього показника у тварин дослідних груп на 0,1-1,7% порівняно з контролем.

У кролів дослідних груп порівняно з тваринами контрольної групи було зафіксовано тенденцію до підвищення перетравності БЕР. Так, у кролів 2-ї групи цей показник переважав контроль на 0,2%, 3-ї та 4-ї груп - відповідно на 3,1 та 3,2%.

Баланс азоту в організмі кролів. Заміна селеніту натрію на інші джерела селену в комбікормі кролів суттєво не вплинула на баланс азоту в їх організмі, хоча певні відмінності мали місце. Так, тварини 2, 3 та 4-ї груп переважали контроль за кількістю засвоєного азоту відповідно на 1,3%; 6,6 та 7,9%.

Баланс кальцію та фосфору. За кількістю кальцію, що засвоївся організмом, тварини 3 та 4-ї дослідних груп переважали кролів контрольної відповідно на 1,4 та 2,1%. Кролі 2-ї дослідної групи перевищували контроль за цим показником на 1,0%.

За кількістю засвоєного тваринами фосфору помітної різниці не спостерігалося. Кролі 3 та 4-ї дослідних груп переважали аналогів контрольної групи за цим показником відповідно на 2,3 та 3,4%. Тварини 2-ї дослідної групи перевищували контроль за цим показником на 0,6%.

Витрати корму. Різниця між кролями дослідних та контрольної груп за витратами корму на 1 кг приросту живої маси за весь період досліду становила 1,1-2,9%. Зокрема, кролі 4-ї групи на 1 кг приросту витрачали на 1,1% менше корму, ніж аналоги контрольної групи. Для кролів 3-ї групи ця різниця становила 2,5%, 2-ї групи - 2,9%.

Забійні якості кролів. Основним продуктом, який отримують від кролів, є мясо та шкурки. Збагачення комбікормів селеном за допомогою різних джерел істотно не впливало на масу їх внутрішніх органів. Проте, за масою тушки кролі, раціон яких містив селенометіонін та Сел-Плекс, переважали тварин, які споживали комбікорм з селенітом натрію, відповідно на 6,7 та 8,4% (Р<0,05), тоді як кролі, раціон яких містив селенат натрію, перевищували контроль лише на 1,7%. Забійний вихід у тварин 2, 3 і 4-ї дослідних груп порівняно з контролем збільшувався відповідно на 0,5%; 1,2 та 1,5%. Використання різних джерел селену з метою збагачення комбікормів цим мікроелементом суттєво не вплинуло на якість мяса.

Заміна селеніту натрію на селенат натрію, селенометіонін та Сел-Плекс у комбікормі молодняку кролів не призвела до суттєвих змін якості сирих шкурок та хутра.

Хімічний склад мяса. Використання різних джерел селену з метою збагачення комбікормів цим мікроелементом суттєво не вплинуло на якість мяса (табл. 6).

Таблиця 6. Хімічний склад мяса молодняку кролів, %

Показник Група контрольна дослідна

1 2 3 4

Волога 71,4±0,20 71,5±0,84 71,1±0,49 71,0±0,29

Протеїн 19,8±0,30 19,7±0,40 20,1±0,49 20,2±0,28

Жир 2,7±0,13 2,6±0,17 2,7±0,15 2,7±0,17

БЕР 5,0±0,35 5,0±0,41 5,0±0,41 5,0±0,44

Кальцій 0,07±0,008 0,07±0,006 0,08±0,005 0,08±0,009

Фосфор 0,40±0,055 0,41±0,017 0,42±0,070 0,43±0,042

Селен, мкг/кг 101,3±4,02 100,3±2,14 117,5±2,87* 119,7±4,80*

За вмістом вологи, протеїну, жиру, БЕР, кальцію та фосфору різниця між контрольними та дослідними тваринами знаходилася в межах 0,5%. За вмістом селену у мясі кролі 3 та 4-ї дослідних груп перевищували контроль відповідно на 16,0% (Р<0,05) та 18,2% (Р<0,05), тоді як мясо кролів 2-ї дослідної групи містило селену на 1,0% менше.

Амінокислотний склад мяса. Заміна селеніту натрію на інші сполуки селену призвела до якісної зміни сирого протеїну. Так, у тварин, до комбікорму яких уводили органічні селеновмісні сполуки, на 1,5-2,5% підвищувався вміст валіну, 1,0-2,4% - ізолейцину, 8,4-10,1% (Р<0,05) - метіоніну, 1,8-2,1% - триптофану та на 1,9-2,8% - фенілаланіну порівняно з кролями, що отримували з комбікормом селеніт натрію (табл. 7).

Таблиця 7. Амінокислотний склад мяса молодняку кролів, мг/100 г

Показник Група контрольна дослідна

1 2 3 4

Аргінін 1345±22,3 1349±11,6 1357±13,1 1358±17,6

Валін 926±24,4 933±21,6 940±25,5 949±21,6

Гістидин 708±10,6 709±14,1 714±11,4 717±16,4

Ізолейцин 889±7,9 891±10,8 898±9,3 910±15,5

Лейцин 1814±9,9 1818±24,9 1823±24,8 1827±22,8

Лізин 2073±40,0 2074±46,0 2081±33,0 2090±28,9

Метіонін 298±4,7 308±9,2 323±6,8* 328±7,0*

Треонін 1051±28,7 1054±29,7 1059±12,3 1060±18,5

Триптофан 330±12,7 332±14,6 336±11,2 337±9,2

Фенілаланін 669±18,4 672±17,8 682±11,7 688±16,1

Загальний вміст незамінних амінокислот 10100 10140 10211 10263

Гематологічні показники. Використання в годівлі молодняку кролів різних джерел селену вплинуло на їх гематологічні показники. Кролі, раціон яких містив селенометіонін та Сел-Плекс, за вмістом селену у крові переважали контроль відповідно на 15,3 та 16,9%. Зменшення вмісту ТБК-активних продуктів відповідно на 43,2 та 63,6% в крові кролів, які отримували органічні джерела селену (селенометіонін та Сел-Плекс), свідчить про зниження інтенсивності перекисного окислення ліпідів. Активність глутатіонпероксидази в крові кролів усіх дослідних груп підвищувалася, зокрема, у тварин 2-ї групи на 15,4%, 3 та 4-ї груп на 25,6%.

Зміни відбулися і у показниках активності амінотрансфераз. Активність аспартатамінотрансферази (АСАТ) в крові кролів 2-ї дослідної групи була рівною контролю, а в 3-й та 4-й групах підвищувалася відповідно на 2,4 та 3,7%. Порівняно з тваринами контрольної групи, активність АЛАТ у сироватці крові кролів 3 та 4-ї дослідних груп була вищою на 1,9, а 2-ї - на 1%.

Підвищення концентрації еритроцитів у крові тварин 3 та 4-ї дослідних груп відповідно на 1,8 та 3,5% та вмісту гемоглобіну - відповідно на 0,9 та 1,2% свідчить про кращий перебіг окисно-відновних реакцій, очевидно внаслідок збільшення кількості кисню, який транспортується до тканин і клітин організму, а, отже, і про підвищення інтенсивності синтетичних процесів.

Економічна ефективність виробництва мяса кролів. Апробацію одержаних результатів, що характеризують економічну ефективність використання комбікормів з оптимальним рівнем та джерелом селену в годівлі молодняку кролів, проводили в умовах ТОВ «Чубинецьке» Київської області.

Для порівняльної оцінки ефективності годівлі молодняку кролів за принципом аналогів було сформовано дві групи по 300 голів у кожній. Кролям контрольної групи згодовували комбікорм з природним вмістом селену, а до комбікорму тварин дослідної групи вводили Сел-Плекс для забезпечення оптимального рівня селену - 0,2 мг/кг сухої речовини.

Введення до складу комбікорму Сел-Плексу для забезпечення оптимального вмісту селену сприяло підвищенню живої маси кролів на 11,1% порівняно з контрольною групою.

У дослідній групі відмічена також на 1,4% вища збереженість поголівя кролів порівняно з тваринами контрольної групи.

Прибуток від реалізації мяса кролів дослідної групи, комбікорм яких містив у своєму складі Сел-Плекс, на 1037,07 грн. або на 31,1% перевищував прибуток від реалізації мяса кролів контрольної групи.

Таким чином, введення до складу раціону молодняку кролів Сел-Плексу для досягнення вмісту селену 0,2 мг/кг сухої речовини сприяє підвищенню рівня рентабельності виробництва мяса кролів на 5%.1. Дослідженнями встановлено, що оптимальною дозою селену в раціоні молодняку кролів є 0,2 мг/кг сухої речовини, а найефективнішим джерелом надходження можна вважати його органічну форму - Сел-Плекс.

2. Збільшення рівня селену в раціоні молодняку кролів до 0,2 мг/кг сухої речовини сприяє підвищенню їх середньодобових приростів на 14,4% (Р<0,01) та зниженню витрат кормів на 1 кг приросту живої маси на 6,7%.

3. При згодовуванні органічної форми селену порівняно з селенітом натрію середньодобові прирости живої маси молодняку кролів на вирощуванні і відгодівлі збільшуються на 7,4 (P<0,05) - 8,7 (Р<0,001)%, а витрати корму на приріст зменшуються на 2,5-2,9%.

4. Введення селену до раціонів молодняку кролів на відгодівлі у дозі 0,2 мг/кг сухої речовини зумовлює підвищення перетравності органічної речовини, протеїну, жиру, клітковини і БЕР відповідно на 2,6; 3,3 (Р<0,05); 0,4; 1,4 і 3,0%.

5. Заміна селеніту натрію в повнораціонному комбікормі на селеновмісні сполуки органічного походження сприяє підвищенню у молодняку кролів перетравності органічної речовини на 2,1-2,2%, сирої клітковини - 1,6-1,7% та БЕР - на 3,1-3,2%.

6. За згодовування молодняку кролів повнораціонного комбікорму з вмістом селену 0,2 мг/кг сухої речовини підвищується засвоєння азоту на 18,6%, кальцію - 15,3% та фосфору - на 9,3%.

7. За використання Сел-Плексу в складі повнораціонного комбікорму порівняно з селенітом натрію передзабійна маса молодняку кролів та забійний вихід підвищуються відповідно на 5,3 та 1,5%.

8. Введення до раціону молодняку кролів на відгодівлі Сел-Плексу для забезпечення загального вмісту селену на рівні 0,2 мг/кг сухої речовини супроводжується збільшенням у мясі на 1,6% кількості незамінних амінокислот та на 18,2% - селену.

9. Поповнення нестачі селену в раціоні за рахунок селеніту чи селенату натрію або селенометіоніну чи Сел-Плексу не впливає на якість сирих шкурок та хутра відгодівельного молодняку кролів.

10. Балансування раціонів молодняку кролів за селеном на рівні 0,2 мг/кг сухої речовини шляхом використання Сел-Плексу знижує собівартість 1 кг мяса на 7,1% і підвищує рентабельність його виробництва на 5%.

Список литературы
Сивик Т.Л. Перетравність корму та продуктивність молодняку кролів за різних рівнів селену в раціоні / Т.Л. Сивик, О.М. Косяненко // Аграрні вісті. - 2007. - №3-4. - С. 4-6. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

Сивик Т.Л. Вплив джерела селену на продуктивність молодняку кролів / Т.Л. Сивик, О.М. Косяненко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. - Херсон: Айлант, 2007. - Вип. 55. - С. 56-61. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

Сивик Т.Л. Вплив згодовування різних селеновмісних сполук на амінокислотний склад мяса кролів / Т.Л. Сивик, О.М. Косяненко // Вісник аграрної науки Причорноморя: зб. наук. праць МДАУ. (43) - Миколаїв, 2007. - Вип. 4. - С. 148-152. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

Сивик Т.Л. Вплив згодовування різних доз селену на його обмін та середньодобові при рости молодняку кролів / Т.Л. Сивик, О.М. Косяненко // Аграрні вісті. - 2008. - №1. - С. 4-6. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

Сивик Т.Л. Обмін речовин і продуктивність молодняку кролів за різних рівнів селену в раціоні / Т.Л. Сивик, О.М. Косяненко // Зб. наук. праць ВДАУ. - Вінниця, 2008. - Вип. 34. - Т.2. - С. 216-220. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

Сивик Т.Л. Баланс мінеральних речовин в організмі молодняку кролів за різних джерел селену в раціоні / Т.Л. Сивик, О.М. Косяненко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. у-ту: зб. наук. праць. - Біла Церква, 2008. - Вип. 53. - С. 74-77. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

Патент України на корисну модель 29138, МПК7 А23К1/00. Спосіб підвищення інтенсивності росту молодняку кролів / Т.Л. Сивик, О.М. Косяненко. - №u200707022; заявл. 22.06.07; опубл. 10.01.08, Бюл. №1. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

Патент України на корисну модель 34300, МПК7 А23К1/00. Спосіб підвищення інтенсивності росту молодняку кролів / Т.Л. Сивик, О.М. Косяненко, С.М. Косяненко - №u200801980; заявл. 18.02.08; опубл. 11.08.08, Бюл. №15. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?