Нанесення поразки противнику і досягнення однією із воюючих сторін політичних і воєнно-стратегічних цілей війни постіндустріальної епохи. Порушення принципу конвенціальності взаємодії країн у світі. Соціально-філософський аналіз феномену перемоги.
При низкой оригинальности работы "Перемога у війнах постіндустріальної епохи: нові контексти та інтерпретації", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Зясовано, що сутність перемоги полягає: у військовому контексті - в нанесенні поразки противнику і досягнення однією із воюючих сторін політичних і воєнно-стратегічних цілей війни; у політичному контексті; - в підпорядкуванні держави-супротивника цілям і завданням дипломатико-стратегічній діяльності держави-переможця; у праксеологічному контексті; - в досягненні державою-переможцем миру кращого ніж до війни. It is revealed that the essence of the victory is: in the military context - in defeating the enemy and achieving one of the belligerents of the political and military-strategic objectives of the-war; in the political context-in the subordination of the enemy state to the goals and objectives of diplomatic-strategic activities of the winning state; in the praxeological context-in achieving the state winner of peace better than before the "war. В рамках феноменологічного підходу дослідимо природу та сутність перемоги у війні, вивчимо і здійснимо пошук чинників, які визначають динаміку воєнно-офіційного дискурсу щодо уявлень про воєнний успіх та способи його досягнення, а також побудуємо феноменологічну модель перемоги у війні. В ідеї перемоги у війні містяться семантичні компоненти нанесення поразки противнику і досягнення однією із воюючих сторін (державою, коаліцією, політичним рухом) політичних і воєнно-стратегічних цілей війни. Зауважимо, що в умовах глобальної мілітаризації та військової глобалізації [12] спостерігається порушення принципу конвенціальності взаємодії субєктів міжнародних відносин, що детермінує посилення таких тенденцій розвитку тріади «насильство інститути організації» як: втрата державою монополії на насильство та приватизація насильства іншими субєктами міжнародних відносин (наприклад, ТНК мають власні приватні військові компанії); зміна форм війни якщо класичні війни між державами мали (відкритий) симетричний характер, то внаслідок нелегітимності агресії згідно міжнародному праву та конфронтації із світовою спільнотою застосування збройної сили проти інших держав все більше набуває асиметричного характеру (асиметричні війни «мала війна», «гібридна війна», «терористична війна», «заколот війна», «метавійна», «мережна війна» тощо); делегітимізація війни, що передбачає зміну парадигм інтерпретації офіційної основи асиметричних війн: а) офіційними обєктами війни стають не держави, а явища тероризм, екстремізм тощо.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
