Передісторія радіофізичних досліджень в Україні (1870-1910 рр.) - Автореферат

Перші з цих праць були створені на початку 70-х років XIX ст., тобто майже одночасно з остаточним формулюванням теорії Максвелла, а останні - на протязі першого десятиліття XX ст., коли в світовій науці відбувався переворот в основних фізичних поглядах і перехід від класичної до нової, сучасної фізики. Хоча радіофізика в сучасному вигляді сформувалася лише в 20-х - 40-х роках XX століття, всі основні передумови її виникнення та подальшого розвитку було створено саме наприкінці XIX - на початку XX ст., що зумовлює важливе значення цього періоду “передісторії” в загальній історії радіофізики. Саме в цей період в Україні було здійснено цілий ряд важливих теоретичних та експериментальних досліджень електромагнітних явищ, що відіграли значну роль у подальшому формуванні наукових шкіл у галузі радіофізики та радіотехніки, емісійної та квантової електроніки, фізичної та теоретичної оптики, теоретичної фізики тощо. Шіллера, якому на сьогодні присвячено чимало згадок оглядового характеру (насамперед в працях з історії фізики в Україні), але немає жодного дослідження, де було б всебічно висвітлено досягнення цього вченого в галузі теорії електромагнітного поля та її експериментального підтвердження, а також дослідного вивчення електричних коливань. Ритовим, згідно з якою ця наука має два взаємозвязані аспекти або напрямки, коротко сформульовані автором як “фізика для радіо” і “радіо для фізики”.Історико-наукова реконструкція та аналіз початкового етапу розвитку радіофізичних досліджень в Україні (1870-1910 рр.), вперше здійснені в дисертації на основі маловідомих і зовсім невідомих наукових праць та документальних матеріалів, дозволили визначити основні досягнення українських вчених у даній галузі і оцінити їх значення для світового розвитку радіофізики, а також для історії фізики: Безсумнівно, найбільш вагомим внеском у розвиток світової науки були перші підтвердження теорії електричних коливань У. Косоноговим явища оптичного резонансу (1902-1904 рр.), а також побудову Ф.Н.Шведовим першої кількісної теорії іскрового розряду, що мала ряд важливих наслідків у застосуванні до електронної теорії будови речовини (1903-1905 рр.). Суттєвим внеском у розвиток теоретичних уявлень про спільну природу електромагнітних та світлових явищ було створення О.П. Важливим етапом у встановленні окремих закономірностей електромагнітних коливань та хвиль стали експериментальні дослідження природного та штучного іскрового розряду М.Д. Застосування логічного методу до історико-наукового аналізу початкового етапу розвитку радіофізики дало змогу вперше визначити основні напрямки радіофізичних досліджень в Україні наприкінці XIX - на початку XX століття і простежити відображення двох передумов виникнення цієї науки, сформульованих у першому розділі, в працях українських вчених, проаналізованих у наступних розділах дисертації: Розвиток теорії електромагнітного поля в працях українських фізиків відбувався у таких напрямках: 1) створення передумов для виникнення єдиної теорії електричних та світлових явищ (Ф.Н.

Висновки дисертації складаються з трьох пунктів, у кожному з яких підсумовано і узагальнено основні результати проведеного дослідження, що виносяться на захист: 1. Історико-наукова реконструкція та аналіз початкового етапу розвитку радіофізичних досліджень в Україні (1870-1910 рр.), вперше здійснені в дисертації на основі маловідомих і зовсім невідомих наукових праць та документальних матеріалів, дозволили визначити основні досягнення українських вчених у даній галузі і оцінити їх значення для світового розвитку радіофізики, а також для історії фізики: Безсумнівно, найбільш вагомим внеском у розвиток світової науки були перші підтвердження теорії електричних коливань У. Томсона та теорії електромагнітного поля Максвелла, одержані М.М. Шіллером у ході експериментального вивчення електричних коливань та індуктивних струмів у розімкнених провідниках (1874-1876 рр.). Найважливіше значення для остаточного формулювання принципів класичної електродинаміки мало встановлення М.О. Умовим законів руху енергії в середовищі, зокрема в електромагнітному полі (1873-1874 рр.). Визначними подіями початкової історії радіофізики та радіотехніки слід вважати створення і вдосконалення М.Д. Пильчиковим перших приладів для радіотелеграфії та радіокерування (1898-1903 рр.), відкриття та дослідження Й.Й. Косоноговим явища оптичного резонансу (1902-1904 рр.), а також побудову Ф.Н.Шведовим першої кількісної теорії іскрового розряду, що мала ряд важливих наслідків у застосуванні до електронної теорії будови речовини (1903-1905 рр.). Суттєвим внеском у розвиток теоретичних уявлень про спільну природу електромагнітних та світлових явищ було створення О.П. Грузинцевим оригінального варіанту електромагнітної теорії світла (1893-1899 рр.) та обґрунтування Ф.Н. Шведовим електрооптичної аналогії, яка набула подальшого розвитку в сучасній електронній оптиці (1873-1877 рр.). Важливим етапом у встановленні окремих закономірностей електромагнітних коливань та хвиль стали експериментальні дослідження природного та штучного іскрового розряду М.Д. Пильчиковим та О.П. Грузинцевим (1892-1902 рр.), вивчення електричних хвиль та їх дисперсії Й.Й. Косоноговим і рентгенівських променів М.Д. Пильчиковим (1896-1901 рр.), відтворення дослідів Герца Ф.Н. Шведовим та М.М. Шіллером (1889-1891 рр.). Чималий інтерес для історії фізики становлять теоретичні праці О.П. Грузинцева та М.М. Шіллера, присвячені розвитку теорії ефіру (1882-1897 рр.), а також критичні роботи цих же авторів, Й.Й. Косоногова та Ф.Н. Шведова, що містять аналіз найважливіших досягнень XIX століття в галузі теорії електромагнітного поля, вивчення електричних коливань та електромагнітних хвиль (1875-1911 рр.).

2. Застосування логічного методу до історико-наукового аналізу початкового етапу розвитку радіофізики дало змогу вперше визначити основні напрямки радіофізичних досліджень в Україні наприкінці XIX - на початку XX століття і простежити відображення двох передумов виникнення цієї науки, сформульованих у першому розділі, в працях українських вчених, проаналізованих у наступних розділах дисертації: Розвиток теорії електромагнітного поля в працях українських фізиків відбувався у таких напрямках: 1) створення передумов для виникнення єдиної теорії електричних та світлових явищ (Ф.Н. Шведов, 1873-1877 рр.); 2) розробка загальних принципів теорії електромагнітного поля (М.О. Умов, 1873-1874 рр.; О.П. Грузинцев, 1893-1899 рр.); 3) критичний аналіз, доповнення та уточнення попередніх теорій (Ф.Н. Шведов, 1875-1877 рр.; О.П. Грузинцев, 1884-1899 рр.; М.М. Шіллер, 1893-1896 рр.); 4) розвиток альтернативної теоретичної концепції “світового ефіру” (О.П. Грузинцев, М.М. Шіллер, 1882-1897 рр.); 5) експериментальне підтвердження теорії Максвелла (М.М. Шіллер, 1874-1876 рр.).

Дослідження електромагнітних коливань та хвиль провадилися українськими вченими в таких напрямках: 1) експериментальне вивчення електричних та оптичних коливань, електромагнітних хвиль, електричного розряду в газах (М.М. Шіллер, 1869- 1896 рр.; Ф.Н. Шведов, 1889-1905 рр.; М.Д. Пильчиков, 1892-1900 рр.; Й.Й. Косоногов, 1892-1907 рр.; О.П. Грузинцев, 1901-1902 рр.); 2) теоретичний опис окремих явищ та дослідних результатів у галузі електромагнітних коливань та хвиль (Ф.Н. Шведов, 1890-1905 рр.; Й.Й. Косоногов, 1903-1904 рр.); 3) критичний аналіз попередніх досліджень у даній галузі (Й.Й. Косоногов, 1890-1911 рр.); 4) розвиток техніки радіозвязку та радіокерування, електротехніки, вакуумної техніки (М.Д. Пильчиков, 1893-1908 рр.; М.М. Шіллер, 1897-1907 рр.; М.О. Умов, 1886-1896 рр.).

3. Узагальнюючий аналіз досягнень кожного з українських фізиків, праці яких проаналізовано в дисертації, дав змогу вперше визначити особистий внесок цих вчених у початковий розвиток радіофізики і внести суттєві уточнення і доповнення в існуючі оцінки їх творчості: О.П. Грузинцев - створення оригінального варіанту електромагнітної теорії світла і критичний аналіз провідних теорій XIX ст. у цій галузі; дослідне вивчення іскрового розряду та дії на нього променів радію; розвиток механічної (пружної) теорії ефіру.

Й.Й. Косоногов - відкриття (незалежно від Р. Вуда), дослідження та теоретичне пояснення явища оптичного резонансу; експериментальне вивчення електромагнітних коливань та хвиль; критичний аналіз та узагальнення основних досягнень XIX ст. у даній галузі (зокрема повне викладення дослідів Герца).

М.Д. Пильчиков - створення перших радіокерованих приладів та оригінальних радіоприладів; практичне здійснення радіозвязку на дальніх відстанях; дослідження електричного розряду в газах (блискавки), рентгенівських променів та радіоактивного випромінювання.

М.О. Умов - створення загального вчення про локалізацію та рух енергії (зокрема енергії електромагнітного поля); математичний розвязок деяких актуальних задач електродинаміки; практичне дослідження окремих питань електро- та радіотехніки; філософські узагальнення, що сприяли встановленню електродинамічної картини світу.

Ф.Н. Шведов - створення першої кількісної теорії іскрового розряду та висновок про планетарну будову частинок речовини; всебічне обґрунтування фізичної аналогії між електричними та світловими явищами; відтворення та теоретична інтерпретація основних дослідів Герца.

М.М. Шіллер - перші дослідні підтвердження теорії Максвелла та кількісна перевірка формули Томсона; експериментальне вивчення електричних коливань і публічна демонстрація дослідів Герца; математичний розрахунок сил електрострикції; критичний аналіз окремих варіантів теорії електромагнітного поля. радіофізичний науковий документальний передісторія

1. Радіофізичні дослідження М.Д. Пильчикова. // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції “Історія науки і техніки: проблеми дослідження, викладання, гуманізації освіти”. - Дніпропетровськ, 1994. - С.111.

2. Украинские отделения российского общества радиоинженеров.// Матеріали V наукової конференції молодих вчених - наукознавців та істориків науки. - К.,1994. - С.50-52.

3. Внесок М.М. Шіллера у становлення радіофізики наприкінці XIX ст. // Міжнародна наукова конференція, присвячена 150-річчю від дня народження Івана Пулюя. Тези доповідей. - Львів, 1995. - С.46-47.

4. Відкриття Й.Й. Косоноговим явища оптичного резонансу. // Наука та наукознавство. - 1998.- № 1. - С.92-95.

5. Пріоритет М.М. Шіллера в експериментальному доведенні гіпотези Максвелла про існування струмів зміщення. // Наука та наукознавство. - 1998.- № 2.- С.101 (тези); № 4. - С.127-133 (стаття).

6. Перший український академік-фізик (співавт. Ю.О. Храмов). // Вісник національної академії наук України. - 1999. - № 1. - С.59-66.

7. Досліди Герца в українській фізичній літературі XIX сторіччя. // Історія української науки на межі тисячоліть (збірник наукових праць). - К., 1999.- Вип. 2. - С.90-93.

8. Невідомі теоретичні праці О.П. Грузинцева. // Вісник Дніпропетровського університету. - 1999. - Вип. 5. - С.74-92.

9. Пріоритетні дослідження українського фізика М.Д. Пильчикова в галузі радіотехніки. // Наука та наукознавство. - 1999.- № 4.- С.102-113.

10. Перша дослідна перевірка М.М. Шіллером теорії електричних коливань У. Томсона. // Нариси з історії природознавства і техніки. - 2000.- Вип. 43. - С.52-64.

11. Теорія електричних променів Ф.Н. Шведова. // Нариси з історії природознавства і техніки. - 2000. т - Вип. 43. - С.65-81.

Размещено на .ru