Спілкування як психологічна категорія, його комунікативне завдання. Структура комунікативного потенціалу студента. Стадії та стилі педагогічного спілкування. Труднощі педагогічної взаємодії. Вплив диференціації особистісних рис на характер спілкування.
Педагогічне спілкування як психолого-педагогічна проблема (курсова робота) Зміст Вступ 1. Спілкування як психологічна категорія. Структура комунікативного потенціалу студента 3. Труднощі педагогічної взаємодії Висновки Список використаної літератури Вступ Серед чинників, що формують особистість, у психології вирізняють насамперед трудову діяльність, спілкування й пізнання. Аналізуючи ці найважливіші сфери людської діяльності, можна помітити такий факт: форми й методи трудової діяльності людина засвоює багато років, спробами пізнання світу ми також оволодіваємо тривалий час, натомість спілкуванню людина не навчається цілеспрямовано ніколи й ніде. Воно виступає головним засобом, через який здійснюється реалізація завдань навчання та виховання. На думку Б. Ломова та його послідовників, спілкування й діяльність - аспекти соціального буття людини. В окремих теоретичних дослідженнях зроблено висновок про необхідність формування нового методологічного принципу психології - принципу спілкування (Б. Ломов). Можна сказати так: після розв’язання педагогічного завдання викладач повинен ще розв’язати комунікативне завдання - організувати безпосередню взаємодію із студентами, через яку здійснюється реальний виховний вплив у практичній педагогічній діяльності.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
