Педагогічні засади роботи бібліотек з учнівською молоддю в Західній Україні (1919-1939 рр.) - Автореферат

Проблеми організації роботи бібліотек різних типів відображено у законах України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (1995, 2000), положенні про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу (1999), наказах МОН України «Про організацію та проведення щорічної Всеукраїнської акції «Живи, книго!» (2002), «Про Всеукраїнський огляд бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів» (2002) тощо. Ефективність утілення освітньо-виховного впливу бібліотек на читачів передбачає дотримання сучасних соціокультурних вимог з урахуванням педагогічних надбань минувшини. Отже вартісним залишається ретроспективний аналіз творчого досвіду успадкованих сучасниками прогресивних педагогічних ідей щодо організації роботи бібліотек з учнівською молоддю задля їхнього використання у сьогоденні. Актуальними в педагогічній та бібліотечній царині вважаємо розвідки західноукраїнських освітніх і громадських діячів міжвоєнної доби, в яких обґрунтовано дидактико-методичні й виховні засади функціонування шкільних книгозбірень (А. Водночас поза увагою науковців залишилися проблеми організації бібліотечної роботи з українською молоддю на західноукраїнських землях у міжвоєнний період, що зумовило вибір теми наукового пошуку - «Педагогічні засади роботи бібліотек з учнівською молоддю в Західній Україні (1919-1939 рр.)».Сірополко та ін.) називали бібліотекою установу, в якій зібрано книги й часописи, що розкладені згідно певної системи і призначені для підвищення рівня освіти населення. У дисертаційній роботі послуговуємося такими дефініціями: бібліотека - це культурно-освітня інституція, яка накопичує, зберігає й здійснює видачу читачам друкованих і рукописних видань; бібліотечна робота - це діяльність працівника бібліотеки, спрямована на здійснення освітньо-виховного впливу на особистість за допомогою книги, популяризацію читання, пропаганду бібліотечно-бібліографічних знань, а також виконання довідково-бібліографічної роботи. Усвідомлення західноукраїнськими освітянами впливу бібліотек на формування особистості школярів, любові та поваги до рідної мови, літератури, історії, культури, патріотизму, духовності зумовило підвищення інтересу до удосконалення роботи бібліотек, зростання їхньої кількості, комплектування українськомовною літературою тощо. Нормативно-правове забезпечення (циркуляр Міністерства освіти «Про організацію шкільних бібліотек в комунах Буковини» (1922), розпорядження «Про заснування публічних румунських бібліотек і музеїв» (1938), звідомлення «Про організацію «Тижня поезії»» (1930), наказ «Про сприяння румунським товариствам в організації «Тижня румунської книги» (1934)) дає підстави стверджувати, що влада вважала книгу та бібліотеку провідними чинниками формування особистості учнів, але на основі популяризації серед них румунської культури, історії та звичаїв. Такі заходи практично «придушили» українське книговидавництво (впродовж 1921-1928 рр. окрім періодичної преси видано лише 39 книжок), обмежили доступ учнівської молоді до українських книг і часописів, а бібліотеки й читальні втратили можливість реалізувати культурно-просвітницьку роботу засобами рідномовної літератури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ