З’ясування впливу біомаси гриба В1. trispora, вивчення його хімічного складу та її вплив на перетравність корму, обмін речовин, продуктивність і якість м"яса курчат-бройлерів, а також фізіологічні та біохімічні показники крові, збереженість поголів"я.
При низкой оригинальности работы "Перетравність корму, обмін речовин, продуктивність та якість м’яса курчат-бройлерів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Використання в годівлі сільськогосподарської птиці біологічно активних речовин забезпечує підвищення перетравності корму, регуляцію обміну речовин у тканинах, підвищення ефективності виробництва продукції і збереженості поголівя, поліпшення якості харчових яєць та мяса птиці. Підвищення ефективності промислового виробництва Р-каротину на основі культивування гриба В1. trispora та збільшення його застосування в годівлі птиці передбачає створення нових високопродуктивних штамів, вивчення хімічного складу біомаси, дослідження її впливу на перетравність поживних речовин корму, обмін речовин, продуктивність, якість продукції курчат-бройлерів та збереженість поголівя, що є одним із актуальних питань у вирішенні проблеми збільшення виробництва та застосування природних біологічно активних речовин у птахівництві. Мета роботи - створити високоактивний штам гриба В1. trispora, вивчити хімічний склад його біомаси та її вплив на перетравність корму, обмін речовин, продуктивність і якість мяса курчат-бройлерів. зясувати вплив біомаси гриба В1. trispora на перетравність поживних речовин корму у курчат-бройлерів; При цьому у птиці посилюється білоксинтезуюча функція печінки, зростає вміст ?-каротину та активність деяких ферментів тканин, підвищуються середньодобові прирости живої маси в останню декаду вирощування, знижуються затрати корму на виробництво продукції, покращується збереженість поголівя, а якість мяса, фізіологічний стан та показники обміну вуглеводів не змінюються.Посилення синтезу ?-каротину клітинами гриба В1. trispora спричиняли також генератори вільних радикалів - дурогвінон та ?-каротин (30%-на олійна суспензія), додані у живильне середовище у кількості відповідно 1-10 мкг/мл та 0,1-0,2%. Встановлено, що найвищий вміст сирого протеїну спостерігається у біомасі з більш низькою концентрацією ?-каротину (4,4%), а сирої клітковини - навпаки - з більш високою (7,5%). Однак, найвищий вміст сирого жиру виявлено у зразках біомаси з концентрацією ?-каротину 5,5%, тоді як біомаса з вмістом ?-каротину 4,4 та 7,5% мала дещо нижчі значення цього показника. Підвищення рівня ?-каротину в біомасі від 4,4 до 7,5% сприяло зниженню загального вмісту амінокислот на 11%, в тому числі аспарагінової кислоти та треоніну на 17%, серину - на 15, глютамінової кислоти - на 9, метіоніну - на 33, ізолейцину та лейцину - на 18, фенілаланіну та аланіну - на 16, гістидину - на 12% порівняно з аналогічними показниками у біомасі із вмістом ?-каротину 4,4%. Встановлено, що із збільшенням концентрації ?-каротину в біомасі до 5,5% вміст натрію підвищувався на 27%, калію - на 9, марганцю - на 41, заліза - на 60, міді - на 47, свинцю - на 125%, а кальцію, магнію та цинку - майже не відрізнявся від аналогічних показників біомаси з вмістом ?-каротину 4,4%.На основі хімічного мутагенезу, створено новий штам гриба В1. trispora-надпродуцент ?-каротину, біомаса якого є джерелом поживних і біологічно активних речовин та доведена можливість використання біомаси в годівлі курчат-бройлерів. Введення до складу живильних середовищ як мутагенних факторів імідазолу та ?-каротину у вигляді 30%-ної олійної суспензії сприяло утворенню однієї, дурогвінону та ріфампіцину - двох, дифеніламіну - чотирьох високоактивних колоній гриба ВІ. trispora. Новостворений високоактивний штам ВСД-1 гриба В1. trispora характеризується в лабораторних умовах активністю 4453,6 од./л культуральної рідини, а в умовах промислового виробництва вихід ?-каротину становить 7-8% у перерахунку на суху речовину. Залежно від умов культивування гриба В1. trispora його біомаса містить ?-каротину від 4,4 до 7,5%, сухої речовини - 90,4 - 91,5%, сирого жиру - 43-51,6%, сирого протеїну - 12,2-15,6%, сирої клітковини - 2,9-4,9%. Згодовування курчатам-бройлерам протягом 42 діб у складі комбікорму біомаси гриба ВІ. trispora в кількості 0,5; 1,0 та 1,5 г на 1 кг корму не впливає на перетравність поживних речовин корму, змінює хімічний склад посліду, в тому числі вміст сухої речовини, сирої золи, протеїну, жиру, клітковини, кальцію та фосфору.
Вывод
Створення високоактивного штаму гриба В1. trispora проводили шляхом одержання мутантів вихідних штамів, порушуючи механізми транскрипції, трансляції та змінюючи транспортні системи і мембранну проникливість клітин за рахунок додавання у живильне середовище селективних факторів.
Показано, що імідазол, доданий у живильне середовище в кількості 1 мкг/мл незначною мірою стимулював утворення, а дифеніламін у дозі 5-10 мг/мл сприяв значному збільшенню кількості високоактивних колоній гриба В1. trispora. Однак, ?-іонон та нікотинова кислота не спричиняли посилення реакцій синтезу каротину клітинами гриба, на що вказує відсутність високоактивних колоній.
Посилення синтезу ?-каротину клітинами гриба В1. trispora спричиняли також генератори вільних радикалів - дурогвінон та ?-каротин (30%-на олійна суспензія), додані у живильне середовище у кількості відповідно 1-10 мкг/мл та 0,1-0,2%.
Як свідчать одержані результати, інгібітори ацетил-СОА-синтетази, такі як хлорацетат, ацетоацетамід і власне ацетил-СОА-синтетаза виявились малоефективними на відміну від генераторів вільних радикалів - дурогвінону, ?-каротину та ?-іонону. Останнє дозволило одержати чотири високоактивних варіанти гриба, що з частотою на 4-5 порядків перевищувало рівень спонтанних мутацій в клітинах. Найефективнішими факторами виявились імідазол і дифеніламін, де серед 1280 колоній виявлено 5 високоактивних варіантів гриба. Можливо, це пояснюється тим, що синтез стеринів і каротинів проходить через спільні ланцюги, а в одержаних резистентних до цих факторів, варіантів гриба В1. trispora модифікується ряд ферментів і в першу чергу гідроксиметил-глутарилкоензим-А-редуктаза, що впливає на синтез каротину.
Використання в роботі ріфампіцину з метою одержання резистентних до нього клонів дозволило виділити два високоактивні варіанти гриба. Встановлено, що оптимальною була концентрація ріфампіцину в середньому 500 мкг/мл. У резистентних до ріфампіцину варіантів гриба модифікується ?-субодиниця РНК-полімерази. Це явище порушує ініціацію транскрипції і, відповідно, впливає на зміну вторинного метаболізму в клітинах гриба.
Серед використаних 11 селективних агентів частота індукції високоактивних варіантів гриба складала від 1·10-3 до 6-10-3. Деякі з цих варіантів виявились зовсім неефективними. Частота 1-10-3- 6-10-3 індукованих мутацій і, зокрема крапкових, у гриба невелика і вони здатні легко ревертувати до вихідного генотипу.
Штам ВСД-1 (це пара ВСД-1 ( і -)) виявився надпродуцентом ?-каротину як в лабораторних умовах, так І при промисловій перевірці в умовах виробництва. Його активність була у 2 рази вищою від вихідної активності штаму К2 Цей штам одержано під впливом дифеніламіну та ріфампіцину. За морфологією та фізіологією росту він відзначається високою життєздатністю, має добре розвинений міцелій із значними жировими включеннями та кристалами р-каротину. Штам ВСД-1 характеризується швидким дозріванням і активністю синтезу ?-каротину в середньому 4453,6 од./л з коливанням від 3806,2 до 5192,0 од./л. В умовах промислового виробництва вміст ?-каротину становить 7-8% у перерахунку на суху біомасу.
Таким чином, в результаті цілеспрямованих генетико-селекційних досліджень одержано новий штам ВСД-1 гриба В1. trispora, який у виробничих умовах показав високу ефективність щодо синтезу р-каротину.
Хімічний склад та властивості біомаси гриба В1. trispora
Проведеними дослідженнями встановлено, що біомаса гриба В1. trispora характеризується досить високим вмістом сухої речовини і низькою вологістю, що створює хороші умови для її зберігання та введення як добавки до комбікормів (табл. 1).
Загальна вологість і вміст сухої речовини у біомасі гриба В1. trispora із різним вмістом ?-каротину суттєво не змінюються.
Встановлено, що найвищий вміст сирого протеїну спостерігається у біомасі з більш низькою концентрацією ?-каротину (4,4%), а сирої клітковини - навпаки - з більш високою (7,5%).
Однак, найвищий вміст сирого жиру виявлено у зразках біомаси з концентрацією ?-каротину 5,5%, тоді як біомаса з вмістом ?-каротину 4,4 та 7,5% мала дещо нижчі значення цього показника.
Таблиця 1 - Хімічний склад біомаси гриба В1. trispora залежно від вмісту ?-каротину, %, М±m, n=3
Показник Концентрація ?-каротину в пробі, %
4,4 5,5 7,5
Суха ечовина 90,46±0,20 91,54±0,23 90,79±0,25
Вологість 9,57±0,04 8,53±0,15* 9,20±0,14
Сирий жир 44,23±0,51 51,57±0,11* 42,97±0,22
Сира клітковина 3,13±0,04 2,87±0,04* 4,93±0,11*
Сирий протеїн 15,60±0,31 12,23±0,27* 12,27±0,11*
Культивування гриба В1. trispora проводять на живильних середовищах, що містять значну кількість вуглеводів. Визначення їх кількості у біомасі показало, що в міру підвищення концентрації ?-каротину їх концентрація незначно знижується і коливається в межах 9,8-11,8%.
Встановлено, що у біомасі міститься ряд моносахаридів, із них чотири основні, які відносяться до групи гексоз, а саме: галактоза, глюкоза, фукоза, маноза та деякі інші, ідентифікація яких потребує подальших досліджень. У зразках біомаси з різною концентрацією ?-каротину на фукозу, галактозу та глюкозу припадає 31-33%. З підвищенням вмісту ?-каротину у біомасі рівень глюкози, манози та фукози значно зростає, а галактози - зменшується у 2 рази
У біомасі виявлено ряд вищих жирних кислот, в тому числі: пальмітинову, олеїнову, ліноленову, стеаринову та лауринову. При цьому, найбільший вміст у біомасі спостерігали пальмітинової кислоти, рівень якої становить 10,9-11,9%. Вміст стеаринової кислоти значно нижчий і коливається в межах 3,2-3,6%. Рівень ненасичених жирних кислот у біомасі значно переважає вміст насичених і досягає 83,7% від загальної їх кількості.
При амінокислотному аналізі встановлено, що біомаса гриба містить практично всі незамінні амінокислоти, а саме: лізин, метіонін, гліцин, треонін, лейцин, ізолейцин, валін та фенілаланін (табл. 2).
Основною амінокислотою біомаси є глютамінова кислота, рівень якої досягає 18-20%, а вміст проліну складає 9-10%, аспарагінової кислоти - 7-8% від загальної їх кількості.
Із збільшенням у біомасі концентрації ?-каротину від 4,4 до 5,5% загальний вміст амінокислот, у тому числі аспарагінової, треоніну, серину, аланіну, валіну та лізину дещо знижується, а глютамінової кислоти, проліну, гліцину, цистину, метіоніну, ізолейцину, лейцину, тирозину, фенілаланіну, гістидину та аргініну не змінюється.
Підвищення рівня ?-каротину в біомасі від 4,4 до 7,5% сприяло зниженню загального вмісту амінокислот на 11%, в тому числі аспарагінової кислоти та треоніну на 17%, серину - на 15, глютамінової кислоти - на 9, метіоніну - на 33, ізолейцину та лейцину - на 18, фенілаланіну та аланіну - на 16, гістидину - на 12% порівняно з аналогічними показниками у біомасі із вмістом ?-каротину 4,4%. Одержані результати за рівнем замінних та незамінних амінокислот у біомасі з різним рівнем ?-каротину узгоджуються з даними вмісту сирого протеїну (див. табл. 1).
Таблиця 2 - Вміст амінокислот у біомасі гриба В1. trispora залежно від вмісту ?-каротину, г/кг, М±m, n=3
Показник Концентрація ?-каротину в пробі, %
4,4 5,5 7,5
Аспарагінова 4,43±0,08 3,80±0,14* 3,67±0,04*
Треонін 2,93±0,04 2,63±0,18 2,43±0,08*
Серин 2,93±0,11 2,57±0,04* 2,50±0,07*
Глютамінова 10,70±0,07 10,03±0,08 9,76±0,07*
Пролін 5,67±0,04 5,37±0,33 5,73±0,08
Гліцин 2,97±1,08 2,53±0,04 2,47±0,22
Аланін 3,30±0,14 2,83±0,04* 2,77±0,04*
Цистин 1,01±0,06 0,92±0,18 1,67±0,04*
Валін 4,70±0,21 3,60±0,12* 4,83±0,32
Метіонін 1,16±0,11 0,85±0,09 0,78±0,05*
Ізолейцин 2,10±0,01 1,97±0,11 1,73±0,11*
Лейцин 4,07±0,04 3,73±0,22 3,33±0,08*
Тирозин 2,47±0,08 2,53±0,11 2,90±0,14*
Фенілаланін 1,70±0,07 1,90±0,19 1,43±0,08*
Гістидин 1,90±0,07 1,73±0,08 1,67±0,04*
Лізин 2,73±0,04 2,47±0,04* 2,27±0,11
Аргінін 2,57±0,11 2,33±0,23 2,13±0,15
Сума 57,37±0,29 51,83±0,69* 51,70±0,14
В тому числі: Незамінних 21,96 19,48 18,93
Дикарбонових 15,13 13,83 13,43
Серед мінеральних речовин у біомасі виявлено: кальцій, натрій, калій, а також мікроелементи - мідь, марганець, цинк, залізо, магній та свинець (табл. 3).
Встановлено, що із збільшенням концентрації ?-каротину в біомасі до 5,5% вміст натрію підвищувався на 27%, калію - на 9, марганцю - на 41, заліза - на 60, міді - на 47, свинцю - на 125%, а кальцію, магнію та цинку - майже не відрізнявся від аналогічних показників біомаси з вмістом ?-каротину 4,4%. Вищим залишався рівень макро- та мікроелементів і в біомасі з концентрацією ?-каротину 7,5%. Так, вміст натрію в зразках біомаси з рівнем ?-каротину 7,5% був вищим на 25%, калію - на 9, магнію - на 27, марганцю - на 85, заліза - на 64, міді - на 42, свинцю - на 56%, а кальцію та цинку - не змінювався порівняно з показниками біомаси з вмістом ?-каротину 4,4%.
Таблиця 3 - Вміст макро- та мікроелементів у біомасі гриба В1. trispora залежно від концентрації ?-каротину, мг/кг, М±m, n=3
Показник Концентрація ?-каротину в пробі, %
4,4 5,5 7,5
Натрій, г/кг 10,20±0,17 12,71±0,52* 12,98±0,15*
Калій, г/кг 9,35±0,30 10,21±0,06* 10,93±0,04*
Кальцій 971,27±151,14 1063,77±82,16 1243,77±32,70
Магній 8,95±0,81 9,03±0,04 11,40±0,06*
Цинк 127,10±4,53 121,13±12,00 158,50±13,43
Марганець 39,63±4,03 56,00±0,14* 73,33±3,50*
Залізо 123,70±0,60 198,47±2,83* 202,43±6,89*
Мідь 8,10±0,67 11,93±0,57* 11,50±0,56*
Свинець 0,85±0,16 1,92±0,33* 1,33±0,04*
Таким чином, встановлено, що біомаса гриба В1. trispora за хімічним складом є джерелом не тільки ?-каротину, але й жиру, білків та інших біологічно активних речовин таких як ненасичені жирні кислоти, незамінні амінокислоти, макро- та мікроелементи. Одержані результати досліджень узгоджуються з даними інших авторів (Прімова Л.О. та ін., 1997, 2002, Свеженцов А.І. та ін.. 2002).
Вплив біомаси гриба ВІ. trispora на перетравність корму, обмін речовин і продуктивність курчат-бройлерів
Перетравність поживних речовин корму у курчат-бройлерів
Введення до стандартного комбікорму біомаси гриба Bl. trispora в кількості 0,5, 1,0 та 1,5 г на 1 кг корму не впливало на його технологічні властивості, але рівень ?-каротину збільшувався відповідно на 22, 44 та 66 мг на 1 кг корму.
Споживання комбікорму, води, кількість дефекацій, консистенція посліду та поведінка у курчат-бройлерів піддослідних груп не відрізнялась Птахи у всіх групах були активними, стан піря в нормі. Проте у птиці третьої дослідної групи консистенція посліду була дещо рідшою, особливо на початку досліду.
Встановлено, що у посліді курчат-бройлерів першої дослідної групи містилося сухої речовини в середньому 16,9%, сирої золи - 4,27, сирого протеїну - 5,03, фосфору - 0,19, що відповідно нижче на 1,72; 0,22; 0,43; та 0,12% нижче, ніж у посліді курчат контрольної групи. Вміст загальної вологи, сирої клітковини, сирого жиру та кальцію в посліді курчат піддослідних груп не змінювався.
У птиці другої дослідної групи вміст сухої речовини в посліді становив 17,2 та фосфору - 0,18%, що відповідно на 1,54 та 0,13% нижче, ніж у курчат контрольної групи, а рівень сирого протеїну - 5,75%, сирого жиру - 1,02, сирої клітковини - 2,74%, що відповідно на 0,29; на 0,16 та 0,49% вище, ніж у курчат контрольної групи. Вміст сирої золи, загальної вологи та кальцію порівняно з аналогічними показниками у курчат-бройлерів контрольної групи не змінювався.
Таблиця 4 - Коефіцієнти перетравності поживних речовин корму у курчат-бройлерів, %. М±m, n=3
Згодовування курчатам-бройлерам комбікорму, який містив 1,5 г біомаси на 1 кг корму підвищувало вміст загальної вологи в посліді до 87,4%, що на 5,82% та сирого жиру - до 1,18%, що на 0,32% вище порівняно з аналогічними показниками у птиці контрольної групи. Одночасно встановлено зниження у посліді курчат-бройлерів третьої дослідної групи вмісту сирого протеїну до 4,79%, що на 0,67%, сирої золи - до 4,28%, що на 0,21% та сирої клітковини - до 1,87%, що на 0,38% нижче, при зменшенні вмісту сухої речовини до 12,56%, що на 6,16% нижче, ніж у птиці контрольної групи. Одержані дані узгоджуються з результатами досліджень інших авторів, які вивчали дію КПМК на процеси травлення та продуктивність сільськогосподарських тварин (Паєнок О.М. та ін. 1983, 1988; Ужако П.В. та ін., 1995, 1996,1998; Свеженцов А.И. и др. 2002).
Отже, введення до складу комбікорму курчат-бройлерів біомаси гриба В1. tnspora в кількості 0,5 та 1,0 г на 1 кг корму незначною мірою впливало на хімічний склад посліду, на відміну від дози 1,5 г.
Однак, коефіцієнти перетравності протеїну, жиру, БЕР та клітковини у курчат-бройлерів дослідних груп не відрізнялися від аналогічних показників у птиці контрольної групи (табл. 4), що свідчить про те, що біомаса гриба В1. tnspora в кількостях від 0,5 до 1,5 г на 1 кг корму не впливає на перетравність основних поживних речовин корму.
Вплив біомаси гриба ВІ. trispora на обмін речовин у курчат-бройлерів
Встановлено, що температура тіла, частота дихання, концентрація гемоглобіну та глюкози в крові, а також фракційний склад білків плазми крові у курчат-бройлерів дослідних груп суттєво не відрізнялись від показників у курчат контрольної групи і знаходилась в межах фізіологічної норми (табл. 5). Загальний вміст білків плазми крові у курчат-бройлерів другої дослідної групи був на 12,4% вищим, ніж у тварин контрольної групи, що свідчить про посилення білоксинтезуючої функції печінки під впливом збільшення рівня ?-каротину в кормі.
Вміст ?-каротину у плазмі крові курчат-бройлерів першої та другої дослідної групи був також вищим в 1,3 раза порівняно з аналогічним значенням у курчат контрольної групи. Вищим був вміст ?-каротину і в плазмі крові курчат-бройлерів першої дослідної групи, а в птиці третьої дослідної групи він був нижчим на 21% порівняно з аналогами контрольної групи.
Таблиця 5 - Показники вуглеводного та білкового обміну у курчат-бройлерів, %, М±m, n=5-7
Вміст ?-каротину в печінці курчат-бройлерів тварин першої дослідної групи зріс на 31%, тоді як у курчат-бройлерів другої та третьої дослідних груп не змінювався порівняно з контролем.
Активність АЛАТ у плазмі крові курчат-бройлерів першої дослідної групи збільшилась на 12%, а лужної фосфатази - на 43% порівняно з контролем (табл. 6).
У курчат-бройлерів другої дослідної групи активність АЛАТ плазми крові була також вищою на 12,7%, а амілази, АСАТ, лужної фосфатази та ГГТ плазми крові не змінювалась в порівнянні з контролем. Встановлено також підвищення активності АЛАТ на 12%, амілази - в 1,3 раза в плазмі крові курчат-бройлерів третьої дослідної групи порівняно з показниками у птиці контрольної групи.
Одержані результати свідчать про незначне посилення реакцій переамінування, глюконеогенезу та гідролізу фосфорорганічних сполук у тканинах курчат-бройлерів дослідних груп.
Таким чином, встановлено, що введення до складу комбікорму біомаси гриба в кількості 0,5, 1,0 та 1,5 г на 1 кг корму та згодовування його курчатам-бройлерам призводить до зміни активності ферментів плазми крові, характер та величина яких визначається кількістю введеної біодобавки.
Продуктивність та якість мяса курчат-бройлерів при згодовуванні біомаси гриба ВІ. trispora
У перші 35 діб вирощування середньодобові прирости живої маси курчат-бройлерів дослідних груп майже не відрізнялися від контрольної (табл. 7).
Так, у період від 36 до 45 доби середньодобові прирости живої маси курчат-бройлерів другої дослідної групи були вищими на 23,4% порівняно з контролем і на 26,3% порівняно з аналогічними показниками у курчат-бройлерів першої дослідної групи.
Збільшення абсолютних приростів живої маси курчат-бройлерів другої дослідної групи на 46,2% порівняно з контролем також спостерігали в останню декаду їх вирощування.
За живою масою птиця дослідних груп від 3-ї до 36 доби практично не відрізнялась від контрольної (табл. 8).
Таблиця 8 - Жива маса курчат-бройлерів у різному віці, г, М±m, n=13-15
На кінець основного періоду жива маса курчат-бройлерів першої дослідної групи не змінювалась, другої - мала тенденцію до збільшення, а третьої - була на 8,2% нижчою порівняно з аналогічними показниками у курчат-бройлерів контрольної групи.
За основний період вирощування загальний приріст живої маси однієї голови птиці контрольної групи становив у середньому 1999 г, першої дослідної - 1773 г, або був на 11% меншим, другої 2148 г, або на 7,4% вищим І третьої - 1931 г, або на 8,4% був нижчим порівняно з курчатами контрольної групи.
Отже, за показниками середньодобових та абсолютних приростів живої маси курчат-бройлерів найефективнішою була добавка до стандартного комбікорму біомаси гриба В1. trispora в кількості 1,0 г на 1 кг корму.
Дослідженнями встановлено незначні зміни маси внутрішніх органів курчат-бройлерів першої та третьої дослідних груп порівняно з контролем
Маса печінки та селезінки у птиці другої дослідної групи була такою самою як у контрольній, а в третьої - спостерігали зниження маси печінки на 15% порівняно з аналогічними показниками курчат контрольної групи, а маса селезінки не відрізнялася від показників у курчат контрольної групи.
Проведеними дослідженнями не встановлено змін хімічного складу мязів курчат-бройлерів при згодовуванні різної кількості біомаси гриба В1. trispora.
Так, за вмістом протеїну, жиру, БЕР, золи, кальцію та фосфору мязи курчат бройлерів першої та другої дослідних груп не відрізнялися від птиці контрольної групи. Однак, згодовування їм біомаси гриба у кількості 1,5 г на 1 кг корму збільшувало у мязах вміст протеїну на 4,19% і знижувало більш як у 2 рази рівень БЕР порівняно з контрольною групою.
Таким чином, згодовування курчатам-бройлерам протягом всього періоду вирощування (42 дні) у складі комбікорму біомаси гриба В1. trispora не впливає на хімічний склад мязів.
Встановлено, що на 1 кг приросту живої маси курчата-бройлери другої дослідної групи витрачали корму на 6,8% менше, ніж в контролі, тоді як у птиці першої дослідної групи цей показник був на рівні контролю, а у птиці третьої дослідної групи - на 12,6% вищими, ніж у курчат контрольної групи.
Збереженість поголівя птиці у другій дослідній групі становила 100%, першій - 93,3%, третій - 86,7%, а в контрольній - 83,3%, Встановлено, що собівартість 1 кг приросту живої маси при згодовуванні біомаси гриба В1. trispora курчатам-бройлерам у кількості 1 г на 1 кг корму була на 19% меншою, ніж в аналогів контрольної групи, а рівень рентабельності склав 137,7% проти 102,3% у першій та 88,5% - у третій дослідних групах.На основі хімічного мутагенезу, створено новий штам гриба В1. trispora -надпродуцент ?-каротину, біомаса якого є джерелом поживних і біологічно активних речовин та доведена можливість використання біомаси в годівлі курчат-бройлерів.
Введення до складу живильних середовищ як мутагенних факторів імідазолу та ?-каротину у вигляді 30%-ної олійної суспензії сприяло утворенню однієї, дурогвінону та ріфампіцину - двох, дифеніламіну - чотирьох високоактивних колоній гриба ВІ. trispora.
Новостворений високоактивний штам ВСД-1 гриба В1. trispora характеризується в лабораторних умовах активністю 4453,6 од./л культуральної рідини, а в умовах промислового виробництва вихід ?-каротину становить 7-8% у перерахунку на суху речовину. Штам гриба ВСД-1 В1. trispora характеризується розвинутим міцелієм, високою життєздатністю та швидким дозріванням.
Залежно від умов культивування гриба В1. trispora його біомаса містить ?-каротину від 4,4 до 7,5%, сухої речовини - 90,4 - 91,5%, сирого жиру - 43-51,6%, сирого протеїну - 12,2-15,6%, сирої клітковини - 2,9-4,9%. Рівень вуглеводів у біомасі змінюється в межах від 9,8 до 11,8% і не залежить від кількості р-каротину.
Біомаса гриба В1. trispora містить ненасичені жирні кислоти: олеїнову та ліноленову, поряд із пальмітиновою, стеариновою та лауриновою кислотами, замінні та незамінні амінокислоти, загальний вміст яких змінюється в межах - 41,3-57,4 г/кг, а також глюкозу, галактозу, фукозу, манозу та інші моносахариди.
Вміст у біомасі гриба ВІ. trispora макроелементів (г/кг) коливається в межах: натрію - 10,2-13,0, калію - 9,3-10,9, кальцію - 1,0-1,2, магнію - 8,9-11,4 мг/кг та мікроелементів (мг/кг) - заліза 124-202, цинку - 121-158, марганцю - 40-73, міді - 8,0-12, свинцю - 0,8-1,9.
Згодовування курчатам-бройлерам протягом 42 діб у складі комбікорму біомаси гриба ВІ. trispora в кількості 0,5; 1,0 та 1,5 г на 1 кг корму не впливає на перетравність поживних речовин корму, змінює хімічний склад посліду, в тому числі вміст сухої речовини, сирої золи, протеїну, жиру, клітковини, кальцію та фосфору.
Введення до складу комбікорму курчатам-бройлерам біомаси гриба ВІ. trispora в кількості 1,0 г на 1 кг корму підвищує в плазмі крові вміст загального білку на 12% та ?-каротину - в 1,3 раза. Встановлено підвищення активності АЛАТ на 12%, лужної фосфатази - на 43% в плазмі крові курчат-бройлерів першої дослідної групи, АЛАТ у птиці другої та третьої - відповідно на 12,7 та 12% та амілази - в 1,3 раза у тварин третьої дослідної групи порівняно з курчатами контрольної групи.
Згодовування курчатам-бройлерам протягом 42 діб комбікорму, що містив біомасу гриба ВІ. trispora в кількості 1,0 г на 1 кг корму, сприяє підвищенню середньодобових приростів живої маси в останню декаду вирощування на 23,4% та живої маси курчат на кінець вирощування - на 7,4% і не впливає на хімічний склад мязової тканини. Введення до комбікорму біомаси гриба ВІ. trispora в кількості 0,5 г на 1 кг корму не впливає на продуктивність птиці, а в дозі 1,5 г на 1 кг - знижує живу масу птиці на 8,2%.
Біомаса гриба В1. trispora додана до комбікорму в кількості 1,0 г на 1 кг корму знижує на 6,8% витрати корму на 1 кг приросту живої маси і забезпечує збереженість поголівя на 100%.
Пропозиції виробництву
У результаті проведених досліджень створено новий високоактивний штам ВСД-1 гриба В1. trispora - надпродуцент ?-каротину, загальна активність (?-каротину якого становить в середньому 4453,6 од./л культуральної рідини.
З метою підвищення середньодобових приростів живої маси курчат-бройлерів, зниження затрат корму на виробництво 1 кг продукції, покращення збереженості птиці та ефективності виробництва мяса бройлерів рекомендується додавати до стандартного комбікорму біомасу гриба В1. trispora як джерело ?-каротину та інших біологічно активних речовин в кількості 1,0 г на 1 кг корму протягом всього періоду вирощування.
Список литературы
1. Мартиновський В.П., Захаренко М.О., Шевченко Л.В. Особливості обміну речовин у курчат-бройлерів при застосуванні біомаси грибка Blakeslea trispora// Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вил. 55. - С. 113-116 (аналіз літературних джерел, біометрична обробка даних, викладення результатів досліджень).
2. Мартиновський В.П., Захаренко М.О., Шевченко Л.В. Продуктивність та перетравність поживних речовин корму курчат-бройлерів при застосуванні грибка Blakeslea trispora// Науковий вісник НАУ. - 2002. -Вил. 58. - С. 104-108 (аналіз літературних джерел, біометрична обробка даних, викладення результатів досліджень). гриб корм бройлер
3. Мартиновський В.П., Захаренко М.О., Засєкін Д.А. Біомаса грибка Blakeslea trispora, як джерело р-каротину та біологічно активних речовин // Вісник Сумського НАУ. - 2002 - Спеціальний випуск. Серія Тваринництво. - С. 100-105 (біометрична обробка даних, аналіз літературних джерел, викладення результатів досліджень).
4. Стенько А.С., Мартиновський В.П., Кунщикова Є.А., Кунщикова 1.С. Мікроорганізми - продуценти ?-каротину природного походження // Вісник Сумського НАУ. - 2002 - Спеціальний випуск. Серія Тваринництво. - С. 19-21 (біометрична обробка даних, аналіз літературних джерел, викладення результатів досліджень).
5. Захаренко М.О., Мартиновський В.П. ?-каротин: структура та біологічні властивості. // Вісник Сумського НАУ. - 2002 - Спеціальний випуск. Серія Тваринництво. - С. 123-129. (аналіз літературних джерел).
6. Мартыновский В.П., Захаренко Н.А., Засекин Д.А. Биологически активные вещества биомассы гриба Blakeslea trispora/ В. кн. Микробиологический каротин в питании животных и птицы / Под. Ред. Свеженцова А.И., Днепропетровск, Арт-Пресс. - 2002 - С. 138-139 (біометрична обробка даних, викладення результатів досліджень).
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Національний аграрний університет, Київ, 2003.
У дисертації викладено теоретичний матеріал та результати експериментів щодо створення високоактивного штаму ВСД-1 гриба В1. trispora - надпродуцента ?-каротину, дослідження хімічного складу біомаси, яка утворюється в процесі культивації гриба, та вплив різної кількості останньої на перетравність корму, показники вуглеводно-білкового обміну, продуктивність, затрати корму на виробництво та собівартість продукції, збереженість поголівя та якість мяса курчат-бройлерів.
Створено новий штам ВСД-1 гриба В1. trispora, який в умовах промислового виробництва забезпечує вихід 8-10% ?-каротину в перерахунку на суху речовину. Біомаса гриба Blakeslea trispora є джерелом ?-каротину, поживних та біологічно активних речовин. Згодовування біомаси гриба В1. trispora курчатам-бройлерам протягом 42 діб вирощування у складі комбікорму в кількості 1,0 г на 1 кг корму змінює хімічний склад посліду, показники обміну речовин, підвищує на 23,4% середньодобові прирости живої маси в останню декаду вирощування та забезпечує 100%-ну збереженість поголівя, знижує затрати кормів на виробництво продукції, не впливає на фізіологічні показники та якість мяса.
Біомаса гриба В1. trispora, яку згодовували курчатам-бройлерам в кількості 0,5 та 1,5 г на 1 кг корму не впливала на процеси травлення, обміну речовин, продуктивність та збереженість поголівя.
Рекомендовано для промислового виробництва штам ВСД-1 гриба В1. trispora та біомасу - продукт культивування гриба, як джерело ?-каротину в раціонах курчат-бройлерів.
Ключові слова: штам ВСД-1, гриб В1. trispora, біомаса, хімічний склад, курчата-бройлери, перетравність, обмін речовин, продуктивність, якість мяса, збереженість поголівя.
Мартыновский В.П. Переваримость корма, обмен веществ, продуктивность и качество мяса цыплят-бройлеров при скармливании биомассы гриба Blakeslea trispora.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Национальный аграрный университет, Киев, 2003.
В диссертации изложен экспериментальный материал по созданию нового штамма гриба В1. trispora, исследованию химического состава биомассы, получаемой при его культивировании, использованию различных количеств биомассы в комбикормах при выращивании цыплят-бройлеров.
Проведенными исследованиями установлено, что внесение в питательную среду для культивирования гриба В1. trispora имидазола, дифениламина, дурогвинона и рифампицина в различной степени влияло на образование активных колоний. Из полученных 11 высокоактивных вариантов гриба штамм ВСД-1 оказался сверхпродуцентом ?-каротина, который получен в результате совместного действия дифениламина и рифампицина в лабораторных условиях и при промышленной проверке имел активность в два раза выше, чем исходный штамм К2.
Полученный штамм ВСД-1 гриба Bl. trispora характеризуется развитым мицелием, высокой жизнеспособностью, быстрым созреванием, значительным содержанием ?-каротина в жировых включениях.
Изучение химического состава биомассы, полученной при культивировании штамма ВСД-1 гриба Bl. trispora, показало, что она содержит 90,5-91,5% сухого вещества, 43,0-51,6% сырого жира, 12,2-15,6% сырого протеина, 2,9-4,9% сырой клетчатки, 9,8-11,8% углеводов. В том числе глюкозу, галактозу, манозу, фукозу, практически весь набор незаменимых аминокислот, насыщенные (пальмитиновая, стеариновая) и ненасыщенные (олеиновая, линолевая) жирные кислоты, ?-каротин (4,4-7,5%), натрий, калий, кальций, а также микроэлементы такие как цинк, магний, марганец, железо, медь, свинец, что делает ее хорошим источником питательных и биологически активных веществ. Благодаря высокому содержанию сухого вещества и низкому уровню влаги полученная биомасса хорошо хранится, легко смешивается с комбикормом без нарушения его структуры и технологических качеств.
Введение в состав комбикорма 0,5 г на 1 кг корма биомассы и скармливание его цыплятам-бройлерам в незначительной степени изменяло химический состав помета, а именно снижало содержание сухого вещества на 10%, сырой золы - на 5%, сырого протеина - на 9%, фосфора - на 37,8% и не влияло на уровень общей влаги, сырой клетчатки, сырого жира и кальция по сравнению с контролем.
Добавка к комбикорму биомассы в количестве 1,0 г на 1 кг корма и использование его в кормлении птицы снижало уровень сухого вещества помета и фосфора и увеличивало содержание сырых протеина, жира и клетчатки по сравнению с контролем. Наиболее существенное изменение химического состава помета установлено у цыплят, которым скармливали 1,5 г биомассы с кормом, что в первую очередь связано с уменьшением на 33% сухого вещества.
У цыплят-бройлеров, получавших с кормом 1,0 г биомассы на 1 кг корма, в плазме крови повышается уровень ?-каротина, общего белка, активность АЛАТ, а концентрация глюкозы и гемоглобина в крови, фракционный состав белков плазмы крови по сравнению с контролем не изменялись. Добавка к комбикорму 0,5 или 1,5 г биомассы на 1 кг корма не влияла на показатели энергетического обмена и белковый спектр плазмы крови, однако в некоторой степени изменяла активность амилазы, АЛАТ, щелочной фосфатазы и ПТ.
Существенное увеличение среднесуточных привесов цыплят-бройлеров на 23,4% по сравнению с контролем отмечено в последнюю декаду их выращивания. Это способствовало снижению затрат кормов на производство единицы продукции, повышало эффективность производства мяса бройлеров без изменения его химического состава и 100%-ной сохранности поголовья.
Скармливание цыплятам-бройлерам в составе комбикорма биомассы в количестве 0,5 и 1,5 г на 1 кг корма приводило к снижению среднесуточных привесов, увеличению затрат корма на единицу продукции.
Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.02.02 - feeding animal and technology of forages. -National agrarian university, Kiev, 2003
In a thesis the experimental stuff on building the new strain of a fungus Bl. trispora, study of an elemental composition of a biomass received at its cultivation, usage of different amounts of a biomass in mixed fodders is set up at cultivation of chickens.
Which one is built new strain ВСД-1 of a fungus В1.trispora, in conditions of a commercial production - 8-10 % of ?-carotinum in recalculation on dry matter. The biomass of a fungus Blakeslea trispora is a good source of ?-carotinum, nutrient and biologically of active materials, feeding of a biomass of a fungus В1.trispora to chickens during 42 days of cultivation in structure of mixed fodder in an amount of 1,0 g on 1 kg of a forage the elemental composition of a dung, parameters of a metabolism variates, increases a daily average accretion of alive mass last decade of cultivation that of safety stok, slashes the costs of a forage of production, does not influence physiological parameters and quality of meat.
Biomass of a fungus В1.trispora, which one fed to chickens in an amount of 0,5 g on 1 kg of a forage influenced the above-stated parameters to a lesser degree, and in an amount of 1,5 g on 1 kg to a forage - the productivity and safety stok did not show challenging effect on processes of digestion, metabolism.
Biomass of a fungus В1.trispora, which one nurtured to chickens in an amount of g on kg of a forage influenced the above indicated parameters to a lesser degree, and in an amount of 1 g on 1 kg of a forage - did not show challenging influencing on processes of digestion of a metabolism, productivity and safety stok.
It is recommended for a commercial production strain ВСД-1 of a fungus В1. trispora and biomass which one is a product of cultivation of a fungus, as a source ?-carotinum, in rations of chickens
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
