Перебіг вагітності і пологів та тактика розродження жінок з гіпертензивними синдромами - Автореферат

Багаточисленні ускладнення, такі як фетоплацентарна недостатність, внутрішньоутробна гіпоксія плоду, передчасні пологи, відшарування нормально розташованої плаценти, порушення мозкового кровообігу, еклампсія, відшарування сітківки, коагулопатичні кровотечі зумовлені гіпертензивними станами у матері та викликають гіпоксично-ішемічні ураження ЦНС у плода і новонародженого і можуть призвести його до загибелі чи глибокої інвалідності в подальшому [Сидорова И.С.,1996; Айламазян Э.К,1997; Рогов В.А., Тареева И.Е. В наш час загальноприйнятим методом розродження жінок з гіпертензивними синдромами є тривала допологова підготовка родових шляхів вагітних створенням ЕГВК фону з подальшою стимуляцією пологової діяльності утеротоніками, найчастіше окситоцином, на фоні попередньо виконаної амніотомії. Враховуючи багаточисленні ускладнення перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду як з боку матері, так і плоду провідні вчені акушер-гінекологи роблять перші як теоретичні так практичні спроби у вирішенні питання розродження жінок з гіпертензивними станами. Іншим важливим аспектом даної проблеми є необхідність розробки принципів та методів при розродженні жінок із гіпертензивними станами із застосуванням простагландинових препаратів, які б мали, окрім утеростимулюючого, гіпотензивний вплив. Зменшити кількість ускладнень з боку матері та плоду у жінок з гіпертензивними станами шляхом розробки патогенетично обґрунтованих методик розродження вагітних із застосуванням різних груп простагландинових препаратів.Для вирішення поставлених завдань комплексно обстежено 208 вагітних з гіпертензивними станами, з яких у 107 жінок (I група) діагностовано пізній гестоз, у 37 (II група) - есенціальну гіпертонічну хворобу, у 33 (III група) - захворювання нирок, яке супроводжувалося гіпертензією, у 31 (IV група) - вегетосудинну дистонію по гіпертонічному типу. Серед жінок з пізніми гестозами з прееклампсією легкого ступеня було 47 жінок (22,6%), середнього та важкого ступеня - 60 вагітних (28,84%); вагітних з гіпертонічною хворобою I стадією було 37 жінок (17,79%) та 29 вагітних (13,94% ) з ІІ стадією захворювання; із захворюванням нирок склали 20 жінок (9,62%) з хронічним гломерулонефритом (ХГН) та 13 (6,25%) з пієлонефритом. В залежності від методики допологової підготовки шийки матки та способу індукції пологів всі жінки, що досліджувались, були розподілені на 4 групи: I групу склали 50 вагітних, яким допологову підготовку проводили шляхом створення ЕГВК-фона та індукція пологів проводилась внутрішньовенною інфузією розчину окситоцина; до II групи увійшло 50 жінок, допологову підготовку яким проводили шляхом введення в цервікальний канал Препідил гель (0,5 мг дінопростона в 2,5 мл геля для ендоцервікального введення - препарат ПГЕ2 ) і родозбудження проводили внутрішньовенним введенням розчину окситоцина; до III групи віднесено 50 вагітних, яким допологову підготовку проводили із застосуванням вагінальних таблеток Простин Е2 (3 мг дінопростона) з наступною стимуляцією пологової діяльності внутрішньовенною інфузією розчину Простину Е2 ; IV групу склали 58 вагітних, яким для “дозрівання” шийки матки застосовували вагінальний гель Простин Е2 (1 мг дінопростона в 2,5 мл геля), який вводили в заднє склепіння піхви, посилення пологової діяльності проводили в/в введенням розчину Простину Е2, який володіє вираженим гіпотензивним ефектом (при необхідності ). У 26,17% вагітних з пізнім гестозом та у 54,55% жінок із захворюваннями нирок мала місце анемія в різні терміни вагітності проти 18,92% і 16,13% - у групах з гіпертонічною хворобою та ВСД по гіпертонічному типу відповідно Фетоплацентарна недостатність у жінок з гіпертензивними станами супроводжувала вагітність у 75,76% жінок із захворюваннями нирок, у 70,27% і 61,68% вагітних з гіпертонічною хворобою та пізніми гестозами і лише в 12,9% випадках у пацієнток з ВСД по гіпертонічному типу.Перебіг вагітності та пологів у жінок з гіпертензивними станами супроводжується високою частотою ускладнень: загрозою переривання вагітності, анемією вагітних, фетоплацентарною недостатністю, внутрішньоутробною гіпоксією плода, передчасними пологами, допологовим відходженням навколоплідних вод, народженням дітей з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку та асфіксією новонароджених, післяпологовими кровотечами. Напередодні пологів матка володіє значно більшою чутливістю до досліджуваних ПГ, ніж матка невагітних тварин. Розроблено та впроваджено в клінічну практику програмоване розродження жінок з гіпертензивними станами, яке складається з допологової підготовки шийки матки простагландинами Е2 і, при необхідності, індукції пологів внутрішньовенним введенням Простину Е2. Порівняльний аналіз ефективності різних методів розродження вагітних з гіпертензивними синдромами в залежності від їх важкості показав, що методи допологової підготовки шийки матки та в/в індукції пологів простагландинами групи Е2 є найбільш оптимальними. Про що свідчить значне скорочення терміну “дозрівання” шийки матки, підвищення

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ