Розроблення и впровадження ефективної системи діагностики анатомічних особливостей, прогнозування протікання, лікування та реабілітації хворих з найбільш важкими пошкодженнями опорно-рухового апарата – переломами проксимального відділу стегнової кістки.
При низкой оригинальности работы "Переломи проксимального відділу стегнової кістки: діагностика, прогнозування, лікування", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Переломи проксимального відділу стегнової кістки залишаються одними з найбільш частих і складних для лікування пошкоджень кісток. За прогнозом в США до 2040 г. особи старші 65 років складуть 22 % населення, а число хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки сягне за рік 500 тис. (В.П. Ретроспективний аналіз історій хвороби 362 хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки, які знаходилися на лікуванні в травматологічному відділенні ЦКЛ МЦ УД Президента РФ з 1992 р. показав, що питома вага переломів цього відділу стегнової кістки зросла з 19 % до 24 % загальної кількості переломів, при цьому в 91 % випадків переломи виникли при незначній травмі (И.З. Серед померлих в медичних закладах Німеччини 20 % складають пацієнти з переломами проксимального відділу стегнової кістки (T. J. S. Відсутність єдиного підходу, наявність різних шкіл і направлень в сучасній травматології пояснюють існуючу різноманітність способів, методів і пристроїв в лікуванні хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки, що повязано з труднощами систематизації переломів цієї локалізації.Клінічне обстеження хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки при надходженні виконували по В. О. Марксу . Вивчення нормальної РКТ-та МРТ-анатомії кульшового суглоба виконано нами при дослідженні 36 пацієнтів (20 жінок віком від 42 до 76 років і 16 чоловіків віком від 38 до 72 років), що не мають ушкоджень, уроджених деформацій, дегенеративних, запальних захворювань опорно-рухового апарата і тих, що проходили обстеження в звязку з підозрою на запальний або пухлинний процес у черевній порожнині, позачеревному просторі і органах малого таза. Вивчена нами у хворих локальна термосеміотика переломів проксимального відділу стегнової кістки виявилася діагностично значимою і інформативною: визначення якісних і кількісних показників термотопографії закритих і відкритих переломів дозволили діагностувати ступінь життєздатності тканин перед проведенням первинної хірургічної обробки рани. Консервативне лікування пройшли 383 хворих: з вколоченими переломами шийки стегнової кістки, де не було очевидного розклинення і зсуву відламків (119 пацієнтів - 31 %); хворі з переломами вертельної і підвертельної областей без зсуву відламків (130 - 34 %); хворі з абсолютними протипоказаннями до операції або ж відмовилися від неї (134 - 35 %). У хворих з типом А або Б у всіх спостереженнях визначали не ускладнений перебіг загоєння переломів.Впровадження системи діагностики, розробленої на основі уточнення анатомічних особливостей в нормі, і семіотики пошкоджень проксимального відділу стегнової кістки з використанням нових високоінформаційних технологій (рентгенівська компютерна і магнітно-резонансна томографії, дистанційна інфрачервона термографія, лазерна корекційна спектроскопія, безконтактна омега-потенціалометрія та біохімічні методики), сприяє оптимальному вибору методу лікування, використанню адекватних конструкцій і попередженню розвитку можливих інтраопераційних, ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень. Визначення вихідної величини омега-потенціалу головного мозку хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки дозволяє прогнозувати ефективність активації хворих, а динаміки омега-потенціалу у відповідь на однократне фізичне навантаження верхніх кінцівок - ускладнений або неускладнений перебіг загоєння переломів. Діагностична система обстеження хворих у віддаленому періоді на основі даних клінічних, радіоізотопного досліджень і рентгенівської компютерної томографії дозволяє контролювати процес загоєння перелому, виявляти порушення репаративного остеогенезу й визначати структурно-функціональний стан кісткової тканини, наявність металозу, що вимагають необхідних корекційних лікувально-профілактичних заходів. У рамках модифікованої карти стаціонарного хворого з переломами проксимального відділу стегнової кістки розроблені діагностичні й лікувальні схеми оптимізують вибір для конкретного хворого способу лікування й прогнозування його віддалених результатів. Остеосинтез переломів шийки стегнової кістки з використанням трилопатевого цвяха з діафизарною пластиною, двох-та трьох спонгіозних гвинтів і фіксатора Тернового-Самохіна у хворих з переломами Garden 1-2 забезпечує гарні результати в 100 %, 95 % і 100 % спостережень та у хворих з переломами Garden 3-4 - в 91,3 %, 64,4 % і 87,9 % відповідно.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. У роботі на основі використання комплексу сучасних інформаційних технологій вирішена актуальна медико-соціальна проблема травматології та ортопедії: розроблена і впроваджена ефективна система діагностики, прогнозування перебігу та лікування хворих з найбільш важкими пошкодженнями опорно-рухового апарата - переломами проксимального відділу стегнової кістки.
2. Впровадження системи діагностики, розробленої на основі уточнення анатомічних особливостей в нормі, і семіотики пошкоджень проксимального відділу стегнової кістки з використанням нових високоінформаційних технологій (рентгенівська компютерна і магнітно-резонансна томографії, дистанційна інфрачервона термографія, лазерна корекційна спектроскопія, безконтактна омега-потенціалометрія та біохімічні методики), сприяє оптимальному вибору методу лікування, використанню адекватних конструкцій і попередженню розвитку можливих інтраопераційних, ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень.
3. Визначення у хворих за 2-3 доби до операції термореактивності на охолодження дає можливість прогнозувати перебіг післяопераційного періоду в 84 % спостережень.
4. Магнітно-резонансна ангіографія забезпечує інформативну візуалізацію магістральних артерій нижніх кінцівок і виявлення гемодинамічно значимих уражень глибокої артерії стегна.
5. Визначення вихідної величини омега-потенціалу головного мозку хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки дозволяє прогнозувати ефективність активації хворих, а динаміки омега-потенціалу у відповідь на однократне фізичне навантаження верхніх кінцівок - ускладнений або неускладнений перебіг загоєння переломів.
6. Діагностична система обстеження хворих у віддаленому періоді на основі даних клінічних, радіоізотопного досліджень і рентгенівської компютерної томографії дозволяє контролювати процес загоєння перелому, виявляти порушення репаративного остеогенезу й визначати структурно-функціональний стан кісткової тканини, наявність металозу, що вимагають необхідних корекційних лікувально-профілактичних заходів.
7. У рамках модифікованої карти стаціонарного хворого з переломами проксимального відділу стегнової кістки розроблені діагностичні й лікувальні схеми оптимізують вибір для конкретного хворого способу лікування й прогнозування його віддалених результатів.
8. Використання технологій рентгенівської компютерної томографії дає можливість оцінити вираженість і ефективність лікування остеопорозу, встановити ступінь металозу (гістографічний аналіз) і контролювати відновлення анатомічної цілісності кульшового суглоба (тримірна реконструкція).
9. Остеосинтез переломів шийки стегнової кістки з використанням трилопатевого цвяха з діафизарною пластиною, двох- та трьох спонгіозних гвинтів і фіксатора Тернового-Самохіна у хворих з переломами Garden 1-2 забезпечує гарні результати в 100 %, 95 % і 100 % спостережень та у хворих з переломами Garden 3-4 - в 91,3 %, 64,4 % і 87,9 % відповідно.
10. Остеосинтез у хворих зі стабільними вертлюговими і підвертлюговими переломами шляхом фіксації Г-подібною пластиною забезпечує гарні результати в 96,8 % і 100 % спостережень відповідно. Вальгизуюча остеотомія з фіксацією Г-подібною пластиною у хворих з нестабільними вертлюговими і багатоскалковими переломами забезпечує гарні результати в 93,2 % й 81,8 % спостережень відповідно. Фіксація гачкоподібною компресуючою пластиною нестабільних підвертлюгових переломів і вальгизуюча остеотомія з фіксацією гачкоподібною компресуючою пластиною нестабільних багато скалкових переломів дозволяє досягти гарних результатів в 94,1 % і 79,5 % хворих відповідно.
11. Ендопротезування кульшового суглоба є надійним способом лікування потерпілих зі свіжими або застарілими переломами проксимального відділу стегнової кістки в людей похилого віку навіть на тлі вираженого остеопорозу.
12. Через 5 років гарні результати після ендопротезування (оцінка за методикою
Е. Р. Маттиса) отримані при використанні протезів Мура-Цито в 78,8 %, Інамед - 77,8 %, Остин-Мура - 67,2 %, Томпсона - в 71,9 %, Ричардс (м) - в 76,5 %, Ричардс (ц) - 82,5 % і Зиммер (ц) - в 77,8 % хворих.
Практичні рекомендації
При клінічному спостереженні за хворими з переломами проксимального відділу стегнової кістки слід брати до уваги загальний стан організму, характер перелому та стан кровопостачання в зоні перелому.
У хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки до 65 років доцільно виконувати органозберігаючі хірургічні втручання - різні види металоостеосинтезу.
У хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки після 65 років доцільно виконувати ендопротезування кульшового суглобу.
Операції однополюсного ендопротезування голівки і шийки стегнової кістки слід виконувати у хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки похилого та старечого віку, прогнозований строк життя котрих не перевищує 2-3 років.
Динамічний контроль за хворими у віддаленому періоді за допомогою методів клінічного, біофізичного та променевого обстеження необхідний для визначення структурно-функціонального стану кісткової тканини та виконання необхідної корекції в лікуванні.
Список литературы
Монографії
1.Розенфельд Л.Г., Самохин А.В., Терновой Н.К. и др. Основы клинической дистанционной термодиагностики // К., “Здоровя”, 1988. - 224 с.
Здобувач провів лікування хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки, проаналізував отримані результати, сформулював висновки щодо цієї групи хворих.
Особистий внесок здобувача полягає в термодіагностичному обстеженні хворих, аналізі отриманих результатів.
Статті
1. Самохин А.В., Магомедов А.М., Бабич В.Д. и др. Возможности и перспективы инфракрасной термографии в комплексной диагностике остеомиелита конечностей /Клин. хирургия. - 1988. - № 12. - С. 36-37.
Здобувач провів збір та аналіз літературного матеріалу, сформулював висновки.
2. Розенфельд Л.Г., Терновий М.К., Самохін А.В. Можливості та перспективи клінічного застосування дистанційної іфрачервоної термографії при травматичних пошкодженнях кісток нижньої кінцівки // Лікарська справа. - 1999. - №2. - С. 63-67.
Особистий внесок здобувача полягає в лікуванні хворих, аналізі отриманих результатів.
3. Розенфельд Л.Г., Самохин А.В., Колотилов Н.Н. и др. Технология дистанционной инфракрасной термографии // Проблемы медицины, 1999. - № 7/8. - С. 33-35.
Здобувач провів термодіагностичні обстеження хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки, проаналізував отримані результати, сформулював висновки щодо цієї групи хворих.
4. Самохін А.В., Гребенніков К.А., Терновий М.К. та ін. Лікування переломо-вивихів голівки стегнової кістки // Вісн. ортоп., травматол. та протез., 1999. - № 1(25). - С. 130-131.
Особистий внесок здобувача полягає в лікуванні хворих, аналізі отриманих результатів.
5. Самохін А.В., Вовк В.В., Терновий М.К. Особливості загоєння переломів стегнової кістки після металоостеосинтезу // Вісн. ортопед., травматол. та протез. - 1999. - № 1 (25). -С. 127-128.
Здобувач провів збір матеріалу та аналіз отриманих даних, сформулював висновки.
6. Самохін А.В., ГРЕБЕННІКОВК.А., Терновий М.К. та ін. Наслідки реконструктивно-відновлювальних втручань у хворих з переломами шийки стегнової кістки, що не зростаються // Вісн. ортопед., травматол. та протез. - 1999. - № 1 (25).- С. 130-131).
Здобувач провів збір матеріалу та аналіз отриманих даних, сформулював висновки.
7. Терновий М.К., Самохін А.В., Теленченко О.Л. та ін. Алгоритм встановлення діагнозу та прогнозування наслідків лікування хворих з переломами довгих кісток // Укр. мед. часопис .- 1999. - № 6/14. - С. 87-91.
Здобувач провів лікування хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки, проаналізував отримані результати, сформулював висновки щодо цієї групи хворих.
8. Терновий М. К., Самохін А.В., Гребенніков К. А. Аналіз способів оперативного лікування переломів шийки стегна на основі патентно-інформаційного пошуку // Лікарська справа. - 1999. - № 7-8. -С. 70-74.
Здобувач провів збір матеріалу та аналіз отриманих даних, сформулював висновки.
9. Терновий М.К., Самохін А.В., Гребенніков К.А. Теоретичні аспекти ендопротезування при “свіжих” переломах шийки стегнової кістки // Вісн. ортопед., травматол. та протез. - 1999. - № 1(25). - С. 157-158.
Здобувач провів збір матеріалу та аналіз отриманих даних, сформулював висновки.
10. Розенфельд Л.Г., Колотилов Н.Н., Самохін А.В. Фізичні поля організму як обєкт дистанційної діагностики //Проблеми медицини. - 2000. - № 1-2 (15-16). - С. 25-28.
Здобувач провів збір матеріалу та аналіз отриманих даних, сформулював висновки.
12. Самохин А.В. Особенности лечения больных пожилого и старческого возраста с переломами проксимальной области бедренной кости // Проблемы старения и долголетия. - 2000. - Том 9. - № 1. - С. 65-67.
13. Розенфельд Л.Г., Самохин А.В., Колотилов Н.Н. Информативность бесконтактного измерения омега-потенциала головного мозга у больных с переломами бедренной кости // Ортопед., травматол. и протез. - 2000. - № 3. - С. 32-34.
Здобувач провів збір матеріалу та аналіз отриманих даних, сформулював висновки.
14. Самохін А.В. Порівняльна оцінка методів остеосинтезу при лікуванні хворих з переломами шийки стегнової кістки // Зб. наук. праць № 2. - співроб. КМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2000. - Вип. 9, кн. ІІІ. - С. 72-74.
15. Терновой Н.К., Самохин А.В. Профилактика нарушений свертываемой системы крови у больных после ортопедических операций // Ортопед., травматол. и протез. - 2001. - № 2. - С. 67-69.
Здобувач провів збір матеріалу та аналіз отриманих даних, сформулював висновки.
16. Терновой Н.К., Самохин А.В., ГРЕБЕННИКОВК.А. Наш взгляд на проблему лечения больных с переломами проксимального сегмента бедренной кости // Лікар. справа. - 2001. - № 4. - С. 125-129.
Здобувач провів лікування хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки, проаналізував отримані результати, сформулював висновки щодо цієї групи хворих.
17. Терновой Н.К., Самохин А.В. О классификации переломов проксимального сегмента бедренной кости // Лікар. справа. - 2001. - № 2. - С. 17-23.
Здобувач провів збір матеріалу та аналіз отриманих даних, сформулював висновки.
18. Терновий М.К., Самохін А.В. Місце тотального ендопротезування кульшового суглоба у лікуванні хворих зі свіжими переломами шийки стегнової кістки // Вісн. ортопед., травматол. та протез. - 2001. - № 3/30. - С. 13-15.
Здобувач провів збір матеріалу та аналіз отриманих даних, сформулював висновки.
19. Терновой Н.К., Самохин А.В., Колотилов Н.Н. Элементы фрактурологии - принципы лечения переломов // Ортопед., травматол. и протез. - 2001. - № 3. - С. 108-109 .
Здобувач провів збір матеріалу та аналіз отриманих даних, сформулював висновки.
20. Самохін А.В., Розенфельд Л.Г., Рогожин В.А. та ін. Остеопороз та ендопротезування хворих з переломами проксимального сегмента стегнової кістки // Проблеми остеології. - 2001. - Том 4, № 3. - С. 28-30.
Здобувач провів лікування хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки, проаналізував отримані результати, сформулював висновки щодо цієї групи хворих.
Здобувач провів лікування хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки, проаналізував отримані результати, сформулював висновки щодо цієї групи хворих.
22. Самохін А.В. Застосування металоостеосинтезу в лікуванні хворих з переломами проксимального сегменту стегнової кістки // Клін. хір. -2002. - № 2. - С. 47-50.
23. Самохін А.В. Термореактивність організму як критерій прогнозування післяопераційного періоду у хворих з переломами стегнової кістки // Лікар. справа. - 2002. - № 2. - С. 47-50.
24. Самохин А.В. Сравнительная оценка хирургических доступов при оперативном лечении проксимального конца бедренной кости // Клин. хир. - 2003. - № 2. - С. 51-55.
25. Терновой Н.К., Самохин А.В., Гребенников К.А. Тотальное эндопротезирование тазобедренного сустава у больных пожилого и старческого возраста со свежими переломами шейки бедренной кости // Лікар. справа. - 2003. - № 8 . - С. 59-61.
Здобувач провів лікування хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки, проаналізував отримані результати, сформулював висновки щодо цієї групи хворих.
26. Розенфельд Л.Г., Самохин А.В., Колотилов Н.Н. Способ определения металлоза в граничащих с эндопротезом тазобедренного сустава тканях // Ортопед., травматол. и протез. - 2003. - № 1. - С. 97-100.
Здобувач провів лікування хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки, проаналізував отримані результати, сформулював висновки щодо цієї групи хворих.
27. Самохин А.В. Методология создания доктрины оказания помощи больным с переломами проксимального сегмента бедренной кости // Лікар. справа. - 2003. - № 2. - С. 97-100.
28. Терновой Н.К., Самохин А.В., Гребенников К.А. Оптимальные методы остеосинтеза при переломах проксимального отдела бедра с точки зрения эффективности и доступности // Укр. мед. часопис. - 2002. - № 1/33, І-ІІ. - С. 113-116.
Здобувач провів збір та аналіз літературного матеріалу, сформулював висновки.
Тези
1. Самохин А.В., Косяков А.Н. Устройство для закрытой репозиции отломков бедренной кости при лечении методом вытяжения // Первая науч.-прак. конф. “Изобретательство и рационализация на современном этапе развития здравоохранения”: Тезисы докл., часть II (хирургия). К., 1988. - С. 64-68.
Особистий внесок здобувача полягає в лікуванні хворих, аналізі отриманих результатів.
2. Терновий М.К., Самохін А.В., Данькевич В.П. Помилки та ускладнення при ендопротезуванні кульшового суглобу // Матеріали Пленуму ортопедів-травматологів України 21-22.05.1998, розділ ІІ. - 1998. - Київ-Одеса. - С. 393-395.
Здобувач провів збір та аналіз літературного матеріалу, сформулював висновки.
3. Терновий М.К., Самохін А.В. Лікування хворих похилого та старечого віку з переломами шийки стегнової кістки // ІІІ Націон. конгрес геронтологів і геріатрів України. - Том. 4. - Київ, 2000. - С. 123.
Здобувач провів лікування хворих з переломами проксимального відділу стегнової кістки, проаналізував отримані результати, сформулював висновки щодо цієї групи хворих.
4. Терновой Н.К., Самохин А.В. Особенности хирургического лечения внутренних переломов проксимального отдела бедренной кости // Зб. наук. праць ХІІІ зїзду ортопедо-травматол. України. - Донецьк, 2001. - С. 225.
Здобувач провів збір та аналіз літературного матеріалу, сформулював висновки.
5. Терновой Н.К., Самохін А.В., Гребенников К.А. Наш досвід лікування хворих зі свіжими переломами шийки стегнової кістки методом тотального ендопротезування кульшового суглоба: Тезисы Укр. науч.-практ. конф. с междунар. Участием. - 2003. - Львів. - С. 87-90 .
Здобувач провів збір та аналіз літературного матеріалу, сформулював висновки.
6.Терновой К.С., Самохин А.В., Булах А.Д. и др. Лечение переломов проксимального конца бедренной кости у лиц пожилого и старческого возраста // IY Всесоюзный съезд геронтологов. - Кишинев, 1982. - С. 29-32.
Здобувач провів збір та аналіз літературного матеріалу, сформулював висновки.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
