Педагогічне керівництво роботою з книгою учнів початкових класів зі зниженим зором - Автореферат

Головна увага звертається на таку важливу проблему початкової ланки школи, як формування в учнів інтересу до читання, міцних навичок усвідомленого читання, елементарного літературного та естетичного розвитку, вдосконалення підготовки учнів до самостійного вибору і читання книг. На відміну від масової школи, діти зі зниженим зором із вагомих причин не можуть так широко залучатися до літератури, як діти з нормальним зором, оскільки у них спостерігаються швидка зорова та психічна стомлюваність, нервове збудження тощо. Таким чином, вивчення спеціальної науково-методичної літератури засвідчило, що проблема педагогічного керівництва роботою з книгою дітей зі зниженим зором не була предметом спеціального вивчення, хоча визначалися деякі підходи до її розвязання. Актуальність проблеми, її практична значущість та недостатня розробленість зумовили обрання теми дисертаційного дослідження «Педагогічне керівництво роботою з книгою учнів початкових класів зі зниженим зором». школяр читання педагогічний книга зір Розробити та апробувати модель комплексного педагогічного керівництва роботою з книгою молодших школярів зі зниженим зором шляхом удосконалення корекційно спрямованого педагогічного керівництва роботою з книгою на основі врахування особливостей розвитку навичок читання у дітей цієї категорії.Історія педагогіки свідчить: думки стосовно вирішення проблеми педагогічного керівництва роботою з книгою більше торкалися питань організації проведення уроків позакласного читання, методів і прийомів, за допомогою яких дітям зі зниженим зором прищеплюється інтерес до «джерела знань», позитивне емоційне ставлення до книги, сприймання словесно-образного змісту твору на слух. Для одержання даних про реальний стан розвитку самостійної читацької діяльності дітьми цієї категорії та визначення оптимальних шляхів підвищення якості педагогічного керівництва роботою з книгою молодших школярів зі зниженим зором було проведено спеціальне експериментальне дослідження з вивчення актуального рівня розвитку їхньої самостійної читацької діяльності. Було відвідано уроки класного й позакласного читання, бібліотечні заняття в 1-4-х класах шкіл для дітей зі зниженим зором, вивчено та проаналізовано шкільну документацію, роботу вчителів початкових класів, які працюють із учнями зі зниженим зором; вивчено роботу бібліотекарів у зазначених школах та читацькі формуляри школярів. Визначення особливостей роботи з книгою сприяло виявленню труднощів, яких зазнають учні зі зниженим зором під час переказування прочитаного твору, що спричиняють такий стан, коли тільки 21,5% дітей зі зниженим зором спроможні свідомо засвоїти зміст прочитаного тексту (з н/з - 66,2%). Мотиваційний компонент самостійної читацької діяльності учнів зі зниженим зором засвідчує: до книг їх спонукають головним чином соціальні мотиви, серед яких переважають вимоги вчителів і батьків (45,3%), а 58,8% учнів із нормальним зором читають книги за самостійним вибором та бажанням.Аналіз загальної та спеціальної психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження показав, що питання педагогічного керівництва роботою з книгою учнів зі зниженим зором як наукова проблема досконало не розроблено, що суттєво погіршує можливості корекційно спрямованого керування цим процесом. Аналіз програм з позакласного читання та підручників показав, що на сучасному етапі розвитку початкової освіти у спеціальних навчальних закладах для дітей зі зниженим зором: не визначено зміст позакласного читання в чинних програмах; відсутні методичні розробки щодо керівництва самостійною читацькою діяльністю учнів зі зниженим зором. Виникає потреба в конкретизації змісту програми з позакласного читання з урахуванням усіх компонентів читацької діяльності учнів та рекомендацій з методики організації позакласного читання в спеціальних школах для таких дітей. Результати констатувального дослідження, спрямованого на визначення вихідного рівня розвитку навичок самостійної читацької діяльності учнів зі зниженим зором, переконливо доводять, що основною причиною суттєвих відхилень у цій діяльності є неякісне педагогічне керівництво цим процесом. Внаслідок цього у дітей зі зниженим зором виявлено відставання в опануванні всіх компонентів самостійної читацької діяльності (мотиваційного, змістового, процесуального).Теоретичні основи організації позакласного читання в початкових класах шкіл для слабозорих дітей // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова: Зб. наук. праць. Вивчення особливостей читацьких інтересів слабозорих учнів молодших класів // Науковий часопис НПУ імені М.П. Вивчення рівнів сформованості навички читання слабозорих учнів початкових класів: Зб. наук. праць: Матеріали першого зїзду тифлопедагогів (4 - 5 травня 2006 р. м. Шляхи педагогічного керівництва дитячим читанням слабозорих учнів першого класу: Зб. наук. праць Камянець-Подільського державного університету.

Основний зміст роботиЗміст дисертації відображено в таких публікаціях

1. Аналіз загальної та спеціальної психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження показав, що питання педагогічного керівництва роботою з книгою учнів зі зниженим зором як наукова проблема досконало не розроблено, що суттєво погіршує можливості корекційно спрямованого керування цим процесом.

2. Встановлено, що, не дивлячись на акцентування в наукових дослідженнях з тифлопедагогіки необхідності вчасного корекційно спрямованого навчання роботи з книгою дітей із зоровою патологією, у практиці не забезпечується комплексний підхід до організації педагогічного керівництва цим процесом, що виявляється в розєднаності зусиль усіх його учасників. І досі чітко не окреслено функції кожного з учасників педагогічного керівництва роботою з книгою (вчителя, бібліотекаря, батьків).

3. Аналіз програм з позакласного читання та підручників показав, що на сучасному етапі розвитку початкової освіти у спеціальних навчальних закладах для дітей зі зниженим зором: не визначено зміст позакласного читання в чинних програмах; відсутні методичні розробки щодо керівництва самостійною читацькою діяльністю учнів зі зниженим зором. Виникає потреба в конкретизації змісту програми з позакласного читання з урахуванням усіх компонентів читацької діяльності учнів та рекомендацій з методики організації позакласного читання в спеціальних школах для таких дітей.

4. Результати констатувального дослідження, спрямованого на визначення вихідного рівня розвитку навичок самостійної читацької діяльності учнів зі зниженим зором, переконливо доводять, що основною причиною суттєвих відхилень у цій діяльності є неякісне педагогічне керівництво цим процесом. Внаслідок цього у дітей зі зниженим зором виявлено відставання в опануванні всіх компонентів самостійної читацької діяльності (мотиваційного, змістового, процесуального).

Під час дослідження змістового компонента читацької діяльності спостерігалося невміння класифікувати книги за темами, жанрами, авторською приналежністю; невміння визначати структурні елементи книги (малюнок, обкладинка, підписи, титульний лист, прізвища автора та художника-оформлювача) з точки зору їхньої ролі для проникнення у зміст; незнання видів бібліотечно-бібліографічної допомоги (книжкова виставка, тематична картотека, рекомендаційний список).

Вивчення процесуального компонента читацької діяльності показало значне відставання учнів зі зниженим зором у сформованості навички читання, а головне, значна частина (43,1%) їх читає повільно, з порушеннями мовлення (24,6%) та зі слабким розумінням прочитаного (51,5%).

Вивчення мотиваційного компонента самостійної читацької діяльності учнів зі зниженим зором дозволило зробити висновок, що читання книг спонукається соціальними мотивами, серед яких переважають вимоги вчителів та батьків (45,3%). Більшість школярів сприймають книгу, читання не як джерело знань, а як розвагу, і обирають дуже цікаві, але неглибокі за змістом книжки або шукають у них розважальні місця.

5. Детальне вивчення педагогічного керівництва роботою з книгою учнів зі зниженим зором визначило, що в школах для таких дітей ця робота проводиться неорганізовано і несистематично. Основними причинами ми вважаємо брак змісту програми позакласного читання для дітей зі зниженим зором та методичних рекомендацій з педагогічного керівництва цим процесом.

Дослідження засвідчило, що окремі вчителі учнів в рекомендаціях книг для самостійного читання не враховували вимоги до специфіки друку книг для дітей зі зниженим зором (збільшений шрифт, чіткі ілюстрації, відповідність матеріалу віку дітей тощо).

Також помічено, що бібліотекарі не враховують особливостей роботи з книгою учнів зі зниженим зором, оскільки вчителі-тифлопедагоги не підтримували тісного звязку з бібліотекарями. Аналіз шкільної документації показав, що діяльність із книгою в позаурочний час та питання розвитку самостійної читацької діяльності в учнів зі зниженим зором майже не розглядаються на педагогічних радах, семінарах, педагогічних читаннях.

6. Результати спеціально організованого дослідного навчання учнів зі зниженим зором підтвердили доцільність створення моделі комплексного педагогічного керівництва роботою з книгою слабозорих дітей, яка якісно вплинула на: просування молодших школярів експериментальної групи до більш високих рівнів опанування навичок самостійної читацької діяльності.

7. Дослідженням доведено, що вирішального значення набуває врахування комплексного педагогічного керівництва при формуванні кожної з основних складових читацької діяльності: мотиваційної (заохочення до читання, пізнання навколишнього світу через спілкування з книгою тощо), змістової (формування вміння слухати читання вчителя, розглядати книжку, правильно називати автора та назву книжки тощо), процесуальної (розвиток процесу смислового аналізу тексту під час його перечитування; розвиток словникового запасу учнів, його збагачення образною та оцінною лексикою, усунення вербалізму уявлень тощо), корекційної (розвиток в учнів уміння користуватися збереженим зором та збереженими аналізаторами, адекватних емоційних реакцій на події, які відбуваються у творі; розвиток і корекцію мімічних рухів обличчя та жестів тощо).

Спеціально організоване навчання сприяло значному збільшенню кількості дітей (до 66,2%), які виявили позитивне ставлення до самостійної читацької діяльності, що стало показником якісного педагогічного керівництва цим процесом.

Таким чином, у результаті проведеного дослідження були розвязані завдання, визначені на його початку.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми педагогічного керівництва роботою з книгою учнів початкових класів зі зниженим зором. Перспективу подальших наукових пошуків у контексті даного дослідження ми вбачаємо в розробці засобів формування важливих якостей особистості під час роботи з книгою у слабозорих молодших школярів; у вивченні впливу самостійної читацької діяльності на підвищення пізнавальної діяльності учнів початкових класів зі зниженим зором; у науково-методичному забезпеченні початкової спеціальної освіти дітей із порушеннями зору стосовно формування навички самостійної читацької діяльності.