Перехід прикметників з однієї семантичної групи в іншу - Контрольная работа

Прикметник - це самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Прикметники виражають ознаку: · запаху (пянкий, запашний); Прикметник змінюється за родами, числами і відмінками, і ці його форми залежать від форм іменника, з яким прикметник узгоджується: стрункий юнак-0 - стрункого юнак-а, стрункої топол-і, струнк-і дівчат-а - струнких дівчат. Рід, число, відмінок і група відмінювання прикметника є його морфологічними ознаками. У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю.За значенням прикметники поділяються на розряди: якісні, відносні й присвійні.До якісних належать прикметники, що виражають прямі, безпосередні ознаки предметів, які можуть виявлятися різною мірою: молодий - молодший - наймолодший, пізній - пізніший - найпізніший. Якісні прикметники називають: а) властивості і якості предметів, що сприймаються зором, слухом, нюхом, смаком, дотиком: білий, гучний, духмяний, солодкий, твердий; Якісні прикметники мають низку морфологічних, словотвірних і лексичних особливостей, які відрізняють їх від прикметників відносних і присвійних. Якісні прикметники здатні утворювати ступені порівняння (вищий і найвищий), що позначають різну міру вияву ознаки предмета: міцний - міцніший - щонайміцніший, густий - більш густий - найбільш густий.Відносні прикметники виражають ознаку предмета за відношенням до: а) матеріалу: дубовий стіл - стіл із дуба, сталевий ніж - ніж зі сталі; ґ) часу, місця: сьогоднішній випадок - випадок, що відбувся сьогодні; міський парк - парк у місті; Відносні прикметники мають ряд лексико-граматичних особливостей. Тому відносні прикметники не мають ступенів порівняння і не утворюють форм зі значенням здрібнілості та згрубілості.Присвійні прикметники називають ознаку, що виражає належність предмета людині (рідше - тварині), і відповідають на питання чий? чия? чиє? Присвійні прикметники мають свої особливості. Вони утворюються тільки від назв осіб і тварин (рідко - від уособлених предметів) за допомогою суфіксів: а)-ів (-їв),-ин-(-їн-) та їх варіантів у відкритому складі-ов-,-ев-(-єв-) від назв осіб: Дмитрів батько, Андріїв спів, сестрина ручка, Софіїна писанка, братова куртка, дідусева хата; Присвійні прикметники в називному (знахідному) відмінку однини чоловічого роду мають коротку форму: братів, Олегів, материн, Миколин, соловейків.Відносні прикметники можуть переходити в розряд якісних; Багатозначні слова своїм прямим значенням можуть лишатися в розряді відносних, а на основі переносних значень створюються поступово якісні прикметники, що на сучасному етапі ще сприймаються як похідні. Так, наприклад, назви ознак предметів за різними відношеннями типу вишневий (сік), буряковий (корінь), бузковий (кущ), малиновий (напій) можуть вживатися і як назви кольорів, що сприймаються безпосередньо: вишнева хустка, бурякова шапочка, бузковий відтінок, малинове пальто.Присвійно-відносні прикметники творяться від назв людей, зрідка від назв тварин за допомогою суфікса-ськ-. Приєднуючись до суфікса твірної прикметникової основи, суфікс-ськ-виступає частиною складного суфікса-івськ-або-инськ-, Наприклад: адмірал - адміральський; козак - козацький, батько - батьківський, учень-учнівський, мати-материнський, Малишко - Малишківський. Від назв тварин творяться присвійно-відносні прикметники тими самими суфіксами, що й присвійні:-ач-(-яч-),-ин-(-їн-), зрідка-ов-або нульовим суфіксом (телячий, конячий, журавлиний, качиний, зміїний, воловий, овечий, орлій). На відміну від присвійних прикметників, що виражають належність індивідуальній особі (істоті), присвійно-відносні прикметники вказують на більш узагальнену віднесеність, наприклад: Шевченківські місця (місцевість, де народився, жив і навчався Т. Г. Втрачаючи семантичний відтінок присвійності, присвійно-відносні прикметники входять цілком у розряд відносних, наприклад: учительська конференція, батьківський комітет, риб"ячий жир, коровяче молоко, кролячий пух, соболиний комір.

План

1. Прикметник як часина мови

2. Групи прикметників за значенням

2.1 Якісні прикметники

2.2 Відносні прикметники

2.3 Присвійні прикметники

3. Перехід прикметників з однієї семантичної групи в іншу

3.1 Відносно-якісні прикметники

3.2 Присвійно-відносні та присвійно-якісні прикметники

Список використаних джерел

1. Прикметник як часина мови

1. М. Я. Плющ: Сучасна українська літературна мова: Підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; За ред. М. Я. Плющ. - 7-ме вид., стер. - К.: Вища шк., 2009. - 430 с.

2. Шкуратяна Н. Г. Сучасна українська літературна мова: навчальний посібник /Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. - К., 2000.

Размещено на .ru