Педагогічні засади організації діяльності студентського аматорського хорового колективу - Автореферат

Однак спеціального дослідження організації діяльності студентського аматорського хорового колективу не створено. Поза увагою дослідників лишаються педагогічні можливості студентської хорової самодіяльності, специфіка організації діяльності студентського аматорського хорового колективу, педагогічні засади й методики роботи з ним, його структура, принципи реалізації розвивальної і рекреаційно-розважальної функцій дозвілля. Складність проблеми зумовила ряд суттєвих суперечностей: між можливостями впливу хорової аматорської творчості на процес соціалізації особистості і неузгодженістю форм, методів і засобів педагогічного керівництва, спрямованих на активізацію художньо-творчої діяльності студентської молоді; між вимогами соціокультурної практики до продуктивної організації діяльності студентських аматорських хорових колективів та недостатністю виявлених компонентів, що доводять її ефективність; між необхідністю розробки педагогічних засад як системи музично-естетичного виховання студентів в умовах діяльності аматорського хорового колективу і відсутністю наукових підходів для її створення. У звязку з цим доцільно переосмислити структуру і зміст організації діяльності студентського аматорського хорового колективу, обґрунтувати педагогічні засади відповідно до сучасних соціокультурних потреб. Методологічну основу дослідження становлять педагогічні концепції особистісного, діяльнісного та інтегративного підходів до мистецької освіти; філософське та психолого-педагогічне обґрунтування понять і категорій, що поглиблюють сучасне розуміння теорії й методики організації діяльності студентського аматорського хорового колективу; виявлення впливів, засобів і функцій виховного потенціалу хорового мистецтва; визначення педагогічних засад організації діяльності студентського аматорського хорового колективу.У першому розділі - «Соціально-педагогічні основи організації діяльності студентського аматорського хорового колективу» - проаналізовано наукову літературу з теми дослідження, узагальнено теоретичні положення як основу для розробки педагогічної методики організації діяльності студентського аматорського хорового колективу; висвітлено основні концепції культурно-дозвіллєвої діяльності в контексті соціалізації людини; охарактеризовано особливості аматорської хорової творчості як виду культурно-дозвіллєвої діяльності студентської молоді; розкрито специфіку організації діяльності студентського аматорського хорового колективу. Смірнова зазначають, що художньо-творча діяльність аматора має обєктивно-субєктивний характер, при цьому процес взаємодії культурного дозвілля і художньої творчості, їх зміст та результат включають безпосередню дію особистості, тобто субєкта життєтворчості, з його характерними індивідуальними особливостями мислення, здібностями, емоційно-вольовою, комунікативною сферою тощо. У другому розділі - «Експериментальне дослідження ефективності організації діяльності студентського аматорського хорового колективу» - розкрито хід констатувального та формувального експериментів, визначено критерії та рівні оцінювання активної участі студентів в діяльності аматорського хору; обґрунтовано форми, методи, етапи організації цієї діяльності. Результати усного і письмового опитування про труднощі в діяльності студентського аматорського хорового колективу засвідчили: значне навчальне навантаження студентів у професійній підготовці впливає на зниження їх активності в аматорському хоровому колективі (58,54%); надмірна робота під час репетицій нівелює позитивні емоційно-естетичні переживання від зміни видів діяльності, а це знецінює їх творчу активність (71,22%); діяльність аматорських хорових колективів здебільшого не реалізує рекреаційних можливостей культурного дозвілля студентів (72,20%); оцінювання згуртованості аматорського хорового колективу студентів є недостатнім, оскільки враховує лише емоційний фактор (88,29%); питання психологічної сумісності лишається відкритим, бо не завжди дотримується індивідуальний підхід керівника аматорського хору до особистості (90,24%); керівник і колектив певною мірою тиснуть на співака-аматора, що призводить до конформізму, неоднозначних реакцій учасників хору, впливаючи на їх поведінку, стосунки (90,73%); не сприймають учасники аматорських хорів і авторитарного стилю керівництва (93,17%); не вистачає їм музично-естетичної ерудованості (82,44%), позитивних зон в міжособистісному спілкуванні (86,25%), продуктивної взаємодії у спільній художньо-творчій діяльності (89,25%), проявів емпатії, емоційного сприйняття один одного (81%), соціальної адаптації у першокурсників (94,5%); суттєво впливає масова культура на сучасні форми дозвілля, що не відповідає тим естетичним, моральним, художнім ціннісним нормам-еталонам, яких потребує суспільство (96%); наявність масовізації культурно-естетичної продукції унеможливлює якісну організацію музично-естетичного виховання студентської молоді в умовах аматорської хорової творчості під час дозвілля (75,75%); соціально-культурна практика не повною мірою забе

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ