Аналіз перебудови СРСР як революційної радикальної форми перетворення суспільства: причини і мета перебудови; політичний розвиток; перебудова й економічні відносини; нова зовнішня політика; підсумки перебудови; ліквідація Радянського Союзу; створення СНД.
В середині 80-х років керівництво СРСР прийшло до висновку про необхідність покінчити з пятнадцятирічним “застоєм” через прискорення соціально-економічного розвитку країни. На думку економічних радників М.Горбачова саме недемократичність політичної системи прирекла на поразку НЕП, економічні перетворення 50-х років і економічну реформу 1965 року. перебудова ліквідація радянський союз Якщо говорити коротко, то «перебудова” означала: створення ефективного механізму прискорення соціально-економічного розвитку суспільства; всебічний розвиток демократії зміцнення дисципліни і порядку повага до цінності і гідності особистості; відмовлення від командування й адміністрування, заохочення новаторства; рішучий поворот до науки, зєднання науково-технічних досягнень з економікою і багато чого іншого. Якщо врахувати приховане підвищення цін, то реального приросту національного доходу і капітальних вкладень на рубежі 70-80-х років не було, країна ввійшла в смугу стагнації економіки, став знижуватися рівень життя народу Якщо говорити коротко, то «перебудова” означала: створення ефективного механізму прискорення соціально-економічного розвитку суспільства; всебічний розвиток демократії; зміцнення дисципліни і порядку; повага до цінностей і гідності особистості; відмова від командування й адміністрування, заохочення новаторства; рішучий поворот до науки, зєднання науково-технічних досягнень з економікою і багато іншого.Горбачова, обраного 15 березня 1990 року на союзному зїзді народних депутатів, проти Президента Росії Б.Єльцина, обраного 12 червня 1991 року всенародним голосуванням) стали події 19-21 серпня 1991 року, відомі як серпневий путч ДКНС. Російське керівництво, яке очолило боротьбу проти путчистів, що діяли, цілком ймовірно, з мовчазного схвалення Горбачова, розтрощило не тільки ДКНС, але і забезпечило тим самим перемогу Росії, і її верховних органів над союзним Центром. З осені 1991 року Конституція і закони РРФСР, зїзд народних депутатів і Верховна Рада РРФСР, Президент РРФСР одержали повне верховенство на території Росії.
План
ЗМІСТ
Вступ
Причини перебудови
Перебудова: її мета
Політичний розвиток та зміни
Перебудова та розвиток економічних відносин
Нові відносини у зовнішній політиці
Підсумки перебудови
Висновок
Список використаної літератури
Вывод
Кульмінацією протиборства представників двох влад (Президента СРСР М. Горбачова, обраного 15 березня 1990 року на союзному зїзді народних депутатів, проти Президента Росії Б.Єльцина, обраного 12 червня 1991 року всенародним голосуванням) стали події 19-21 серпня 1991 року, відомі як серпневий путч ДКНС. Російське керівництво, яке очолило боротьбу проти путчистів, що діяли, цілком ймовірно, з мовчазного схвалення Горбачова, розтрощило не тільки ДКНС, але і забезпечило тим самим перемогу Росії, і її верховних органів над союзним Центром. З осені 1991 року Конституція і закони РРФСР, зїзд народних депутатів і Верховна Рада РРФСР, Президент РРФСР одержали повне верховенство на території Росії. Незалежність Російської Федерації стала реальною.
І сьогодні після ліквідації Радянського Союзу, продовжують зберігатися і діяти фактори, що звязували колишні радянські народи, і, насамперед - морально-психологічні, а саме: глибоко усвідомлене почуття приналежності до єдиної великої країни. Тому можна зрозуміти і якось пояснити ті складні відносини, що виникли між народами колишнього СРСР в умовах утворення СНД: багатьом важко змиритися з тією ситуацією, у якій вони виявилися сьогодні. Справді, виникло досить аморфне, не відоме світовій практиці, державне утворення. Із самого початку було невідомо, як воно себе поведе при вирішенні багатьох проблем, як внутрішнього, так і міжнародного характеру.
Список литературы
1. Ш.М. Мунчаєв, В.М. Устинов «Політична історія Росії», М: Норма - Инфра М, 1999.
2. «Перебудова і сучасний світ», відп. ред. Т.Т.Тімофєєв; М: Міжнародні відносини, 1989.
3. Дж. Боффа «Історія Радянського Союзу»; М: Міжнародні відносини, 1994.
4. Бутенко В. «Откуда и куда идем», Лениздат, 1990.
5. «Московський комсомолець», вибірково 1990-1991
6. «Аргументы и факты», вибірково 1990-1991
7. Абалкин Л. Невикористаний шанс. - М.: Политиздат, 1991.
8. Валовий Д. Таємниці овального залу Кремля. - М.: Правда, 1991.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
