Переломи хребта у хворих на системний остеопороз (клініко-рентгенологічна характеристика, діагностика, прогнозування, принципи лікування) - Автореферат

Крім того, останні дослідження показали, що остеопоротичні переломи хребта в похилому та старечому віці збільшують рівень смертності (Скрипникова И.А., 1999; Lyons За даними літератури поширеність переломів хребта, спричинених системним остеопорозом, серед дорослого населення складає від 6,2% до 20,7% і залежить від регіону проживання (Спиртус Т.В. с соавт., 1997; Ершова О.Б. с соавт., 1997; ONEIL T.W. et al., 1997). Частота переломів хребта, спричинених системним остеопорозом, експоненційно зростає з віком (Ross P.D., 1998). Проблема переломів хребта у хворих на системний остеопороз має багато невирішених аспектів, починаючи з клінічної картини і закінчуючи принципами реабілітації пацієнтів (Корж Н.А. с соавт., 1999; Генант Г.К. с соавт., 1999). Дисертація є фрагментом планової НДР “Епідеміологія остеопорозу у Вінницькій області і його звязок із захворюваннями опорно-рухового апарату” (№ держреєстрації 0197U035414), що виконувалася на кафедрі травматології, ортопедії та хірургії екстремальних умов Вінницького державного медичного університету та тісно повязана з темою науково-дослідної роботи відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату Інституту геронтології АМН України “Лонгітудінальне клініко-експериментальне дослідження впливу деяких чинників на темп старіння кісткової тканини та розробка системи профілактики і лікування остеопорозу” (шифр теми 00.63.99, № держреєстрації 0199U000646).Обстеження проводилося серед всіх пацієнтів на момент первинного огляду і з періодичністю 1 раз на місяць впродовж року серед пацієнтів з остеопоротичними переломами хребта, які спостерігалися та лікувалися на кафедрі травматології, ортопедії та військово-польової хірургії. Аналіз даних показав, що максимальна кількість остеопоротичних переломів як у обстежених нами чоловіків, так і у жінок припадає на вікову групу 50-69 років, що вимагає особливої уваги до пацієнтів даного віку в плані раннього виявлення та профілактики системного остеопорозу і його ускладнень у вигляді переломів хребта. За даними клініко-рентгенологічного обстеження зясовано, що 52,8% обстежених нами пацієнтів з системним остеопорозом і рентгенморфометричними ознаками деформацій тіл грудних хребців не скаржилася на біль в грудному відділі хребта, тобто ці деформації були безсимптомними. Серед даних переломів ведуче місце займали переломи дистального метаепіфізу променевої кістки, які спостерігалися у 32,9% обстежених пацієнтів; на другому місці були переломи ребер, на наявність яких в анамнезі вказували 17,8% пацієнтів; третє місце за чисельністю посіли переломи кісток гомілки, які були в анамнезі у 15,1% хворих з остеопоротичними переломами хребта. В процесі аналізу даних рентгенологічного обстеження пацієнтів з вертебральним остеопорозом встановлено, що найчастіше остеопоротичні переломи виникали в середньогрудному відділі хребта на рівні Th6, Th7, Th8 хребців та в так званій “перехідній зоні”, тобто на межі переходу грудного відділу хребта в поперековий на рівні Th11, Th12, L1 хребців.Максимальна частота остеопоротичних переломів хребта припадає на вікову групу 50-59 років у чоловіків та 60-69 років у жінок, що вимагає особливої уваги до осіб даного віку в плані раннього виявлення та профілактики даної патології. В процесі клініко-рентгенологічного обстеження встановлено, що 52,8% остеопоротичних переломів тіл хребців в грудному відділі і 23,3% переломів в поперековому відділі хребта є безсимптомними. Групою ризику щодо розвитку остеопоротичних переломів хребта серед жінок є особи з переломами проксимального відділу плечової та стегнової кісток, дистального метаепіфізу променевої кістки та виростків великогомілкової кістки, що виникли в середньому, похилому та старечому віці; пацієнтки з резекцією шлунку, нефректомією або струмектомією в анамнезі; жінки з підвищеним індексом маси тіла (більше 24 кг/м2 ); особи з пізнім початком менархе (в 15 років і старше), тривалістю менопаузи 5-15 років та більше 20 років, а також пацієнтки з хірургічною менопаузою внаслідок тотальної оваріектомії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Переломи хребта є одним з найбільш поширених і найважчих ускладнень системного остеопорозу. В дисертації наведені засоби оптимізації діагностики та лікування хворих з системним остеопорозом, ускладненим переломами хребта.

Встановлено, що частота остеопоротичних деформацій тіл хребців (на прикладі мешканців міста Вінниці) становить 10,3±2,2% для чоловіків і 18,9±2,3% для жінок. Максимальна частота остеопоротичних переломів хребта припадає на вікову групу 50-59 років у чоловіків та 60-69 років у жінок, що вимагає особливої уваги до осіб даного віку в плані раннього виявлення та профілактики даної патології.

В процесі клініко-рентгенологічного обстеження встановлено, що 52,8% остеопоротичних переломів тіл хребців в грудному відділі і 23,3% переломів в поперековому відділі хребта є безсимптомними. Серед обстежених хворих найчастіше спостерігаються подвійноувігнуті переломи тіл хребців (42,5%).

Доведено, що серед існуючих рентгенморфометричних методик, які застосовуються для діагностики остеопоротичних деформацій тіл хребців, найбільш інформативними є індекси Бєлосєльського та Шармазанової, величини яких демонструють міцний кореляційний звязок з ультразвуковими параметрами губчастої кісткової тканини.

Встановлено, що факторами ризику виникнення остеопоротичних переломів хребта у чоловіків є наявність в анамнезі переломів проксимального відділу плеча, дистального метаепіфізу променевої кістки та ребер, що виникли в похилому та старечому віці; резекція шлунку, нефректомія, струмектомія в анамнезі; понижений індекс маси тіла (менше 20 кг/м2).

Групою ризику щодо розвитку остеопоротичних переломів хребта серед жінок є особи з переломами проксимального відділу плечової та стегнової кісток, дистального метаепіфізу променевої кістки та виростків великогомілкової кістки, що виникли в середньому, похилому та старечому віці; пацієнтки з резекцією шлунку, нефректомією або струмектомією в анамнезі; жінки з підвищеним індексом маси тіла (більше 24 кг/м2 ); особи з пізнім початком менархе (в 15 років і старше), тривалістю менопаузи 5-15 років та більше 20 років, а також пацієнтки з хірургічною менопаузою внаслідок тотальної оваріектомії.

Розроблений, за участю автора, діагностично-прогностичний алгоритм є доступною та ефективною методикою для передбачення розвитку остеопоротичних переломів хребта, яка дає змогу формувати групи підвищеного ризику щодо розвитку даної патології і проводити серед цієї категорії пацієнтів адекватні лікувально-профілактичні заходи.

Встановлено, що застосування препаратів кальцію ІІІ покоління в комплексному лікуванні пацієнтів з остеопоротичними переломами хребта впродовж року дозволяє загальмувати втрату губчастої кісткової тканини скелету, попереджує появу нових деформацій тіл хребців та достовірно зменшує інтенсивність больового синдрому, що значно покращує їх працездатність та якість життя.

Макогончук А.В. Структурно-функціональний стан хребта у жінок пери- та постменопаузального віку // Педіатрія, акушерство та генікологія. - 1998.- № 1 - С.193-194.

Особистий внесок полягає у проведенні відбору хворих, досліджень та розрахунків, аналізу первинного матеріалу.

Поворознюк В.В., Макогончук А.В., Бондаренко Е.В. Остеопороз позвоночника у людей разного возраста: механизмы развития, эпидемиология, клиника, диагностика и лечение // Проблемы старения и долголетия. - 1999. - Т.8, № 4. - С. 426-440.

Особистий внесок полягає у вивченні сучасного стану проблеми за даними літератури.

Фіщенко В.О., Поворознюк В.В., Макогончук А.В., Філатов А.М. Особливості консервативного лікування остеохондрозу хребта у хворих з системним остеопорозом // Вісник ортопедії травматології та протезування. - 1999. - № 1 (25). - С. 87-88.

Особистий внесок полягає у проведенні лікування хворих з остеохондрозом хребта та ознаками спінального остеопорозу і аналізу його результатів.

Фіщенко В.О., Поворознюк В.В., Макогончук А.В., Філатов А.М. Особливості клінічного перебігу та лікування остеохондрозу хребта на фоні остеопорозу // Вісник ВДМУ. - 1999. - Т.3, № 2. - С. 113-114.

Особистий внесок полягає вивченні особливостей клініки та лікування хворих з остеохондрозом хребта та остеопоротичними деформаціями тіл хребців.

Фіщенко В.О., Поворознюк В.В., Макогончук А.В., Костюк В.Г. Структурно-функціональні особливості губчастої кісткової тканини у мешканців Вінницького регіону // Вісник морфології. - 1999. - Т. 5, №2. - С.212-213.

Особистий внесок полягає у проведенні відбору хворих, досліджень та розрахунків, аналізу первинного матеріалу.

Макогончук А.В., Фіщенко В.О. Прогнозування остеопоротичних переломів хребта у жінок // Вісник ВДМУ. - 2001. - Т 5., №2. - С. 463-465.

Особистий внесок полягає в математичній обробці зібраного матеріалу.

Povorosnyuk V.V., Saurabh Jain, Fischenko V.A., Makogonchuk A.V. Age-Conditioned Changes of Spongy Bone in the Population of Ukraine: Ultrasound Densitometry Data // SDMH Journal. - 1998. - Vol.XXII, 3. - Р.174179.

Особистий внесок полягає у проведенні відбору хворих, досліджень та розрахунків, аналізу первинного матеріалу.

Фіщенко В.О., Кісіль І.Ю., Макогончук А.В., Тетерук В.Ф. Лікування неускладнених переломів хребта у осіб з інволютивним остеопорозом // Матеріали наук. практич. конф. “Актуальні проблеми геріатричної ортопедії”. - Київ. - 21-22 листопада 1996 р. - С. 113-114.

Макогончук А.В., Фіщенко В.О., Поворознюк В.В. Клініко-епідеміологічне дослідження остеопорозу хребта у мешканців м. Вінниці: результати першого етапу // Матер. П Укр. наук.-практичн. конф. “Остеопороз, епідеміологія, клініка, профілактика, діагностика та лікування”. Львів, 28-30 травня 1997 р. - С.76-77.

Фіщенко В.О., Поворознюк В.В., Ковальський О.В., Макогончук А.В. Структурно-функціональний стан кісткової тканини мешканців м. Вінниці: результати першого етапу дослідження // Матер. наук.-практ. конф. до 100-річчя з дня народж. Я.В. Слюсаря. - Вінниця, 1997 - С. 9-10.

Фіщенко В.О., Поворознюк В.В., Ковальський О.В., Макогончук А.В. Розповсюдженість спінального остеопорозу серед жінок постменопаузального віку // Матер. наук.-практ. конф. до 100-річчя з дня народж. Я.В. Слюсаря. - Вінниця, 1997. - С.22-24.

Фіщенко В.О., Ковальський О.В., Колісник В.П., Макогончук А.В.Клініка та діагностика спінального остеопорозу у хворих з дегенеративно-дистрофічними ураженнями грудного та поперекового відділів хребта // “Актуальні питання медицини.” Збірник наук. робіт вчених провідних клінік Вінничини. - випуск 2. - Вінниця, 1998. - С. 164-168.

Макогончук А.В. Вікові особливості губчастої кісткової тканини у мешканців м.Вінниці: дані ультразвукової денситометрії // “Актуальні питання медицини.” Збірник наук. робіт вчених провідних клінік Вінничини. випуск 2. - Вінниця, 1998. - С.150-154.

Фіщенко В.О., Поворознюк В.В., Кісіль І.Ю., Філатов А.М., Макогончук А.В. Особливості консервативного лікування остеохондрозу у хворих з вікозалежним остеопорозом // Літопис травматології та ортопедії присвячений 75-річчю кафедри травматології та ортопедії Національного медуніверситету. - Київ, 1999. - С.51.

Фіщенко В.О., Поворознюк В.В., Макогончук А.В. Профілактика та лікування остеопорозу хребта і його ускладнень / Інформаційний лист. - Київ, 2001. - № 64. - 3 с.