Перебіг бронхіальної астми в осіб, інфікованих Сhlamydia pneumoniae - Автореферат

"Про затвердження інструкцій щодо надання допомоги хворим на туберкульоз і неспецифічні захворювання легень"), що дає змогу уніфікувати терапію хворих, існує досить багато причин, що стримують досягнення повного ефекту. (1996) виявили антихламідійні антитіла Ig M у 33 % хворих на БА в фазі загострення, в 46 % у пацієнтів із загостренням хронічного обструктивного бронхіту та у 64 % - у випадках затяжної пневмонії. Ayaslioglu (1998) використовував імунологічний ферментний аналіз та зазначив, що розповсюдженість антитіл Ig G до Chlamydia pneumoniae була значно вищою у хворих з важкою БА, ніж в групі контролю (73,6 % та 48 % відповідно, P <0.05). Cosentini (2003) вивчав за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) інфікованість Chlamydia pneumoniae у хворих на БА та отримав негативний результат у всіх обстежених та в групі контролю, водночас у 9 з 18 хворих з БА та у 1 з 11 в групі контролю при серологічному дослідженні виділені антитіла до Chlamydia pneumoniae (p = 0,05). F. Мета дослідження - встановити частоту та ступінь інфікування Chlamydia pneumoniae хворих бронхіальною астмою, вивчити особливості клінічного перебігу захворювання у разі інфікування.Відповідно до мети та задач дослідження вивчено перебіг БА залежно від ступеня інфікування Chlamydia pneumoniae у 151 хворого на БА, з яких у 102 осіб - важкий та у 49 осіб - легкий перебіг захворювання. В дослідження включено 40 пацієнтів з важким й 19 осіб - з легким перебігом БА з використанням методики "непряма ELISA" in vitro тест-системою PLATELIA® CHLAMYDIA Ig G та для виявлення антитіл безпосередньо до Ch. pn. обстежено 60 хворих з різним перебігом БА, з них 32 пацієнти (19 чоловіків, 13 жінок) з важким і 30 - з легким перебігом захворювання (11 чоловіків, 19 жінок). Для виявлення впливу інфікування Chlamydia pneumoniae на перебіг важкої БА порівняно клінічний перебіг в серопозитивних та серонегативних групах, що обстежені за допомогою різних тест-систем. Внаслідок проведеної роботи встановлено, що при дослідженні сироватки крові діагностично значущі титри антитіл (різко позитивний, позитивний, слабко позитивний) виявлені у 14 осіб, хворих на важку БА, та у 2 осіб в групі з легким перебігом захворювання (рис.1). Відомо, що при вивченні 68 пацієнтів за допомогою ПЛР тільки у 2 хворих з БА виділений геном Chlamydia pneumoniae При дослідженні сироватки крові цих пацієнтів позитивний результат виявлений у 4 осіб, але тільки у 1 ці результати збігалися з даними ПЛР (J.Petitjean, V.Filmont, E.Moel et. al., 1999).В дисертації подано узагальнюючі дані щодо вирішення такого актуального питання сучасної пульмонології, як встановлення особливостей клінічного перебігу бронхіальної астми у хворих, інфікованих Chlamydia pneumoniae, частота та ступінь інфікування. У хворих на важку бронхіальну астму групоспецифічне серологічне дослідження виявило позитивний титр антитіл Ig G в (35 1,4 %) випадків, у пацієнтів з легкою бронхіальною астмою позитивний титр антитіл Ig G виявився у (10,2 1,5 %). В загальній групі хворих з бронхіальною астмою позитивний титр антитіл Ig G, що вивчався видоспецифічним серологічним методом, діагностований у (24,3 1,3 %) хворих, з них у (30 1,2 %) з легкою бронхіальною астмою і (18,75 1,4 %) з важкою бронхіальною астмою. При порівнянні результатів групоспецифічної та видоспецифічної тест - систем встановлено, що метод, який може бути рекомендований для виявлення Chlamydia pneumoniae у хворих з різним перебігом бронхіальної астми, є видоспецифічний серологічний метод для вивчення титру антитіл Ig G до Chlamydia pneumoniae, тому що цей метод виключає виявлення сумації антитіл до Chlamydia supplement. В осіб з важким перебігом бронхіальної астми в період загострення, в яких з найбільшою вірогідністю слід було очікувати інфікування Chlamydia pneumoniae, при дослідженні харкотиння за допомогою полімеразної ланцюгової реакції не було виявлено геному роду Chlamydia.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертації подано узагальнюючі дані щодо вирішення такого актуального питання сучасної пульмонології, як встановлення особливостей клінічного перебігу бронхіальної астми у хворих, інфікованих Chlamydia pneumoniae, частота та ступінь інфікування.

1. У хворих на важку бронхіальну астму групоспецифічне серологічне дослідження виявило позитивний титр антитіл Ig G в (35 1,4 %) випадків, у пацієнтів з легкою бронхіальною астмою позитивний титр антитіл Ig G виявився у (10,2 1,5 %). В загальній групі хворих з бронхіальною астмою позитивний титр антитіл Ig G, що вивчався видоспецифічним серологічним методом, діагностований у (24,3 1,3 %) хворих, з них у (30 1,2 %) з легкою бронхіальною астмою і (18,75 1,4 %) з важкою бронхіальною астмою.

2. При порівнянні результатів групоспецифічної та видоспецифічної тест - систем встановлено, що метод, який може бути рекомендований для виявлення Chlamydia pneumoniae у хворих з різним перебігом бронхіальної астми, є видоспецифічний серологічний метод для вивчення титру антитіл Ig G до Chlamydia pneumoniae, тому що цей метод виключає виявлення сумації антитіл до Chlamydia supplement.

3. В осіб з важким перебігом бронхіальної астми в період загострення, в яких з найбільшою вірогідністю слід було очікувати інфікування Chlamydia pneumoniae, при дослідженні харкотиння за допомогою полімеразної ланцюгової реакції не було виявлено геному роду Chlamydia.

4. В більшості випадків у інфікованих осіб з важким перебігом бронхіальної астми субєктивні, лабораторні, функціональні показники не мали достовірних відмінностей від аналогічних параметрів у неінфікованих пацієнтів з важкою бронхіальною астмою.

5. Обстеженння на виявлення інфікування Chlamydia pneumoniae слід призначати лише особам з важким перебігом бронхіальної астми, що мають часті інфекційнозалежні загострення захворювання. Суцільні (скринінгові) дослідження на наявність інфікування Chlamydia pneumoniae є економічно невиправданим.

6. Призначення обстеження для виявлення інфікування Chlamydia pneumoniae у хворих бронхіальною астмою, враховуючи значні прямі медичні витрати, має бути індивідуальним та клінічно обґрунтованим.

Практичні рекомендації

Діагностику інфікування Chlamydia pneumoniae доцільно проводити у пацієнтів з важким перебігом бронхіальної астми з частими інфекційнообумовленими загостреннями захворювання.

За результатами наших досліджень встановлено, що найбільш придатною для діагностування Chlamydia pneumoniae є видоспецифічна серологічна реакція на виявлення титру антитіл Ig G в сироватці крові, оскільки ця методика дозволяє виключити виявлення сумації антитіл до всієї групи хламідій.

В разі виявлення інфікування Chlamydia pneumoniae цій категорії пацієнтів доцільно призначати лікування препаратами, що мають активність по відношенню до збудника.

Необґрунтованим є обстеження осіб з інтермітуючим та легким персистуючим перебігом бронхіальної астми, оскільки витрати на дослідження одного пацієнта складають 110 грн. (з використанням трьох методів), а рівень інфікування, в більшості випадків відповідає рівню виявлення Chlamydia pneumoniae у здорових осіб.

1. Галінська В.О., Мостовий Ю.М., Князева В.І. Роль хламідійної інфекції у розвитку інфекційно обумовлених загострень бронхіальної астми // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - № 2. - С. 433 - 434. Збір матеріалу, написанні тексту статті.

2. Мостовий Ю.М., Галінська В.О. Профілактика та лікування інфекційнозалежних загострень хронічних обструктивних захворювань легень // Український хіміотерапевтичний журнал. - 2003. - № 2(17). - С. 21 - 26. Збір матеріалу, участь у написанні тексту статті.

3. Галінська В.О. Діагностика легеневого хламідіозу при бронхіальній астмі за допомогою полімеразної ланцюгової реакції // Сімейна медицина. - 2005. - № 2 (12). - С. 24 - 26.

4. Галінська В.О., Мостовий Ю.М. Вплив інфікування Chlamydia pneumoniae на перебіг бронхіальної астми // Ліки України. - 2005. - № 11 (100). - С. 104 - 105. Збір матеріалу, статистична обробка, написання тексту статті.

5. Галінська В.О., Мостовий Ю.М. Вплив інфікування Chlamydia pneumoniae на перебіг бронхіальної астми // Імунологія та алергологія. - 2002. - № 3. - С. 45. Збір матеріалу, написання тексту тез.

6. Галінська В.О., Мостовий Ю.М. Інфікування Chlamydia pneumoniae хворих бронхіальною астмою // Матеріали наукових праць І зїзду алергологів України. - 2002. - С. 36 - 37. Збір матеріалу, написання тез.

7. Галінська В.О., Мостовий Ю.М. Розповсюдженість інфікування Chlamydia pneumoniae у хворих бронхіальною астмою, вплив на клінічний перебіг // Український пульмонологічний журнал. - 2003. - № 2 (40). - С. 139. Збір матеріалу, написання тексту тез.

8. Галінська В.О. Роль інфікування Chlamydia pneumoniae в перебігу бронхіальної астми // Х конгрес Світової федерації українських лікарських товариств. - Чернівці, 2004. - С. 247 - 248.

9. Галинская В.А. Ассоциация Chlamydia pneumoniae у больных бронхиальной астмой // Матеріали до ІІ міжвузівської конференції студентів та молодих вчених. - Вінниця, 2005. - С. 66 - 67.

10. V. O. Galinska, Y. M. Mostovoy. The effect of chlamydia pneumoniae infection on the course of bronchial asthma // Eur. Respir. J. - 2003. - 22: Suppl. 45. - Р. 516. Збір матеріалу, написання тез.

11. Y. M. Mostovoy, V. O. Halinska, H. V. Demchuk. Chlamydia pneumoniae infection in patients with bronchial asthma // Eur. Respir. J. - 2004. - 24: Suppl. 48. - Р. 52. Збір матеріалу, написання тез.