Пенсійна система в Україні - Курсовая работа

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообовязковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. З урахуванням положень Конституції України Верховна Рада України прийняла Основи законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування, Закони України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 р. Таким чином, в Україні було створено законодавчі умови для становлення системи загальнообовязкового державного соціального страхування, яка базується на вимогах Європейського кодексу соціального забезпечення (1964 р.) та рекомендаціях Міжнародної Організації Праці № 67 (1944 р.). Запровадження загальнообовязкового державного соціального страхування можна вважати одним з головних елементів соціального реформування в Україні та одним з найбільш значних досягнень співпраці Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та соціальних партнерів.Історія розвитку пенсійної системи України являє наочний приклад такої залежності: до 1917 р. - страхові суспільства; з 1917 по 1990 р. - інститут державного соціального забезпечення, з 1991 р. Пенсійне забезпечення в Україні є основною складовою системи соціального захисту населення і охоплює непрацездатних громадян похилого віку, інвалідів, осіб, які втратили годувальника, виплати яким проводяться у формі пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, компенсаційних виплат, додаткових пенсій та державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію та інвалідам.[3.29-30] На нього покладено також здійснення функцій з призначення (перерахунку) пенсій. З 1 січня 2007 року функції з призначення і виплати пенсій і грошового забезпечення від 13 відомчих силових і судових органів передано до Пенсійного фонду України.[12] У солідарній системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування розмежовано джерела фінансування пенсій за різними пенсійними програмами між бюджетом Пенсійного фонду та Державним бюджетом.Розмежовано джерела фінансування пенсій за різними пенсійними програмами між бюджетом Пенсійного фонду та Державним бюджетом України. Послання Президента України до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України "Про основні напрями пенсійного забезпечення населення України", яким передбачались заходи для проведення пенсійної реформи на 2001 - 2009 роки. розмежовано джерела фінансування пенсій за різними пенсійними програмами між бюджетом Пенсійного фонду та Державним бюджетом України. Запроваджено доплату до пенсій до рівня прожиткового мінімуму, який діяв на той час (284,69 грн.), що поряд із запровадженням відповідної мінімальної гарантії, знівелювало диференціацію розмірів пенсій. Застосовано коефіцієнт підвищення пенсії у звязку із зростанням середньої заробітної плати в галузях економіки за попередній рік, що перевищує мінімальний, а саме: пенсії, призначені до 2005 року (тобто з урахуванням середньої заробітної плати в галузях економіки за 2002 та 2003 роки), підвищені на 28,03 %, що відповідає 96 % темпів зростання заробітної плати в галузях економіки у 2006 році порівняно із 2005 роком, а ті, які призначені в останні 2 роки (тобто з урахуванням середньої заробітної плати в галузях економіки за 2004 та 2005 роки), - на 20 %, що відповідає 68 % темпів зростання зарплати.Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Призначення і виплата пенсій громадянам України, які проживають за її межами, та громадянам інших країн, які переїхали на постійне проживання до України, здійснюється згідно із пенсійним законодавством України, яке складається із Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Відповідно до статті 51 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед відїздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. На цей час питання пенсійного забезпечення в Україні регулюються міжнародними договорами (угодами), укладеними з 21 країною. Введення нової страхової системи (прийняття Закону України &quo

Зміст

Вступ

1. Пенсійна система в Україні

1.1 Етапи реформування пенсійної системи в Україні

1.2 Законодавча база пенсійного забезпечення

1.3 Призначення і виплата пенсій громадянам України, які проживають за її межами

1.4 Якісні зміни у пенсійному забезпеченні

1.5 Додаткові виплати до пенсій

1.6 Надходження до Пенсійного фонду України

1.7 Розвиток недержавного пенсійного забезпечення

2. Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення

3. Демографічна ситуація і пенсійна система