Перебіг постменопаузальних ускладнень у жінок, що проживають на радіаційно забруднених територіях (діагностика, профілактика та лікування) - Автореферат

Жінки віком старше 50 років в нашій державі складають понад третину жіночого населення і майже пяту частку всього населення країни (О.Ф. Тому оптимізація методів профілактики та лікування постменопаузальних розладів у жінок з регіонів посиленого радіаційного контролю залишається досить актуальною проблемою. Дисертацію виконано відповідно до проблемно-тематичного плану науково-дослідної роботи Інституту ПАГ АМН України: "Розробка комплексної профілактики та індивідуалізованих методів корекції метаболічних постменопаузальних порушень у жінок при природній та індукованій менопаузі" (шифр ВК.2000.06.99, номер державної реєстрації 01.99.U.000311). Зменшити важкість клімактеричних розладів у жінок з регіонів посиленого радіаційного контролю шляхом розробки диференційованих підходів до їх діагностики, профілактики та лікування на основі вивчення особливостей клінічного перебігу, гормонального гомеостазу, стану судинної системи та кісткової тканини. Визначити особливості клінічного перебігу ранніх постменопаузальних порушень у жінок, що мешкають на радіаційно забрудненій території у порівнянні з жінками відповідної вікової категорії з умовно чистих територій.Із них І групу (основну) склали 196 пацієнток з природною менопаузою, що мешкають на радіаційно забрудненій території (Овруцького району Житомирської області), а ІІ групу (порівняння) - 152 жінки з природною менопаузою, що мешкають на умовно чистій території (Семенівського району Полтавської області та Бершадського району Вінницької області). При цьому серед обстежених основної групи переважали жінки з середнім (49,49%) та тяжким (16,33%) ступенями їх вираженості, тоді як у групі порівняння більшу питому вагу склали пацієнтки з легким ступенем КС (59,87%), а особи з середнім та тяжким ступенями вираженості психоемоційних порушень становили відповідно лише 11,84% та 2,63% (p1-4, 2-5<0,05). У структурі психоемоційних порушень у жінок обох груп переважали зниження працездатності, втомлюваність, дратливість, погіршення памяті, депресія, разом з тим, серед пацієнток, які мешкають на радіаційно забруднених територіях, їх частота була вірогідно вищою. У жінок основної групи залишались досить високими показники особистісної тривожності як у ранній (47,3±2,3 балів - у постменопаузі 1-2 роки та 44,4±2,4 бали - у постменопаузі 2-5 років), так і у пізній постменопаузі (39,8±2,7 балів - у постменопаузі 5-10 років та 34,2±1,9 балів - у постменопаузі понад 10 років), і реактивної тривожності: 44,7±2,1 балів - у постменопаузі 1-2 роки; 42,9±1,8 балів - 2-5 років; 38,6±2,2 балів - у постменопаузі 5-10 та 36,3±1,9 балів - у постменопаузі понад 10 років (p>0,05). При цьому в основній групі переважали жінки з середнім (44,39%) та тяжким (11,73%) ступенями їх вираженості, тоді як у більшості жінок групи порівняння (49,34%) вегетосудинні порушення мали легкий ступінь вираженості, а середній та тяжкий ступінь мали місце лише відповідно у 19,08% та 2,63% жінок (p 1-4, 2-5<0,05).У дисертації вирішено наукове завдання щодо зменшення важкості клімактеричних ускладнень у жінок, які мешкають на радіаційно забруднених територіях, шляхом розробки диференційованих підходів до їх діагностики, профілактики та лікування на основі вивчення особливостей клінічного перебігу, гормонального статусу, структурно-функціонального стану кісткової тканини, ліпідного профілю та гемостазу. Встановлено, що у жінок із зони посиленого радіаційного контролю вища частота, вираженість та тривалість клімактеричного синдрому порівняно з жінками, які мешкають на умовно чистих територіях. Наряду з переважанням психопатологічних розладів та більш вираженими проявами психологічної дезадаптації, у структурі клінічних проявів КС у жінок з радіаційно забруднених територій не виявлено кореляційної залежності їх перебігу від вмісту гонадотропних та статевих стероїдних гормонів. У жінок з територій посиленого радіаційного контролю уже в ранній постменопаузі виявлено виражену дисліпопротеїдемію із зростанням коефіцієнта атерогенності на тлі підвищення вмісту загального холестерину та тригліцеридів, відмічено посилення активності згортуючої системи крові у вигляді зростання адгезивності, агрегації тромбоцитів, активності VII і ІХ К-вітамінзалежних факторів крові та підвищену лабільність судинного тонусу з переважанням гіпертензивного компоненту, що в свою чергу зумовлює підвищений ризик виникнення серцево-та церебро-судинної патології. Деструктивні структурно-функціональні зміни кісткової тканини у жінок з радіаційно забруднених регіонів мають місце уже в ранньому постменопаузальному періоді і поглиблюються у пізній постменопаузі, тоді як у групі порівняння зменшення міцностних характеристик КТ відмічається лише в постменопаузі понад 5 років.

Основний зміст роботи

У дисертації вирішено наукове завдання щодо зменшення важкості клімактеричних ускладнень у жінок, які мешкають на радіаційно забруднених територіях, шляхом розробки диференційованих підходів до їх діагностики, профілактики та лікування на основі вивчення особливостей клінічного перебігу, гормонального статусу, структурно-функціонального стану кісткової тканини, ліпідного профілю та гемостазу.

Встановлено, що у жінок із зони посиленого радіаційного контролю вища частота, вираженість та тривалість клімактеричного синдрому порівняно з жінками, які мешкають на умовно чистих територіях. Клінічна симптоматика КС проявляється переважанням психопатологічних порушень, які виявлено у 90,3% обстежених, причому у 16,33% із них вони набувають тяжкого перебігу, а у 49,49% мають середній ступінь тяжкості.

Гормональний статус жінок з регіонів підвищеного радіаційного забруднення характеризується більш високим вмістом гонадотропних гормонів, ніж у групі порівняння, та вираженим естрогенним дефіцитом, що виявляється в ранній постменопаузі. Встановлено, що ці гормональні зміни поглиблюються по мірі перебігу постменопаузального періоду в обох групах.

Наряду з переважанням психопатологічних розладів та більш вираженими проявами психологічної дезадаптації, у структурі клінічних проявів КС у жінок з радіаційно забруднених територій не виявлено кореляційної залежності їх перебігу від вмісту гонадотропних та статевих стероїдних гормонів.

У жінок з територій посиленого радіаційного контролю уже в ранній постменопаузі виявлено виражену дисліпопротеїдемію із зростанням коефіцієнта атерогенності на тлі підвищення вмісту загального холестерину та тригліцеридів, відмічено посилення активності згортуючої системи крові у вигляді зростання адгезивності, агрегації тромбоцитів, активності VII і ІХ К- вітамінзалежних факторів крові та підвищену лабільність судинного тонусу з переважанням гіпертензивного компоненту, що в свою чергу зумовлює підвищений ризик виникнення серцево- та церебро-судинної патології.

Деструктивні структурно-функціональні зміни кісткової тканини у жінок з радіаційно забруднених регіонів мають місце уже в ранньому постменопаузальному періоді і поглиблюються у пізній постменопаузі, тоді як у групі порівняння зменшення міцностних характеристик КТ відмічається лише в постменопаузі понад 5 років.

Запропонований негормональний лікувальний комплекс, що включає аллітеру, кверцетин, фенібут та кальцій-Д 3 нікомед, показав клінічну ефективніть у корекції ранніх клімактеричних порушень на тлі стабілізації показників структурно-функціонального стану кісткової тканини, ліпідного спектру і гемостазу.

Для профілактики КС та пізніх постменопаузальних ускладнень патогенетично обгрунтованим є застосування ЗГТ з використанням трансдермального 17b-естрадіолу та натурального прогестерону у комплексі з негормональними препаратами.

Практичні рекомендації

Жінок із регіонів радіаційного забруднення слід відносити до групи ризику раннього розвитку та тяжкого перебігу як клімактеричного синдрому, так і метаболічних постменопаузальних розладів.

У комплексі заходів профілактики та лікування постменопаузальних розладів у жінок, що тривалий час мешкають на радіаційно забруднених територіях, доцільно приділяти увагу усуненню психогенії як джерела хронічного психоемоційного стресу (консультування психологів, проведення розяснювальної роботи з наданням обєктивної інформації щодо радіаційного забруднення та його можливих наслідків).

З метою своєчасної діагностики постменопаузальних судинних метаболічних розладів та моніторингу лікування у жінок постменопаузального віку із зон радіаційного забруднення доцільно проводити поглиблене дослідження показників гемостазу (адгезивності, агрегації тромбоцитів, активованого парціального тромбопластинового часу) та ліпідного обміну (загальний холестерин, тригліцериди, коефіцієнт атерогенності).

Для первинного скрінінгу структурно-функціонального стану кісткової тканини, динамічного спостереження і оцінки ефективності лікування до комплексного динамічного обстеження жінок постменопаузального віку із зон посиленого радіаційного контролю вже у ранньому постменопаузальному періоді слід включати ультразвукову денситометрію.

У комплекс лікувально-профілактичних заходів постменопаузальних порушень у жінок з радіаційно забруднених регіонів патогенетично обгрунтованим є застосування комбінованої ЗГТ з використанням трансдермального 17b-естрадіолу (естрожель 2,5 г/добу) та мікронізованого прогестерону (утрожестан 200 мг/добу) у постійному режимі в поєднанні з негормональним лікуванням, що включає препарати антистресорної дії (фенібут), адаптогени (аллітера), фітоестрогени (кверцетин) та препарати кальцію (кальцій-Д 3 нікомед) - два трьохмісячні курси на рік.

При наявності протипоказань для ЗГТ або відмові пацієнтки від гормональної терапії, для лікування КС та профілактики постменопаузального остеопорозу і судинної патології доцільне тривале застосування негормонального лікувального комплексу (аллітера, кверцетин, фенібут, кальцій- Д 3 нікомед).

1. Постменопаузальний остеопороз: регіональні та вікові особливості // ПАГ.- 1997.- №3.- С.86-89 (співавт.: Поворознюк В.В., Татарчук Т.Ф., Борис О.М.; збір матеріалу, аналіз).

2. Використання фітопрепаратів у комплексному лікуванні клімактеричного синдрому у жінок // Ліки.- Київ.- 1997.- № 4.- С.113-116 (співавт.: Сольський Я.П., Татарчук Т.Ф., Кваша Т.І., Сердюк В.Г., Щербіна С.Є.; збір матеріалу та його аналіз).

3. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у постменопаузальних жінок України // Морфогенез и патология костной системы в условиях промышленного региона Донбасса: сборник матриалов научно-практической конференции (Луганск, 5 мая 1997).- Луганск, Луганский гос.мед.ун-тет.- 1997.- С.46-52 (співавт.: Поворознюк В.В., Татарчук Т.Ф., Борис О.М.; огляд літературних джерел, статистична обробка матеріалу).

4. Клімактеричний синдром у жінок, які мешкають в регіонах підвищеного радіаційного контролю // ПАГ.- 1998.- №1.- С. 26-30 (співавт.: Сольський Я.П., Васильчук Г.М., ШУЛЬЖЕНКОТ.М., Зданович І.Є., Дмитриченко Л.М.; огляд літературних джерел, збір матеріалу, його аналіз, статистична обробка).

5. Половые стероидные гормоны в лечении и профилактике остеопороза у женщин // Проблеми остеології.- 1999.- №3, Т 2.- С. 106-109 (співавт.: Татарчук Т.Ф.; збір матеріалу, його аналіз та статистична обробка).

6. Замісна гормональна терапія (ЗГТ) як метод профілактики остеопоротичних переломів у жінок у постменопаузальний період // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України.- 2000.- №3 (8).- С. 67-72 (співавт.: Татарчук Т.Ф., Сольський Я.П., Кваша Т.І.; огляд літератури, збір матеріалу, статистична обробка).

7. Замісна гормональна терапія (ЗГТ) у жінок після гістероваріоектомії і її вплив на коагуляційні властивості крові // Здоровье женщины.- 2001.- № 3 (7).- С.17-21 (співавт.: Татарчук Т.Ф., Васильчук Г.М., Томілін В.В., Сольський В.С.; збір матеріалу, статистична обробка).

8. Замісна гормональна терапія як метод профілактики церебро-васкулярних постменопаузальних розладів // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України.- 2001.- №4(14).- С.35-41 (співавт.: Татарчук Т.Ф., Глазовська І.І., Сольський В.С.; огляд літературних джерел, статистична обробка матеріалу, підготовка до друку).

9. Профилактика и лечение постменопаузального остеопороза у женщин с радиационно загрязненных территорий // Здоровье женщины.- 2002.- № 1 (9).- С.37-41 (співавт.: Сольський Я.П., Татарчук Т.Ф.; огляд літературних джерел, збір матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку).

10. Лікування клімактеричних розладів у жінок, що перебувають під впливом несприятливих чинників навколишнього середовища // ПАГ.- 2002.- № 1.- С. 98-103 (співавт.: Татарчук Т.Ф., Косей Н.В., Сольський В.С., Галазовська І.І., Шульженко Т.М; огляд літературних джерел, збір матеріалу, статистична обробка).

11. Osteoporosis in women upon climacteric // 2nd International Symposium Womens health and menopause, Risk Reduction Strategies - Florence (Italy) - December 4-7, 1996. - Р.63 (co-authors: Tatarchuk T.F., Kosey N.V., Scherbina S.E., Kvasha T.I., Voloshyn A.I.; збір матеріалу, статистична обробка).

12. State of the bone tissue and age of the menopause // XV FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics.- Copenhagen, Denmark..- 1997.- Vol.76., N167.- P.62 (co-authors: Povoroznyuk V.V., Solsky J.P., Tatarchuk T.F., Boris E.N., Kosey N.V.; збір та статистична обробка матеріалу).

13. Depending state of the bone tissue from the duration of the postmenopausal period // The first Amsterdam menopause symposium.- 1-3 aprl., 1998.- Amsterdam..- Р.45 (co-authors: Povoroznyuk V.V., Tatarchuk T.F., Boris E.N.; збір матеріалу).

14. The peculiarities of the climacteric syndrome course in women of postmenopausal period living in radiation contaminated areas in Ukraine // 13th Congress of the Europ. Associat. of Gynaecol. and Obstet.- Israel, May 10-14.- 1998.- Jerusalem.- P.107 (co-authors: Solsky Y.P., Tatarchuk T.F., Shulzenko T.N.; збір матеріалу та його аналіз).

Размещено на .ru