Передумови заснування Київського університету - Реферат

Київський національний університет імені Тараса Шевченка сьогодні - це класичний університет дослідницького типу, провідний сучасний науково-навчальний центр України. Історія Київського національного університету імені Тараса Шевченка бере свій початок від 8 листопада 1833 р., коли було підтримано подання міністра освіти С. 15 липня 1834 р., у день памяті святого рівноапостольного князя Володимира, відбулося урочисте відкриття університету. З такою структурою університет працював до 1917 року. Початковою метою, що ставилася перед Київським університетом була боротьба із полонофільською київською інтелігенцією, яка була вороже налаштована до влади в ході Польського повстання 1830-1831 років.Взагалі, варто зазначити, що відкриттю Київського університету, створенню передумов для його успішної діяльності передувала двохсотлітня історія Києво-Могилянської академії, заснованої 1632 р. Це був перший вищий навчальний заклад в Україні, де навчалися й працювали видатні діячі українського просвітительства - Григорій Сковорода, Феофан Прокопович, Мелетій Смотрицький та ін. Проте у 1817 році Києво-Могилянську академію закрили, а в її приміщеннях та на її основі була створена Київська духовна академія (цю назву заклад отримав в 1819). Варто зауважити, що Київська духовна академія й інші освітні осередки духовного спрямування уже не задовольняли зростаючих потреб козацької старшини та українського дворянства у навчанні, зайняті наукою, підготовці кадрів для владних установ. При дворі та в Генеральній військовій канцелярії розробляють проекти реформування владної вертикалі - інститут генеральної старшини мав бути перетворений на аналог ради міністрів, у полковників було вилучено частину функцій, аби чіткіше виділити військову владу від адміністративної, фінансової та судової, що цілком узгоджувалося із принципом європейської бюрократії.Навіть після скасування гетьманства, коли українська політична еліта втратила лідерство, ідея реформування вищої освіти шляхом прищеплення університетської моделі не сходила з порядку денного. Дільтей у своєму проекті системи освіти в Російській імперії зауважував про необхідність відкриття університету в Україні. У «Проханні малоросійського шляхетства та старшини, разом із гетьманом про відновлення всіляких старовинних прав» ішлося про необхідність «і в Малій Росії завести два університети та кілька гімназій; перший із цих університетів, у складі чотирьох факультетів, може бути в Києві, на тому ж місці, де нині Києво-Братський училищний монастир, з якого монахів потрібно вивести, й на тому місці побудувати будинки для вчителів та учнів. У «Наказі київського шляхетства» йшлося: «уклінно і піддано просимо, за прикладом інших міст, у яких засновані університети пожалувати й нас Височайшою милість - заснуванням в Малій Росії університету в місті Києві або там, де за краще буде визначено шефом нашим, його сіятельством графом Петром Олександровичам Румянцевим. Київ на той час посідаючи роль одного з найбільших культурних центрів України, був, однак прикордонним містом, у якому відкриття великого навчального закладу було не зовсім доречним.У контексті розробки нової системи народної освіти було вкотре порушено питання і про відкриття університету в Києві. Великий вплив, зокрема, на освітні справи мав учитель і наставник Олександра І - Фредерик Сезар Лагарп з ініціативи якого 8 вересня 1802 р. було утворено Міністерство Народної освіти, що ознаменувало початок нової епохи розвитку шкільництва, коли держава вперше подбала про централізацію своєї освітньої політики в масштабах всієї країни. При міністерстві було створено комісію, яка стала своєрідним штабом із проектування подальших реформ освітньої галузі. Міністерством народної освіти, на ку покладали розробку програми освітніх реформ в імперії, вже на другому своєму засідання дійшла думки про необхідність заснування ще одного університету - у Києві, або в Казані. Документом було передбачено «заснування в Росії шести університетів, або додавання до існуючих уже в Москві, Вільно та Дерпті ще трьох: у Петербурзі, Казані та Києві».Прагнучи поширення польського шкільництва, Чацький вирішив заснувати гімназію з розширеним курсом навчання на базі колишнього єзуїтського колегіуму в Кременці, що у Волинській губернії. Статут Віленського університету модифікував це положення таким чином, що гімназія мала бути не обовязково у губернському місті, а одна на губернію. Коллонтай порадив Чацькому не розпорошувати сили і замість трьох гімназій (у Житомирі, Вінниці, Києві) створити один університет. Все ж, після тривалих консультацій із Коллонтаєм було вирішено заснувати гімназію університетського типу, у більших містах (Новограді-Волинському, Любечі, Овручі тощо) створити повітові школи з восьмирічним терміном навчання та програмами наближеними до гімназійних, а в невеличких містечках - елементарні школи. Згодом Т.Чацький прагнув перетворити гімназію на університет, проте з різних причин цього не сталося.17 лютого 1830 р. у Варшаві вибухнуло повстання проти російс

План

Вступ

1. Спроби створення університету за часів Кирила Розумовського

2. Ідея створення вищого навчального закладу після ліквідації Гетьманщини

3. Питання про університет за часів Олександра І 4. Волинський (Кременецький) ліцей

5. Польське повстання 1830-1831 рр. та ліквідація Волинського ліцею

6. Указ Миколи І про заснування університету

7. Відкриття Київського університету

Висновок

Список використаної літератури