Дослідження та характеристика періодів історії українського тлумачного словникарства. Розгляд питань історії та теорії української лексикографії. Аналіз впровадженням новітніх методів і принципів лексикографування української лексики й фразеології.
У сучасній українській лінгвістиці спостерігається посилення уваги дослідників до питань лексикографії, її теорії і практики, місця в системі мовознавчих наук, впливу на розвиток мови та суспільні процеси тощо. Однак серед малодосліджених залишається питання історії української тлумачної лексикографії, зокрема її періодизації, хоча саме тлумачні словники, фіксуючи якісні та кількісні зміни у словниковому складі мови, переконливо вказують на зміни у суспільному житті носіїв мови. Вивчення наукової літератури з питання періодизації тлумачної лексикографії дозволяє констатувати, що історію української лексикографії більшість дослідників повязує з відповідними часовими періодами та знаковими подіями в історії української мови (П.Й. Детальне ознайомлення із вказаними працями, вивчення методики подання теоретичних положень і авторських узагальнень дає змогу стверджувати, що в історії української лексикографії тлумачні словники стали основним орієнтиром, який дозволяє виокремити найважливіші етапи розвитку вітчизняного словникарства. Автор розглядає питання періодизації української лексикографії у відповідних розділах монографії, розпочинаючи з характеристики перших лексикографічних спроб і найдавніших словників, зокрема, перших тлумачних словників старословянської мови в Україні: "Лексиса" Лаврентія Зизанія та "Лексикона" Памви Беринди.Узагальнення поглядів науковців на процес становлення та розвитку лексикографії в Україні, детальний аналіз сучасного українського тлумачного словникарства дає підстави виділити такі важливі періоди його історії: 1) Період зародження української тлумачної лексикографії, який охоплює кінець XVI - XVII ст. і повязаний з активним культурно-просвітницьким рухом, розвитком друкарства, літератури, науки, утвердженням християнства в Україні, поступовим переходом від перекладної літератури до оригінальних творів та наукових праць. З історії лексикографії східних словян відомо, що в Україні перші спроби укладання тлумачних словників датуються кінцем XVI століття, коли в 1596 р. у Вільно був надрукований "Лексис" Лаврентія Зизанія. У реєстрі цього словника церковнословянські слова були перекладені староукраїнською літературною мовою, тому ця праця вважається першою спробою нормалізації лексичного складу двох мов. До цього періоду також належить "Лексикон славеноросскій" Памви Беринди, який тематично був поділений на 2 книги: "Лексиконь..." - диференційний церковнословянсько-український словник та "...Имена свойственная" - зібрання тлумачень власних назв (імен, топонімів) і перекладів апелятивів несловянського походження. Одним із перших тлумачних словників цього періоду став додаток до "Енеїди" І.П.Котляревського - "Словарь Малороссійскихъ слов, содержащихся в "Энеиде..."", у якому українські слова пояснювалися одним словом, словосполученням чи російськими синонімами.Отже, українська тлумачна лексикографія пройшла складний шлях становлення і розвитку, що дає можливість виділити 4 періоди її розвитку.
План
Зміст
Вступ
1. Погляди науковців на питання періодизації тлумачної лексикографії
2. Періоди історії українського тлумачного словникарства
Висновки
Використана література
Вывод
Отже, українська тлумачна лексикографія пройшла складний шлях становлення і розвитку, що дає можливість виділити 4 періоди її розвитку. Кожен із періодів характеризується кількісними і якісними змінами у підготовці й виданні класичних лексикографічних праць, які засвідчують поступ українського словникарства через упровадження нових методик укладання словникових статей, використання нових принципів лексикографування словникового складу української мови аж до застосування новітніх компютерних технологій.
Список литературы
1. Бондар О. І. Сучасна українська мова / О. I. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. - К. : Академвидав, 2006. - 368 с.
2. Горецький П. Й. Історія української лексикографії / П. Й. Горецький. - К. : Вид-во АН УРСР, 1963. - 242 с.
3. Дзендзелівський Й. О. Українська лексикографія кінця 18 ст.-1917 / Й.О.Дзендзелівський // Українська мова. Енциклопедія / редкол.: В.М.Русанівський (співголов.), О.О.Тараненко (співголов.), М.П.Зяблюк та ін. - [2-ге вид., випр. і доп.]. - К. : Вид-во "Укр. енцикл." ім. М. П. Бажана, 2004. -С 297-300.
4. Лінгвістичні та технологічні основи тлумачної лексикографії / В. А. Широков, В. М. Білоноженко, О. В. Бугаков та ін. - К. : Довіра, 2010. - 295 с.
5. Москаленко А. А. Нарис історії української лексикографії/ А.А. Москаленко. - К. : Рад. шк., 1961. - 172 с.
6. Німчук В. В.Староукраїнська лексикографія / В. В. Німчук // Українська мова. Енциклопедія / редкол. : В. М. Русанівський (співголов.), О. О. Тараненко (співголов.), М. П. Зяблюк та ін. - [2-ге вид., випр. і доп.].- К. : Вид-во "Укр. енцикл." ім. М. П. Бажана, 2004. - С. 296-297.
7. Німчук В. В. Староукраїнська лексикографія в її звязках з російською та білоруською : [текст] / В. В. Німчук ; АН УРСР, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. - К. : Наукова думка, 1980. - 304 с.
8. Паламарчук Л. С. Тлумачний словник української мови в колі словянських словників цього типу : доповідь на VII Міжнародному зїзді славістів / Л. С. Паламарчук . - К. : Наукова думка, 1973. - 20 с.
9. Словник української мови : в 4-х томах / за ред. Б. Грінченка. - К. : Киевская Старина, 1907. - Т. 1. - 496 с.
10. Словник української мови в 20-ти томах / за ред. В. М. Русанівського ; НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. - К. : Наукова думка.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
