Перебіг та наслідки гломерулонефриту у дітей з супутніми стрептококовою та мікоплазмовою інфекціями - Автореферат

Але немає досліджень, які простежували би перебіг, функціональній стан, морфологічні особливості біоптатів, ефективність терапії та ії негативних наслідків у дітей, хворих на ГН із супутньою мікоплазмовою і мікст інфекцією (стрептококово-мікоплазмовою). Співставити клініко-лабораторні показники активності і перебігу ГН у дітей з супутніми стрептококовою і мікоплазмовою інфекціями і контрольної групи і охарактеризувати морфологічні зміни в нирках за наявності гормонорезистентності з інфекціями, що вивчаються. Вивчити функціональний стан нирок, ниркову гемодинаміку у дітей, хворих на ГН із супутніми стрептококовою і мікоплазмовою інфекціями і контрольної групи за показниками динамічної, статичної реносцинтиграфії і непрямої ренангіографії на етапах патогенетичної терапії і в катамнезі. Встановлена залежність частоти виявлення супутніх інфекцій від статі, віку, клінічного варіанту ГН у дітей, показано переважання при гострому гломерулонефриту НС з гематурією і/чи гіпертензією (ЗФ) у пацієнтів зі стрептококовою інфекцією, і при хронічному гломерулонефриту (ХГН) ЗФ - із супутньою мікоплазмовою інфекцією в порівнянні з групою хворих, що не мали цих інфекцій (контрольна група). Основні положення та результати дисертації доповідались та обговорювались на: науково-практичній конференції "Нирки та інфекція" (Івано-Франківськ, 1997); 5-ій науково-практичній конференції гастроентерологів, нефрологів та педіатрів України "Актуальні питання хронічних захворювань печінки та нирок у дітей, асоційованих з бактеріально-вірусними інфекціями" (Симеїз, 2002); XIV Всеукраїнській науково-практичній конференції нефрологів "Реабілітація хворих нефрологічного профілю" (Свалява, 2003); науково-практичній конференції "Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в XXI веке" (Донецьк, 2005), на спільному засіданні лабораторій і відділів ДУ "Інститут нефрології АМН України" (Київ, 2007).В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі на основі вивчення клінічного перебігу, функціонального стану нирок, ефективності лікування гломерулонефриту, нефротичного синдрому та змішаної форми у дітей на тлі стрептококової та мікоплазмової інфекції з метою удосконалення методів терапії. При гломерулонефриті, НС та ЗФ стрептококова та мікоплазмова інфекції діагностуються у 66,7% випадків (стрептококова в 23,3%, мікоплазмова в 29,4%, стрептококово-мікоплазмова мікст інфекція в 14,0%). Стрептококова інфекція в 1/3 випадків реєструється у дітей старше 10 років, мікоплазмова - з однаковою частотою в досліджуваних вікових діапазонах, серед неінфікованих переважають діти до 10 років. Нефротичний синдром хронічного ГН в 4 рази частіше документується на тлі мікоплазмової інфекції в порівнянні з інфікованими стрептококом і мікст інфекцією. На тлі стрептококової інфекції реєструється більш важкий перебіг ГН з тривалою високою клініко-лабораторною активністю, порушенням функції нирок в 1/2 хворих, гіпертензивним синдромом в 1/3 дітей у порівнянні з групою із мікоплазмовою інфекцією та неінфікованими, при яких висока активність патологічного процесу в нирках протікає зі швидкою регресією клінічних симптомів і покращенням лабораторних показників.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі на основі вивчення клінічного перебігу, функціонального стану нирок, ефективності лікування гломерулонефриту, нефротичного синдрому та змішаної форми у дітей на тлі стрептококової та мікоплазмової інфекції з метою удосконалення методів терапії.

1. При гломерулонефриті, НС та ЗФ стрептококова та мікоплазмова інфекції діагностуються у 66,7% випадків (стрептококова в 23,3%, мікоплазмова в 29,4%, стрептококово-мікоплазмова мікст інфекція в 14,0%). Частота виявлення стрептококової інфекції і мікст-інфекції не залежить від статі, мікоплазмова інфекція діагностується частіше у дівчат, серед неінфікованих домінують хлопчики. Стрептококова інфекція в 1/3 випадків реєструється у дітей старше 10 років, мікоплазмова - з однаковою частотою в досліджуваних вікових діапазонах, серед неінфікованих переважають діти до 10 років.

2. При гострому ГН нефротичний синдром рідше діагностується у інфікованих стрептококом та мікоплазмою і частіше в контрольній групі. Нефротичний синдром хронічного ГН в 4 рази частіше документується на тлі мікоплазмової інфекції в порівнянні з інфікованими стрептококом і мікст інфекцією. Змішана форма гострого ГН переважно спостерігається у пацієнтів на тлі стрептококової (33,3%), хронічного ГН - на тлі мікоплазмової інфекції (33,3%).

3. На тлі стрептококової інфекції реєструється більш важкий перебіг ГН з тривалою високою клініко-лабораторною активністю, порушенням функції нирок в 1/2 хворих, гіпертензивним синдромом в 1/3 дітей у порівнянні з групою із мікоплазмовою інфекцією та неінфікованими, при яких висока активність патологічного процесу в нирках протікає зі швидкою регресією клінічних симптомів і покращенням лабораторних показників.

4. При вивченні нефробіоптатів у гормонорезистентних хворих з ГН на тлі стрептококової інфекції у всіх випадках діагностується МЗПГН, з дифузними змінами клубочків, тубулярним, інтерстиційним і судинним компонентом та в 50% - ознаками склерозування. При мікоплазмовій інфекції, окрім МЗПГН, встановлений МКГН і ФСГС; МЗПГН і МКГН характеризуються дифузним ураженням клубочків, вираженим тубулярним компонентом, в 50% випадків інтерстиційними змінами та ознаками склерозування клубочків без змін судин інтерстицію.

5. Функціональні параметри роботи нирок і ниркової гемодинаміки залежать від виду інфікування: виражені гемодинамічні порушення при ГН на тлі мікоплазмової інфекції, як в активній стадії, так і в катамнезі у порівнянні зі стрептококовою і контрольною групами; вірогідно низька швидкість клубочкової фільтрації в активній стадії ГН на тлі мікробних інфекцій, не досягаюча нормальних величин у ранньому катамнестичному періоді, на відміну від неінфікованих, у яких вона на всіх етапах залишається в межах нормальних величин.

6. При ГН на тлі стрептококової інфекції сироватковий b2-МГ не змінюється, в сечі ініціально реєструється підвищена концентрація пептиду з прогресивним збільшенням в катамнезі; при мікоплазмовій інфекції, навпаки, ініціально реєструється висока концентрація b2-МГ у сироватці крові в подальшому з його нормалізацією та прогресивним збільшенням пептиду в сечі; середні значення b2-МГ як у в крові, так і в сечі серед неінфікованих коливаються в межах нормальних показників.

7. Встановлена найбільш низька ефективність лікування глюкокортикоїдами і цитостатиками і висока частота переходу гострого гломерулонефриту в хронічний у хворих з супутньою стрептококовою інфекцією. При 5-річному катамнестичному спостереженні у дітей, хворих на ГН, ЗФ "клінічне одужання" у інфікованих пацієнтів реєструється в три рази рідше ніж в контрольній групі. Розвиток ХНН спостерігається у 45,4% дітей, хворих на ГН на тлі стрептококової інфекції, 13,0% - мікоплазмової і 6,3% - в контрольній групі.

8. Характер побічних ефектів і ускладнень глюкокортикоїдної і цитостатичної терапії ГН у дітей не залежить від виду супутніх інфекцій, однак, на тлі стрептококової інфекції частота побічних ефектів і ускладнень найбільша і зумовлена як небажаними побічними ефектами препаратів, так і перебігом самого захворювання.

Практичні рекомендації

1. У звязку з частим виявленням стрептококової і мікоплазмової інфекції у дітей, хворих на ГН з НС і ЗФ необхідний моніторинг серологічних досліджень, як у дебюті ГН, так і в динаміці спостереження.

2. При стрептококовій інфекції рекомендовано: санація хронічних вогнищ інфекції, подовження термінів застосування максимальних і підтримуючих доз ГК і ЦС з моніторингом лабораторних і біохімічних показників для запобігання раннім рецидивам захворювання; при гіперхолестеринемії - призначення тривалої гіпохолестеринемічної дієти і статинів.

3. При супутній мікоплазмовій інфекції пропонуємо: використовувати антибіотики групи макролідів під контролем динаміки титрів антитіл до M. hominis; у гормоночутливих хворих скоротити терміни застосування ГК і подовжити терміни використання цитостатиків у звязку з тривалими гемодинамічними порушеннями і тубулоінтерстиційними змінами.

1. Руденко А.В., Багдасарова І.В., Кругліков В.Т., Брудько А.П., Ротова С.О., Суслова Г.Д., Ленова Л.Й. Вплив бактеріальних та вірусних інфекцій на розвиток гострого гломерулонефриту у дітей // Актуальні проблеми нефрології. Збірник наукових праць. Випуск 6. 2001. - Київ. - С. 143-148.

Здобувач самостійно займалася клінічним підбором хворих, аналізом отриманих результатів.

2. Багдасарова І.В., Кундін В.Ю., Суслова Г.Д., Кундіна В.В., Власенко О.О. Особливості адаптації системи кровообігу при гломерулонефриті у дітей // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - №3. - С. 37-39. Здобувач самостійно займалася клінічним підбором хворих, брала участь в узагальненні результатів дослідження та підготовці статті до друку.

3. Багдасарова І.В., Риков О.А., Фоміна С.П., Суслова Г.Д. Прогностичні критерії хронізації та прогресування гломерулонефриту у дітей // Актуальні проблеми нефрології: Збірник наукових праць. Випуск 9. 2003. - Київ. - С. 54-61. Здобувач самостійно займалася клінічним підбором хворих, проведенні досліджень та аналізі отриманих результатів.

4. Руденко А.В., Багдасарова І.В., Кругліков В.Т., Брудько А.П., Суслова Г.Д., Ротова С.О. Значення бактеріальних та вірусних інфекцій у ініціації та розвитку гломерулонефриту у дітей // Український журнал нефрології та діалізу. - 2004. - №1. - С. 20-23. Здобувач брала участь в аналізі літературних джерел, клінічному підборе хворих, аналізі отриманих результатів.

5. Багдасарова И.В., Фомина С.П., Рыков А.А., Суслова Г.Д., Малежик О.И. Прогностические признаки хронизации и прогрессирования нефротического синдрома у детей // Современная педиатрия. - 2005. - №3 (8). - С. 151-154. Здобувач самостійно займалася клінічним підбором хворих, брала участь в узагальненні результатів дослідження.

6. Багдасарова І.В., Суслова Г.Д., Фоміна С.П., Руденко А.В. Особливості початкового періоду гломерулонефриту з нефротичним синдромом у дітей при супутній стрептококовій та мікоплазменій інфекції // Вісник Вінницького Національного медичного університету. - 2004. - Т. 8, №2. - С. 350-353. Здобувачем проведено клінічне обстеження, статистична обробка отриманих даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження.

7. Багдасарова И.В., Руденко А.В., Фомина С.П., Суслова Г.Д., Брудько А.П. Течение и исходы гломерулонефрита, ассоциированного со стрептококковой инфекцией // Український журнал нефрології та діалізу. - 2005. - додаток до №3. - С. 3. Здобувачем проведено клінічне обстеження, комплексне лікування хворих, статистична обробка та аналіз результатів.

8. Багдасарова И.В., Руденко А.В., Суслова Г.Д., Брудько А.П. Роль бактериальных и вирусных инфекций в развитии и течении гломерулонефрита у детей // Матеріали 5-ої науково-практ. конф. гастроентерологів, нефрологів та педіатрів України "Актуальні питання хронічних захворювань печінки та нирок у дітей, асоційованих з бактеріально-вірусними інфекціями". - Симеїз, 2002. - С. 8-9. Здобувачем проведено аналіз літературних джерел, клінічний підбір хворих, комплексне лікування хворих, статистична обробка отриманих даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження.

9. Багдасарова І.В., Суслова Г.Д., Малежик О.І. Критерії хронізації та прогресування гломерулонефриту у дітей // Матеріали 5-ої науково-практ. конф. гастроентерологів, нефрологів та педіатрів України "Актуальні питання хронічних захворювань печінки та нирок у дітей, асоційованих з бактеріально-вірусними інфекціями". - Симеїз, 2002. - С. 10-11. Здобувачем проведено клінічний підбір хворих, комплексне лікування хворих, статистична обробка отриманих даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження.

10. Патент на винахід №76342, UA, МПК А61В 6/02, А61К 51/00. Спосіб прогнозування перебігу гломерулонефриту з нефротичним синдромом / Багдасарова І.В., Фоміна С.П., Кундін В.Ю., Суслова Г.Д. / ІНАМНУ; №u 20041008771; Заявл. 26.10. 2004; Опубл. 17.07.2006, Бюл. №7. - 3 с. Здобувачем проведено клінічний підбір хворих, статична обробка даних та аналіз результатів.

11. Сцинтиграфічні методики дослідження нирок у дітей // Методичні рекомендації /Лазар А.П., Кундін В.Ю., Багдасарова І.В., Фоміна С.П., Суслова Г.Д. - Київ, 2004. - 22 с. Здобувачем проведено клінічний підбір хворих, за результатами досліджень визначені критерії ефективності методик.