Дослідження використання в годівлі курей-несучок повнораціонних комбікормів з різними рівнями та співвідношенням сірки і селену. Вплив різних рівнів сірки і селену в комбікормі курей-несучок на кількість еритроцитів та активність глутатіонпероксидази.
При низкой оригинальности работы "Перетравність корму, обмін речовин і продуктивність курей-несучок за різного рівня та співвідношення сірки і селену в комбікормі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Однак незважаючи на важливе значення сірки та селену в організмі, до цього часу відсутні широкі відомості про їх вплив на продуктивні якості курей, до кінця не зясована потреба птиці у цих елементах та не встановлено їх оптимальне співвідношення в комбікормах, а у звязку з цим не розроблені дози згодовування сірки та селену залежно від виду, віку, напряму і рівня продуктивності птиці. вивчити перетравність поживних речовин корму, баланс азоту, кальцію, фосфору, сірки та селену в організмі курей-несучок за різних доз сірки і селену в комбікормі; Поставлені в дисертаційній роботі завдання вирішувались експериментально з використанням зоотехнічних (продуктивність та якість яєць, перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію, фосфору, сірки та селену), біохімічних (показники крові), хімічних (хімічний склад яєць та великого грудного мяза), морфологічних (забійні якості та маса внутрішніх органів) та статистичних (біометрична обробка матеріалів) методів досліджень. Отримано нові дані щодо впливу різних рівнів сірки і селену в комбікормі на перетравність і засвоєння поживних речовин корму, баланс азоту, кальцію, фосфору, сірки та селену в комбікормі, накопичення сірковмісних амінокислот у яйцях і великому грудному мязі курей-несучок, що поглиблює положення про виробництво продуктів харчування з функціональними властивостями. Введення до складу комбікорму для курей-несучок селеніту натрію і сульфату натрію з доведенням рівня селену до 0,3 мг/кг СР і сірки - до 2,3 г/кг комбікорму підвищує живу масу курей на 4,4 %, інтенсивність несучості - на 6,3 %, знижує витрати корму на 10 яєць на 8,2 %, що забезпечує підвищення рентабельності виробництва харчових яєць з 34,9 до 41,5 %.У середньому за дослід у несучок 2, 3 та 4-ї дослідних груп спостерігалась тенденція до збільшення маси яєць на 0,5; 2,1 та 0,6 % відповідно, а у несучок 5-ї дослідної групи - навпаки, до зниження на 1,1 % порівняно з контролем. Так, кури контрольної групи за цим показником поступалися перед несучками 2-ї дослідної групи на 0,58 кг, або 10,9 %, 3-ї - на 0,76, або 14,2; 4-ї - на 0,50 кг, або 9,3 і 5-ї дослідних груп - на 0,47 кг, або 8,7 %. Вміст селену в яйцях птиці 4 і 5-ї дослідних груп становив, відповідно, 17,49 та 16,71 мкг/100 г, що перевищувало показник контрольної групи на 26,7 і 20,1 % (Р<0,01-0,001), але було меншим ніж в 3-й групі, відповідно на 3,7 і 8,0 %. У несучок 2, 4 і 5-ї дослідних груп перетравність клітковини збільшилась порівняно з контролем на 0,7-3,8 %, а у курок 3-ї групи - на 3,9 % (Р<0,05). Слід зауважити, що у птиці 4 і 5-ї дослідних груп, у комбікормі яких вміст сірки становив відповідно 2,4 і 2,5 г/кг комбікорму і селену - 0,2 мг/кг СР корму, спостерігали зниження рівня засвоєння селену на 3,6 і 3,4 % порівняно з курками 3-ї групи.Доведення вмісту сірки до 2,3 г/кг і селену - до 0,3 мг/кг СР корму сприяє підвищенню живої маси курей-несучок на 4,4 %; інтенсивності несучості - на 6,3; кількості яєць на середню несучку - 10,1; яєчної маси - на 11,6 і зменшенню витрат корму на 10 яєць та 1 кг яєчної маси - на 8,2 і 9,6 %. Збагачення повнораціонного комбікорму сіркою та селеном у кількості 2,3 г/кг і 0,3 мг/кг СР зумовлює тенденцію до підвищення товщини і міцності шкаралупи курячих яєць, збільшує вміст сухої і органічної речовини на 1,32 і 1,23 %, протеїну - на 0,89 %; кальцію - на 3,9 %; сірки і селену - відповідно на 15,1 і 24,2 %; вітаміну Е і каротиноїдів - на 16,5 і 10,2 %, а також метіоніну, цистину, лізину, аргініну і гістидину. Підвищення дози селену до 0,4 і 0,5 мг/кг СР корму на фоні оптимального рівня сірки не впливає на перетравність сухої і органічної речовини, сирого протеїну, жиру, клітковини та БЕР порівняно з дозою селену 0,3 мг/кг СР корму.
Вывод
Перший науково-господарський дослід
Споживання кормів піддослідною птицею. Результати досліджень свідчать, що у середньому за дослід добове споживання комбікорму несучками контрольної групи становило 117,4 г/гол, а птицею 2-5-ї дослідних груп ? 117,4?117,8 г/гол.
Суттєвих відмінностей у споживанні корму між птицею контрольної і дослідних груп не виявлено.
Збереженість і жива маса курей-несучок. Одержані результати свідчать, що збереженість птиці у всіх піддослідних групах становила 98,3 %. Жива маса несучок контрольної групи у 47-тижневому віці становила 1,715 кг, а у птиці 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп ? відповідно на 5,4 (P<0,01); 7,2 (P<0,001); 7,8 (P<0,001) та 5,2 % (P<0,01) більше.
Продуктивність піддослідних курей-несучок. Застосування у годівлі птиці дослідних груп добавок сірки і селену позитивно вплинуло на її несучість.
Зокрема, за період досліду у курок 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп інтенсивність несучості порівняно з контрольними аналогами (62,0 %) була вищою відповідно на 6,3; 7,4; 5,3 та 6,3 %.
Аналіз отриманих результатів свідчить про те, що несучість на початкову несучку за весь обліковий період у курей 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп була вищою ніж у контрольних аналогів, відповідно на 9,9; 11,9; 7,7 і 9,7 %. Аналогічну картину спостерігали і з несучістю на середню несучку. Якщо в контрольній групі цей показник становив 86,8 яєць, то у 2?5-й дослідних груп ? на 10,3; 11,9; 8,5 і 10,0 % більше.
Таким чином, найефективнішою дозою сірки виявилася 2,3 г/кг і селену ? 0,2 мг/кг СР корму, які отримували кури-несучки 3-ї дослідної групи.
Маса яєць та кількість яєчної маси. У середньому за дослід у несучок 2, 3 та 4-ї дослідних груп спостерігалась тенденція до збільшення маси яєць на 0,5; 2,1 та 0,6 % відповідно, а у несучок 5-ї дослідної групи ? навпаки, до зниження на 1,1 % порівняно з контролем.
Досліджувані фактори зумовили підвищення виходу кількості яєчної маси у розрахунку на середню несучку. Так, кури контрольної групи за цим показником поступалися перед несучками 2-ї дослідної групи на 0,58 кг, або 10,9 %, 3-ї ? на 0,76, або 14,2; 4-ї ? на 0,50 кг, або 9,3 і 5-ї дослідних груп ? на 0,47 кг, або 8,7 %.
Морфологічний склад яєць. Введення до складу раціону курок 2?5-ї дослідних груп різних рівнів сірки на фоні однієї дози селену викликало збільшення відносної маси білка яєць на 0,9?1,5 %, та, навпаки, зменшення відносної маси жовтка і шкаралупи - відповідно на 0,1?0,8 % і 0,2?0,8 % порівняно з несучками контрольної групи. Крім цього, у курей дослідних груп спостерігалась тенденція до зменшення міцності та товщини шкаралупи. Зокрема, пружна деформація шкаралупи яєць у несучок контрольної групи становила 24,1 мкм, а у 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп ? відповідно на 1,7; 2,1; 7,5 (Р<0,05) і 5,8 % (Р<0,05) більше. Щодо товщини шкаралупи, то величина цього показника у 2?5-й дослідних групах становила 0,363?0,374 мм проти 0,375 мм у контролі.
Хімічний та амінокислотний склад яєць. Як свідчать результати досліджень, вміст сухої речовини в яйцях курей контрольної групи становив 21,79 %, а у птиці 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп - відповідно на 0,75 %; 1,43 (Р<0,05); 1,05 і 0,05 % більше.
Вміст протеїну в яйцях курей 2?5-ї дослідних груп коливався в межах 10,96?11,73 %, проти 10,66 % у контролі.
Вміст сірки в яйцях курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп становив 61,5; 66,6; 67,1 і 68,9 мг, що на 14,7; 24,3; 25,2 і 28,5 % (Р<0,001) більше ніж у контрольній групі.
Концентрація селену у яйцях курей-несучок контрольної групи становила 13,91 мкг/100 г, тоді як у 2 і 3-й дослідних групах - на 12,7 (Р<0,05) і 30,6 % (Р<0,001) більше. Вміст селену в яйцях птиці 4 і 5-ї дослідних груп становив, відповідно, 17,49 та 16,71 мкг/100 г, що перевищувало показник контрольної групи на 26,7 і 20,1 % (Р<0,01?0,001), але було меншим ніж в 3-й групі, відповідно на 3,7 і 8,0 %.
Досліджувані рівні сірки та фоновий рівень селену сприяли більшому накопиченню вітаміну Е і каротиноїдів у жовтках яєць, одержаних від курей 2?5-ї дослідних груп, відповідно на 6,9?11,3 % (Р<0,01) та 10,7?14,9 % порівняно з контрольними аналогами.
У зразках яєць, одержаних від курей 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп, підвищився вміст метіоніну, відповідно, на 14,7 (Р<0,01); 24,6 (Р<0,001); 26,0 та 27,5 %, цистину ? на 5,0; 58,6; 63,6 і 61,6 % (Р<0,01?0,001), лізину ? на 7,7; 15,3; 8,7 і 6,1 % (Р<0,05?0,01) порівняно із вмістом у яйцях, одержаних від контрольних аналогів. Позитивний вплив добавок сірки та селену виявлено щодо вмісту глутамінової та аспарагінової кислот, гістидину, гліцину, що сприяє підвищенню поживної цінності яєць.
Витрати кормів на одиницю продукції. Як свідчать результати досліджень, у птиці контрольної групи витрати корму на 10 яєць становили 1,91 кг, а в курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп вони були відповідно на 8,6; 10,2; 6,5 і 9,0 % нижчими. Щодо витрат корму на 1 кг яєчної маси, то у курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп були меншими на 8,9; 12,0; 7,1 і 7,9 % порівняно з несучками контрольної групи.
Перетравність поживних речовин корму. Відмічено, що досліджувані рівні сірки та фоновий рівень селену в комбікормі курей дослідних груп справляли позитивний вплив на перетравність поживних речовин (табл. 3).
Зокрема, коефіцієнти перетравності сухої речовини у курей-несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп були вищими ніж у контрольних аналогів, відповідно на 1,0; 3,1 (Р<0,01); 2,8 (Р<0,05) і 2,0 %.
Слід відмітити, що досліджувані фактори зумовили у курей-несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп підвищення перетравності органічної речовини на 1,2 %; 3,4 (Р<0,01); 2,6 (Р<0,05) і 2,1 % порівняно з контрольною групою.
Таблиця 3 ? Перетравність поживних речовин раціонів, %
Примітки: *Р<0,05, **Р<0,01 порівняно з контрольною групою.
Коефіцієнти перетравності сирого протеїну у курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп перевищували контроль відповідно на 1,9 %; 4,6 (Р<0,01); 3,6 (Р<0,05) і 2,1 %.
У несучок 2, 4 і 5-ї дослідних груп перетравність клітковини збільшилась порівняно з контролем на 0,7?3,8 %, а у курок 3-ї групи ? на 3,9 % (Р<0,05).
Аналогічна тенденція спостерігалась і з перетравністю БЕР, яка у курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп перевищувала показники контролю відповідно на 1,2 %; 2,9 (Р<0,05); 2,0 і 2,1 %.
Баланс азоту, кальцію, фосфору, сірки та селену. В організмі курей контрольної групи середньодобові витрати азоту для синтезу яєчної маси становили 1,02 г, а у 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп - відповідно на 2,0; 13,7; 2,9 і 3,9 % більше.
Кількість відкладеного в організмі азоту відносно до спожитого з кормом у курей-несучок контрольної групи становила 38,8 %, а у 2-5-ї дослідних груп ? 38,8?41,4 %.
Як свідчать результати досліджень, кури-несучки 2?5-ї дослідних груп виділяли кальцію з яйцями більше на 3,6?10,8 %, а з послідом, навпаки ? на 13,0?25,0 % менше порівняно з контрольними аналогами. За відносними показниками відкладання кальцію в організмі до спожитої його кількості, кури контрольної групи поступалися перед дослідними на 1,7?3,2 %.
В організмі курей-несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп рівень засвоєння фосфору відносно спожитої його кількості перевищував показник контрольної групи відповідно на 1,0; 2,8; 2,6 і 0,9 %.
Як показали результати досліджень, несучки контрольної групи виділяли з яйцями 0,113 г сірки, а 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп - відповідно на 10,6; 15,9; 16,8 і 19,5 % більше. Рівень засвоєння сірки відносно до спожитої кількості в організмі курей-несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп становив відповідно 20,2; 22,1; 21,0 і 19,7 % проти 14,9 % у контрольній групі.
Дослідні кури порівняно з контрольними відрізнялись кращим засвоєнням селену. Рівень засвоєння його відносно до спожитої кількості у курей контрольної групи становив 10,1 %, а у несучок дослідних груп - 37,0-40,6 %, що на 26,9-30,5 % більше.
Слід зауважити, що у птиці 4 і 5-ї дослідних груп, у комбікормі яких вміст сірки становив відповідно 2,4 і 2,5 г/кг комбікорму і селену - 0,2 мг/кг СР корму, спостерігали зниження рівня засвоєння селену на 3,6 і 3,4 % порівняно з курками 3-ї групи.
Забійні якості піддослідних курей-несучок. У результаті проведених досліджень відмічено, що передзабійна жива маса птиці контрольної групи становила 1752 г, а 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп - була вірогідно більшою відповідно на 4,4, 5,8, 6,3 і 2,6 % (Р<0,05?0,01). У птиці контрольної групи вихід патраної тушки становив 59,1 %, тоді як у курок 3, 4 і 5-ї дослідних груп він був вищим відповідно на 2,5; 2,2 та 2,2 % (Р<0,05-0,001), а несучки 2-ї дослідної групи мали меншу різницю на 0,2 %.
Хімічний та амінокислотний склад великого грудного мяза. Слід відмітити, що у зразках великого грудного мяза курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп спостерігалось збільшення частки сухої речовини відповідно на 0,68; 1,03 (Р<0,05); 0,99 (Р<0,05) і 0,68 %; органічної речовини - на 0,63; 0,96 (Р<0,05); 0,91 (Р<0,05) і 0,71 % та протеїну - на 0,64 (Р<0,05); 1,16 (Р<0,01); 1,08 (Р<0,05) і 0,58 %.
Як свідчать результати досліджень (рис. 1), досліджувані фактори зумовили підвищення вмісту сірки у великому грудному мязі несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп відповідно на 7,8; 14,0; 17,2 та 19,5 % (Р<0,05?0,001) порівняно з контролем.
Рис. 1. Вміст сірки у великому грудному мязі курей-несучок.
Слід відмітити, що вміст селену у великому грудному мязі курей контрольної групи становив 78 мкг/кг натуральної вологості, а у великому грудному мязі 2?5-ї дослідних груп ? 122?132 мкг/кг, або на 56,4 ? 69,2% більше (рис. 2).
Необхідно зазначити, що із збільшенням рівня сірки до 2,4?2,5 г/кг комбікорму вміст селену у великому грудному мязі курей 4 і 5-ї дослідних груп, порівняно з 3-ю дослідної групою, зменшився відповідно на 3,8 і 7,6 %.
Поживна цінність мяса визначається не лише його хімічним складом, а й вмістом амінокислот. Як свідчать результати проведених досліджень, у зразках великого грудного мяза курей 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп збільшився вміст метіоніну на 3,7; 12,2; 13,4 і 14,6 % (Р<0,05?0,001); цистину ? на 7,4; 14,8; 19,3 та 32,6 % (Р<0,05?0,001); лізину ? на 10,4; 13,4; 12,9 та 3,3 % (Р<0,05?0,001) порівняно з аналогами контрольної групи.
Рис. 2. Вміст селену у великому грудному мязі курей-несучок.
Необхідно відзначити, що введення до складу комбікормів зазначених вище рівнів сірки та селену зумовили підвищення вмісту у великому грудному мязі курей-несучок 2?5-ї дослідних груп лейцину на 2,7?16,5 %, глутамінової кислоти ? на 9,0?23,9 %, аспарагінової кислоти ? на 1,0?9,1 % порівняно з цими показниками у курей контрольної групи.
Морфологічні та біохімічні показники крові. У крові несучок 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп збільшилась кількість еритроцитів відповідно на 5,9; 9,7 (Р<0,01); 5,0 та 2,1 %, концентрація гемоглобіну ? на 3,3; 3,7; 3,1 (Р<0,05?0,01) та 0,5 % порівняно з контролем.
Вміст загального білка в сироватці крові курей контрольної групи становив 55,51 г/л, а у птиці 2-ї дослідної групи ? на 3,2 % (Р<0,01), 3-ї ? на 4,3 % (Р<0,01) і 4-ї ? на 5,2 % (Р<0,01) більше, а 5-ї ? на 1,4 % менше. Як свідчать результати досліджень, у крові несучок 2-5-ї дослідних груп кількість альбумінів та ?-глобулінів порівняно з контрольними аналогами зросла відповідно на 1,1?9,5 % та 9,4?13,3 %. Щодо ?- і ?-глобулінів, то спостерігалася тенденція до зниження їх вмісту у крові дослідних курей-несучок.
У сироватці крові курей 2-5-ї дослідних груп порівняно з контрольними аналогами вірогідно підвищилась активність аспартатамінотрансферази (АСАТ) на 1,2?3,1 % (Р<0,05?0,01), а також аланінамінотрансферази (АЛАТ) ? на 2,7?10,7 % (Р<0,01?0,001).
При введенні до складу комбікорму курок 2, 3 і 4-ї дослідних груп різних рівнів сірки на фоні однієї дози селену активність селензалежної глутатіонпероксидази в крові була вищою відповідно на 13,0 (Р<0,05); 12,9 (Р<0,001) та 7,5 (Р<0,05), а в 5-й групі ? лише на 1,0 % порівняно з контролем. Проте із збільшенням дози введення сірки до комбікорму активність глутатіонпероксидази зменшувалась, що свідчить про антагонізм сірки та селену.
За даними результатів досліджень, кількість проміжного продукту перекисного окиснення ліпідів ? ТБК-активних речовин - у сироватці крові несучок 2, 3, 4 та 5-ї дослідних груп була меншою на 20,0; 34,8 (Р<0,05); 31,5 (Р<0,05) і 20,0 %, а кількість відновленого глутатіону - збільшилась відповідно на 40,7 (Р<0,01); 40,7 (Р<0,05); 27,1 (Р<0,05) та 44,1 % порівняно з контрольною групою. Ці дані свідчать про підвищення активності антиоксидантної системи та зменшення продуктів перекисного окиснення ліпідів. курка комбікорм селен сірка
У сироватці крові курей-несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп порівняно з контролем збільшився вміст кальцію - відповідно на 3,1; 4,8; 4,0 (Р<0,05) і 3,2 %, а фосфору? на 13,9; 15,0; 6,9 % й 2,9 % (Р<0,05?0,01).
Концентрація сірки у крові несучок 2?5-ї дослідних груп підвищилась порівняно з контрольними аналогами відповідно на 14,8?18,4 %, а селену ? на 0,69?2,18 мкмоль/л, або в 1,16?1,51 раза. Проте із збільшенням рівня сірки у комбікормах дослідних груп концентрація селену в крові зменшувалася, що свідчить про наявність антагонізму між цими елементами.
Отже, за результатами першого науково-господарського досліду оптимальною дозою сірки в повнораціонних комбікормах для яєчних курей-несучок встановлено 2,3 г/кг комбікорму на фоні рекомендованого рівня селену 0,2 мг/кг СР корму.
Другий науково-господарський дослід
Споживання кормів піддослідною птицею. У другому науково-господарському досліді відмінність у годівлі була обумовлена різними рівнями селену на фоні встановленого в першому науково-господарському досліді рівня сірки. Добове споживання комбікорму курками всіх груп протягом досліду коливалось в межах 111,9?117,5 г, а в середньому за дослід становило 114,9?115,3 г.
Збереженість і жива маса курей-несучок. За період другого-науково-господарського досліду збереженість курей контрольної і дослідних груп становила 100 %. У кінці досліду жива маса птиці контрольної групи знаходилась на рівні 1,814 кг, а 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп - відповідно на 73 г (P<0,05), 79 (P<0,05), 74 (P<0,05) і 17 г більше.
Продуктивність піддослідних курей-несучок. У середньому за дослід у курей-несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп інтенсивність несучості становила відповідно 70,0; 71,6; 71,1 і 69,3 % проти 65,3 % у контрольній групі, що перевищувало її показник на 4,7; 6,3; 5,8 і 4,0 %.
Щодо фактичного виробництва яєць по кожній піддослідній групі, то необхідно відмітити, що від курей-несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп за період досліду отримано, відповідно, на 418; 552; 513 і 357 штук більше порівняно з контрольною. Слід відмітити, що в розрахунку на середню несучку вихід яєць за період науково-господарського досліду в контрольній групі становив 90,7 штук, а в 2?5-й дослідних групах - 96,7?99,9 яєць, що на 6,6?10,1 % більше.
Маса яєць та кількість яєчної маси. За обліковий період середня маса яєць у курей контрольної групи становила 61,5 г, а у птиці 2?4-ї дослідних груп спостерігалася тенденція до збільшення даного показника відповідно на 1,0; 1,3 і 0,7 %. Щодо птиці 5-ї дослідної групи, то середня маса яєць у неї була на рівні контрольної групи ? 61,5 г.
За період науково-господарського досліду від несучок контрольної групи було одержано 334,81 кг яєчної маси, 2-ї дослідної групи ? 364,03; 3-ї ?373,55 кг; 4-ї ? 368,74 кг і 5-ї дослідних груп ?356,76 кг, що на 8,7; 11,6; 10,1 і 6,6 % більше ніж у контролі.
Кури-несучки дослідних груп мали перевагу над контрольними аналогами за виходом яєчної маси на середню несучку на 0,49; 0,65; 0,57 і 0,37 кг.
Морфологічний склад яєць. Згідно з даними експерименту, досліджувані рівні селену на фоні введення оптимальної дози сірки не справили істотного впливу на абсолютну масу білка і жовтка. Проте у курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп спостерігалась тенденція до підвищення абсолютної маси шкаралупи на 1,4; 2,9 (Р<0,05); 4,3 (Р<0,01) і 1,4 %. Необхідно відмітити, що у несучок дослідних груп збільшилась товщина шкаралупи на 3,5?3,8 % та зменшилась пружна деформація на 7,8?11,8 % порівняно з контрольними аналогами, що свідчить про підвищення міцності шкаралупи під впливом досліджуваних факторів.
Хімічний та амінокислотний склад яєць. Як свідчать результати досліджень, яйця курей дослідних груп за хімічним складом дещо відрізнялись від контролю. Зокрема, вміст сухої речовини у яйцях курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп був більший на 0,96 (Р<0,05); 1,36 (Р<0,01); 0,93 (Р<0,05) і 0,36 % і органічної речовини - на 0,87 (Р<0,05); 1,23 (Р<0,01); 0,83 (Р<0,05) і 0,30 % порівняно з контрольними аналогами.
Необхідно відзначити, що у курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп збільшився вміст сирого протеїну в яйцях на 0,57 (Р<0,05); 0,89 (Р<0,01); 0,69 (Р<0,01) і 0,27 % порівняно з контрольною групою.
Досліджуваний фактор також вплинув на вміст мінеральних елементів у яйцях. Так, концентрація кальцію в яйцях несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп була більшою ніж у контрольних аналогів, на 3,1; 3,9 (Р<0,05); 2,3 і 0,4 %, сірки ? на 11,2; 15,1; 12,6 і 12,1 % (Р<0,05?0,01), селену ? на 11,8; 24,2; 32,3 і 37,3 % (Р<0,05?0,001).
Результати досліджень свідчать, що вміст вітаміну Е та каротиноїдів у жовтку яєць дослідних курей-несучок порівняно з контролем був більший відповідно на 11,8?16,5 % і 9,5?10,2 % (Р<0,05?0,001).
Аналіз амінокислотного складу яєць свідчить, що збагачення комбікормів 2?5-ї дослідних груп зазначеними вище рівнями селену і сірки, справляло стимулюючий вплив на накопичення в яйцях амінокислот. Так, вміст лізину в яйцях курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп був, відповідно, на 6,7; 13,4; 9,9 і 3,9 % (Р<0,05?0,001) більше ніж у контролі. Концентрація метіоніну у яйцях птиці дослідних груп змінювалась в межах від 285 до 294 мг/100 г проти 221 мг/100 г у контрольних аналогів. Під впливом різних рівнів селену перебував також цистин, рівень якого в яйцях контрольної групи становив 112 мг/100 г, тоді як у 2, 3, 4 і 5-й дослідних групах курей - відповідно на 47,3 (Р<0,01); 62,5 (Р<0,01); 54,5 (Р<0,01) і 16,1 % більше.
Витрати кормів на одиницю продукції. Аналіз результатів досліджень свідчить, що у контрольній групі витрати корму у розрахунку на 10 яєць становили 1,78 кг, а в 2, 3, 4 і 5-й дослідних групах - відповідно на 5,6; 8,2; 7,9 і 5,6 % менше. Щодо витрат корму на 1 кг яєчної маси, то у курей-несучок 2?5-ї дослідних вони зменшувались на 6,9; 9,6; 8,6; 5,8 % порівняно з контролем.
Перетравність поживних речовин корму. За даними результатів досліджень, перетравність сухої і органічної речовини у курей 2-ї дослідної групи становила 66,7 і 67,7 % проти 64,8 і 65,7 % у контролі, або відповідно на 1,9 і 2,0 % більше. У несучок 3-ї дослідної групи коефіцієнти перетравності згаданих вище речовин були найвищими серед аналогів дослідних груп: сухої речовини ? 68,1 % і органічної речовини ? 69,1 %, що перевищувало показники контрольної групи відповідно на 3,3 і 3,4 % (Р<0,01).
Щодо курей 4 і 5-ї дослідних груп, то рівень перетравності даних речовин становив 66,8; 67,6 % і 66,4; 67,4 %, що було на 2,0; 1,9 (Р<0,05) і 1,6; 1,7 % вище ніж у контрольній групі.
Коефіцієнт перетравності сирого протеїну в птиці контрольної групи був на рівні 72,3 %; а в 2?5-й дослідних групах - 74,2?76,8 %, або на 1,9?4,5 % (Р<0,05?0,01) більше. Коефіцієнти перетравності жиру у курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп були вищими ніж у контролі, відповідно на 3,2 (Р<0,05); 3,3 (Р<0,01); 3,0 і 2,8 % (Р<0,01). Слід відзначити, що найвищі коефіцієнти перетравності поживних речовин відміченні при дозі селену 0,3 мг/кг СР і сірки - 2,3 г/кг, які вводили в комбікорми несучок 3-ї дослідної групи.
Баланс азоту та мінеральних елементів. Результати експериментальних досліджень, що наведено в табл. 4, свідчать про позитивний баланс азоту в організмі курей всіх дослідних груп.
Таблиця 4 ? Баланс азоту в організмі курей-несучок, г
Показники Групи контрольна дослідні
1 2 3 4 5
Спожито з кормами 3,13±0,003 3,14±0,006 3,14±0,003 3,15±0,003 3,15±0,003
Виділено з послідом 0,87±0,03 0,76±0,009* 0,73±0,006* 0,76±0,024* 0,81±0,02
Виділено з яйцями 1,04±0,017 1,06±0,04 1,10±0,06 1,07±0,017 1,08±0,07
Утримано в організмі 1,22±0,037 1,32±0,04 1,31±0,06 1,32±0,01 1,26±0,04
У % від спожитого 39,0±2,09 42,0±1,43 41,7±0,38 41,9±0,32 40,0±1,38
Так, у несучок контрольної групи середньодобові витрати азоту на утворення яєць становили 1,04 г, а 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп - відповідно на 1,9; 5,8; 2,9 і 3,8 % більше. Щодо утримання азоту в організмі, то його кількість у курей-несучок 2-5-ї дослідних груп коливалась в межах 1,26?1,32 проти 1,22 г у контрольній, частка якого від спожитої кількості становила 40,0?42,0 % проти 39,0 %.
За даними досліджень, кількість кальцію, відкладеного в організмі курей 2?5-ї дослідних груп, становила 0,95-1,00 г проти 0,83 г у контрольній групі, що на 14,5?20,0 % (Р<0,05) більше.
Відносні показники депонування кальцію в організмі курей контрольної групи становили 22,5 %, а в дослідних аналогів - коливались в межах 25,6?26,6 %.
За даними результатів досліджень, в організмі курей контрольної групи утримувалось 0,434 г, а 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп - відповідно на 8,1 (Р<0,05); 9,0 (Р<0,05); 2,8 і 6,5 % більше. Слід відмітити, що найвищим рівнем засвоєння в організмі фосфору (54,8 і 55,0 % від спожитої кількості) відзначалися кури 2 і 3-ї дослідних груп.
Про вплив селену на обмін сірки в організмі піддослідної птиці можна судити за показниками її засвоєння в організмі. З яйцями кури-несучки контрольної групи виділяли 0,111 г сірки, а несучки 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп - відповідно на 9,9; 18,9; 13,5 і 8,1 % більше (Р<0,05?0,001). За даними досліджень, у несучок 2?5-ї дослідних груп утримувалося в організмі 0,059?0,067 г сірки проти 0,076 г у контролі.
Таким чином, із збільшенням дози селену у комбікормі курей 2-5-ї дослідних груп, зменшується кількість засвоєної в організмі сірки, що свідчить про наявність антагонізму при порушенні оптимального співвідношення між цими хімічними елементами.
Якщо у курей контрольної групи засвоювалося в організмі 0,26 мкг селену, то у птиці 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп - відповідно 7,58; 13,59; 17,52 і 23,00 мкг. Відносно до спожитої кількості рівень засвоєння селену в організмі курей 2-5-ї дослідних групах становив 36,6-44,4 % проти 2,5 % у контролі, або на 34,1?41,9 % (Р<0,001) більше.
Таким чином, рівень засвоєння хімічних елементів був найвищий в організмі курей-несучок 2 і 3-ї дослідних груп, комбікорми для яких містили селену 0,2 і 0,3 мг/кг СР корму і сірки - 2,3 г/кг. Причому із підвищенням дози селену до 0,4?0,5 мг/кг СР корму із аналогічною добавкою сірки засвоєння азоту, кальцію, фосфору, сірки та селену знижувалось.
Забійні якості піддослідних курей-несучок. Як свідчать результати анатомо-морфологічної розробки тушок, досліджувані фактори сприяли збільшенню передзабійної живої маси курей 2-ї дослідної групи на 2,7 % (Р<0,01), 3-ї ? на 3,4 % (Р<0,01); 4-ї ? на 3,0 % (Р<0,01) і 5-ї дослідної групи ? на 1,3 %. Проте за виходом непатраної, напівпатраної і патраної тушки вірогідної різниці між контролем і дослідними групами не встановлено.
Хімічний та амінокислотний склад великого грудного мяза. Окрім підвищення продуктивності, кури дослідних груп відрізнялись кращими показниками якості мяса. Зокрема, у зразках великого грудного мяза курей-несучок 2-ї дослідної групи кількість "сирого" протеїну підвищилась на 0,35 %, 3-ї ? на 0,49 % (Р<0,05), 4-ї ? на 0,21 % і 5-ї дослідних груп ? на 0,14 % проти контрольної групи, де частка протеїну становила 21,42 %. Інші показники ? вміст жиру та БЕР майже не відрізнялися від контролю.
Кращий обмін сірки і селену сприяв більшому їх накопиченню у великому грудному мязі курей дослідних груп. Так, вміст сірки у великому грудному мязі несучок контрольної групи становив 1,33 г/кг натуральної вологості, 2-ї дослідної групи - на 8,3 % (Р<0,01); 3-ї ? на 10,5 % (Р<0,001) і 4-ї ? на 6,8 % більше, тоді як 5-ї дослідної групи - на 2,2 % менше ніж у контролі. Концентрація селену у великому грудному мязі курей 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп була на 38; 72; 88 і 80 % більше ніж у зразках великого грудного мяза контрольної групи.
Крім того, досліджувані фактори вплинули на вміст амінокислот у великому грудному мязі. Так, у зразках великого грудного мяза курей 2?5-ї дослідних груп вміст метіоніну підвищився на 7,4?18,9 % (Р<0,05?0,001), лізину ? на 5,3?12,8 % (Р<0,01?0,001), цистину ? 11,3?16,9 % (Р<0,01), аргініну і треоніну, відповідно, на 3,6?8,3 і 5,1?7,8 % (Р<0,05?0,01), проте у птиці 5-ї дослідної групи вміст аргініну і треоніну був на рівні контролю.
Концентрація аспарагінової кислоти у великому грудному мязі курей-несучок 2?5-ї дослідних груп збільшилась відносно до показника контрольної групи на 2,0?5,4 %; гістидину ? на 4,8?11,7 %; гліцину ? на 0,9?5,5 %.
Морфологічні та біохімічні показники крові. Кури-несучки 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп переважали контрольних аналогів за кількістю еритроцитів на 6,6; 10,2; 8,2 і 4,1 % (Р<0,01?0,001). Аналогічна картина характерна і для концентрації в крові гемоглобіну ? на 1,8?9,9 % більше.
Вміст загального білка у сироватці крові курей-несучок 2-ї дослідної групи становив 57,87 г/л, 3-ї ? 59,17; 4 ? 58,37 і 5-ї дослідної груп ? 56,87 г/л проти 55,97 г/л у контролі, що на 3,4; 5,7; 4,3 і 1,6 % (Р<0,05?0,001) більше. Результати досліджень свідчать, що у курей 2-5-ї дослідних груп спостерігалось підвищення активності АСАТ на 8,9?13,5 % та АЛАТ ? на 7,4?14,8 % (Р<0,05?0,001) порівняно з контрольними аналогами.
Під впливом досліджуваних факторів активність глутатіонпероксидази у крові курей-несучок 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп порівняно з контролем зросла на 10,6?29,7 % (Р<0,001). При цьому кількість відновленого глутатіону становила відповідно 23,27; 20,30; 20,50 і 19,70 мкмоль/мл проти 24,35 мкмоль/мл у контролі, або на 4,4; 16,6; 15,8 і 19,1 % (Р<0,01?0,001) менше. Необхідно відмітити, що вміст ТБК-активних речовин у сироватці крові курей-несучок дослідних груп порівняно з контролем зменшився на 20,6; 30,9; 33,6 і 35,1 % (Р<0,01?0,001). Таким чином, із збільшенням рівня селену в раціоні посилювався антиоксидантний статус організму.
Досліджувані фактори сприяли посиленню мінерального обміну. Так, у крові дослідних курок підвищився рівень кальцію - на 0,5?14,6 % (Р<0,05?0,01), фосфору ? на 2,1?14,6 % (Р<0,05?0,001), сірки ? на 2,9?5,5 %, а селену ? на 29?62 % (Р<0,001) порівняно з контролем.
Найвищі показники відмічені при дозі селену 0,3?0,4 мг/кг і сірки 2,3 г/кг СР корму.
Економічна ефективність результатів досліджень. Апробацію одержаних результатів проводили в умовах ЗАТ "Білоцерківське птахопідприємство" Білоцерківського району Київської області. Для цього було відібрано дві групи курей-несучок (контрольну і дослідну) по 2000 голів у кожній, аналогів за походженням (крос Хайсекс коричневий), віком (8-9 місяців), живою масою, несучістю і масою яєць. Різниця в годівлі полягала в тому, що птиця контрольної групи одержувала повнораціонний комбікорм із фоновим вмістом сірки і селену, а до складу комбікорму дослідної групи ? вводили селеніт і сульфат натрію для доведення рівня селену 0,3 мг/кг СР і сірки 2,3 г/кг комбікорму.
Результати досліджень показали, що жива маса курей дослідної групи порівняно з контролем зросла на 1,3 %; маса яєць - на 1,0 %. На середню несучку в дослідній групі отримали на 6,2 % більше яєць ніж у контрольній. Інтенсивність несучості курей дослідної групи за 180 днів експерименту була на 4,3 % вищою.
Як свідчать дані розрахунків економічної ефективності, додавання зазначених вище добавок сірки та селену зумовило зниження собівартості виробництва 10 яєць на 4,8 % та збільшення прибутку на 20,1 %.
Таким чином, введення до повнораціонного комбікорму курей-несучок добавки сульфату натрію та селеніту натрію з метою забезпечення рівня сірки 2,3 г/кг і селену - 0,3 мг/кг СР корму сприяє підвищенню рівня рентабельності виробництва яєць на 6,6 %.1. На основі проведених дослідів встановлені оптимальні рівні сірки (2,3 г/кг корму) і селену (0,3 мг/кг СР корму) та їх співвідношення 7667:1 для курей-несучок кросу Хайсекс коричневий яєчного напряму продуктивності.
2. Доведення вмісту сірки до 2,3 г/кг і селену - до 0,3 мг/кг СР корму сприяє підвищенню живої маси курей-несучок на 4,4 %; інтенсивності несучості ? на 6,3; кількості яєць на середню несучку ? 10,1; яєчної маси ? на 11,6 і зменшенню витрат корму на 10 яєць та 1 кг яєчної маси ? на 8,2 і 9,6 %.
3. Збагачення повнораціонного комбікорму сіркою та селеном у кількості 2,3 г/кг і 0,3 мг/кг СР зумовлює тенденцію до підвищення товщини і міцності шкаралупи курячих яєць, збільшує вміст сухої і органічної речовини на 1,32 і 1,23 %, протеїну - на 0,89 %; кальцію - на 3,9 %; сірки і селену - відповідно на 15,1 і 24,2 %; вітаміну Е і каротиноїдів - на 16,5 і 10,2 %, а також метіоніну, цистину, лізину, аргініну і гістидину.
4. Згодовування курям-несучкам комбікормів з вмістом сірки 2,3 г/кг і селену 0,3 мг/кг СР поліпшує перетравність сухої і органічної речовини - на 3,3 і 3,4 %, сирого протеїну - на 4,5 %, жиру - на 3,3 %, клітковини і БЕР - на 5,5 і 2,8 %. Підвищення дози селену до 0,4 і 0,5 мг/кг СР корму на фоні оптимального рівня сірки не впливає на перетравність сухої і органічної речовини, сирого протеїну, жиру, клітковини та БЕР порівняно з дозою селену 0,3 мг/кг СР корму.
5. Забезпечення оптимальних рівнів селену і сірки в раціоні курей-несучок сприяє збільшенню їх передзабійної маси на 3,4 %, а також підвищенню вмісту у великому грудному мязі протеїну - на 0,49 %, золи - на 0,14 %, сірки - на 10,5 % і селену - на 72,0 %.
6. Введення в комбікорм оптимальних доз сірки і селену сприяє збільшенню вмісту у великому грудному мязі метіоніну на 13,0 %, лізину - на 12,8 %, цистину - на 16,9 %, аргініну - на 5,3 %, треоніну - на 7,8 %, гістидину - на 11,7 %, гліцину - на 5,5 %.
7. Доведення в комбікормі курей-несучок вмісту сірки і селену до оптимального рівня відповідно 2,3 г/кг і 0,3 мг/кг СР корму поліпшує гематологічні показники, зокрема підвищує кількість еритроцитів на 10,2 %, гемоглобіну - на 9,9 %, загального білка - на 5,7 %, кальцію - на 14,6 %, неорганічного фосфору - 14,6 %, сірки - на 5,5 %, селену - на 39,6 %, вітаміну Е - на 13,8 %, каротину - на 13,9 % і посилює активність глутатіонпероксидази на 18,0 % та знижує вміст ТБК-активних речовин на 30,9 %.
8. Балансування раціонів курей-несучок кросу Хайсекс коричневий за встановленими дозами сірки і селену знижує собівартість виробництва 10 яєць на 8,7 %, збільшує прибуток на 61,9 % і рентабельність виробництва - на 11,2 %.
Пропозиції виробництву: Для підвищення ефективності виробництва і біологічної цінності харчових яєць рекомендується використовувати в годівлі курей-несучок комбікорми із вмістом сірки 2,3 г/кг корму та селену - 0,3 мг/кг СР корму за рахунок введення сульфату натрію і селеніту натрію.
Список литературы
1. Осіпенко О.П. Вплив різних рівнів селену та оптимального рівня сірки на продуктивність курей-несучок / О.П. Осіпенко, Т.Л. Сивик // Аграрні вісті. ?2008. ? № 4. ? С. 18-21.
2. Осіпенко О.П. Якість яєць за різних рівнів сірки та фонового рівня селену в раціоні курей-несучок/ О.П. Осіпенко, Т.Л. Сивик // Вісник Білоцерківського ДАУ: зб. наук. праць. - 2008. ? Вип. 58. ? С. 33?38.
3. Осіпенко О.П. Ефективність використання добавок сірки та селену в комбікормах для курей-несучок / О.П. Осіпенко, Т.Л. Сивик // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: зб. наук. праць. - 2009. ? Вип. 1(67). ? С. 38?42.
4. Сивик Т.Л. Продуктивність курей-несучок за різних рівнів сірки та фонового рівня селену в раціоні / Т.Л. Сивик, О.П. Осіпенко // Вісник Білоцерківського ДАУ: зб. наук. праць. - 2008. ? Вип.53. ? С. 18?22.
5. Сивик Т.Л. Перетравність поживних речовин і обмін азоту в яєчних курей-несучок за різного рівня сірки та фонового рівня селену в раціоні / Т.Л. Сивик, О.П. Осіпенко // Вісник Сумського НАУ. ? 2008. ? Вип.6(14). ? С. 110?115.
6. Патент України на корисну модель 39460, МПК 51 А 23К 1/00. Спосіб підвищення яєчної продуктивності курей-несучок / Т.Л. Сивик, О.П. Осіпенко. ? № и 200812036; заявл. 10.10.2008; опубл. 25.02.2009, Бюл. №4.
7. Сивик Т.Л. Якість продукції яєчних курей-несучок за різного рівня сірки та фонового рівня селену в раціоні / Т.Л. Сивик, О.П. Осіпенко // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. ІПУААН. ? 2008. ? Вип.62, Ч.2. ? С. 216?224.
8. Осіпенко О.П. Деякі гематологічні показники яєчних курей-несучок за різного рівня сірки та фонового рівня селену в раціоні / О.П. Осіпенко, Т.Л. Сивик // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конференції. молодих вчених, аспірантів, докторантів ["Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті"], (Біла Церква, 15?16 трав. 2008 р.). ? Біла Церква, 2008. ? С. 20?22.
9. Осіпенко О.П. Вплив різного рівня сірки та фонового рівня селену на продуктивність, обмін речовин та якість продукції курей-несучок / О.П. Осіпенко, Т.Л. Сивик // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конференції ["Актуальні проблеми годівлі тварин і технології кормів"], (Київ, 16-17 жовт. 2008 р.). ? Київ. ? 2008. ? С. 106?109.
10. Осіпенко О.П. Вплив різних рівнів сірки та фонового рівня селену в раціоні на яєчну продуктивність курей-несучок / О.П. Осіпенко, Т.Л. Сивик // Матеріали VI державної наук.-практ. конференції ["Аграрна наука ? виробництву"], (Біла Церква, 14?15 лист. 2007 р.) ? Біла Церква, 2007. ? Ч.1. ? С. 36.
11. Осіпенко О.П. Продуктивність курей-несучок за різних рівнів сірки та фонового рівня селену в раціоні / О.П. Осіпенко, Т.Л. Сивик // Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті: матеріали VI державної наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів, докторантів, 16?17 трав. 2007 р.: тези доп. ? Біла Церква, 2007. ? С. 78.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
