Пептична виразка дванадцятипалої кишки в осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС: структурні прояви патоморфозу, особливості морфогенезу, прогностичні аспекти - Автореферат

Відчутне ослаблення здоровя в осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії (УЛНА, ліквідаторів), а також у мешканців територій, забруднених радіонуклідами (МТЗР) відбувається за рахунок збільшення захворюваності на різні, головним чином, непухлинні, “соматичні” недуги, серед яких патологія органів травлення посідає одне з провідних місць (Д.М. Робота є фрагментом наукової програми ІЕПЛ “Структурне підґрунтя патоморфозу захворювань у осіб, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року” (№ державної реєстрації 01974007676) і науково-дослідної роботи під егідою Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської аварії (№ державної реєстрації 0199U004144). Мета роботи - визначити структурні еквіваленти патоморфозу пептичної виразки дванадцятипалої кишки та її морфогенез в осіб, котрі постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, для аргументації прогнозу і оптимізації діагностичних заходів. Вивчити патоморфологію СО шлунка та ДПК при дуоденальній пептичній виразці (ПВ) в осіб, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ліквідаторів і мешканців територій, забруднених радіонуклідами), у порівнянні з нозологічним контролем. Вперше: 1) з позицій морфолога обґрунтовані значущі етіологічні та патогенетичні чинники недуги у вказаного контингенту осіб; 2) із залученням комплексного багаторівневого структурного аналізу простежено зміни агресивних та захисних факторів щодо СО шлунка й ДПК, відмінності їх співвідношення порівняно з нозологічним контролем та визначено їх роль у морфо-і патогенезі хвороби у постраждалих; 3) за допомогою структурного та статистичного аналізів доведено невідворотність трансформацій загальнопатологічних процесів у СО шлунка та ДПК постраждалих внаслідок аварії, які, інтегруючись, фундують базис клінічного патоморфозу недуги; 4) морфологічно верифіковано участь іонізуючих променів у розвитку патології СО шлунка і ДПК у постраждалих; 5) сформульовано концепцію морфогенезу дуоденальної ПВ в осіб, що постраждали від аварії на ЧАЕС, та морфологічно аргументовано прогноз і рекомендації щодо шляхів оптимізації діагностичних і лікувальних заходів відносно їх різних контингентів; 6) визначено узагальнені діагностичні критерії патології шлунка та ДПК при дуоденальній ПВ, інформативні відносно осіб, котрі зазнали впливу “чорнобильського чинника”.Усі хворі були розподілені на три клінічні групи щодо “чорнобильського анамнезу”: 1 - нозологічний контроль (НК) - кияни, які не брали участі в роботах у 30-км зоні й не проживали на територіях, котрі віднесено до забруднених радіонуклідами; 2 - УЛНА; 3 - МТЗР (жителі районів Житомирської, Рівненської та Київської областей із рівнем радіоактивного забруднення за активністю ?-випромінювання Cs137 - 185 - 555 КБК/м2). Воно включало детальне загальноклінічне обстеження, езофагогастродуоденофіброскопію з гастро-та дуоденобіопсією, аналіз шлункової секреції, оцінку вегетативного гомеостазу і ролі парасимпатичної нервової регуляції секреторної функції шлунка, визначення вмісту продуктів перекисного окислення ліпідів та компонентів антиоксидантної системи в крові й у СО шлунка і ДПК, а також вивчення імунного гомеостазу. Згідно отриманих даних, клінічний патоморфоз дуоденальної ПВ зумовлений зміною типових для захворювання механізмів пато-і морфогенезу, на що вказують відповідно трансформовані структурні прояви патології СО шлунка і ДПК. Відмінність від нозологічно типової кінетики запальної реакції та імунної відповіді на антигенні стимули у СО шлунка й ДПК, про що свідчать: а) особливості складу клітинного інфільтрату власної пластинки СО гастродуоденальної зони - певне збільшення вмісту гранулоцитів в УЛНА, зменшення представництва моноцитів-макрофагів і зрілих плазматичних клітин у постраждалих при загальному зростанні кількості імунокомпетентних клітин, зокрема тих, котрі містять агрегати імуноглобулінів у цитоплазмі (МАІ); б) особливості характеристики компонентів мукозоасоційованої лімфоїдної тканини (МАЛТ) - збільшення розмірів лімфатичних фолікулів і їх реактивних центрів, “злиття” вузликів у конгломерати, більша кількість міжепітеліальних лімфоцитів (МЕЛ) у недужих-МТЗР, а також вказані вище зміни вмісту й співвідношення імунокомпетентних клітин інфільтрату у власній пластинці СО. Достовірно (p<0,05) найвища проліферативна активність епітелію СО шлунка у недужих, котрі постійно проживають на територіях, забруднених радіонуклідами, відсутність суттєвої різниці мітотичного індексу щодо відділів шлунка, превалювання метафаз і почастішання патологічних мітозів вказують на тотальне ураження органа з підвищенням онкоризику при постійному режимі його радіаційного опромінення (щонайперше внаслідок аліментарного надходження радіонуклідів).Зростання захворюваності на пептичну виразку (ПВ) дванадцятипалої кишки (ДПК), індукований нозоморфоз, недостатня ефективність традиційної терапії, підвищені рівні інвалідизації й онкоризику в осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, являють собою

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ