Характеристика важливих заслуг М. Слабченка перед українською наукою. Сутність поняття "наукова історична школа". Аналіз праць М. Рубінштейна. Знайомство з процесом початку формування наукової історичної школи в Одесі під керівництвом М. Слабченка.
Актуальність зазначеної теми визначають наступні фактори, а саме: до нашого часу немає чіткого визначення типів науково-дослідницьких обєднань, часто одним терміном «наукова школа» позначають різні за метою і завданням наукові колективи. Інакше кажучи, доцільно послідовно зясуватинаслідки структурного і функціонального підходів у вивченні історичних наукових шкіл 1920-х pp., що дозволить уявити їх структуру і функції як субєктів поступу історичної науки [І.с.271]. У вітчизняній історіографії сформувалися різні підходи до трактування поняття «наукова школа» і до розуміння того, кого можна відносити до засновників наукових шкіл та їх учнів. Так, Л.Винар прагне подати якісні ознаки наукової школи у певній субординації і виділяє таку структуру «ідеальної» школи: засновник, учні та співробітники, організаційна основа з науково-дослідними, науково-педагогічними установами, спільність історіософських та історіографічних концепцій, видавнича база, тематика, середовище і наявність «емоційного фактору» [2,с. Хоча, сама дефініція «школа» стосовно обєднань науковців застосовується в історичній науці ще з першої половини XIX ст., а поширення терміну «школа» в науці відслідковується з другої половини XIX ст.
Список литературы
1 .Водотика С. Наукові історичні школи і провідні тенденції розвитку української історичної науки на початку XX ст. / С. Водотика // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. -K.: Інститут історії України HAH України, 2007. -№16. С.270-290.
0.Винар JI. Найвидатніпшй історик України Михайло Грушевський (1866-1934): У 50-ліття смерті: 1934-1954. / JI. Винар. Сучасність. 1984. №11. С.17-24.
1.Колесник І. Українська історіографія XVIII початок XX ст. /1. Колесник K.: Ґенеза, 2000. 256 с.
4.3ербіно Д. Наукова школа : лідер і учні (нова концепція) / Д. Зербіно. Львів: HAH України, 2001.-208 с.
5.Сінкевич Є. Г. Краківська історична школа в польській історіографії / Є. Г. Сінкевич. Миколаїв: Вид-во ЧДУ імені Петра Могили, 2010. 332 с.
6.Пиріг Р. Грушевськознавство: стан та перспективи розвитку / Р. Пиріг // Український історичний журнал. 1996. №5. С.71-83.
7.Михайло Грушевський: Мж історією та політикою (1920-1930-ті роки): 36. док. і матеріалів / Ін-т укр. археогр. та джерелознавства ім. М. C. Грушевського HAH України; ЦДАГО України; Упоряд.: R Я. Пиріг (кер.); Ред.кол.: П. С. Сохань (голова). -K.: Ін-т укр. археогр. та джерелознавства ім. М. С. Грушевського HAH України, 1997. 183 с.
8.Сарбей В. Г., Кравченко В. В. Академік АН УРСР Д. І. Багалій: (До 125- річчя з дня народження) / В. Г.Сарбей, В. В.Кравченко // Український історичний журнал. 1982. -№11. -С.154-158.
9.Мала енциклопедія етнодержавознавства / HAH України, Ін-т держави і права ім. В. М.Корецького; Редкол.: Ю. І.Римаренко(відп. ред.).-K.: Довіра; Генеза, 1996.-942 с.
10.ІО.Оглоблін О. Думки про сучасну українську совєтську історіографію О.Оглоблін. Нью-Йорк, 1963. 162 с.
11.Заруба В. Формування Михайлом Слабченком в Одесі соціально-правової історико-юридичної школи / В. Заруба // VI Конгрес Міжнародної асоціації україністів (Донецьк, 29 червня 2 липня 2005 p.). Режим доступу: http://www.mau-nau.org. ua/_private/kongresy/kongres6/istoria/kongress6chli/zamba.htm
12.Левченко В. Історичні дослідження професорсько-викладацького складу Одеського інституту народної освіти (1920-1930 pp.): напрями і традиції В. Левченко //Харківський історіографічний збірник. - С.211-223. Режим доступу: http://wwwhistory.imiver.kliarkov.iia/book/Levchenko_V.V.pdf
13 .Положение о Рабочих и Рабоче-крестьянских факультетах // Бюлетень офіційних розпоряджень і повідомлень НКО. 1921. 4.7-8. С.4-6.
14.Комаренко Н.В. Утворення та діяльність історичних кафедр на Україні в 20-х роках Н.В.Комаренко // Історіографічні дослідження в Українській PCR K.: Наукова думка, 1971. Випуск 4. -С.33-47.
15 Лавріненко А. Г. Він ненавидів бюрократизм, карєризм, псевдопафос, користолюбство / А. Г. Лавріненко // Сучасність. 1992. -№ 11С. 158-165.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
