Переклад ораторського мовлення з англійської мови на українську - Курсовая работа

За останні двадцять років відбулися суттєві зміни у функціонуванні української та англійської мов і, насамперед, у сфері масової комунікації, що визначається екстралінгвістичними факторами - глобальними змінами в політичному й економічному житті суспільства. В сучасному суспільстві поруч із засобами масової пропаганди ораторське мовлення виступає як дієвий засіб виховання, просвіти та управління масами. Ораторське мовлення у всій повноті відбиває поточну історію і націлена на проблеми суспільства - політичні, соціальні, психолінгвістичні, культурні, філософські. Актуальність дослідження визначається недостатньо повним системним описом лексико-граматичних особливостей перекладу текстів ораторського стилю з точки зору практичного застосування мови. Усі ці особливості зумовили своєрідність образної системи ораторського стилю.Термін "стиль" походить від слова "stilos”, що в перекладі з латинської мови означає - загострена паличка для писання на вощаних дощечках. Стилістика - це наука, яка займається відбором виражальних засобів мови для їх функціонування в мовленні залежно від мети висловлювання та мовленнєвої ситуації. Слово "стилістика” згідно Оксфордському тлумачному словнику вперше ввійшло в словник у 1882 році зі значенням "наука про літературний стиль; наука про лінгвістичні особливості" [1, с.286]. В наш час стилістика є частиною лінгвістики, що займається вивченням стилів мови. Функцією публіцистичного стилю, яка відрізняє його від інших мовних стилів, є вплив на читача (слухача) з метою спонукати його до діяльності, до бажання зайняти певну громадянську позицію, змінити погляди чи сформувати нові, пропаганда певних думок, переконань, ідей, теорій та активна агітація за втілення їх у повсякдення.Ораторське (публічне) мовлення - це будь-який виступ, промова, звернена безпосередньо до аудиторії [8; 5]. Ораторський стиль вживається в промовах, присвяченим політичним і соціальним темам сьогодення, у публічних виступах з нагоди урочистих подій, на похоронах, весіллях, ювілеях, у мові радників і суддів. Серед промов на суспільно-політичні темі можна виділити парламентські виступи, які мають відношення до питань зовнішньої та внутрішньої політики, промови захисту і обвинувачення на судових засіданнях, а також промови на конференціях, присвячених вирішенню важливих питань суспільного життя. Багато слів та зворотів із таких промов ввійшли до мови, як готові шаблони на будь який випадок [9, с.413]. Під інтонацією слід розуміти ритміко-мелодійну побудову промови, яка передає її смисл і почуття за допомогою висоти тону, сили звуку, темпу мови і тембру голосу [8, с.7].У даному розділі ми дослідили публіцистичний стиль у системі функціональних стилів мовлення та зясували, що головною функцією публіцистичного стилю є вплив на слухача (читача) з метою спонукати його до діяльності. Ми дізнались, що основними його ознаками є доступність мови, логічність доказів, наявність яскравих засобів позитивного або негативного авторського відношення, широке використання художніх засобів.При перекладі ораторського мовлення перекладач ставить перед собою завдання, що і оратор, а саме донести до слухача головну думку виголошеної промови. Перекладач повинен, перш за все, правильно інтерпретувати текст оригіналу, а тоді починати пошук засобів мови перекладу, здатних передати функцію вихідного повідомлення, його емоційність та стилістичні особливості. Комісаров В.Н. стверджує, що еквівалентний переклад - це переклад, який відтворює зміст оригіналу, включаючи як денотативне так і конотативне значення мовних одиниць тексту перекладу [10, с.234]. За Комісаровим В.Н., адекватний переклад - це переклад, який забезпечує прагматичні задачі еквівалентності, не допускаючи при цьому порушення норм або узусу мови перекладу дотримуючись жанрово-стилістичних вимог до тексту даного типу і відповідаючи суспільно-визнаній конвенціональній мові перекладу [10, с.233].Для того, щоб передати у перекладі усю повноту інформації, яка міститься в оригіналі, перекладач повинен вміти використовувати різноманітні перекладацькі трансформації [12, с. Вибір трансформації при перекладі здебільшого залежить від перекладача і є зумовленим стилістичними особливостями та комунікативною метою тексту оригіналу. Згідно класифікації Бархударова Л.С. існують такі основні типи трансформацій, які використовуються при перекладі: перестановка, заміна, вилучення та додавання. При перекладі також має місце зміна послідовності розташування частин складного речення - головного та підрядного речень. Заміна - найбільш поширений різновид перекладацької трансформації, при якому одиниця мови оригіналу перетворюється в одиницю мови перекладу з іншим значенням [13, с.93].Також, ми зясували, що для досягнення адекватності перекладу необхідно враховувати стилістичні особливості тексту оригіналу, а також використовувати такі перекладацькі трансформації як перестановки, заміни, вилучення та додавання. Крім цього, ми дізналися, що при перекладі необхідно дотримуватис

Зміст

Вступ

Розділ 1. Особливості ораторського мовлення

1.1 Публіцистичний стиль у системі функціональних стилів

1.2 Процес ораторського мовлення та його особливості

Висновки з розділу 1

Розділ 2. Труднощі при перекладі ораторського мовлення

2.1 Проблема адекватності перекладу текстів ораторського мовлення

2.2 Перекладацькі трансформації

Висновки з розділу 2

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

У даному розділі ми дослідили публіцистичний стиль у системі функціональних стилів мовлення та зясували, що головною функцією публіцистичного стилю є вплив на слухача (читача) з метою спонукати його до діяльності. Ми дізнались, що основними його ознаками є доступність мови, логічність доказів, наявність яскравих засобів позитивного або негативного авторського відношення, широке використання художніх засобів.

Розглянувши ораторський стиль мовлення як різновид публіцистичного стилю ми виявили, що він має таку ж саму функцію, що і публіцистичний. Також ми дізнались, що особливістю ораторського стилю є ритміко-мелодійна будова промови, яка передає її смисл за допомогою висоти тону, сили звуку темпу мови і тембру голосу.

Опрацювавши процес ораторського мовлення ми визначили, що він складається з 3-х елементів: особи, що говорить, промови та особи, що слухає. Також ми зясували, що оратор повинен володіти навичками добору і вивчення літератури, складання плану, написання тексту промови, самовладання перед слухачами та орієнтації в часі.