Механіко-акустичні властивості педалі, її функції на початковій стадії навчання учня-піаніста. Застосування педалі у творах поліфонічного складу, у клавесинній музиці XXIII століття. Особливості використання педалі у сучасній українській музиці.
При низкой оригинальности работы "Педалізація як одна з головних складових цілісного виконавського процесу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Педалізація як одна з головних складових цілісного виконавського процесу Проблема педалізації привертала і привертає до себе увагу як музикантів-педагогів, так і виконавців. Отже, процес навчання педалізації, так само, як і процес навчання гри на фортепіано, має поступовий характер і будується відповідно до стадії навчання та рівня розвитку індивідуальних музичних здібностей виконавця. Педаль невипадково називають «душею фортепіано» (А. Рубінштейн), її функція є надзвичайно важливою у процесі і інтерпретації художнього твору. Наприкінці XVII століття професійних музикантів уже не задовольняли звукові й динамічні можливості клавесина і клавікорда. Зразки нового клавішно-струнного інструмента з’явилися майже одночасно у трьох європейських країнах: Італії, Франції, Німеччини. У1705 році Кристофорі сконструював дещо подібне до лівої педалі. У 10716 - 1717 роках незалежно від Кристофорі створюють молоточкові клавішні механізми французький майстер Жан Маріус, а трохи пізніше(1717-1721) дрезденський учитель музики Крістоф Готліб Шрьотер (Німеччина). У 1783 році Дж. Бродвуд отримав патент на одночасне використання лівої та правої педалей. Педаль( мова йде про праву педаль) наділила композиторів «чарівним ключем», який дав змогу відкрити новий просторо-звуковий світ. Високо оцінили переваги демпферного фортепіано, його необмежені виражальні можливості видатні симфоністи Й. Гайдн, В. Моцарт, Л. Бетховен. Так, на прохання В. Моцарта, в роялі І. Штейна 1777 року замінили «колінні важелі» двома педальними лапками, у 1794 році І. Штрейхер, за порадою Бетховена, створив на основі фортепіанної механіки Штейна досконалішу, звучнішу модель. Пізніше та сама фірма у 1834 році спеціально виготовила рояль для Ф. Шопена. Подальше вдосконалення фортепіано було пов’язане з діяльністю видатних піаністів-композиторів, насамперед Ф. Шопена та Ф. Ліста. Цей оркестровий засіб fp на одному звуці часто трапляється у фортепіанних творах Моцарта, Бетховена, Шуберта. Виховання та навчання учнів-піаністів - складний та багатогранний процес, динамічність котрого виявляється у постійній взаємодії педагога та учня.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
