Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на атеросклероз: особливості клініки, діагностики та лікування - Автореферат

Наслідком цих заходів було зниження загальної смертності від хвороб, спричинених атеросклерозом (АС), у США та країнах Західної Європи (B. Якщо у людини віком 15-29 років виявляють в середньому 1,8 патології, то у віці понад 55 років кожен хворий може мати одночасно в середньому біля 3-5 нозологій (А. И. В більшості досліджень ПВ у хворих на АС розглядається без урахування локалізації виразки, хоча існує патогенетична та клінічна неоднорідність ПВ, що зобовязує клініциста виділяти ПВ шлунка (ПВШ) та дванадцятипалої кишки (ДПК), диференційовано підходити до терапії, уникаючи шаблонних схем лікування (А. С. Мета дослідження: розробити підходи до оптимізації лікування хворих на пептичну виразку з урахуванням наявності супутнього атеросклерозу, зокрема, ішемічної хвороби серця на основі вивчення проявів ішемії міокарда, порушень ритму серця, постпрандіальних змін гемодинаміки, стану функції ендотелію та їх динаміки під впливом антиульцерогенної терапії. Дослідити особливості порушень ритму серця та частоту виникнення епізодів ішемії міокарда за даними добового моніторування (ДМ) ЕКГ у хворих на пептичну виразку та супутній атеросклероз (ішемічну хворобу серця) з урахуванням локалізації виразки та наявності хелікобактерної інфекції (Нр).В першій та другій групах хворих було розподілено на підгрупи залежно від локалізації виразки: ІА (хворі з ПВШ) та ІБ (хворі на ПВДПК) Третю групу склали 20 хворих на атеросклероз без супутньої пептичної виразки (середній вік 48,8±2,4 роки). В усіх хворих на атеросклероз було діагностовано ішемічну хворобу серця (за даними коронарографії - у 37 хворих, добового моніторування ЕКГ, навантажувальних проб - у всіх 104 хворих). Проаналізували характер постпрандіальної реакції ССС на прийом їжі у хворих на ПВ в залежності від її локалізації - окремо у хворих з ПВШ і з ПВДПК. У хворих на ПВШ з АС більшою виявилась не лише кількість, а й тривалість больових епізодів ішемії міокарду (БІМ) порівно з хворими на АС/ІХС без ПВ та з хворими на АС/ІХС при загостренні ПВДПК (відповідно в 9,6 та 3,6 рази). Ці відмінності зберігаються достовірними (Р<0,01) і при міжгруповому порівнянні: у хворих на ПВДПК та АС/ІХС реєструвалось у 1,9 рази більше нічних епізодів ішемії міокарда ніж у хворих з шлунковою локалізацією виразки, а кількість епізодів ішемії міокарда в післяхарчовий період була вдвічі більшою у хворих на АС/ІХС та ПВШ ніж у хворих на АС/ІХС та ПВДПК.На основі вивчення даних добового моніторування електрокардіограм, вивчення змін внутрішньосерцевої та центральної гемодинаміки, а також реакції гемодинаміки на харчове навантаження у хворих на пептичну виразку та супутній атеросклероз, а також особливостей клінічного прояву захворювань і наявності хелікобактерної інфекції встановлено, що пептична виразка обтяжує перебіг атеросклерозу та розроблено шляхи терапевтичної корекції зазначених змін у даної категорії хворих. У хворих на пептичну виразку та супутній атеросклероз має місце підвищення ритмічної нестабільності міокарду та посилення ішемічних проявів за даними добового моніторування ЕКГ, а також погіршення насосної та інотропної функції серця в до-та, особливо, в після харчовий період. У хворих на пептичну виразку ДПК має місце спотворений характер постпрандіальної гемодинамічної реакції, який проявляється у зниженні хронотропної, інотропної та носової активності серця, в той час, як у хворих на виразку шлунка зберігається фізіологічна загальна реакція гемодинаміки на харчове навантаження. Наявність Helicobacter Pylori у хворих на пептичну виразку і атеросклероз/ІХС негативно впливає на порушення серцевого ритму - має позитивний кореляційний звязок з загальною кількістю екстрасистол (r=0,42; Р<0,05), показники ендотеліальної дисфункції та насосну функцію міокарда як в до-, так і в після харчовий періоди.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

На основі вивчення даних добового моніторування електрокардіограм, вивчення змін внутрішньосерцевої та центральної гемодинаміки, а також реакції гемодинаміки на харчове навантаження у хворих на пептичну виразку та супутній атеросклероз, а також особливостей клінічного прояву захворювань і наявності хелікобактерної інфекції встановлено, що пептична виразка обтяжує перебіг атеросклерозу та розроблено шляхи терапевтичної корекції зазначених змін у даної категорії хворих.

1. У хворих на пептичну виразку та супутній атеросклероз має місце підвищення ритмічної нестабільності міокарду та посилення ішемічних проявів за даними добового моніторування ЕКГ, а також погіршення насосної та інотропної функції серця в до- та, особливо, в після харчовий період. Для пацієнтів з шлунковою локалізацією виразки характерно майже двократне збільшення епізодів екстрасистолії в постпрандіальний період, в той час як для виразки ДПК характерно чотирикратне збільшення аритмій в нічний період.

2. Встановлено, що у хворих з локалізацією виразки у шлунку порушення серцевого ритму реєструються майже вдвічі частіше, ніж при виразці в дванадцятипалій кишці. Виявлено, що найбільш «аритмогенною» зоною у шлунку є верхня його третина (45,5% всіх порушень ритму реєструється у хворих з цією локалізацією виразки).

3. У хворих на пептичну виразку ДПК має місце спотворений характер постпрандіальної гемодинамічної реакції, який проявляється у зниженні хронотропної, інотропної та носової активності серця, в той час, як у хворих на виразку шлунка зберігається фізіологічна загальна реакція гемодинаміки на харчове навантаження.

4. Наявність Helicobacter Pylori у хворих на пептичну виразку і атеросклероз/ІХС негативно впливає на порушення серцевого ритму - має позитивний кореляційний звязок з загальною кількістю екстрасистол (r=0,42; Р<0,05), показники ендотеліальної дисфункції та насосну функцію міокарда як в до-, так і в після харчовий періоди.

5. Присутність інфекції Helicobacter pylori впливає на зміни ліпідного обміну у хворих на пептичну виразку та атеросклероз, що проявляється збільшенням рівню загального холестерину та холестерину ЛПНЩ та зменшенням холестерину ЛПВЩ, а також викликає порушення ендотелійзалежної вазодилатації у таких хворих, що може сприяти прогресуванню атеросклеротичного процесу.

6. Застосування омепразолу у хворих на пептичну виразку та супутній атеросклероз сприяє нормалізації постпрандіальної реакції гемодинаміки, справляє значний позитивний вплив на порушення ритму серця, хоча дещо поступається дії фамотидину щодо впливу на розвиток ішемії міокарда.

7. Комплексне лікування пептичної виразки з включенням в лікувальну схему фамотидину приводить до зменшення проявів ішемії міокарда за даними добового моніторування ЕКГ, але може сприяти збільшенню кількості екстрасистол.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Хворим на пептичну виразку шлунка та/або дванадцятипалої кишки, особливо з ознаками атеросклеротичного ураження судин або факторами ризику розвитку атеросклерозу, доцільно проводити добове Холтерівське моніторування електрокардіограми з метою виявлення ознак ішемії міокарду та порушень ритму серця.

2. Пацієнти з пептичною виразкою шлунка та/або ДПК з супутньою ішемічною хворобою серця потребують обовязкового визначення інфікованості H. pylori з наступною ретельною ерадикацією, що обумовлено негативним впливом H. pylori на прояви ішемії серцевого мяза, порушення ритму серця та насосну функцію лівого шлуночка.

3. Хворим на ІХС з погіршенням даних добового моніторування ЕКГ в постпрандіальний період необхідно проводити ФГДС з метою виявлення пептичної виразки, а також визначення можливої інфікованості H. pylori.

1. Лизогуб Г. В. Состояние центральной и внутрисердечной гемодинамики у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки с хеликобактерной инфекцией / Г. В. Лизогуб, Г. П. Гуцал, А. Н. Бондарчук // Лікарська справа / Врачебное дело. 2002. № 2. С. 37-39. (Автор проводив обстеження пацієнтів, аналіз отриманих даних, підготував статтю до друку).

2. Передерий В. Г. Особенности течения ишемической болезни сердца у пациентов на ранних стадиях развития атеросклероза венечных артерий в сочетании с язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки / В. Г. Передерий, Г. В. Паничкин, Г. В. Лизогуб // Український кардіологічний журнал. 2003. № 6. С. 28-31. (Автор проводив обстеження хворих, аналіз отриманих результатів, п.ідготував статтю до друку).

3. Передерий В. Г. Особливості прояву коронарного синдрому у хворих на атеросклероз із супутньою пептичною виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки / В. Г. Передерій, Г. В. Лизогуб, О. О. Волошина, О. М. Бондарчук, О. О. Гребінник, О. В. Ігнатов // Лікарська справа / Врачебное дело. 2008. № 3-4. С. 38-43. (Автор проводив аналіз джерел літератури, обстеження хворих, аналіз отриманих результатів, оформлення статті та підготовку її до друку).

4. Лизогуб Г. В. Влияние омепразола и фамотидина на течение пептической язвы у больных с атеросклерозом. / Г. В. Лизогуб // Лікарська справа / Врачебное дело. 2008. № 5-6. С. 34-37. (Автор проводив обстеження пацієнтів, статистичний аналіз отриманих даних, підготовку матеріалу до друку).

5. Лизогуб Г. В. Центральная и внутрисердечная гемодинамика у пациентов с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки в зависимости от наличия инфицирования helicobacter pylori / Г. В. Лизогуб, Г. П. Гуцал, А. Н. Бондарчук // Матеріали III Національного конгресу ревматологів України (Дніпропетровськ, 23-26 жовт. 2001 р.): тези наук. доповідей. Дніпропетровськ, 2001. С. 73-74. (автор проводив обстеження хворих, аналіз отриманих даних, підготував матеріал до друку).

6. Лизогуб Г. В. Постпрандиальные гемодинамические реакции у пациентов с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки с сопутствующей ишемической болезнью сердца / Г. В. Лизогуб, Г. П. Гуцал // Матеріали III Національного конгресу ревматологів України (Дніпропетровськ, 23-26 жовт. 2001 р.): тези наукових доповідей. Дніпропетровськ, 2001. С. 74. (автор проводив обстеження хворих, аналіз отриманих даних, підготував матеріал до друку).

7. Передерий В. Г. Особливості ендотеліальної функції у пацієнтів із супутнім перебігом виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки та атеросклерозу / В. Г. Передерій, Г. В. Лизогуб, О. О. Волошина // Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань. Матеріали Обєднаного пленуму правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів та невропатологів України в рамках виконання Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки (Київ, 19-20 верес. 2006 р.): тези наук. доповідей. К., 2006. С. 162. (Автор проводив обстеження пацієнтів, статистичний аналіз отриманих даних, підготовку матеріалу до друку).

8. Волошина О. О. Порушення серцевого ритму у хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки на фоні атеросклерозу / О. О. Волошина, Г. В. Лизогуб, В. Г. Передерій // Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування ; пленум правління асоціації кардіологів України (Київ, 27-29 верес. 2005 р.): тези наук. доповідей. К., 2005. С. 65-66. (Автор проводив обстеження пацієнтів, аналіз отриманих даних, підготовку тезів).