Передракові захворювання і рак ендометрія (епідеміологія, імунологічні та метаболічні аспекти патогенезу, лікування, прогнозу і реабілітації) - Автореферат

В якості основних причин збільшення частоти захворюваності жінок на РТМ виділяють підвищення частоти ендокринної патології на тлі дисбалансу функції гіпоталамо-гіпофізарної системи, накопичення в популяції жінок осіб віком понад 55 років, у яких нерідко спостерігається порушення гормональної регуляції у вигляді хронічної гіперестрогенії на тлі відносної прогестеронової недостатності (Бохман Я.В., 1989; Ганіна К.П., Поліщук Л.З., 2000). Враховуючи високий рівень онкогінекологічної захворюваності у регіоні Донбасу, важливе значення набуває розробка методів прогнозування можливого виникнення раку, зокрема, РТМ, своєчасна діагностика та лікування фонової і передракової патології ендометрія, а також оптимізація лікування та медичної реабілітації хворих на РТМ. Між тим, вирішення таких питань є актуальним, тому що саме від стану імунної системи залежать результати лікування передраку і раку ендометрія. Не вивчено також взаємозвязок між імунологічними і метаболічними показниками у хворих на передрак і рак ендометрія, хоча це питання є актуальним, бо у теперішній час антиоксидантні, гемокоагулюючі та імунні процеси в організмі розглядаються як єдина система захисту (Міщенко В.П., 1996, 1998), яка має вплив на перебіг пухлинного процесу. Мета роботи: на основі результатів комплексного дослідження факторів ризику та патогенезу передраку і раку ендометрія розробити і обгрунтувати підходи до оптимізації лікування і медичної реабілітації хворих на рак тіла матки.Проведено комплексне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження 679 хворих на РТМ віком від 40 до 65 років та 210 жінок віком від 31 до 65 років з фоновими і передраковими станами ендометрія. Нами було проведено вивчення впливу багаточисельних факторів екологічного середовища, а також змін демографічної ситуації на захворюваність раком ендометрія у великому промисловому регіоні Донбасу. Комбінацію спленіну та нуклеїнату натрія (НН) отримали 67 (22,5%) хворих, спленіну та тималіну - 46 (16,4%), спленіну та тимогену - 32 (10,7%), спленіну та циклоферону - 101 (33,9%), ербісолу та циклоферону - 52 (17,5%) хворих. Залозиста та залозисто-кистозна гіперплазія ендометрія (ЗГЕ) була діагностована у 103 (49,0%) хворих, поліпоз ендометрія - у 72 (34,3%) та атипова гіперплазія ендометрія (АГЕ) - у 35 (16,7%) пацієнток. Ановуляторні маткові кровотечі в пременопаузі частіше відмічені у хворих з наявністю поліпозу ендометрія (38,8%), при залозистій та атиповій гіперплазії ендометрія цей показник був менший - 25,4%.У структурі захворюваності жінок на злоякісні новоутворення рак тіла матки в Луганській області займає перше місце з тенденцією до збільшення, про що свідчить зростання захворюваності на 33,3% за період з 1990 по 1999 роки, а також коефіцієнт детермінованості (R2=0,7102) розвитку цієї форми онкопатології. Найбільший щільний звязок між захворюваністю на РТМ і шкідливими факторами довкілля встановлено відносно вмісту міді та нітратів у питній воді, а також з концентраціями двоокису сірки і свинцю у повітрі (коефіцієнт детермінованості R2=0,9) та міді і магнію у водоймищах (R2=0,7). Найбільш інформативними чинниками ризику РТМ визначено 25 факторів, в тому числі: гіперпластичні процеси ендометрія, міома матки, генітальний ендометріоз, раннє менархе і пізнє настання менопаузи, порушення менструального циклу в репродуктивному періоді та ановуляторні маткові кровотечі в пременопаузальному періоді, гіперестрогенія, наявність в анамнезі передракових захворювань і раку органів репродуктивної системи, синдром Штейна-Левенталя, первинне непліддя та інш. На високий ступінь ризику виникнення РТМ також вказують рівень РЕА більше 5 мг/мл та СА-125 понад 35 МО/мл, підвищення індексу клітинної проліферації ендометрію більше 20% та рівня експресії мутантного гену р53 (кількість р53 позитивних клітин понад 5%). У хворих на РТМ виявлені імунологічні порушення у вигляді формування вторинної імунологічної недостатності, переважно за відносним супресорним варіантом імунодефіциту (у 82,8% хворих), зниження функціональних властивостей лімфоцитів крові, прогресуючого зростання в крові рівня ПІФ, аутосенсибілізації лімфоцитів до антигенів ендометрія (74,8%), міометрія (81,6%), печінкового ліпопротеїду (65,6%), значного зростання рівня ЦІК, переважно за рахунок найбільш токсигенних середньомолекулярних імунних комплексів (11S-19S), концентрація яких підвищувалась в 2,5 рази на тлі суттєвого зниження показників ФАМ, що дозволяє вважати суттєвою роль аутоімунних та імунокомплексних порушень в патогенезі захворювання.

Основний зміст

У структурі захворюваності жінок на злоякісні новоутворення рак тіла матки в Луганській області займає перше місце з тенденцією до збільшення, про що свідчить зростання захворюваності на 33,3% за період з 1990 по 1999 роки, а також коефіцієнт детермінованості (R2=0,7102) розвитку цієї форми онкопатології.

В регіонах області з високим рівнем забрудненості довкілля екологічно небезпечними речовинами захворюваність на РТМ в 1,5 рази вище, ніж в регіонах з меншою забрудненістю. При цьому території з найбільшою захворюваністю на РТМ співпадають із зонами з максимальними значеннями інтегрального індексу забруднення довкілля (0,72-1,08).

Найбільший щільний звязок між захворюваністю на РТМ і шкідливими факторами довкілля встановлено відносно вмісту міді та нітратів у питній воді, а також з концентраціями двоокису сірки і свинцю у повітрі (коефіцієнт детермінованості R2=0,9) та міді і магнію у водоймищах (R2=0,7).

На основі результатів комплексного дослідження факторів ризику і патогенезу РТМ розроблена математична модель прогнозування вірогідності розвитку раку тіла матки. Найбільш інформативними чинниками ризику РТМ визначено 25 факторів, в тому числі: гіперпластичні процеси ендометрія, міома матки, генітальний ендометріоз, раннє менархе і пізнє настання менопаузи, порушення менструального циклу в репродуктивному періоді та ановуляторні маткові кровотечі в пременопаузальному періоді, гіперестрогенія, наявність в анамнезі передракових захворювань і раку органів репродуктивної системи, синдром Штейна-Левенталя, первинне непліддя та інш. З лабораторних показників найбільш значущими факторами ризику є рівень ЦІК більше 2,4 г/л, кількість Т-лімфоцитів менше 35%, вміст ПІФ понад 1,5; значення імунорегуляторного індексу CD4/CD8 менше 1,4 та рівень СМ більше 1,1 г/л. На високий ступінь ризику виникнення РТМ також вказують рівень РЕА більше 5 мг/мл та СА-125 понад 35 МО/мл, підвищення індексу клітинної проліферації ендометрію більше 20% та рівня експресії мутантного гену р53 (кількість р53 позитивних клітин понад 5%). До факторів ризику розвитку РТМ відносяться проживання в екологічно несприятливих регіонах та робота з хімічно шкідливими речовинами.

У 40,7% хворих з фоновими та 71,4% - з передраковими станами ендометрія відмічено помірні порушення показників імунного та метаболічного гомеостазу, переважно за відносним супресорним варіантом вторинного імунодефіциту.

У хворих на РТМ виявлені імунологічні порушення у вигляді формування вторинної імунологічної недостатності, переважно за відносним супресорним варіантом імунодефіциту (у 82,8% хворих), зниження функціональних властивостей лімфоцитів крові, прогресуючого зростання в крові рівня ПІФ, аутосенсибілізації лімфоцитів до антигенів ендометрія (74,8%), міометрія (81,6%), печінкового ліпопротеїду (65,6%), значного зростання рівня ЦІК, переважно за рахунок найбільш токсигенних середньомолекулярних імунних комплексів (11S-19S), концентрація яких підвищувалась в 2,5 рази на тлі суттєвого зниження показників ФАМ, що дозволяє вважати суттєвою роль аутоімунних та імунокомплексних порушень в патогенезі захворювання.

У хворих на РТМ виявлено суттєві порушення метаболічного гомеостазу, які проявлялись наявністю синдрому ендогенної інтоксикації, активацією процесів ПОЛ, пригніченням активності ферментів системи АОЗ (каталази, супероксиддисмутази), зниженням вмісту АТФ та інших макроергічних сполук в крові на тлі зростання активності фракцій ЛДГ4-5, що свідчило про розлади окислювального фосфорилювання та переключення енергетичного метаболізму на менш економний шлях анаеробного гліколізу, зниження енергетичного заряду клітинних систем. Виявлені метаболічні порушення корелювали з клінічною стадією раку ендометрія та наявністю супутньої екстрагенітальної патології.

Застосування диференційованої імунокорекції в комплексі хірургічного та комбінованого лікування раку ендометрія з індивідуальним підбором препаратів в тестах in vitro позитивно впливало на перебіг післяопераційного періоду у хворих жінок, що проявлялось зменшенням кількості ускладнень в ранньому післяопераційному періоді в 2 рази та під час променевої терапії в 3 рази і скороченням післяопераційного ліжко-дня в середньому на 8,8±0,5 днів.

Проведення медичної реабілітації хворим на РТМ протягом першого року диспансерного спостереження з використанням інтерферонів та їх індукторів, гепатопротекторів, антиоксидантів та ентеросорбентів сприяло більш ефективному зменшенню вираженості синдрому імунотоксикозу та метаболічної інтоксикації, стабілізації загального стану пацієнток та зниженню частоти рецидивів раку.

Запропоновані методи диференційованої імунокорекції та медичної реабілітації дали змогу поліпшити показники загального та безрецидивного виживання хворих на РТМ: показник трьохрічного загального виживання при хірургічному лікуванні на 4,6%, безрецидивного - на 4,4%; при комбінованому лікуванні показник трьохрічного загального виживання - на 8,9%, безрецидивного - на 10,6%;

показник пятирічного загального виживання хворих при хірургічному лікуванні - на 9,6%, безрецидивного - на 13,7%; при комбінованому лікуванні показник загального пятирічного виживання - на 9,0% та безрецидивного - на 10,9%.

Антіпова С.В. Рак тіла матки (епідеміологія, патогенез, клініка, лікування, реабілітація). - Харків; Луганськ, 2001. - 505 с.

Антіпова С.В. Імунокоригуюча дія циклоферону та тимогену у хворих на рак тіла матки // Лікарська справа. - 2000. - № 7-8. - С. 100-104.

Антипова С.В. Синдром эндогенной интоксикации, показатели адениловой системы и микрогемодинамики у больных раком тела матки // Лікарська справа. - 2001. - № 1. - С. 61-65.

Антіпова С.В. Вплив комбінованого лікування на показники енергетичного метаболізму у хворих на рак тіла матки // Клінічна хірургія. - 2000. - № 2. - С. 53-54.

Антіпова С.В. Показники системи перекисного окислення ліпідів - антиоксидантного захисту та рівень простаноїдів у хворих на рак тіла матки // Клінічна хірургія. - 2000. - № 10. - С. 50-51.

Антіпова С.В. Імунні та мікрогемодинамічні порушення у хворих на рак тіла матки // Шпитальна хірургія. - 2001. - № 1. - С. 102-104.

Антіпова С.В. Патогенетична значущість аутоімунних зсувів у жінок з раком ендометрію // Укр. мед. альманах. - 2000. - Т. 3, № 1. - С. 7-10.

Антіпова С.В. Клініко-патогенетична характеристика жінок, хворих на рак тіла матки з супутньою хронічною гепатобіліарною патологією // Укр. мед. альманах. - 2000. - Т. 3, № 6. - С. 10-13.

Антіпова С.В. Особливості епідеміології раку тіла матки в великому промисловому регіоні (на матеріалах Луганської області) // Укр. мед. альманах. - 2001. - Т. 4, № 1. - С. 21-24.

Антіпова С.В. Показники системи перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у хворих на рак тіла матки // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ, 1995. - Вип. 4 (6). - С. 17-21.

Антіпова С.В. Деякі показники природної антиінфекційної резистентності у хворих на рак тіла матки // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ, 1996. - Вип. 1 (7). - С. 38-51.

Антіпова С.В. Імунологічні порушення і підходи до імунокорекції при раку тіла матки // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ, 1996. - Вип. 4 (10). - С. 17-24.

Антипова С.В. Показники імунітету і мікрогемодинаміки у хворих раком тіла матки // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ, 1998. - Вип. 2 (16). - С. 13-25.

Антипова С.В. Нарушения метаболического гомеостаза у больных раком тела матки // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ, 1998. - Вип. 3 (17).- С. 177-194.

Антіпова С.В. Аутоімунні та імунокомплексні реакції на рак тіла матки // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ, 1998. - Вип. 4 (18). - С. 245-251.

Антипова С.В. Иммунологические нарушения у больных раком тела матки на фоне сахарного диабета и ожирения // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ, 1998. - Вип. 5 (19). - С. 40-48.

Антіпова С.В. Стан імунного гомеостазу і мікрогемодинаміки у мешканок екологічно несприятливого промислового регіону Донбасу, хворих на рак тіла матки // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 1999. - Вип. 1 (21). - С. 303-310.

Антіпова С.В. Аутоімунні та імунокомплексні реакції на рак тіла матки // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 1999.-Вип. 2(22).-С.245-251.

Антипова С.В. Состояние энергетического метаболизма, уровень ЦИК и показатели микрогемодинамики у больных раком тела матки // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 1999. - Вип. 3 (23).- С. 197-212.

Антіпова С.В. Імунологічні розлади у жінок, хворих на рак тіла матки та їх корекція // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 1999. - Вип. 4 (24). - С. 19-29.

Антіпова С.В. Амізон в корекції імунних та метаболічних порушень у жінок, хворих на рак тіла матки // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 1999. - Вип. 6 (26). - С. 38-51.

Антіпова С.В. Вплив амізону на рівень “середніх молекул” та показники перекисного окислення ліпідів у жінок, хворих на рак тіла матки // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2000. - Вип. 1 (27). - С. 137-144.

Антіпова С.В. Вплив амізону на деякі показники природної антиінфекційної резистентності у жінок з раком тіла матки в комплексі хірургічного лікування // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2000. - Вип. 2 (28). - С. 139-147.

Антіпова С.В. Патогенетична значущість ендогенної інтоксикації, порушень енергетичного метаболізму та мікрогемодинамики у хворих на рак тіла матки та їх корекція ербісолом та ентеросорбентами // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2000. - Вип. 3 (29). - С. 117-121.

Антіпова С.В. Клініко-імунологічні особливості у хворих на рак тіла матки, які мешкають в умовах великого індустріального регіону // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2000. - Вип. 4 (30). - С. 165-181.

Антіпова С.В. Клініко-імунологічні особливості жінок, хворих на рак тіла матки з супутньою хронічною патологією гепатобіліарної системи // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2000. - Вип. 5 (31). - С. 145-157.

Антіпова С.В. Патогенетична характеристика синдромів ендогенної інтоксикації та імунотоксикозу у жінок, хворих на рак тіла матки // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2000. - Вип. 6 (32). - С. 49-55.

Антіпова С.В. Вплив диференційованої імунокорекції на деякі імунологічні показники в комплексі хірургічного лікування раку ендометрія // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2001. - Вип. 1 (33). - С. 57-67.

Антіпова С.В. Вплив екологічно шкідливих факторів на захворюваність раком тіла матки в умовах великого промислового регіону // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2001. - Вип. 2 (34). - С. 37-44.

Антіпова С.В. Клініко-імунологічні особливості передракових захворювань ендометрія у жінок // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ: Луганськ; Харків, 2001. - Вип. 3 (35). - С. 123-130.

Антіпова С.В. Математична модель прогнозування виникнення раку тіла матки // Пробл. екологіч. та медич. генетики і клініч. імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2001. - Вип. 4 (36). - С. 99-108.

Антіпова С.В. Застосування нового українського препарату ербісолу в корекції імунних та метаболічних порушень у хворих на рак тіла матки // Реєстр галузевих нововведень.-Київ: МОЗ України, 2000.-№ 12-13.-№174/13/00.- С. 94.