Переключення мовного коду в ситуації полілінгвізму (на матеріалі ідіолекту Ольги Кобилянської) - Автореферат

У сучасній лінгвістиці продовжують домінувати дослідження, в яких двомовність (багатомовність) вивчається як певна обєктивна даність, самодостатнє лінгвістичне явище в абстрагуванні від свого субєкта - носія двох (кількох) мов. Розгляд класичної соціолінгвістичної проблематики білінгвізму (полілінгвізму) все частіше здійснюється крізь призму мовної особистості в аспекті її соціальних, культурних, психологічних тощо ознак. Мовна поведінка у ситуації білінгвізму (полілінгвізму) формує певні стереотипи і навики зміни мовного коду. Зясування механізмів її формування і функціонування допоможе зрозуміти низку процесів суржикотворення, запобігатиме цьому, а також сприятиме формуванню такої мовної політики, яка б не дискримінувала жодну з існуючих у державі мовних груп, але спрямовувала б мовні процеси у напрямку вільного розвитку мови титульної нації. Мета роботи полягає у зясуванні чинників, які зумовили формування полілінгвізму Ольги Кобилянської, закономірностей та механізмів цього процесу, а також причин та механізмів переключення мовних кодів, зумовлених чинниками соціально-мовної взаємодії.У першому розділі “Переключення кодів у мовній поведінці полілінгва” аналізується наукова література для зясування таких питань: поняття переключення кодів, розуміння білінгвізму і розрізнення понять “білінгвізм” і “диглосія”, а також представлення білінгвізму (полілінгвізму) в аспекті соціально-мовної взаємодії і аналіз соціальних та психологічних чинників, що формують ситуацію полілінгвізму. Оскільки розгляд проблеми полілінгвізму здійснюється нами не лише в соціолінгвістичному, але й у комунікативному аспекті, ми розумітимемо під переключенням кодів використання мовцем у процесі спілкування за допомогою засобів матричної мови (діалекту, стилю) засобів іншої (впроваджуваної) мови, повязаний зі зміною одного або декількох параметрів комунікативного акту. У роботі пропонується введення поняття інтерференційного порогу: ми вважаємо, що білінгвізм у власне лінгвістичному розумінні наявний лише у тому випадку, коли у мові А помітний інтерференційний вплив мови Б, а двосторонній білінгвізм передбачає наявність інтерференційних явищ в обох мовах. Хаймз аналізує мовленнєві акти, виділяючи у них ряд факторів: адресант, адресат, форма повідомлення, канал звязку, код, тема, оточення (сцена, ситуація). Другий розділ “Функціональні чинники моделі полілінгвізму, релевантні у ситуації переключення кодів” присвячено окремим чинникам, релевантним для формування ситуації полілінгвізму, насамперед таким, як фактор ситуації комунікативного акту (мовна ситуація), фактор адресанта й адресата.Дослідження переключення мовних кодів дає можливість зясувати механізми їх формування і функціонування полілінгвальної свідомості, що є актуальним завданням в умовах масового полілнгвізму українського суспільства. Оскільки розгляд проблеми полілінгвізму здійснюється нами не лише в соціолінгвістичному, але й у комунікативному аспекті, ми розумітимемо під переключенням кодів використання мовцем у процесі спілкування за допомогою засобів матричної мови (діалекту, стилю) засобів іншої (впроваджуваної) мови, повязаний зі зміною одного або декількох параметрів комунікативного акту. Функціональний розподіл кодів, що входять до складу соціально-комунікативної системи, призводить до того, що один і той же мовець, володіючи загальним набором комунікативних засобів, використовує їх почергово в залежності від умов спілкування. У роботі уточнюється розуміння поняття білінгвізму як здатності індивіда чи мовної спільноти почергово використовувати дві мови (у випадку полілінгвізму - декілька мов) для забезпечення комунікативних потреб, використовуючи поняття інтерференційного порогу. Хаймзом, а також її пізніших інтерпретацій, пропонуємо модель опису ситуації полілінгвізму, виділяючи ряд структурних чинників, серед яких центральним лінгвістичним чинником вважаємо фактор мовного коду.

2. Основний зміст дисертації

Дослідження переключення мовних кодів дає можливість зясувати механізми їх формування і функціонування полілінгвальної свідомості, що є актуальним завданням в умовах масового полілнгвізму українського суспільства.

Оскільки розгляд проблеми полілінгвізму здійснюється нами не лише в соціолінгвістичному, але й у комунікативному аспекті, ми розумітимемо під переключенням кодів використання мовцем у процесі спілкування за допомогою засобів матричної мови (діалекту, стилю) засобів іншої (впроваджуваної) мови, повязаний зі зміною одного або декількох параметрів комунікативного акту. Функціональний розподіл кодів, що входять до складу соціально-комунікативної системи, призводить до того, що один і той же мовець, володіючи загальним набором комунікативних засобів, використовує їх почергово в залежності від умов спілкування.

У роботі уточнюється розуміння поняття білінгвізму як здатності індивіда чи мовної спільноти почергово використовувати дві мови (у випадку полілінгвізму - декілька мов) для забезпечення комунікативних потреб, використовуючи поняття інтерференційного порогу.

Серед комунікативних моделей, які створені у сучасній лінгвістиці, для розгляду полілінгвізму як соціолінгвістичного феномену виділяємо соціально-мовні моделі як найбільш відповідні до опису даного поняття. На основі моделі “етнографії мовлення”, запропонованої Д. Хаймзом, а також її пізніших інтерпретацій, пропонуємо модель опису ситуації полілінгвізму, виділяючи ряд структурних чинників, серед яких центральним лінгвістичним чинником вважаємо фактор мовного коду.

Серед факторів моделі соціально-мовної взаємодії, що впливають на переключення мовного коду, найбільш важливими є фактори ситуації, адресата та адресанта. Ситуація як широке соціолінгвістичне тло, на якому відбувається процес комунікації, відіграє вагому роль у формуванні мовної свідомості жителів певної території. Мовна ситуація в Австро-Угорській імперії, що склалася у ІІ пол. ХІХ ст., завдяки мовній політиці уряду, спрямованій на толерування і розвиток прав національних меншин, а також наявності строкатого національного складу населення, сприяли розвитку масового полілінгвізму. Кожна з “краєвих” мов, поширених на території Буковини - українська, польська, румунська, а також державна німецька, охоплювала певну сферу комунікації, часто перекриваючись і накладаючись.

Фактор адресанта розглядається як формування мовної індивідуальності письменниці Ольги Кобилянської. Індивідуальний полілінгвізм у цьому випадку виступає відображенням масового полілінгвізму, щоправда, з дещо зміщеними акцентами. Серед факторів, що сформували мовну свідомість письменниці, слід особливо відзначити мовну ситуацію в родині, а також субєктивне ставлення мовця до кожної з мов.

Особливу увагу приділено питанню рідної мови. Пропонується розрізняти рідну мову (переважно за генетичними принципами) і функціонально першу мову (за функціональними ознаками). Здійснений аналіз дає можливість стверджувати, що рідною мовою Ольги Кобилянської була українська, але функціонально першою в аналізований період слід визнати німецьку мову.

Проаналізовані чинники моделі полілінгвізму дають можливість зясувати, якою мірою кожен з них впливає на вибір мовного коду у конкретних комунікативних ситуаціях. Фактор коду вважається центральним фактором моделі соціально-мовної взаємодії. Саме на використання різних кодів, а також на механізм переключення кодів найчастіше звертають увагу в лінгвістичних дослідженнях багатомовності. Решта чинників різною мірою визначають фактор коду. Нерідко зміна навіть одного з факторів призводить до зміни (переключення / змішування) кодів.

Функціональний розподіл кодів, що входять до складу соціально-комунікативної системи, призводить до того, що один і той же мовець, володіючи загальним набором комунікативних засобів, використовує їх поперемінно в залежності від умов спілкування. Проаналізовані на матеріалі щоденників та листів Ольги Кобилянської кодові переключення, зумовлені зміною умов комунікативного акту, дають можливість виділити найбільш поширені їх типи. У мовленні письменниці це переключення таких мовних кодів: німецька / українська, німецька / польська, українська / польська та українська / німецька. Кожен з цих типів має ряд особливостей. Зокрема, для третього і четвертого типів характерним є неповне переключення (змішування) кодів, що призводить до процесів інтерференції на різних рівнях мовної системи. У кожному випадку кодових переключень можна виявити чинники, що їх зумовлюють. Такий підхід співвідносить мовленнєву поведінку носіїв деякої мови з екстралінгвістичним контекстом і дає можливість зясувати звязок мовних змін із соціальними факторами.

Одержані результати дають змогу простежити загальні закономірності та особливості формування та функціонування кодових переключень, визначення системи факторів, які детермінують цей процес, визначити питому вагу кожного з таких факторів у процесі вибору мовного коду.

1. Вплив семілінгвалізму на формування особистості Ольги Кобилянської // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія філологічна. Вип. 33. - Львів: Видавничий центр при ЛНУ ім. І. Франка, 2004. - Част. 2. - С. 214-218.

2. Джерела формування білінгвізму Ольги Кобилянської // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. - № 7. - К.: Логос, 2002. - 594 с. - С. 408-413.

3. Інтерферентні явища у мовній картині світу білінгва // Мова і культура. - Вип. 6. - Том IV. Міжкультурна комунікація. Теорія і практика перекладу. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. - С. 86-93.

4. Кодові переключення в епістолярії Ольги Кобилянської 1892-1902 рр. // Літературознавчі студії. К.: ВПЦ Київського університету, 2004. - С. 268-274.

5. Специфіка комунікативної поведінки в умовах білінгвізму // Комунікативна компетентність правників і їх звязки з громадськістю. - Львів, 2003. - С. 84-85.

6. Специфіка мовленнєвої поведінки білінгва (на матеріалі мови творів Ольги Кобилянської) // Актуальні проблеми металінгвістики. Збірник статей: у 2-х частинах. - Ч. 2. - Черкаси: Брама, 2003. - 244с. - С. 144-149.

7. Теоретичні та прикладні аспекти визначення рідної мови білінгва (на матеріалі ідіолекту Ольги Кобилянської) // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія філологічна. Вип. 30. - Львів: Видавничий центр при ЛНУ ім. І. Франка, 2003. - С. 213-221.

Размещено на .ru