Періодизація історико-правового процесу: концептуальні аспекти - Автореферат

бесплатно 0
4.5 118
Поділ правового процесу за шкалою слідуючих один за одним періодів. Аналіз підходів до періодизації історичного процесу. Конструктивно-критична оцінка основних підходів. Розробка методологічних основ. Формулювання власного концептуального бачення.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Одна з них - періодизація історико-правового процесу, яка, як необхідна методологічна операція, має величезне концептуальне значення для історико-правового пізнання. Її актуальність на сучасному етапі обумовлена також тим, що у пострадянській, зокрема українській, історико-правовій науці, після перегляду багатьма вченими відношення до марксистської формаційної теорії, звичайними явищами стали відмова від одних теоретичних схем і перебільшення ролі інших, заміна системної конструкції періодизації історико-правового процесу довільним поділом матеріалу із чисто субєктивних міркувань. розробити понятійний апарат дослідження періодизації історико-правового процесу; виявити можливості існуючих підходів до періодизації історико-правового процесу; розроблено поняття “історико-правовий процес” і “періодизація історико-правового процесу”;„Сучасний стан розробки періодизації історико-правового процесу” робиться висновок, що для сучасного етапу розвитку історико-правової науки характерним є підвищення інтересу дослідників до проблеми періодизації історико-правового процесу. Розділ другий „Теоретико-методологічні основи періодизації історико-правового процесу” складається із трьох підрозділів і присвячений розгляду таких важливих теоретико-методологічних проблем, як поняття історико-правового процесу в якості обєкта періодизації, поняття, особливості, роль і значення періодизації історико-правового процесу, а також головні методологічні вимоги до проведення такої періодизації. „Історико-правовий процес як обєкт періодизації” на підставі аналізу численних підходів до розуміння історичного процесу (релігійний (теологічний), природничо-науковий (або натуралістичний), соціально-економічний, культурно-історичний, техніко-технологічний (техніцистський, техніко-детерміністський), постмодерністський, синергетичний і семіотичний), а також зясування співвідношення понять „історико-правова реальність” та „історико-правовий процес”, пропонується така авторська дефініція поняття „історико-правовий процес”: історико-правовий процес - це особлива категорія історико-правового пізнання (історико-правових наук), що відображає процес безперервного і нескінченного руху права, тривалість і послідовність зміни якісно відмінних етапів, стадій або фаз у ході історико-правового руху - у виникненні, розвитку і завершенні правових подій, явищ, норм. „Періодизація історико-правового процесу: поняття, особливості, роль і значення” обґрунтовується, що необхідність і важливість періодизації історико-правового процесу обумовлені такими критеріями: по-перше, суто науковими, пізнавальними причинами, оскільки глибоке і різностороннє пізнання історико-правового процесу вимагає певної упорядкованості історико-правових подій і явищ, по-друге - „освітніми”, „педагогічними” причинами, адже будь-яке навчання, викладання і педагогічний виклад припускають поетапність засвоєння матеріалу і наявність загальної схеми послідовності у тимчасовому потоці, прагнуть до ясності й простоти, вимагають певної систематизації, якою у даному випадку і є періодизація. Ці принципи такі: 1) наявність однакових підстав, згідно з якими побудова періодизації вимагає при виділенні рівних за таксономічною значущістю періодів виходити з однакових причин (критеріїв); 2) дотримання ієрархії, яке припускає, що при складній періодизації, коли вищі ступені усередині себе поділяються на нижчі, періоди кожного подальшого рівня поділу повинні бути таксономічно менш важливими, ніж періоди попереднього рівня; 3) рівноправність періодів одного ступеня поділу; 4) в рамках кожного виокремленого періоду історико-правового процесу можливе існування підперіодів; 5) виокремлення, крім головного критерію періодизації, що визначає кількість та характеристики виокремлених періодів, ще додаткового критерію, за допомогою якого уточнюються підперіоди й хронологія; 6) періодизація повинна бути єдиною для предмета, що вивчається, в цілому; 7) періодизація повинна здійснюватися в контексті самого історичного процесу; 9) періодизація повинна відповідати внутрішньому механізмові розвитку обєкта пізнання, повинна пояснювати його з середини, сама внутрішня логіка, механізм руху права повинні розкриватися, проявляти себе за допомогою цієї періодизації, її структури; 10) періодизація повинна відображувати історію як явище, що вивчається, в цілому, так і будь-який його аспект як цілісний, підпорядкований внутрішній логіці розвитку елемент; 11) періоди не можна строго відмежовувати один від одного; 12) у концептуальному плані структура періодизації історико-правового процесу повинна бути зіставною з ключовими категоріями найбільш розвинених і продуктивних макроісторичних парадигм; 13) періодизація історико-правового процесу повинна прямо співвідноситися з головними характеристиками, визначальними якостями, які обумовлюють специфіку і стабільність різних частин історико-правової реальності; 14) періодизація історико-правового процесу повинна бути одноманітною у часі: некоректним є поділ ранніх періодів історії на підста

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?