Перехідні економіки в умовах глобальних трансформацій - Автореферат

Звідси парадигма постіндустріального розвитку передбачає нову структуризацію світового господарства на основі таких нових критеріїв (технологічності, інформатизації, соціалізації та глобалізації господарських процесів) з виділенням трьох підсистем: країни, що будують постіндустріальне суспільство; країни, де переважає індустріальний тип розвитку і які включаються в систему нової світової моделі через мікро-та макроінтеграцію; країни доіндустріального рівня розвитку, які сьогодні знаходяться поза процесами глобальної трансформації. Це зумовлює не тільки потребу розробки нового механізму взаємодії підсистем із метою подолання однобічної відкритості слабших перед сильними, зближення дистанції між багатими та бідними країнами, недопущення ізольованості постіндустріальної економіки розвитку, але й необхідність теоретичних пошуків для вироблення практичних рекомендацій щодо стратегії і тактики міжнародної діяльності країн із врахуванням їх приналежності до різних підсистем світового господарства, забезпечення сходження країн з перехідною економікою на більш високий щабель світової ієрархії. Поглибленням основних загальнотеоретичних проблем перехідної економіки, що стосуються концепції та змісту реформ, державного регулювання у перехідному періоді, економічного зростання та його факторів на етапі трансформацій, питаннями, повязаними з механізмом функціонування перехідної економіки та його результативністю активно займаються такі вітчизняні вчені, як: Ю.Бажал, А.Гальчинський, В.Геєць, Б.Губський, П.Леоненко, Т.Панфілова, Ю.Пахомов, А.Поручник, В.Савчук, В.Сіденко, С.Соколенко, А.Філіпенко, а також іноземні: Л.Абалкін, С.Аукуціонек, Л.Бальцерович, О.Богомолов, А.Бузгалін, Є.Гайдар, В.Герасіменко, С.Глазьєв, М.Дерябіна, Л.Ерхард, А.Ілларіонов, Гж.Колодко, Я.Корнаї, В.Кудров, В.Кузнєцов, С.Лоуренс, В.Манов, Дж.Міклерайт, П.Мюррель, Д.Норт, Л.Ночевкіна, Ю.Осіпов, В.Радаєв, Дж.Сагс, Дж.Стиглиц, А.Улюкаєв, Ст.Фішер, Д.Черніков, Я.Ширмер, Г.Явлинський. Ураховуючи ту обставину, що спеціальних публікацій з комплексного дослідження стартових умов, результатів різних етапів реформ, моделей та механізмів їх реалізації в країнах Центральної, Східної Європи і СНД фактично ще немає, автор поставив за мету розкрити причини труднощів, з якими зіткнулось на сучасному етапі українське суспільство, обгрунтувати стратегію виходу із затяжної кризи на основі критеріїв постіндустріальної моделі розвитку та визначити перспективні траєкторії її інтеграції в світову економіку, що глобалізується. Інформаційно-статистичною базою дослідження слугували поточні матеріали Міністерства економіки, Держкомстатистики України, Інституту трансформації суспільства, Міжнародного центру перспективних досліджень, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, а також публікації, доповіді міжнародних організацій (МВФ, Світового банку, ЄБРР, ЮНКТАД, ООН, Європейської Комісії), матеріали міжнародних форумів, зокрема, Центральної Європейської ініціативи, з проблем глобалізації, матеріали консультативних (як Німецька та Гарвардська консультативні групи) та рейтингових агенцій (Freedom House, Standard & Poors, Sovereign Rating Service), Агенції гуманітарних технологій, міжнародної програми "Poland-economy in Transition"(1996).У розділі 1 "Економічна природа глобальних трансформацій" вперше у вітчизняних дослідженнях на основі еклектичного підходу проведено комплексний аналіз суті, особливостей та основних етапів інтернаціоналізації, показані особливості її сучасного етапу, котрий характеризується глобальними трансформаціями в структурі та динаміці світового господарства, розташуванні сил в геополітичному просторі і проявляється у становленні глобальної економічної моделі розвитку, яка базується на постіндустріальній парадигмі. Світова економіка на сучасному етапі переживає процеси фундаментальної трансформації, зміст, природа та умови яких розкриваються у: зростанні усуспільнення виробництва та обігу від національного рівня до регіонального та глобального; новій якості інтернаціоналізації (що охоплює не тільки обмін, але й виробництво), інституційною формою якої виступають транснаціональні корпорації; суттєвих зрушеннях у структурі факторів та умовах виробництва (до класичних факторів сьогодні долучаються інформація, знання, інтелектуальний капітал, засоби звязку та інші). У дисертації доводиться, що глобальні трансформації мають дуалістичну природу, яка проявляється у їх наслідках для країн світу: з одного боку, у зростанні позитивних можливостей (зменшення торгових барєрів, каталізація темпів економічного розвитку, глобальний розвиток телекомунікаційних технологій, зміцнення інституційного середовища світового ринку), з іншого - у зростанні певних загроз (антидемократичність, поглиблення технологічної поляризації та маргіналізації значної частини світу, посилення розриву між багатими та бідними країнами). Особливості четвертого етапу визначають пять нових фундаментальних процесів, а саме: 1) розпад системи соціалістичних кр

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ