Розгляд актуальних для видавничої діяльності перехідних тенденцій в сучасних засобах масової комунікації з метою доцільнішого стратегічного аналізу стану медіа та перспектив редакторського фаху. Застосування дослідницького інструментарію трендвотчингу.
Видавнича справа за глобальної мережевої комунікації опинилася в стані, коли не просто зник дефіцит інформації та публікаційних площ і цілковито відкрився доступ до каналів публікування, а й радикально змінилась сутність відносин у заходах, спрямованих на підготовку, випуск та поширення будь-якої видавничої продукції. У цьому звязку пріоритети редакторської фахової діяльності перерозподіляються від роботи з контентом і авторами дедалі більше в бік прогнозування ме-діакомунікаційних тенденцій з потребою віднайти такі організаційні форми акселерації (прискорення стисненням) часу на обробку і рецепцію медіаконтенту, що дозволять редакційно-видавничим працівникам забезпечувати стабільну якість видавничої продукції попри потоковий характер інформаційно-комунікаційних процесів у світі «глобального села» (Г. М. Перехідні тенденції у медіа вимагають від редакторів вдатися до «системно впроваджуваних і за потреби розгалужуваних елементів комплексу ефективних заходів з перспективного дослідження стратегічних напрямів розвитку» в медійній галузі, тобто - до її поточного трендвотчингового аналізу [2]. Методику трендвотчингового дослідження для зясування (потокової фіксації) картини перехідних тенденцій у ЗМК фахівцям видавничої галузі й редакторському корпусові передусім буде зручно застосовувати як у повному обсязі (коли редактор/видавець/менеджер виконує функцію аналітика), так і частково, від 2 до 4 позицій цього переліку залежно від глибини прогнозування тенденцій і ресурсів робочого часу: • отримання (збір - відсів - перевірка) інформації про зміни потреб і пріоритетів у медіа; Цю таблицю укладено з даних як спеціалізованих, фахових, так і універсальних медіаресурсів усіх платформ відкритого доступу, які отримані шляхом вільної контекстної вибірки з дескрипторами «тенденція/тренд-зміна-медіа/ЗМК/ЗМІ».Врахування усього комплексу позитивів і загроз для редакторського фаху, викладених вище, дозволяє з опертям на доступну рецепцію перехідних тенденцій у ЗМК здійснювати медіапланування на триваліші, ніж рік-три, часові перспективи.
Вывод
Врахування усього комплексу позитивів і загроз для редакторського фаху, викладених вище, дозволяє з опертям на доступну рецепцію перехідних тенденцій у ЗМК здійснювати медіапланування на триваліші, ніж рік-три, часові перспективи. Методика корекції та побудови новітніх схем перехідних медіатенденцій є широко доступною попри вікові й регіональні особливості дослідників (зокрема, «цифровий барєр») та відмінності технократичного та гуманітарного стилів дослідження. Це дозволяє не просто розширити світоглядний горизонт у фахових науковців, а й досягти невдовзі реального включення вітчизняних медіа- та видавничих практиків у проблематику глобальних інформаційних процесів. З цією метою широко рекомендуємо матеріал, узагальнений у таблиці перехідних тенденцій у сучасних медіа, для застосування в навчальній та навчально-дослідницькій роботі: зокрема, як орієнтаційний при виборі студентами, магістрами, аспірантами та здобувачами тем для наукових студій і кваліфікаційних праць.
Список литературы
1. Blum R. Bausteine zu einer Theorie der Mediensysteme. In: Medienwissenschaften Schweiz. Band 2 (2005), S. 5-11.
2. Ілляшенко Н. С. Трендвотчинг як інструмент визначення стратегічних напрямків розвитку / Н. С. Ілляшенко, А. С. Росохата // Маркетинг і менеджмент інновацій. - 2011. - № 1. - С. 29-35.
3. Левчук О. М. Редакторські посади в умовах інформаційної спеціалізації / О. М. Левчук // Наук. зап. Ін-ту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. - 2014. - Т. 55. - С. 85-94.
4. Мирошниченко А. О роли дефицита и избытка в медиа и не только / А. Мирошниченко // Частный корреспондент. 03.06.2015.
5. Нейсбит Дж. Мегатренды / Дж. Нейсбит ; пер. с англ. М. Б. Левина. - Москва : ООО «Издательство ACT» : ЗАО НПП «Ермак», 2003. - 380 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
