Аналіз світських перекладних творів оповідального характеру часів Київської Русі. Аналіз стилістики давньої руської перекладної літератури. Характеристика походження, особливостей перекладу повістей про Олександра Македонського, про Варлаама й Йоасафа.
Загальний церковний характер давньої руської перекладної літератури здебільшого зумовлений тим, що в розповсюдженні саме цієї літератури на Русі зацікавлена була Візантія, а її посередниця - Болгарія сама була під опікою Візантії й не мала іншої літератури. Це був матеріал повчальний, дидактичний, більшою або меншою мірою просякнутий релігійною тенденцією навіть у тих випадках, коли мова йшла про світського героя, про його воїнські подвиги і пригоди. За своїм змістом повісті були героїчні або воїнські - «Олександрія», «Девгенієве діяніе» і «Повість о разореніи Єрусалима» та повчальні - про Варлаама-пустельника та Йоасафа, царевича індійського тощо. Найпопулярнішим як на Заході, так і на Сході світським твором була повість про Олександра Македонського під назвою «Олександрія», де зібрано незвичайні легендарні перекази про життя і діяльність знаменитого героя давнини (помер 323 р. до н. е.). Точно визначити час появи «Олександрії» на Русі досить важко, проте є всі підстави думати, що вона зявилася тут уже в XI-XII ст., і самий переклад її був зроблений з псевдокаллісфенової редакції, жоден із списків якої не може вважатися оригіналом руського перекладу.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
