Перетравність корму, обмін речовин і продуктивні якості молодняку м"ясних качок за різних рівнів енергії, протеїну та лізину в комбікормах - Автореферат
Опис перетравності поживних речовин корму і баланс азоту у каченят-бройлерів. Вміст амінокислот у печінці, морфологічні та біохімічні показники крові. Розрахунок економічної ефективності виробництва м’яса качок, показники забою, хімічний склад м’яса.
При низкой оригинальности работы "Перетравність корму, обмін речовин і продуктивні якості молодняку м"ясних качок за різних рівнів енергії, протеїну та лізину в комбікормах", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Створення нових сучасних кросів качок передбачає уточнення норм їх годівлі та встановлення потреби в обмінній енергії, протеїні та незамінних амінокислотах з урахуванням генетичного потенціалу і періодів вирощування птиці. Існуючі норми годівлі качок-бройлерів (Ноздрін М. Т., Карпусь М. М., Каравашенко В. Ф., 1991; Калашников А. П., Фисинин В. И., Щеглов В. В., 2003) розроблені для птиці з невисокою інтенсивністю росту та дещо тривалішим періодом вирощування й характеризуються помітним діапазоном коливань рівнів обмінної енергії, сирого протеїну та амінокислот у комбікормах. У звязку з цим дослідження, спрямовані на встановлення оптимальних рівнів енергії, протеїну, а також лізину в комбікормах для качок-бройлерів сучасних кросів, на даний час актуальні і мають важливе наукове та народногосподарське значення. Отримано нові дані про особливості енергетичного та протеїнового живлення каченят-бройлерів, впливу різних рівнів енергії, протеїну та лізину на ріст, перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію і фосфору в організмі, збереженість поголівя, вміст основних поживних речовин та амінокислот у мясі й печінці, морфологічний та біохімічний склад крові. Використання у годівлі качок кросу “Star 53 H.Y” комбікормів у 1-14-добовому віці з вмістом обмінної енергії - 1,33 МДЖ/100 г, сирого протеїну - 18,0 %, лізину - 1,1 %; у 15-42-добовому віці - відповідно 1,43; 16,2 та 0,9 % сприяє підвищенню живої маси на 5,9 %, середньодобових приростів живої маси - на 6,0 %, покращує забійний вихід - на 3,1 % та знижує витрати корму на 1 кг приросту на 9,7 %.Водночас каченята 4-ї групи, у ці ж періоди, за живою масою переважали контрольних аналогів відповідно на 1,4; 1,1 (p<0,05); 2,4 (p<0,001) та 2,6 % (p<0,001), тоді як жива маса молодняку 3-ї групи була меншою порівняно з ровесниками контрольної групи відповідно на 14,9 % (p<0,001); 6,7 (p<0,001); 4,1 (p<0,001) та 7,4 % (p<0,001). Отже, комбікорми з вмістом 18,0 % сирого протеїну і 1,1 % лізину в перший та відповідно 16,2 і 0,9 % - у другий період вирощування сприяють збільшенню кінцевої живої маси птиці 2-ї групи порівняно з цим показником у каченят 1-, 3-та 4-ї груп відповідно на 3,8; 10,9 і 1,2 %. Так, каченята 4-ї групи у періоди вирощування 1-7 і 8-14 діб перевершували контрольну групу відповідно на 3,8 (p<0,001) та 2,9 % (p<0,05), при цьому каченята 3-ї групи поступалися перед ними відповідно на 8,6 (p<0,001) та 3,4 % (p<0,05). У періоди вирощування 15-21 і 36-42 діб птиця 2-ї групи мала середньодобові прирости відповідно на 2,2 (p<0,01) та 8,7 % (p<0,001) вищі, а птиця 3-ї групи - на 25,6 (p<0,001) та 19,5 % (p<0,001) нижчі, ніж ровесники контрольної групи. Загальний вміст амінокислот у мязах птиці 4-ї групи, якій згодовували комбікорм з підвищеним вмістом сирого протеїну, був на 1,4 % нижчим, а у печінці - на 34,5 % вищим порівняно з контрольною групою, хоча вміст таких амінокислот, як лізин, метіонін, ізолейцин та фенілаланін у мясі каченят цієї групи був найвищим серед усіх груп.Використання в годівлі каченят-бройлерів комбікормів з вмістом лізину 1,1 і 0,9 % та обмінної енергії - 1,33 і 1,43 МДЖ/100 г у різні вікові періоди дозволяє зменшити рівень сирого протеїну в кормі, підвищити мясну продуктивність птиці, знизити витрати корму та підвищити рівень рентабельності виробництва продукції. Зменшення вмісту сирого протеїну в комбікормі для каченят-бройлерів у 1-14-добовому віці з 20,0 до 18,0 % та з 18,0 до 16,2 % - у 15-42-добовому віці за підвищеного до 1,1 і 0,9 % рівня лізину збільшує живу масу птиці на 3,9 %, середньодобові й абсолютні прирости живої маси - на 4,0, масу непатраної тушки - на 3,5, масу напівпатраної - на 2,3, масу патраної - на 5,7 % та знижує витрати корму на 1 кг приросту на 8,8 %. Підвищення рівня лізину в комбікормі у віці 1-14 діб з 1,0 до 1,1 % та у 15-42-добовому віці - з 0,8 до 0,9 % на фоні сирого протеїну відповідно 20,0 і 18,0 % знижує живу масу каченят на 7,4 %, середньодобові прирости - на 7,6, масу непатраної тушки - 5,8, масу напівпатраної - 10,4, масу патраної - на 8,4 % та збільшує витрати корму на 1 кг приросту на 8,6 %. Підвищення рівня сирого протеїну в комбікормах каченят-бройлерів у періоди 1-14 і 15-42 доби відповідно з 20,0 до 22,0 % та з 18,0 до 19,8 % збільшує живу масу на 2,6 %, середньодобові й абсолютні прирости живої маси - на 2,7, масу непатраної тушки - на 2,6, масу патраної тушки - на 1,4 %.
Вывод
Перший науково-господарський дослід
Характеристика годівлі. До складу комбікормів входили зернові компоненти (пшениця, кукурудза) 12,9-52,0 %, протеїнові (шрот соєвий та соняшниковий, глютен кукурудзяний) - 2,3-18,6 %, корми тваринного походження (мясо-кісткове борошно) і мінеральні добавки - відповідно 1,2-4,9 % та 0,3-2,0 %. Необхідний рівень вітамінів забезпечували за рахунок введення преміксу в кількості 0,5 %.
Концентрація обмінної енергії, сирої клітковини, метіоніну, треоніну, триптофану, кальцію, фосфору і натрію у 100 г комбікорму відповідала рекомендаціям, розробленим виробниками кросу (табл. 2).
Таблиця 2 - Вміст основних поживних речовин у 100 г комбікорму
Показник Вік, діб
1-14 15-42
Обмінна енергія, МДЖ 1,21 1,30
Сира клітковина (не більше), г 4,0 5,0
Метіонін, г 0,5 0,4
Треонін, г 0,75 0,65
Триптофан, г 0,23 0,2
Кальцій,г 1,0 0,9
Фосфор, г 0,8 0,8
Натрій, г 0,15 0,15
Жива маса та середньодобові прирости каченят-бройлерів. Згодовування каченятам-бройлерам комбікормів із різним вмістом сирого протеїну та лізину позначалося на інтенсивності зміни їх живої маси (табл. 3).
*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 порівняно з контрольною групою.
У добовому віці жива маса каченят контрольної і дослідних груп практично не відрізнялася. У наступні вікові періоди (7, 14, 21, 28, 35 та 42 доби) жива маса каченят змінювалася залежно від впливу досліджуваного фактора.
Так, у 7- і 14-добовому віці найвищу живу масу відмічали у молодняку 4-ї дослідної групи, що переважав аналогів контрольної групи відповідно на 2,6 (p<0,001) та 2,8 % (p<0,05). Разом із тим, птиця 2- і 3-ї дослідних груп у зазначені вікові періоди за живою масою поступалася перед ровесниками контрольної групи. Зокрема, молодняк 3-ї дослідної групи мав живу масу відповідно на 5,9 (p<0,001) та 4,2 % (p<0,001), а 2-ї групи - на 0,1 та 1,2 % нижчу порівняно з аналогами контрольної групи.
У 21-, 28-, 35- і 42-добовому віці у каченят 2-ї групи спостерігали збільшення живої маси відповідно на 0,5 %; 2,1 (p<0,001), 2,6 (p<0,001) та 3,9 % (p<0,001) порівняно з контролем. Водночас каченята 4-ї групи, у ці ж періоди, за живою масою переважали контрольних аналогів відповідно на 1,4; 1,1 (p<0,05); 2,4 (p<0,001) та 2,6 % (p<0,001), тоді як жива маса молодняку 3-ї групи була меншою порівняно з ровесниками контрольної групи відповідно на 14,9 % (p<0,001); 6,7 (p<0,001); 4,1 (p<0,001) та 7,4 % (p<0,001).
Отже, комбікорми з вмістом 18,0 % сирого протеїну і 1,1 % лізину в перший та відповідно 16,2 і 0,9 % - у другий період вирощування сприяють збільшенню кінцевої живої маси птиці 2-ї групи порівняно з цим показником у каченят 1-, 3- та 4-ї груп відповідно на 3,8; 10,9 і 1,2 %.
Динаміка живої маси по-різному впливала на показники середньодобових приростів. Так, каченята 4-ї групи у періоди вирощування 1-7 і 8-14 діб перевершували контрольну групу відповідно на 3,8 (p<0,001) та 2,9 % (p<0,05), при цьому каченята 3-ї групи поступалися перед ними відповідно на 8,6 (p<0,001) та 3,4 % (p<0,05).
У періоди вирощування 15-21 і 36-42 діб птиця 2-ї групи мала середньодобові прирости відповідно на 2,2 (p<0,01) та 8,7 % (p<0,001) вищі, а птиця 3-ї групи - на 25,6 (p<0,001) та 19,5 % (p<0,001) нижчі, ніж ровесники контрольної групи.
У періоди вирощування 22-28 та 29-35 діб птиця 2-, 3- і 4-ї груп за середньодобовими приростами перевершувала аналогів контрольної групи відповідно на 5,5 (p<0,001), 9,6 (p<0,001) і 0,5 % та на 4,2 (p<0,05); 3,5 (p<0,05) і 6,6 % (p<0,001). корм мясо каченя кров
Показники забою каченят-бройлерів. Як показали результати проведених досліджень згодовування каченятам-бройлерам комбікормів з різними рівнями протеїну та лізину впливає на показники їх забою.
Так, підвищення рівня лізину та зниження рівня сирого протеїну у комбікормах для каченят-бройлерів 2-ї групи в обидва періоди вирощування сприяло збільшенню їх передзабійної маси на 3,4 % (p<0,01), маси непатраної тушки - на 3,5 % (p<0,01), маси напівпатраної - на 2,3 % (p<0,05) та маси патраної тушки - на 5,7 % (p<0,01) порівняно з аналогами контрольної групи.
Використання у годівлі молодняку 3-ї групи повнораціонних комбікормів з однаковим порівняно з контролем рівнем сирого протеїну, але з підвищеним - лізину викликало зменшення на 5,0 % (p<0,001) передзабійної маси; на 5,8 % (p<0,001) - маси непатраної тушки; на 10,4 % (p<0,001) - маси напівпатраної та на 8,4 % (p<0,001) - маси патраної тушки порівняно з тушками птиці контрольної групи.
Згодовування каченятам-бройлерам 4-ї групи впродовж обох періодів вирощування повнораціонних комбікормів з підвищеним вмістом протеїну за однакового з контролем рівня лізину супроводжувалося підвищенням їх передзабійної маси на 2,3 % (p<0,05), маси непатраної тушки на - 2,6 % (p<0,05), маси патраної тушки - на 1,4 % (p<0,01) та зниження маси напівпатраної тушки - на 0,4 %.
Подібна закономірність простежується у каченят-бройлерів і за масою їстівних частин.
Амінокислотний склад мяса і печінки. Встановлено, що підвищення рівня лізину у раціонах качок в обидва періоди вирощування сприяє збільшенню вмісту амінокислот у грудних мязах каченят 2-ї групи на 0,5 % порівняно з птицею контрольної групи. При цьому у печінці сума всіх амінокислот була нижчою на 19,3 % порівняно з контрольною групою.
Загальний вміст амінокислот у мязах птиці 4-ї групи, якій згодовували комбікорм з підвищеним вмістом сирого протеїну, був на 1,4 % нижчим, а у печінці - на 34,5 % вищим порівняно з контрольною групою, хоча вміст таких амінокислот, як лізин, метіонін, ізолейцин та фенілаланін у мясі каченят цієї групи був найвищим серед усіх груп.
Згодовування молодняку качок 3-ї групи повнораціонних комбікормів з підвищеним вмістом лізину й однаковим рівнем протеїну порівняно з контролем зумовило зниження загального вмісту кількості амінокислот у мязах птиці на 24,0 % (p<0,05), при цьому вміст амінокислот у печінці був на 23,8 % вищим, ніж у контрольній групі.
Перетравність поживних речовин. Результати фізіологічних дослідів, проведених на каченятах у різні вікові періоди, свідчать про високу перетравність поживних речовин комбікорму (табл. 4).
Таблиця 4 - Перетравність поживних речовин, %
Група Протеїн Жир Клітковина БЕР
8-14-добовий вік
1-а 75,8±0,50 84,6±0,88 19,1±0,48 87,0±1,29
2-а 77,7±1,10 84,0±0,45 19,2±0,55 88,5±1,05
3-я 75,1±0,43 83,7±0,86 18,7±0,54 82,4±1,49
4-а 80,3±1,46* 85,2±1,72 19,5±0,45 88,7±1,98
36-42-добовий вік
1-а 76,2±2,34 88,8±2,27 21,0±0,56 75,9±3,16
2-а 78,2±2,40 87,3±1,10 21,5±0,54 80,3±2,22
3-я 75,5±2,16 88,6±1,17 20,2±0,99 75,6±1,30
4-а 78,8±1,09 91,1±3,81 21,3±0,49 77,0±1,29
*р<0,05 порівняно з контрольною групою.
Так, у 8-14-добовому віці у каченят 2- і 4-ї груп перетравність протеїну порівняно з контролем була вищою відповідно на 1,9 і 4,5 %.
Аналогічну закономірність за перетравністю протеїну в організмі каченят-бройлерів спостерігали і в другий період вирощування. У віці 36-42 доби перетравність протеїну комбікорму у каченят 2- і 4-ї груп була відповідно на 2,0 та 2,6 % вищою порівняно з контролем. При цьому як у першому, так і в другому періодах вирощування перетравність протеїну у птиці 3-ї групи знаходилася на рівні контрольної групи.
Баланс азоту в організмі каченят-бройлерів. Як показали результати фізіологічного досліду, у каченят-бройлерів за різних рівнів сирого протеїну та лізину в комбікормах використання азотистих речовин в організмі відбувається по-різному.
Встановлено, що у 8-14-добовому віці найбільшу кількість утриманого азоту в організмі каченят виявлено у 4-й, найменшу - в 2- та 3-й групах. Різниця за цим показником між птицею 4-ї та контрольної груп становила 30,8 %. Водночас кількість утриманого в організмі азоту у молодняку 2- і 3-ї груп у цей період була на 7,7 % меншою за такий показник у птиці контрольної групи.
У віці 36-42 доби найбільша кількість азоту утримувалася в організмі птиці 3- і 4-ї дослідних груп, які на 6,0 та 16,0 % переважали контрольну групу. При цьому качки 2-ї групи за показником утримання азоту на 11,0 % поступалися перед контрольними аналогами.
Витрати корму. Неоднакова інтенсивність росту каченят-бройлерів за різних рівнів протеїну та лізину у раціонах позначилася на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси.
За період досліду загальні витрати корму на одиницю продукції у качок 2- і 4-ї дослідних груп були на 8,8 та 0,6 % нижчими порівняно з молодняком контрольної групи, тоді як у 3-й групі згаданий показник на 8,6 % був вищим.
Другий науково-господарський дослід
Характеристика годівлі. До складу комбікормів входили зернові компоненти (пшениця, кукурудза) - 5,0-70,9 %, протеїнові (шрот соєвий та соняшниковий, глютен кукурудзяний) - 1,6-22,2 %, корми тваринного походження (мясо-кісткове борошно) і мінеральні добавки - відповідно 1,2-1,3 % та 1,1-1,8 %. Амінокислотний та вітамінний склад комбікорму регулювали шляхом введення до нього синтетичних амінокислот і преміксу у кількості відповідно 0,02-0,5 та 0,5 %.
Концентрація сирої клітковини, метіоніну, треоніну, триптофану, кальцію, фосфору і натрію у 100 г комбікорму відповідала рекомендаціям, розробленим виробниками кросу, а оптимальний вміст сирого протеїну та лізину - був встановлений у першому науково-господарському досліді (табл. 5).
Таблиця 5 - Вміст основних поживних речовин у 100 г комбікорму
Показник Вік, діб
1-14 15-42
Сирий протеїн, г 18,0 16,2
Сира клітковина (не більше), г 4,0 5,0
Лізин, г 0,9 0,8
Метіонін, г 0,5 0,4
Треонін, г 0,75 0,65
Триптофан, г 0,23 0,2
Кальцій,г 1,0 0,9
Фосфор, г 0,8 0,8
Натрій, г 0,15 0,15
Жива маса та середньодобові прирости каченят-бройлерів. Проведеними дослідженнями встановлено зміни живої маси каченят-бройлерів залежно від вмісту обмінної енергії в комбікормі (табл. 6).
Найвищу живу масу спостерігали у каченят 2-ї групи, яким згодовували комбікорм з підвищеним рівнем обмінної енергії. У 7-, 14-, 21-, 28-, 35- і 42-добовому віці вони переважали аналогів контрольної групи відповідно на 2,2 % (p<0,01); 2,2; 2,0 (p<0,05); 1,2 (p<0,05); 0,8 та 1,8 % (p<0,01).
Таблиця 6 - Жива маса каченят-бройлерів, г
Вік, діб Група
1-а 2-а 3-я
1 54,3±0,26 54,3±0,26 54,3±0,26
7 181,5±1,02 185,5±1,05** 173,5±1,11***
14 574,1±5,15 586,6±6,03 551,9±5,19**
21 1154,4±6,73 1177,9±7,59* 988,9±4,78***
28 1763,2±6,27 1784,4±6,28* 1627,6±12,14***
35 2396,8±13,41 2415,8±13,95 2239,5±15,97***
42 3102,5±15,03 3156,9±9,57** 2771,3±13,75***
*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 порівняно з контрольною групою.
Використання у годівлі каченят-бройлерів комбікормів із пониженим рівнем обмінної енергії в процесі вирощування призводить до зменшення їх живої маси. Так, птиця 3-ї групи у вищезазначені вікові періоди поступалася аналогам контрольної групи відповідно на 4,4 % (p<0,001); 3,9 (p<0,01); 14,3 (p<0,001); 7,7 (p<0,001); 6,6 (p<0,001) 10,7 % (p<0,001).
Подібна закономірність відзначена і за показниками середньодобових приростів. Так, у періоди вирощування 1-7, 8-14, 15-21 і 36-42 доби птиця 2-ї групи за середньодобовими приростами перевершувала каченят контрольної групи відповідно на 3,1 (p<0,001); 2,2; 1,9 (p<0,01) та 5,0 % (p<0,001). Проте у періоди вирощування 22-28 і 29-35 діб каченята цієї групи за середньодобовими приростами поступалися контролю на 0,4 та 0,3 % відповідно.
Птиця 3-ї групи, у раціоні якої була знижена кількість обмінної енергії, у періоди вирощування 1-7, 8-14, 15-21, 29-35 і 36-42 доби за показниками середньодобових приростів поступалася контрольним аналогам відповідно на 6,3 % (p<0,001); 3,7 (p<0,05); 24,7 (p<0,001); 3,4 (p<0,05) та 24,6 % (p<0,001). У період вирощування 22-28 діб птиця цієї групи мала середньодобові прирости на 4,9 (p<0,01) % вищі, ніж у контрольній групі.
Показники забою каченят-бройлерів. Підвищення рівня обмінної енергії у комбікормах каченят-бройлерів 2-ї групи сприяло збільшенню передзабійної маси на 1,7 %, маси непатраної тушки - на 4,1 % (p<0,01), маси напівпатраної - на 3,7 % (p<0,05) та маси патраної тушки на 3,6 % (p<0,001) порівняно з аналогічними показниками у ровесників контрольної групи.
Згодовування каченятам-бройлерам 3-ї групи комбікормів із пониженим вмістом обмінної енергії супроводжувалося зменшенням їх передзабійної маси, маси непатраної, напівпатраної і патраної тушок відповідно на 10,8 % (p<0,001); 10,8 (p<0,001); 14,6 (p<0,001) та 13,8 % (p<0,001) порівняно з показником контрольної групи.
Аналогічну закономірність встановлено у молодняку качок і за масою їстівних частин.
Амінокислотний склад мяса та печінки. Встановлено, що у процесі вирощування качок як за зниженого, так і за підвищеного рівнів обмінної енергії у комбікормах загальний вміст амінокислот у мясі птиці 2- і 3-ї груп був вищим на 2,1 та 6,3 % порівняно з молодняком контрольної групи.
При знижені рівня обмінної енергії у комбікормі каченят 3-ї групи виявлено збільшення суми амінокислот у печінці на 17,7 % порівняно з ровесниками контрольної групи.
Використання для годівлі каченят-бройлерів 2-ї групи комбікормів з підвищеним вмістом обмінної енергії призводило до зменшення на 2,6 % вмісту амінокислот у печінці.
Перетравність поживних речовин. Встановлено, що годівля каченят-бройлерів комбікормами з різними рівнями обмінної енергії впливає на перетравність поживних речовин (табл. 7).
Таблиця 7 - Перетравність поживних речовин, %
Група Протеїн Жир Клітковина БЕР
8-14-добовий вік
1-а 77,3±1,99 83,1±1,05 19,1±0,59 87,3±1,65
2-а 77,6±2,33 83,4±1,14 19,4±0,70 88,1±1,42
3-я 75,2±2,37 83,8±1,09 18,7±0,70 83,3±1,49
36-42-добовий вік
1-а 77,7±2,46 88,1±2,06 21,4±1,02 79,4±1,64
2-а 77,2±2,57 87,8±0,96 21,6±0,68 81,3±1,39
3-я 76,9±0,86 88,4±1,29 20,6±0,96 78,7±1,46
Зниження в комбікормі птиці 3-ї групи вмісту обмінної енергії в перший та другий періоди вирощування призводить до зменшення перетравності протеїну відповідно на 2,1 % і 0,8 % порівняно з показниками контрольної групи.
За перетравністю жиру, клітковини і БЕР суттєвих відмінностей у піддослідного молодняку не спостерігали.
Баланс азоту в організмі каченят-бройлерів. Як показали дослідження, різний вміст обмінної енергії в раціоні каченят-бройлерів неоднаково впливає на ступінь використання азотистих речовин корму. Так, у віці 8-14 діб птиця 2-ї групи, якій згодовували комбікорм з підвищеним вмістом обмінної енергії утримувала в тілі на 7,7 % азоту більше, ніж ровесники контрольної та 3-ї дослідної груп.
Каченята 3-ї групи, у віці 36-42 діб, за кількістю утриманого азоту поступалися ровесникам 2-ї та контрольної груп на 15,9 %.
Витрати корму. Різний вміст обмінної енергії в комбікормах каченят-бройлерів позначився на витратах корму на одиницю приросту їх живої маси. У середньому за період досліду найнижчі витрати корму відзначено у каченят 2-ї групи, де вони на 4,3 і 13,0 % були меншими, ніж у птиці контрольної і 3-ї дослідної груп. У птиці 3-ї групи показники витрати кормів були на 8,1 % вищі порівняно з контрольною групою.
Економічна ефективність виробництва мяса каченят-бройлерів.
Показники економічної ефективності використання повнораціонного комбікорму з різними рівнями обмінної енергії, сирого протеїну та лізину були розраховані на основі аналізу даних, отриманих під час впровадження результатів дисертаційної роботи в умовах СТОВ “Птахоплемзвод Коробівський” Золотоніського району Черкаської області.
З цією метою було сформовано дві групи добових каченят-бройлерів кросу “Star 53 H. Y.” по 4000 голів у кожній.
Качкам-бройлерам контрольної групи згодовували повнораціонний комбікорм (базовий), що постійно використовується в господарстві. У базовому варіанті комбікорму вміст обмінної енергії для каченят віком 1-14 діб становив 1,21 МДЖ/100 г, сирого протеїну - 20 %, лізину - 1,0 %; віком 15-42 доби - відповідно 1,3 МДЖ, 18 та 0,8 %.
У новому варіанті комбікорму вміст досліджуваних показників для каченят віком 1-14 діб був таким: обмінної енергії - 1,33 МДЖ/100 г, сирого протеїну - 18,0 %, лізину - 1,1 %; віком 15-42 доби - відповідно 1,43 МДЖ, 16,2 та 0,9 %.
За результатами проведених досліджень можна стверджувати, що використання кормів з підвищеним вмістом обмінної енергії та лізину і зниженим рівнем сирого протеїну забезпечують зростання валового виробництва мяса на 7,2 % порівняно з базовим варіантом.
Витрати корму з розрахунку на 1 кг приросту живої маси у новому варіанті порівняно з базовим виявилися меншими на 3,5 %. Собівартість 1 кг приросту живої маси каченят-бройлерів у новому варіанті порівняно з контрольним була на 1,5 % нижчою, а рівень рентабельності за однакової ціни реалізації на продукцію зріс на 7,8 %.1. Використання в годівлі каченят-бройлерів комбікормів з вмістом лізину 1,1 і 0,9 % та обмінної енергії - 1,33 і 1,43 МДЖ/100 г у різні вікові періоди дозволяє зменшити рівень сирого протеїну в кормі, підвищити мясну продуктивність птиці, знизити витрати корму та підвищити рівень рентабельності виробництва продукції.
2. Зменшення вмісту сирого протеїну в комбікормі для каченят-бройлерів у 1-14-добовому віці з 20,0 до 18,0 % та з 18,0 до 16,2 % - у 15-42-добовому віці за підвищеного до 1,1 і 0,9 % рівня лізину збільшує живу масу птиці на 3,9 %, середньодобові й абсолютні прирости живої маси - на 4,0, масу непатраної тушки - на 3,5, масу напівпатраної - на 2,3, масу патраної - на 5,7 % та знижує витрати корму на 1 кг приросту на 8,8 %.
3. Підвищення рівня лізину в комбікормі у віці 1-14 діб з 1,0 до 1,1 % та у 15-42-добовому віці - з 0,8 до 0,9 % на фоні сирого протеїну відповідно 20,0 і 18,0 % знижує живу масу каченят на 7,4 %, середньодобові прирости - на 7,6, масу непатраної тушки - 5,8, масу напівпатраної - 10,4, масу патраної - на 8,4 % та збільшує витрати корму на 1 кг приросту на 8,6 %.
4. Підвищення рівня сирого протеїну в комбікормах каченят-бройлерів у періоди 1-14 і 15-42 доби відповідно з 20,0 до 22,0 % та з 18,0 до 19,8 % збільшує живу масу на 2,6 %, середньодобові й абсолютні прирости живої маси - на 2,7, масу непатраної тушки - на 2,6, масу патраної тушки - на 1,4 %.
5. Підвищення вмісту сирого протеїну в комбікормах в 1-14-добовому віці птиці на 2,0 % забезпечує зростання перетравності протеїну на 4,5 %, а також підвищує утримання азоту в організмі на 5,1 %.
6. Підвищення рівня обмінної енергії у комбікормах каченят-бройлерів у вікові періоди 1-14 і 15-42 доби відповідно з 1,21 до 1,33 та з 1,30 до 1,43 МДЖ/100 г корму збільшує живу масу на 1,8 %, середньодобові й абсолютні прирости - 1,8 %, масу непатраної тушки - 4,1, масу напівпатраної - 3,7, масу патраної тушки - 3,6, вихід їстівних частин - на 3,0 % та зменшує витрати корму на 1 кг приросту на 4,3 %.
7. Зниження рівня обмінної енергії у комбікормах з 1,21 до 1,09 МДЖ/100 г корму у віці 1-14 діб та з 1,30 до 1,17 МДЖ/100 г - у
15-42-добовому віці викликає зниження живої маси каченят на 10,7 %, середньодобових приростів - на 10,9, маси непатраної тушки - на 10,8, напівпатраної - на 14,6, патраної - на 13,8 % та зростання витрат корму на 8,1 %.
8. Згодовування каченятам-бройлерам повнораціонних комбікормів із зниженим до 1,09 МДЖ/100 г корму рівнем обмінної енергії у 1-14-добовому та до 1,17 МДЖ/100 г - у 15-42-добовому віці супроводжується підвищенням у мязах і печінці суми амінокислот на 6,3 % та 17,7 %.
9. Використання в годівлі каченят-бройлерів комбікормів з вмістом обмінної енергії 1,33 МДЖ/100 г, сирого протеїну - 18,0 і лізину - 1,1 % у віці 1-14 діб та 1,43 МДЖ/100 г корму, 16,2 і 0,9 % - у віці 15-42 діб у виробничих умовах знижує витрати корму на 1 кг приросту живої маси на 3,4 %, збільшує кількість реалізованої продукції на 7,2 % та підвищує рівень рентабельності виробництва мяса - на 7,8 %.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Для підвищення продуктивності каченят-бройлерів рекомендується використовувати у 1-14-добовому віці комбікорм, вміст обмінної енергії у якому становить 1,33 МДЖ/100 г корму, сирого протеїну - 18,0 % та лізину - 1,1 %; у 15-42 добовому віці - відповідно 1,43 МДЖ/100 г, 16,2 % та 0,9 %.
Список литературы
1. Ібатуллін І. І. Мясна продуктивність качок-бройлерів за різних рівнів протеїну та лізину в комбікормах / І. І. Ібатуллін, І. М. Баланчук, Д. П. Уманець // Біоресурси і природокористування. - 2009. - № 1-2. - С. 99-105. (Самостійно проведено експериментальну частину досліджень, біометричну обробку даних та їх аналіз).
2. Ібатуллін І. І. Мясна продуктивність качок-бройлерів за різних рівнів обмінної енергії в комбікормах / І. І. Ібатуллін, І. М. Баланчук, Д. П. Уманець // Науковий вісник НУБІП України - 2009. - Вип. 140. - С. 147-153. (Самостійно проведено експериментальну частину досліджень, біометричну обробку даних та їх аналіз).
3. Баланчук І. М. Забійні якості качок-бройлерів залежно від рівня протеїну та лізину в комбікормах / Баланчук І. М. // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія " Тваринництво." - 2009. - Вип. 10 (16). - С. 4-8. (Самостійно проведено експериментальну частину досліджень, біометричну обробку даних та їх аналіз).
4. Патент України на корисну модель № 40426, МПК (2009) А23К1/18. Спосіб годівлі молодняку качок / І. І. Ібатуллін, Д. П. Уманець, І. М. Баланчук - № u200812392; заявлено 21.10.2008; опубліковано 10.04.2009, Бюл. № 7. - 8 с.
5. Патент України на корисну модель № 42046, МПК (2009) А23К1/18. Спосіб годівлі молодняку качок / І. І. Ібатуллін, І. М. Баланчук - № u200814531; заявлено 17.12.2008; опубліковано 25.06.2009, Бюл. № 12. - 8 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
