Вивчення причин та рушійних сил російсько-грузинського конфлікту в контексті їх значення для зовнішньої політики України. Визначення наслідків та тенденцій розвитку російсько-грузинського конфлікту у майбутньому, їх впливу на міжнародні світові стосунки.
При низкой оригинальности работы "Передумови, рушійні сили та перспективи еволюції російсько-грузинського конфлікту у Південній Осетії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Міністерство освіти і науки України Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» Факультет суспільних наук Кафедра Політології Курсова робота Передумови, рушійні сили та перспективи еволюції російсько-грузинського конфлікту у Південній Осетії Виконала: Студентка 2 курсу Денного відділення Мотико Аліна Василівна Науковий керівник: доц.. Рушійні сили політичного конфлікту між Росією та Грузією Розділ 3. Наслідки російсько-грузинської війни для міжнародної політики та українсько-грузинських відносин Висновки Список використаної літератури Вступ Актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що Росія і Грузія є важливими партнерами України. І Україна, і Грузія, і Росія є членами програми НАТО «Партнерства заради миру». Не менш важливим є ще один аспект, який стосується загальної ситуації в Україні - саме ці події на Кавказі загострили питання про безпеку. Для України важливе багаторазове посилення безпеки, сьогодні - це співпраця з НАТО та членство в цьому Альянсі. Спільність цілей і пріоритетів визначають тісна взаємодія України і Грузії на міжнародній арені, зокрема, у рамках Організації Об’єднаних Націй (ООН), Організації з питань безпеки та співробітництва (ОБСЄ), Ради Європи й інших міжнародних організацій і форумів. Україна опинилася на перехресті інтересів країн Заходу (країни Європейського союзу, США) і сходу (Росія), тому проблемність ситуації в міжнародних відносинах не можливо обійти увагою, тому що зв’язки як і з Росією, так і з Грузією дуже важливі для зовнішньої політики України. Абхазія, як і інші регіони країни (Імеретія, Гурія, Аджарія), була провінцією Грузії. Абхазьке керівництво, навпаки, хотіло б залишитися у складі СРСР, особливо після того, як в 1989 році в Тбілісі пройшли масові демонстрації, в ході яких, зокрема, звучали вимоги ліквідації абхазької автономії. Ситуація на абхазькому фронті з осені 1992 роки до літа 1993 роки залишалася незмінною, поки в липні абхазькі сили не почали настання на Сухумі, узявши його в кільце і піддаючи артилерійському обстрілу. В умовах повного розвалу озброєних сил і кризи в економіці Шеварднадзе заявив про згоду вступити до СНД, взамін попросивши військової допомоги в Росії, Вірменії і Азербайджану. Більше 270 тисяч грузин були вимушені бігти з Абхазії (за даними ООН на листопад 2004 року, в Грузії і за її межами було офіційно зареєстровано 280 тис. біженців з Абхазії). Президент Михайло Саакашвілі негативно оцінює присутність миротворчих сил Росії в зоні грузино-абхазького конфлікту.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
