Перешкода контрабанди митними методами - Контрольная работа

Великих збитків культурної спадщини заподіюється нелегальним обігом культурних цінностей, боротьбу з яким ведуть спеціалізованими органами. Побічно нелегальному обігу культурних цінностей сприяють недоліки законодавства. Нормативні акти недостатньо чітко формулюють поняття «історична та культурна цінність», «культурні цінності» та інші, допускаючи деяке їх невідповідність міжнародно-правовим актам.Дослідження правоохоронної практики дозволяє стверджувати, що в сфері нелегального обігу культурних цінностей функціонують спеціально підготовлені злочинні угруповання, що діють із суворим розподілом кримінального праці за наступною схемою: замовлення - розкрадання - доставка до кордону - контрабандний вивіз - передача замовнику. Кримінальні схеми і способи незаконного переміщення культурних цінностей постійно удосконалюються і часто носять міжнародний характер, коли організатор, відправник і одержувач знаходяться не тільки в Росії, але і за кордоном. Про це свідчать такі дані: на території СНД налічується близько 30 злочинних угруповань, які займаються контрабандою і торгівлею предметами старовини і мистецтва, в Західній Європі функціонує близько 40 організованих злочинних організацій, до яких входять вихідці з колишнього СРСР, що спеціалізуються на пошуку, скупці і нелегальному вивезення культурних цінностей. До другої категорії відносяться знахідки, які мають культурну цінність, виявлені під час проведення археологічних розкопок (гробниць, храмів, древніх людських поселень), а також предмети військової атрибутики. По-друге, злочинний промисел у сфері незаконного обігу культурних цінностей відрізняється високим ступенем професіоналізації, спеціалізації і розподілом кримінального праці: у більшості випадків вивозяться предмети були раніше викрадені з музеїв, церков або приватних колекцій.Питань запобігання нелегального обігу культурних цінностей надається останнім часом велике значення. З цього приводу прийнято низку міжнародно-правових актів, серед яких можна виділити Конвенцію ЮНЕСКО «Про заходи, спрямовані на заборону і попередження незаконного ввезення, вивезення і передачі права власності на культурні цінності» від 14 листопада 1970 р . і Рішення глав урядів держав-учасників СНД від 9 жовтня 1997 р . про затвердження Положення про порядок повернення незаконно вивезених і ввезених культурних цінностей. Країнами СНД зроблена спроба обєднати зусилля з припинення незаконного обігу культурних цінностей за допомогою укладення Угоди про вивезення та ввезення культурних цінностей, підписану в Москві 28 вересня 2001 р . Дослідження можливостей запобігання нелегального обігу культурних цінностей дозволило виявити і міжнародно-правову проблему: затримані культурні цінності фактично не повертаються в країну їхнього походження або законному власнику. Вирішальна роль у цьому питанні належить органам і міжнародним організаціям, що здійснюють правоохоронну діяльність у сфері запобігання незаконного обігу культурних цінностей.За останнє десятиліття митними органами припинено незаконне переміщення через кордон понад 90 тисяч предметів, що становлять культурну та історичну цінність. З початку 2008 р . за фактами незаконного переміщення культурних цінностей митними органами порушено 192 справи про адміністративні правопорушення та 97 кримінальних справ за статтею «контрабанда» [4]. При виявленні факту незаконного переміщення культурних цінностей митна служба держави транзиту чи держави ввезення відповідно до законодавства, чинного на її території, вживає заходів до встановлення держави вивезення цих цінностей і в тижневий термін інформує митну службу держави вивезення про затримання культурних цінностей. Після отримання такого повідомлення митна служба держави вивезення інформує про цей факт уповноважений державний орган, який вживає заходів з підтвердження права власності держави вивезення на затримані цінності і ініціює процедуру їх повернення. Повернення культурних цінностей державі вивезення можливо тільки в тому випадку, якщо воно офіційно підтвердить права власників на їх шляхом надання відповідних документів та інших доказів, необхідних для встановлення права вимоги щодо повернення культурних цінностей.На національному рівні міжвідомча взаємодія прикордонних військ та митних органів здійснюється за допомогою: обміну оперативною інформацією з питань виявлення та припинення протиправної діяльності, повязаної з незаконним переміщенням культурних цінностей через Державний кордон, а також змін в нормативних документах суміжних держав з питань діяльності прикордонних та митних органів; планування, організації та проведення спільних заходів з виявлення та припинення протиправної діяльності, повязаної з незаконним переміщенням культурних цінностей; інформування про осіб, причетних до незаконного переміщення через Державний кордон предметів художнього, історичного та археологічного надбання, контрабанді; про способи, форми і методи незаконного переміщення через Державний кордон предметів старовини і мистецтва; про спроби організо

Вступ

1. Сутність контрабанди

2. Координація та взаємодія правоохоронних органів у боротьбі з нелегальним обігом культурних цінностей

3. Особливості перешкоди контрабанди митними методами

Висновок

Література