Переношена вагітність та запізнілі пологи (вивчення нових аспектів патогенезу і розробка оптимальних підходів до ведення переношеної вагітності та запізнілих пологів і профілактика їх ускладнень) - Автореферат

Переношена вагітність та запізнілі пологи заслуговують великої наукової та практичної уваги в сучасному акушерстві, так як частота цієї патології залишається високою і коливається в межах 3-13,5 % (Е.А. Високий відсоток перинатальних втрат, наявність нервово-психічних розладів у новонароджених потребують подальших зусиль по пошуку оптимальних індивідуалізованих підходів до ведення як доношеної, так і переношеної вагітності та запізнілих пологів (В.И. Метою роботи було зниження перинатальної смертності і захворюваності новонароджених та ускладнень у породіль за рахунок раціонального індивідуалізованого ведення переношеної вагітності і запізнілих пологів в залежності від стану матері та плода. З метою вивчення нових аспектів патогенезу, розробки індивідуалізованих підходів до ведення переношеної вагітності і запізнілих пологів та профілактики їх ускладнень робота проводилась в декількох напрямках: визначення частоти переношування, вкладу спадкових факторів, вивчення преморбідного фону жінок, сприяючого переношуванню вагітності; клінічної картини перебігу вагітності, особливостей перебігу пологів і післяпологового періоду; розвитку та стану здоровя немовлят; визначення рівня гормонів, ПГ, пептидів, ПОЛ-АОС у жінок з переношеною та пролонгованою вагітністю; розробка заходів по зниженню захворювань у породіль та їх дітей. Загроза переривання вагітності частіше ускладнювала перебіг пролонгованої (25 %) та справжньо переношеної (29 %) вагітності, ніж доношеної (19,2 %).У жінок зі справжньо переношеною вагітністю встановлено збільшення активності КФЛ, кількості "слабких" та зменшення "сильних" лімфоцитів, порушення обміну простагландинів: зростання рівня ПГЕ і тромбоксана та зменшення - ПГF2а, простацикліна; зниження концентрації АКТГ і кортизола, підвищення - альдостерона, реніна, b-ендорфіна, лей-енкефаліна, субстанції Р. В групах обстежених жінок з пролонгованою та справжньо переношеною вагітністю найнижчий рівень ускладнень в пологах і ранньому неонатальному періоді немовлят спостерігаються при: прибавці маси за вагітність 7-10 кг; тривалості безводного періоду до 180 хв.; тривалості пологів при пролонгованій вагітності як у першо-, так і у повторнородячих-361-720 хв.; при справжньо переношеній вагітності - до 720 хв. у першородячих та 361-540 хв. Стан здоровя жінок та їх новонароджених при пролонгованій вагітності кращі, ніж при справжньо переношеній, але більша, в порівнянні з доношеною, в 1,3 рази кількість ускладнень вагітності, в 2 рази - порушень скоротливої діяльності (9,5 % проти 4,9 %), гострої гіпоксії плода (3,3 % проти 1,6 %), кесарських розтинів (19,7 % проти 10,3 %), говорить про напружений характер пролонгації вагітності в цілому. У жінок з пролонгованою і справжньо переношеною вагітністю в строці гестації 41-42 тижні спостерігається зростання ускладнень вагітності (на 32 %), пологів (на 58 %), захворюваності новонароджених (на 33 %), в порівнянні з доношеною вагітністю. Впровадження розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів у жінок з групи ризику по переношуванню та індивідуалізованих алгоритмів тактики ведення пролонгованої і справжньо переношеної вагітності та запізнілих пологів в базовому пологовому будинку, де проводилось дослідження, дало змогу знизити частоту запізнілих пологів в 1,3 рази (з 3,4 % до 2,6 %), ускладнень вагітності - в 1,4 (з 78,4 % до 54,3 %), захворюваності переношених новонароджених в 1,1 рази (з 42,3 % до 38,8 %).

1. Частота переношування вагітності в Запорізькому регіоні становить 2,8 %, в тому числі: у жінок сільської місцевості 2,3 %, в містах середньої величини - 2,8 %, крупному місті - 3,2 %.

2. Розвитку переношування вагітності сприяє спадковість. Вклад генетичних факторів в загальній дисперсії розвитку пролонгованої вагітності вищий (17 %), ніж справжньо переношеної (9,7 %), на яку в більшій мірі впливають фактори зовнішнього середовища. Переношування вагітності частіше зустрічається у жінок юного віку з низьким ростом та ожирінням. Розвитку переношування сприяють порушення менструальної функції, запізнілі пологи в анамнезі, ендокринні захворювання, апендектомія, ускладнення вагітності.

3. Застосування в комплексі загальноприйнятих та запропонованих нами (генеалогічний метод, визначення сукцинатдегідрогенази, кислої фосфатази, осмотичної стійкості лімфоцитів, концентрації в сироватці крові малонового діальдегіду, вітамінів А, Е, простагландина ПГF2а) дозволяє своєчасно діагностувати переношування вагітності.

4. Перебіг пролонгованої та справжньо переношеної вагітності має достовірно більше ускладнень, ніж доношеної (66,1 %, 74,6 %, 50,8 % відповідно). Найчастіше спостерігаються загроза переривання вагітності (24,5 %, 29 %, 23,8 % відповідно), ХПН (28,6 %, 63,4 % та 16,9 %), набряки (18,4 %, 20,2 % та 7,4 %), гестози ІІ половини (17,4 %, 20,7 % та 5,4 %), анемії (15,8 %, 17,8 % та 7,2 %).

5. В крові жінок з пролонгованою вагітністю, не ускладненою ХПН, в порівнянні з доношеною, не встановлено різниці по активності ПОЛ-АОС, стабільності кліткових мембран, концентрації ПГЕ, простацикліна, тромбоксана, гормонів осі АКТГ-наднирники, реніна, вазопресина, b-ендорфіна, лей-енкефаліна, мет-енкефаліна, субстанції Р. При пролонгованій вагітності, ускладненій ХПН виявлено нестабільність кліткових мембран, зниження рівнів ПГF2а, простацикліна та підвищення тромбоксана, ПГЕ, альдостерона.

6. У жінок зі справжньо переношеною вагітністю встановлено збільшення активності КФЛ, кількості "слабких" та зменшення "сильних" лімфоцитів, порушення обміну простагландинів: зростання рівня ПГЕ і тромбоксана та зменшення - ПГF2а, простацикліна; зниження концентрації АКТГ і кортизола, підвищення - альдостерона, реніна, b-ендорфіна, лей-енкефаліна, субстанції Р. Виявлені порушення вмісту простагландинів, центральна та периферійна глюкокортикоїдна недостатність, збільшена кількість опіатних та неопіатних пептидів є одними з патогенетичних механізмів розвитку переношування вагітності. Підвищення рівня b-ендорфіна, лей-енкефаліна, субстанції Р є відповіддю на порушення фетоплацентарного комплексу при переношуванні та призводить до подавлення пологової домінанти і подовження вагітності.

7. Встановлені відмінності обміну речовин у жінок зі справжньо переношеною вагітністю, в порівнянні з пролонгованою: активність СДГ в 1,2 рази менша, а КФЛ - більша; в 1,5 рази вищий вміст шифових основ та в 1,7 - МДА; концентрація ПГЕ в 1,2 рази, тромбоксана в 1,9 - більша, а ПГF2а та простацикліна - в 1,7 рази менша; вміст кортизола в 1,3 рази нижчий, а лей-енкефаліна в 1,3 рази та речовини Р в 1,5 - більший. Відмінності в суттєвих регуляторних процесах у жінок цих груп говорять про їх початкову патогенетичну різницю, а визначення зазначених показників дозволить проводити диференційну діагностику пролонгованої та справжньо переношеної вагітності.

8. За останні роки у жінок промислового центру скоротилась тривалість пологів. Запізнілі пологи в півтора рази частіше, в порівнянні зі строковими, супроводжуються розвитком ускладнень. При пролонгованій вагітності в 2, а при справжньо переношеній - в 3 рази частіше відмічаються порушення скоротливої діяльності матки, відповідно в 6 та 5 разів частіше має місце клінічна невідповідність розмірів плода і тазу. Ускладнення післяпологового періоду зустрічаються в 1,5 рази частіше при пролонгованій вагітності (6,9 %) та в 2 рази - при справжньо переношеній (10,3 %), в порівнянні з доношеною (4,8 %).

9. В групах обстежених жінок з пролонгованою та справжньо переношеною вагітністю найнижчий рівень ускладнень в пологах і ранньому неонатальному періоді немовлят спостерігаються при: прибавці маси за вагітність 7-10 кг; тривалості безводного періоду до 180 хв.; тривалості пологів при пролонгованій вагітності як у першо-, так і у повторнородячих- 361-720 хв.; при справжньо переношеній вагітності - до 720 хв. у першородячих та 361-540 хв. - у повторнородячих.

10. При пролонгованій вагітності відсоток дітей з захворюваннями (32,7) та перинатальна смертність (6,6‰) суттєво не відрізняються від показників при доношеній (28,9 % і 5,4‰), тоді як при справжньо переношеній вони достовірно вищі (53,1 % і 28,3‰). На першому році життя фізичний та психомоторний розвиток дітей при запізнілих пологах відповідає середнім даним доношених, а при пролонгованій вагітності навіть упереджує їх. Захворюваність малюків першого року життя при справжньо переношеній вагітності в 2,5, а при пролонгованій - в 1,5 рази вища, ніж доношених.

11. Стан здоровя жінок та їх новонароджених при пролонгованій вагітності кращі, ніж при справжньо переношеній, але більша, в порівнянні з доношеною, в 1,3 рази кількість ускладнень вагітності, в 2 рази - порушень скоротливої діяльності (9,5 % проти 4,9 %), гострої гіпоксії плода (3,3 % проти 1,6 %), кесарських розтинів (19,7 % проти 10,3 %), говорить про напружений характер пролонгації вагітності в цілому. За умов нормального перебігу, пролонгована вагітність в переважній більшості випадків є фізіологічним станом.

12. У жінок з пролонгованою і справжньо переношеною вагітністю в строці гестації 41-42 тижні спостерігається зростання ускладнень вагітності (на 32 %), пологів (на 58 %), захворюваності новонароджених (на 33 %), в порівнянні з доношеною вагітністю. При терміні гестації 42 тижні і більше у породіль з переношуванням відмічається різке збільшення (в 10 разів) показників перинатальної смертності, що вказує на недоцільність подальшої пролонгації вагітності.

13. Жінкам з пролонгованою вагітністю не ускладненою ХПН необхідно застосовувати для дородової підготовки простагландини місцево; при ускладненні ХПН - індукцію пологів або плановий кесарів розтин. Жінкам зі справжньо переношеною вагітністю при відсутності клінічних проявів ХПН необхідно призначати простагландини та індукцію пологової діяльності; при ускладненні ХПН перевагу слід надавати плановому розродженню кесаревим розтином. Отримані результати говорять про доцільність застосування для регуляції пологової діяльності при запізнілих пологах простагландинів

14. Впровадження розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів у жінок з групи ризику по переношуванню та індивідуалізованих алгоритмів тактики ведення пролонгованої і справжньо переношеної вагітності та запізнілих пологів в базовому пологовому будинку, де проводилось дослідження, дало змогу знизити частоту запізнілих пологів в 1,3 рази (з 3,4 % до 2,6 %), ускладнень вагітності - в 1,4 (з 78,4 % до 54,3 %), захворюваності переношених новонароджених в 1,1 рази (з 42,3 % до 38,8 %). На 0,5 доби скоротилась тривалість перебування породіль з переношуванням в післяпологовому відділенні.

Практичні рекомендації: 1. В пологових закладах необхідно проводити етапну профілактику ускладнень переношування вагітності, яка передбачає: нагляд вагітних групи ризику по переношуванню, ведення переношеної вагітності та запізнілих пологів, профілактику ускладнень в ранньому неонатальному періоді, диспансерний нагляд дітей до року.

2. На першому етапі серед вагітних необхідно формувати групу ризику по розвитку переношування за допомогою розробленого нами алгоритму. При нагляді вагітних цієї групи в умовах жіночої консультації, а при необхідності - і денного стаціонару особлива увага надоється контролю та корекції набування маси тіла упродовж вагітності, яка повинна складати 7-10 кг, дослідженню фетоплацентарного комплексу. При наявності відхилень від нормального перебігу вагітності та стану внутрішньоутробного плода - проводиться до 3-4 курсів профілактичної терапії як в пологовому будинку, так і в умовах місцевих оздоровчих закладів - санаторіїв-профілакторіїв підприємств та відділень оздоровлення вагітних в санаторіях.

3. Другий етап включає в себе госпіталізацію до акушерського стаціонару жінок групи ризику по переношуванню в 38-39 тижнів вагітності для проведення допологової підготовки. В тих випадках коли не вдалося запобігти переношування для диференційної діагностики пролонгованої та справжньо переношеної вагітності, поряд з клінічними та інструментальними дослідженнями, слід застосовувати і розроблений нами алгоритм з використанням ряду біохімічних та цитохімічних методів дослідження.

4. При наявності ускладнень вагітності жінкам необхідно проводити активну допологову підготовку та визначитись з методом розродження. У звязку з виявленими порушеннями обміну ліпідів та ПГ, вагітним, окрім загальноприйнятих препаратів, слід застосовувати лінетол, арахіден, есенціале, вітамін Е. Вагітним з переношуванням необхідно призначати полівітаміни з мікроелементами, а для покращення матково-плацентарного кровообігу та співвідношення простациклін/ тромбоксан застосовувати аспірін, трентал, еуфілін, курантил. У випадках клінічних проявів ХПН - призначати препарати, впливаючі на енергетичний обмін: цитохром С, гліцерофосфат кальцію.

5. Метод розродження має бути раціональним та індівідуалізованим: жінкам з пролонгованою вагітністю, не ускладненою ХПН для допологової підготовки необхідно застосовувати місцево простагландини, при пролонгованій вагітності, ускладненій ХПН - індукцію пологів або плановий кесарський розтин. При встановленні діагнозу справжньо переношеної вагітності необхідно проводити активну тактику: при відсутності клінічних проявів ХПН - простагландини місцево та індукцію пологової діяльності; при справжньо переношеній вагітності, ускладненій ХПН, перевагу слід надавати плановому кесарському розтину.

6. При веденні пологів необхідно враховувати встановлені нами особливості перебігу пологів, при яких спостерігається найменша кількість ускладнень: оптимальна тривалість безводного періоду - до 180 хв.; тривалість пологів при пролонгованій вагітності у першородячих 361-720 хв., повторнородячих - 361-720 хв.; при справжньо переношеної вагітності у першородячих - до 720 хв., у повторнородячих - 361-540 хв.

7. На третьому етапі увагу слід надавати організаційним методам виходжування новонароджених: необхідно розширити показання до спільного перебування матері та маляти після запізнілих пологів. Всім малятам від запізнілих пологів проводити нейросонографію, а при виявленні патології слід призначати ранню посиндромну терапію у відділеннях патології новонароджених дитячих лікарень. Для ранньої діагностики патології нервової системи слід застосовувати розроблений нами алгоритм.

8. Четвертий етап включає диспансерний нагляд дітей на педіатричних дільницях. Враховуючи високу захворюваність, особливо патологію нервової системи, всі діти від запізнілих пологів першого року життя мають складати диспансерну групу. Їх слід відносити до груп ризику по розвитку респіраторних захворювань, уражень нервової системи, алергічної патології. Вони потребують нагляду невропатолога, щадного проведення профілактичних щеплень, своєчасної профілактики рахіту. Діти від пролонгованої вагітності потребують профілактики анемій, а переношені - корекції їжі з метою боротьби з гіпотрофією.

9. Для впровадження розробленого нами комплексу профілактики переношування та ускладнень при запізнілих пологах необхідно створити центр по переношуванню вагітності на базі одного з пологових будинків міста, відділення патології новонароджених та неврологічного відділення дітей раннього віку дитячої лікарні.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пролонгована вагітність. - Запоріжжя: Паритет, 1997. - 156с.

2. Переношена вагітність і запізнілі пологи. - Запоріжжя: Паритет, 1998. - 180 с.

3. Гипофизарно-надпочечниковая система при беременности, осложненной фетоплацентарной недостаточностью // Здравоохран. Казахстана. - 1992. - №12. - С. 26-27 (Соавт. Резниченко Ю.Г., Ткаченко Ю.П.)

4. Вміст простагландинів у крові новонароджених дітей при різних видах гіпоксії // Физиологический журнал. - 1993. -.Т.39, №2-3. - С. 72-76 (Співавт. Резніченко Ю.Г., Венцковський Б.М.).

5. Содержание половых гормонов у женщины с переношенной беременностью при фетоплацентарной недостаточности // Здравоохранение Беларуси. - 1993. - №4. - C. 16-24 (Соавт. Венцковский Б.М., Резниченко Ю.Г.)

6. Оценка гипофизарно-надпочечниковой системы новорожденных при различных видах гипоксии // Здравоохранение Беларуси. - 1993. - №8. - С. 15-18 (Соавт. Резниченко Ю.Г., Ткаченко Ю.П.)

7. Стресс-лимитирующие пептиды у женщин с переношенной беременностью и у их новорожденных // Здравоохранение Беларуси. - 1993. - № 11. - С. 10-12 (Соавт. Венцковский Б.М., Резниченко Ю.Г.).

8. Простагландины в системе мать-плацента-плод при фетоплацентарной недостаточности // Акушерство и гинекология. - 1994. - №3. - С. 48-50 (Соавт. Венцковский Б.М., Резниченко Ю.Г.)

9. Етапна профілактика органічних уражень центральної нервової системи у переношених новонароджених// Український вісник психоневрології. - 1995. - Т.3. - С. 44-45 (Співавт. Резніченко Ю.Г.)

10. Значення нейросонографічного обстеження у виборі реабілітаційної тактики у новонароджених з перинатальними пошкодженнями центральної нервової системи // Український вісник психоневрології. - 1995. - Т.3. - С. 156-157 (Співавт. Ткаченко Ю.П., Резніченко Ю.Г., Трипольська М.А., Компанієць В.М., Білаш В.І., Славкін Ю.Л., Леженко Г.А.)

11. Особливості перебігу пролонгованої вагітності та запізнілих пологів // ПАГ. - 1997. - №5. - С. 47-50.

12. Опыт реабилитации переношенных детей с перинатальным поражением центральной нервной системы в раннем детском возрасте // Український вісник психоневрології. - 1997. - Т.5. - С. 11-12 (Співавт. Белаш В.И., Компанеец В.М., Резниченко Ю.Г., Славкин Ю.Л.).

13. Етапна профілактика органічних уражень центральної нервової системи у дітей крупного промислового центру // Український вісник психоневрології. - 1997. - Т.5. - C.26-28 (Співавт. Резніченко Ю.Г., Білаш В.І.)

14. Профілактика патологічної крововтрати та ускладнень в пологах // Науковий вісник Ужгородського державного університету. - 1997. - № 4. - С. 27-28 (Соавт. Резніченко Ю.Г.).

15. Особливості перебігу доношеної вагітності, строкових пологів, післяпологового та раннього неонатального періодів у жінок різного зросту // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 1998. - № 1. - С. 89-90.

16. Применение санаторных и физиотерапевтических методов лечения при переношенной беременности и запоздалых родах // Вестник физиотерапии и курортологии. - 1998. - № 1. - С. 25-26.

17. Справжньо переношена вагітність // Медико-социальные проблемы семьи. - 1998. - Т.3. - № 1. - С. 25-28.

18. Народження та період адаптації дітей різної маси тіла в умовах промислового центру // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки і практики. - Запоріжжя. - 1998. - С. 341-343 (Співавт. Ю.Г. Резніченко, В.М. Компанеєць).

19. Диференційовані підходи до призначення антиоксидантів та мембраностабілізаторів при переношеній вагітності // Там же. - С. 344-345 (Співавт. Ю.Г. Резніченко, В.М. Компанеєць).

20. Оперативні втручання під час пологів при переношеній вагітності // Одеський медичний журнал. - 1998. - № 2. - С. 41-43 (Співавт. Коломейчук Л.В.).

21. Резніченко Г.І. Оптимальна тривалість перших та повторних строкових пологів за сучасних умов у жінок промислового центру // ПАГ. - 1998. - №3. - С. 60-61.

22. Биохимическая адаптация организма женщин с пролонгированной беременностью / Деп. в ГНТБ Украины 22.05.93, №963. - 5 с. // Анот. в ж. Медичний реферативний журнал. - 1994. - № 1-2 (Соавт. Резниченко Ю.Г.).

23. Ранний адаптационный периоду новорожденных от пролонгированной беременности / Рукопись деп. в ГНТБ Украины 22.05.93, № 964. - 4с. // Анот. в ж. Медичний реферативний журнал. - 1994. - № 1-2 (Соавт. Резниченко Ю.Г.).

24. Состояние регуляции водно-солевого гомеостаза у беременных с фетоплацентарной недостаточностью и их новорожденных / Рукоп. деп. в ГНТБ Украины 22.05.93 №965. - 8с. // Анот. в ж. Медичний реферативний журнал. - 1994. - № 1-2 (Соавт. Резниченко Ю.Г., Леженко Г.А., Смиян А.И.).

25. Содержание простагландинов у женщин с переношенной беременностью и новорожденных / Рукопись деп. в ГНТБ Украины 22.05.93 №966. - 8с. // Анот. в ж. Медичний реферативний журнал. - 1994. - № 1-2 (Соавт. Резниченко Ю.Г., Венцковский Б.М.).

26. Регуляция водно-солевого гомеостаза у женщин с переношенной беременностью и их новорожденных / Рук деп. в ГНТБ Украины 22.05.93 №968. - 8 с. (Соавт. Резниченко Ю.Г., Леженко Г.А., Смиян А.И.).

27. Биохимические изменения процессов адаптации у женщин с осложненной ХПН течением беременности / Рук. деп. в ГНТБ Украины 22.05.93 №969. - 5 с. (Соавт. Резниченко Ю.Г.).

28. Изменение стресс-лимитирующих опиатных пептидов при различных видах гипоксии у новорожденных // Биохимия стресса и пути повышения эффективности лечения заболеваний стрессорной природы. - Запорожье. 1992. - С. 107-108 (Соавт. Резниченко Ю.Г., Колесник Т.В., Яловец А.И.).

29. Состояние минералокортикоидной функции надпочечников у новорожденных в период родового стресса // Там же. - С. 108-109 (Соавт. Колесник Т.В., Резниченко Ю.Г.).

30. Коррекция нарушений обмена простагландинов у беременных с фетоплацентарной недостаточностью // Тезисы докл. научно-практической конф. рационализаторов и изобретателей Запорожского института усовершенствования врачей. - Запорожье, 1993. - С. 48 (Соавт. Резниченко Ю.Г.)

31. Гипофизарно-тиреоидные и гипофизарно-надпочечниковые гормоны в системе плацента-плод при гипоксии // Наукова естафета ювіляра. Наукова конференція, присвячена 70-річчю проф. П.Т. Максименка (Тези доповідей). - Полтава, 1992. - С. 80 (Співавт. Резніченко Ю.Г., Кіріченко І.М.).

32. Шляхи зниження акушерських кровотеч // Шляхи зниження материнської смертності від маткових кровотеч. Пленум правл. Наукового товариства акуш. - гін. України. - Вінниця. - 1993. - С. 45. (Співавт. Коломійчук Л.В., Івахненко Н.Т., Адамчук Н.М.).

33. Профілактика кровотечі при переношуванні вагітності // Там же. - С. 46-47 (Співавт. Коломійчук Л.В., Резніченко Ю.Г., Івахненко Н.Т.).

34. Зміни атріального натрійуретичного фактору при вагітності, ускладненій ХПН // 4 зїзд кардіологів України (Тези доп.). - К., 1993. - С. 127 (Співавт. Резніченко Ю.Г., Сміян О.І., Леженко Г.О.)

35. Опыт применения цитохрома С в комплексе лечебных мероприятий при асфиксии новорожденных // Там же. - С. 62-63 (Соавт. Леженко Г.А., Резниченко Ю.Г., Смиян А.И.).

36. Регуляция водно-электролитного обмена у младенцев, рожденных матерями с осложненным ХПН течением беременности // Дыхательные расстройства, нарушения кровообращения и другие актуальные вопросы неонатологии. - Харьков. - 1993. - С. 82-83 (Соавт. Резниченко Ю.Г., Коломейчук Л.В., Ивахненко Н.Т.).

37. Досвід організації медичної допомоги малятам, народженим в асфіксії // Тези доп. ІХ ззду дитячих лікарів України. - Одеса. - 1993. - С. 66-67 (Співавт. Щетініна Л.І., Резніченко Ю.Г., Варвашеня С. М.)

38. Гипофизарно-надпочечниковые, гипофизарно-тиреоидные и паратиреоидные гормоны при различных патологических состояниях новорожденных // Современные проблемы клинической эндокринологии. - Харьков. - 1993. - С. 46 (Соавт. Резниченко Ю.Г., Смиян А.И., Леженко Г.А., Подлесный А.Е.).

39. Роль кесарева сечения в снижении перинатальной патологии и смертности // Юбил. сб. тезисов докл. науч. - практ. конф. акушеров-гинекологов, посвященный 60-летию основания кафедры акуш. и гинек. № 1 Донецкого Государственного медицинского института (ч. 2), Донецк,-1993. - С. 76 (Соавт. Резниченко Ю.Г.).

40. Обмен фосфолипидов и простагландинов при фетоплацентарной недостаточности // Там же (ч. 2). Донецк, 1993. - С. 294-295 (Соавт. Резниченко Ю.Г.)

41. Кесарево сечение как метод родоразрешения при перенашивании беременности // Сб. научных работ по проблемам акушерства, гинекологии и педиатрии. - Запорожье, 1994. - С. 121-123.

42. Развитие детей, родившихся от пролонгированной беременности в раннем неонатальном периоде// Там же. - С. 124-125 (Соавт. Резниченко Ю.Г., Клименко В.И.)

43. Функціональні методи дослідження при переношеній вагітності //Функціональні методи дослідження в акушерстві та гінекології. Наук. - практ. конф. акушерів-гінекологів України (Тези доп.). - Донецьк, 1994. - С. 100 (Співавт. Коломейчук Л.В., Резніченко Ю.Г., Івахненко Н.Т.).

44. Застосування фетального біофізичного профілю плоду для діагностики фетоплацентарної недостатності // Там же. - С. 101 (Співавт. Коломейчук Л.В., Резніченко Ю.Г., Івахненко Н.Т., Потебня В.Ю.).

45. Особенности процессов адаптации организма женщин с пролонгированной беременностью // Тезисы докл. 54 итоговой науч. - практ. конф. ЗГИУВ. - Запорожье, 1994. - С. 60.

46. Течение процессов адаптации у женщин с осложненным фетоплацентарной недостаточностью течением беременности // Там же. - С. 61 (Соавт. Резниченко Ю.Г., Смиян А.И., Леженко Г.А.).

47. Клинико-биохимические аспекты адаптации детей, родившихся от пролонгированной беременности в раннем неонатальном периоде // Клинические и морфологические критерии перинатальной патологии. Тез. докл. междунар. науч. - практ. конф. - Донецк, 1994. - С. 74-75.

48. Коррекция гиповитаминоза у беременных женщин и кормящих матерей // Тезисы докл. науч. - практ. конф. врачей г. Запорожья, посвященная памяти выдающихся медиков-рационализаторов В.Я. Ярошенко, Я.Р. Гасуля. - 1993. - С. 132-133 (Соавт. Резниченко Ю.Г.).

49. Коррекция гормональных нарушений в системе мать-плацента-плод при гипоксии // Там же. - С. 133 (Соавт. Резниченко Ю.Г.).

50. Зміни деяких процесів адаптації у жінок з ускладненим фетоплацентарною недостатністю перебігом вагітності // Актуальні проблеми невиношування, інтенсивного виходжування та лікування передчасно народжених дітей. Матеріали конф. - Київ, 1995. - С. 43-44 (Співавт. Резніченко Ю.Г.).

51. Использование некоторых биохимических показателей для дифференциальной диагностики доношенной и переношенной беременности // Современные научные проблемы акушерства и гинекологии. Сб. научных работ. - Запорожье, 1995. - С. 104-106.

52. Внутрішньоматковий лаваж в лікуванні та профілактиці післяпологового ендометриту // Гнійно-запалювальні процеси в сучасній акушерсько-гінекологічній практиці. Тези пленуму правл. акуш. - гін. України. - Запоріжжя, 1995. - С. 62-63 (Співавт. Коломейчук Л.В., Івахненко Н.Т., Єрмоленко Т.А.).

53. Досвід застосування операції екстраперитонеального кесарського розтину для зниження гнійно-септичних захворювань у породіль // Там же. - С. 101-102 (Співавт. Петряєв Ю.Ф., Островський О.Й.).

54. Диференційний підхід до тактики ведення переношеної вагітності // Актуальні питання акуш. та гінек. - К., 1995. - С. 158-159.

55. Влияние перенашивания беременности на развитие и заболеваемость переношенных детей первого года жизни // Актуальные вопросы медицины и биологии. - Днепр., 1996. - С. 165 (Соавт. Резниченко Ю.Г., Клименко В.И., Плахотник О.П.).

56. Индукция родов при переношенной беременности как способ снижения перинатальных потерь // Там же. - С. 166.

57. Досвід застосування спільного перебування матері та дитини в пологовому будинку // VI конгрес СФУЛТ (Тези доп.). - Одеса, 1996. - С. 82 (Співавт. Петряєв Ю.Ф., Резніченко Ю.Г., Коломейчук Л.В.).

58. Розширення застосування спільного перебування матері та немовляти після запізнілих пологів // Х зїзд акуш. - гінек. України (Тези доп.). - Одеса, 1996. - С. 96-97 (Співавт. Петряєв Ю.Ф., Резніченко Ю.Г.).

59. Профілактика ускладнень при переношеній вагітності і пологах // Там же. - С. 99-100.

60. Досвід застосування ультразвукового дослідження для прогнозування результатів пологів у вагітних з переношуванням // Актуальные вопросы акушерства и гинекологии. Сб. научных работ. - Запорожье, 1996. - С. 108-109.

61. Особливості течії вагітності та пологів у жінок різного віку // Сб. научных трудов молодых ученых и специалистов - медиков ЗГИУВ и ЗМУ. - Запорожье, 1996. - С. 25-26.

62. Стійкість мембран лімфоцитів при переношуванні вагітності // Там же. - С. 26. (Співавт. В.М. Компанієць, Ю.Г. Резніченко).